Фітофтороз овочевих культур — профілактика та способи лікування

Поява фітофтори — загроза майбутнього врожаю

Фітофтороз є досить поширеним грибковим захворюванням, що вражає овочеві та садові культури. Збудниками хвороби є паразитучі гриби (Phytophthora infestans), що належать до класу Perosporaceae і сімейства Pythiaceae. Міцелій цього гриба не сегментований і поширюється в міжклітинних просторах тканин рослини, формуючи кулясті вирости, відомі як гаусторії, через які він проникає до клітинних порожнин для отримання поживних речовин. Поширення спор може відбуватися за допомогою зараження насіння культур, через використання забрудненого садового інструменту, а також патогенні організми зберігаються під час зимівлі на залишках відмерлих рослин. Ця хвороба розвивається з високою швидкістю — у разі виявлення фітофтори в теплиці, рослини можуть втратити тургор і загинути впродовж декількох годин, а у відкритому ґрунті — за кілька днів. Грибок вражає не тільки сімейство пасльонових - томати, баклажани та перці, а й огірки, садову суницю, полуницю, цитрусові та інші культури. 

Поширення фітофтори зазвичай посилюється в умовах тривалих опадів і помірної температури повітря (18-20 °C), а також під час густого туману та високої вологості повітря. Ризик зараження збільшується у разі надмірної густоти посадок, на тіністих або надмірно вологих зонах, саме тому, важливо дотримуватися рекомендованої відстані між рослинами для кожної культури та контролювати їхній розподіл на площі. Щоб запобігти появі та поширенню фітофтори на культурних рослинах, рекомендується проводити профілактичні обприскування ще до початку розвитку хвороби. Додаткові заходи профілактики містять дотримання сівооборту та своєчасне прибирання рослинних залишків, які можуть бути середовищем для накопичення грибка.

Біологія розвитку патогену

Зоопаси формуються за умови тривалого зволоження листа та відносної вологості повітря не менш ніж 76% впродовж 4-6 годин. Зазвичай наліт виникає на світанку та формує стійкий шар приблизно впродовж 2-3-х годин. Зооспори гриба проростають тільки в умовах крапельної вологи, коли вона є на поверхні рослини впродовж певного часу. Тривалість росту фітопатогену залежить від температури: при 10 °C необхідно приблизно 3 години, при 15 °C — 2 години, та при 20-25 °C — приблизно 1.5 години. Інкубаційний період хвороби залежить від температурних умов і може варіюватися від 3 до 16 днів. Мінімальна температура, за якої гриб може розвиватися всередині рослинних тканин, становить 1-3 °C, у той час як максимальна - 30 °C. Зооспорангієносці із зооспорангіями формуються при температурі від 7 до 25°С. Короткочасне підвищення температури до 35-49°С може стимулювати проростання зооспорангіїв, але більш тривалий вплив високих температур негативно здійснює негативний вплив.

Особливості розвитку фітофтори на картоплі

Фітофтроз вражає листя, стебла та бульби картоплі, особливо активно розвиваючись на стадії початку цвітіння. Шкода від фітофтрозу тягне масштабну загрозу посівам і може загубити до 70% врожаю. Видимі ознаки хвороби проявляються, коли на верхньому листі та стеблах утворюються бурі розпливчасті плями, які швидко збільшуються в розмірах. Вражені листя починають в'янути, опускатися, темніти та сохнути, а у вологих умовах вони гниють. У вологу погоду або під час ранкової роси навколо цих плям на нижньому боці листа утворюється білий наліт, особливо помітний на межі із здоровими зеленими тканинами. За порівняно низької вологості повітря, на наземних частинах рослин наліт не формується. Важливо враховувати, що додавання вапна в кислі ґрунти може сприяти розвитку хвороби, так як збудник віддає перевагу лужному середовищу.

Одним із ефективних методів профілактики поширення фітофтори є дотримання правил сівообороту, за яких попередниками картоплі є сидеральні культури, такі як люпин, овес, гірчиця, що перешкоджають розмноженню спор грибка.

На уражених бульбах картоплі з'являються чітко окреслені сірі, потім бурі поглиблені плями різних розмірів. Під час відкриття клубнів помітна периферійна тканина, що побуріла. Зараження картоплі відбувається або через зооспоангії, які можуть потрапляти в ґрунт із листя під час рясних дощів, або частіше, в процесі викопування, коли клубні стикаються з верхнім шаром ґрунту або зараженими залишками рослин. Навіть невеликі пошкодження становлять загрозу проникнення інфекції. Хвороби не поширюється від заражених клубнів під час їхнього зберігання, проте пошкоджені фітофтозом ділянки часто стають місцем проживання різних мікроорганізмів, які викликають гниття бульб. На уражених  фітофторозом зонах, часто виникає суха гниль. Фітофтора здатна переживати зиму, зберігаючись у вигляді грибниці на картопляних бульбах. Найчастіше, перші симптоми цієї хвороби стають помітні на сходах картоплі, що може бути результатом посадки як уже інфікованих, так і здорових клубнів у землю, раніше заражену цим захворюванням. Джерелом інфекції можуть бути заражені насіння або залишки інфікованих рослин. Впродовж періоду росту та розвитку культур, грибок фітофтори може передаватися з картоплі на помідори.

Фітофтори на огірках і томатах — розвиток і методи боротьби з хворобою

У разі ураження томатів фітофторою, на листі та стеблах формуються жовтуваті та коричневі плями через некроз тканин, а на нижньому боці листя з'являється білий наліт, що нагадує павутину. На плодах, в умовах високої вологості повітря, утворюються коричнево-бурі трохи вдавлені ділянки з легким сірим нальотом за високої вологості, внаслідок чого, цьому захворюванню було присвоєно іншу назву, відому, як бура гниль. Причому такі гнилі здатні проникати глибоко всередину під час дозрівання плодів, а також і далі розвиватимуться під час їхнього транспортування та зберігання.

За перших ознак фітофторозу необхідно одразу, не відкладаючи, видалити пошкоджене листя й обробити рослини фунгіцидами з вмістом міди. Якщо захворювання торкнулося більшу частину рослин, обробка може бути вже неефективною. У такому разі слід видалити всі рослини, уражені фітофторозом, включаючи всі рештки рослинності. Інший метод боротьби з фітофтозом представляє використання сортового і гібридного насіння томатів, що мають підвищену стійкість до цього захворювання. Ранньостиглі сорти та гібриди томатів, що дозрівають впродовж 90-95 днів, найчастіше проявляють велику стійкість до фітофторозу.  Як випливає з практики,  високорослі різновиди томатів менш схильні до захворювання, порівнюючи з низькорослими.

Фітофтороз на листі огірків характеризується появою темних некротичних плям і білим нальотом на їх зворотному боці. У подальшому етапі листя починає скручуватися, а стебла темніють. Захворювання частіше трапляється під час вирощування огірків у теплицях, ніж на рослинах, що ростуть у відкритому ґрунті. Як і у випадку з томатами, ефективні заходи боротьби з фітофторою можливі тільки на ранніх стадіях хвороби. На пізніших етапах розвитку захворювання рекомендується видалити всі заражені рослини з ділянки для запобігання подальшому поширенню інфекції.

Загальні рекомендації для запобігання фітофтрозу

З огляду на все вищесказане, основними методами запобігання розвитку фітофтори є використання таких профілактичних заходів:

• Планування та дотримання правил сівозміни
• Вибір сортів і гібридів, стійких до фітофтрозу
• Дотримання оптимальної густоти розташування рослин на ділянці
• Контроль внесення кількості вапна до ґрунту
• Механічне видалення заражених рослин із поля

Деякі садівники, прагнучи уникнути хімічних засобів боротьби з фітофторозом, звертаються до народних методів захисту рослин, які використовуються у якості профілактики:

• Розчин дріжджів (100 г на 10 л теплої води), хоча варто врахувати, що багато шкідливих грибків воліють таке середовище
• 1.5 г борної кислоти (розчинити в гарячій воді — у холодній вона не розчиняється) + 60 крапель йоду (або 1,5 см3 в шприці). Додати Сечовину – 1 столову ложку, марганцівка —  до темно-рожевого кольору + 200 мл молока (як прилипач). Все це розчинити в 1 л води. Отриманий літровий розчин виливають у відро — 10 л води. Отриманою рідиною проводять кілька обприскувань помідор, картоплі, баклажанів, огірків,  перцю з інтервалом приблизно 10 днів.
• Перекис водню 100 мл на 5 л води, обприскувати по листу з інтервалом 7-10 днів, особливо зворотню частину листя та прикореневу зону ґрунту.

Фунгіциди для захисту від фітофтрозу

Однак, якщо ознаки фітофтозу вже виявлені на рослинах, профілактичні заходи можуть не принести бажаного результату, і тут застосування фунгіцидів стає необхідністю, оскільки без хімічного впливу зупинити захворювання цього виду не є можливим.

Ефективним засобом проти широкого спектру грибкових захворювань, зокрема і фітофтори, є обробка рослин фунгіцидами на основі міді, такими як Мідян екстра, фунгіцид Метеор, Купроксат, Бордоська суміш, Kocide 2000, Мідний купорос, Гарт, фунгіцид Чемпіон.  Але як показала практика, фітофтороз унікальний своєю здатністю дуже швидко пристосовуватися до засобів. Тому мідьмісткі препарати доцільно чергувати з іншими фунгіцидами системної дії.

Одним із дієвих способів захисту є проведення обробок картоплі, томатів і огірків контактно-системним препаратом Цілитель.

Препарат розроблений на основі двох активних компонентів: металаксила (metalaxyl) і манкоцеба (mancozeb), які мають високу активність у боротьбі проти збудників фіотфтрозу. Металаксил швидко поглинається листовими поверхнями та розподіляється всередині рослинних тканин, що дає змогу захистити необроблені ділянки та нові пагони рослин, що ростуть. Речовина також інгібує ріст міцелію в клітинах культури, перешкоджаючи подальшому спороутворенню, внаслідок чого, шкідливі мікроорганізми швидко гинуть і поширення хвороби припиняється. Манкоцеб має контактний спосіб дії й утворює на поверхні рослини захисний бар'єр, який запобігає проникненню хвороботворних організмів. Такі властивості препарату запобігають розвитку внутрішніх і зовнішніх осередків зараження. Активні компоненти даного фунгіциду належать до різних хімічних груп, тому резистентність у збудників фітофтозу не розвивається. Препарат Цілитель безпечний для довкілля та не проявляє фітотоксичності щодо культур. 

У боротьбі проти фітофтори, варто виділити такі фунгіциди, як Док Про, Акробат МЦ, Йодоцид,  Вальтер, Йодофіт, Фрегат, Арева Голд, Фітал,  Валіс М, Ацидан, Бродвей,  Старк,  Чаривник, Тройсет, Фрідом Sano, фунгіцид Джип.    

Використання хімічних засобів не завжди допустиме. Наприклад, у теплиці через обмеження простору краще використовувати біоперепарати або взагалі замінити родючий шар ґрунту, якщо зараження було істотним. Противники всілякої хімії вважають за краще користуватися біологічними засобами також і при вирощуванні на відкритих ґрунтах. Мікробіологічні засоби є препаратами на основі штамів бактерій або фітопатогенних грибів, які продукують антибіотики, ферменти та метаболіти, які є антагоністами по відношенню до фітопатогенів і здатні пригнічувати розвиток грибкових організмів. Передпоєвна обробка бульб препаратом Фітоспорін а також профілактичне обприскування у фазах змикання рядків — бутонізації,  з інтервалом 10-15 днів забезпечить надійний захист від розвитку фітофтори. Також, уникнути наслідків фітофтрозу допоможуть фунгіциди біологічного походження, такі як Фітодоктор Лист, Спортомакс В, Бесткур, Микохелп, Фітоцид - Р, Фітохелп, Триходермін, Ізокур.