Бактеріози – незворотні пошкодження рослинних тканин

Етіологія та симптоматика бактеріальних хвороб рослин

Етіологія представляє собою область науки, яка фокусується на дослідженні причин і обставин, що сприяють виникненню різних захворювань. В рамках цієї дисципліни, хвороби рослин класифікуються на інфекційні та неінфекційні. Інфекційні хвороби передаються через живі мікроорганізми, такі як бактерії, віруси, гриби та інші. Так, теоретично, бактеріоз може охарактеризувати будь-яке захворювання, пов'язане з участю бактерій. Однак, на практиці, термін "бактеріоз" зазвичай застосовується до захворювань, викликаних певними видами неспороутворюючих бактерій, такими як вacteriaceae (бактерії), мycobacteriaceae (мікобактерії), рseudomonadaceae (псевдомонади). У той же час захворювання, викликані іншими типами бактерій, часто мають інші назви, наприклад, бактеріальний опік плодових дерев, кільцева гниль картоплі (solanum tuberosum), кореневий рак плодових дерев, чорна плямистість бузку (syringa) та інші.
Бактеріози класифікуються в залежності від таксономічного виду уражениих ними рослин, наприклад:

• Бактерії pseudomonas syringae pv. atrofaciens відповідають за базальний бактеріоз пшениці (Triticum).
• Рseudomonas syringae pv. сoronafaciens – за ореольний (червоний) бактеріоз вівса (avena).
• Ralstonia solanacearum є причиною бурого бактеріозу (бактеріальне в'янення) картоплі.
• Xanthomonas campestris pv. campestris викликають судинний бактеріоз рослин із сімейства капустяні (brassicaceae) або хрестоцвіті (cruciferae). До них відноситься: білокачанна капуста (brassica oleracea), броколі (brassica silvestris), брюссельська капуста (brassica oleracea var. gemmifera), кольрабі (brassica oleracea var. gongylodes), пекінська капуста (brassica rapa subsp. pekinensis), редис (raphanus sativus convar. radicula), редька (raphanus), цвітна капуста (brassica oleracea var. botrytis).
• Хanthomonas campestris pv. translucens – викликають чорний бактеріоз пшениці.

Шкідливі мікроорганізми, що викликають бактеріоз, завдають значної шкоди безлічі рослин. Серед численних видів, найбільш схильних до цього захворювання - глід (сrataegus), виноград (vitis), груша (pyrus), цибуля (allium), морква (daucus), огірок (сucumis), соняшник (nelianthus), просо (panicum), рис (oryza), родригезія (rodriguezia), тютюн (nicotiana), фаленопсис (phalaenopsis), квасоля (phaseolus), бавовник (gossypium), цитрус (citrus) та шовковиця (morus). Крім того, захворювання також вражає горіх волоський (juglans regia), ріпак (brassica napus), томат (solanum lycopersicum) та ячмінь звичайний (hordeum vulgare).Осередки ушкоджень, спричинені бактеріозом, здійснюють згубну дію на здоров'я та врожайність рослин.

Цікавим фактом є те, що безсмертник піщаний (helichrysum arenarium), також відомий як златоцвіт піщаний, солом'яний цвіт, сухоцвіт, цмин піщаний, містить особливу смолу з аренарином, яка діє як антибіотик, ефективно пригнічуючи шкідливу активність збудників бактеріозу. А якщо бактеріоз торкнувся домашній різновид драцени (dracaena), то на жаль, її доведеться негайно знищити, оскільки методи лікування досі не знайдені.

Патогенні бактерії можуть передаватися через дощові краплі або поливочну воду, вітер, комах-паразитів, нематод (круглих черв'яків), слимаків, з насінням, а також через щеплення та процедури догляду. Також небезпеку становлять залишки хворих і загиблих рослин, що не повністю розклалися, які є сприятливим середовищем для розвитку бактерій.

Як виявити бактеріоз на початковому етапі?

Існує ряд факторів, що сприяють появі бактеріозу, серед яких варто зазначити такі:

• Висока відносна вологість повітря
• Наявність водяних крапель або вологої плівки на поверхні рослини, викликаної тривалою вологою погодою, що триває кілька днів поспіль
• Лужний ґрунт з рівнем pH 7,5 або вище
• Нестача калію (K) та фосфору (P) у ґрунті, а також надлишок азоту (N)
• Підвищена температура повітря в теплицях, що досягає 27-30°C

Грушеві дерева можуть бути уражені бактеріозом у будь-якому віці, при цьому у зрілих дерев захворювання у більшості випадків проявляється на листі. Весною на молодому листі, що з'явилося з нових пагонів, починається потемніння країв. Згодом це потемніння поширюється по всій листовій пластині, викликаючи її зморщування, і просувається судинами до стебла, потім - до гілки, і якщо вчасно не застосувати лікування – переходить на стовбур дерева. На розрізі ураженої гілки можна побачити окремі темні плями. Якщо ці плями утворюють кільце, це означає, що судинна система гілки повністю уражена інфекцією. Для порівняння, при обмороженні зріз виглядатиме подібним чином, тільки темною буде вся його поверхня. Потемніле зморщене листя, зазвичай, не опадає одразу і може висіти серед здорового зеленого листя до настання осені.

Слизовий бактеріоз (або мокра гниль) капусти, що викликається бактеріями Erwinia carotovora subsp. carotovora або Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum може вражати рослину на будь-якій стадії її росту, але симптоми зазвичай стають помітними в другій половині вегетаційного періоду.

Розвиток захворювання відбувається наступним чином:

• Спочатку починають загнивати і відмирати зовнішні листи, що покривають качан, вражаючи шар за шаром, і супроводжуючись сильним неприємним запахом. Як тільки цей процес досягає серцевини качана, рослина гине.
• Через пошкодження, залишені комахами, або безпосередньо з ґрунту, бактерії проникають у серцевину качана, не змінюючи його зовнішній вигляд. Вони розм'якшують її, надаючи кремовий відтінок, який згодом переходить у світло-сірий, і потім вражають внутрішні листи. Якщо такий заражений качан потрапляє до сховища, хвороба поширюватиметься і на сусідні качани, особливо за підвищеної температури.
• У цвітної капусти захворювання перетворює нормальну жовтувату, зелену, сніжно-білу або фіолетову головку на коричневу масу, що гниє.

Інший різновид хвороби (судинний бактеріоз) може проявлятися, як правило, на стадії сходів або розсади, - у цьому випадку сім'ядолі (зародкове листя) світлішають на краях, ріст сповільнюється, молоді рослини вигинаються і навіть гинуть. У дорослих рослин перша ознака цього захворювання – пожовтіння країв листя. У межах пожовклих ділянок жилки листя темніють, що породило загальноприйняту назву – чорна гниль. При обрізанні листу видно темні (коричневі або чорні) крапки у зрізі черешка, що вказують на ураження судин. Без обрізання жовті ділянки згодом темніють і відмирають, нижнє листя опадає, що призводить до зменшення розмірів качанів. У сховищах хвороба також може активно прогресувати, сприяючи псуванню врожаю.

У моркви першого року, ураженої бактеріозом, спочатку спостерігаються дрібні жовті плями на нижньому листі прикореневої розетки. Нехтування цією ознакою призводить до повного пожовтіння листа, а початкові плями темніють і стають коричневими. Надалі листя починає скручуватися і сохнути. У моркви другого року (насінників) на квітконосних стеблах і підтримуваних ними суцвіттях - парасольках, з'являються подовжені плями та поздовжні смуги.

Як запобігти появі бактеріозу?

Вкрай важливо виявити симптоми захворювання на ранньому етапі, поки хвороба ще не набула незворотного характеру.

Заходи боротьби з бактеріозом груші:

• Регулярно перевіряйте стан крони
• При виявленні листя, що починає темніти з країв, запобігайте поширенню бактерій у напрямку до стовбура, обрізаючи уражені пагони на 30-40 см.
• Місце зрізу обробляйте 3%-ним розчином мідного купоросу (CuSO4)
• Регулярно дезінфікуйте інструменти для обрізки
• Навесні проведіть подвійну обробку дерева 1%-ним розчином бордоської рідини - до початку набухання бруньок і повторно через 10-12 днів після закінчення цвітіння.

Судинний та слизовий бактеріози капусти становлять загрозу на всіх етапах її вирощування. Навіть якщо рослина не загине від захворювання повністю, його харчова цінність та врожайність суттєво зменшуватиметься. Оскільки лікування уражених рослин важко, особливу увагу слід приділити профілактичним заходам і ретельному контролю за посадковим матеріалом, щоб мінімізувати ризик зараження.

Профілактика та боротьба зі слизовим бактеріозом капусти:

• Для запобігання слизовому бактеріозу основну увагу необхідно приділити вирощуванню здорового посадкового матеріалу, віддаючи перевагу сортам капусти, стійким до бактеріозу.
• Активно боріться зі шкідниками, такими як капустяні мухи, молі, ріпакові квіткоїди, білянки та слимаки, оскільки вони сприяють поширенню цього захворювання.
• Після збирання врожаю необхідно обов'язково прибирати рослинні залишки та проводити глибоке оранку ґрунту. Культури, схильні до захворювання, слід висаджувати на полі не раніше, ніж через 2-3 роки.
• Особливу увагу слід приділити боротьбі з бур'янами та комахами-переносниками захворювання.
• Рекомендується також проводити профілактичні обробки хімічними препаратами та раціонально вносити мінеральні добрива з величезним переважанням фосфорно-калійних.
• Виконуйте передпосівну обробку насіння засобами захисту та термічну обробку, наприклад, замочування у воді при 50 °C на 20 хвилин або прогрівання при 40 °C протягом 24 годин.
• Регулярно очищайте грядки від бур'янів.
• Щоб запобігти розвитку захворювання під час зберігання, слід проводити збирання врожаю в суху погоду.
• Не допускайте механічних пошкоджень качанів, призначених для тривалого зберігання. Закладайте на зберігання лише здорові качани.
• Перед зберіганням нового врожаю ретельно очистіть і дезінфікуйте сховище, видаливши залишки старого врожаю, і не допускайте замерзання продукції, що зберігається, і зниження температури нижче 0°C.

Рекомендації щодо запобігання бактеріозу моркви досить прості:

• Після збору врожаю ретельно приберіть все листя та стебла з грядки, не залишаючи жодного листа або стеблинки.
• Використовуйте для посіву лише насіння від повністю здорових рослин.
• Проведіть для насіння 10-хвилинну термічну обробку у воді температурою 52 градуси.

Методи захисту від бактеріозів

Лікування бактеріозу є трудомістким процесом. Залежно від характеру захворювання, інфекція може бути локалізованою чи системною. У першому випадку можлива обробка спеціальними антибіотиками або препаратами, що містять мідь. У другому випадку – лише механічне видалення уражених ділянок з обов'язковим дезінфікуванням інструментів після кожної маніпуляції. Видалені інфіковані тканини мають бути знищені. Однією з важливих профілактичних заходів контролю бактеріозів є спостереження станом рослин протягом усього життєвого циклу, і тут не обійтися без обробок хімічними чи біологічними засобами захисту.

Для профілактичної боротьби з бактеріозом добре встиг зарекомендувати себе біологічний препарат для передпосадкової обробки насіння, розсади, бульб та цибулин - Фітоспорин. Також, крім цього, з метою профілактики розвитку бактеріозів та кореневих гнилей доцільно провести суху обробку насіння томатів, капусти, перцю, моркви, буряків та зелені інокулянтом Бінок Насіння. Спеціально відібрані мікробіологічні культури у складі цього засобу є антагоністами збудників кореневих гнилів, грибкових та бактеріальних захворювань, вони забезпечать постійний захист сходів рослин від фази проростання до стану дорослої рослини, оскільки мікроорганізми розмножуються і живуть у прикореневій зоні, постійно виділяючи біологічно активні речовини та конкури. субстрат зі шкідливими бактеріями та грибами. Крім фунгіцидного захисту, вищезазначені препарати мають антистресовий ефект та імуностимулюючі властивості. Захистити рослини від бактеріозів допоможуть обробки такими препаратами, як Фітал, Ямато, Йодоцид, а також відомі засоби на основі гідроксиду міді: Бордо МК, Медян Екстра, Рідоміл Голд R. При обробці сульфат міді добре покриває захисним шаром рослини та плоди. Під час контакту з водою іони двовалентної міді звільняються та активізуються проти цільових патогенів. При контакті з осередками зараження, шкідливі мікроорганізми швидко поглинають активні іони міді, і після того, як буде досягнуто їх токсична концентрація всередині клітини, процес поглинання припиняється. Іони міді вступають у реакцію з білками та ферментами патогенних організмів, порушуючи цілісність та структуру їх клітинних мембран, а також блокують транспорт електронів у клітинах, перешкоджають проростанню суперечок та проникненню інфекції у тканини рослин. Завдяки такій різноплановій дії досягається висока ефективність у боротьбі проти організмів бактеріального та грибкового походження. Поряд із цим, рівень розвитку резистентності у хвороботворних організмів залишається низьким. Для максимально ефективного контролю доцільно проводити обробки до появи перших симптомів хвороби в профілактичних цілях, при цьому забезпечити рівномірне покриття всієї поверхні рослини.

Варто зазначити, що при виборі засобу захисту слід розглядати кожну ситуацію індивідуально з огляду на причини та ступінь зараження рослин.

Препарати на основі йоду (Йодоцид, Йодофіт, Фармайод) можуть бути ефективними проти деяких видів бактеріозів рослин та дезінфекції насіння, але їхня ефективність залежить від конкретного виду бактерій та типу рослини. Йод відомий своїми антисептичними властивостями і може використовуватися для контролю мікробного росту, ефективність може змінюватись в залежності від специфічних умов, таких як концентрація йоду, тривалість обробки та чутливість бактерій до йоду. Тим не менш, використання йодовмісних препаратів потребує обережності, оскільки високі концентрації йоду можуть бути токсичні для рослин. Перед застосуванням таких препаратів необхідно провести тестування на невеликій ділянці або вибірці рослин, щоб переконатися в їхній безпеці та ефективності.