Клястероспоріоз або дірчаста плямистість кісточкових

Клястероспоріоз, опис та зовнішні ознаки хвороби

Клястероспоріоз викликається недосконалим грибком Clasterosporium carpophilum, здатним переживати зиму у вигляді спор та міцелію в тріщинах кори дерев, під каміддю, на муміфікованих плодах та рослинних рештках. З настанням весни спори шкідливого гриба розносяться опадами, інфікуючи листя, квіти, зав'язі та молоді гілки. Хвороба активно поширюється при помірних температурах та високій вологості, особливо в дощову погоду. На листі утворюються маленькі червоні або коричневі плями, які з часом збільшуються в розмірі до 2-5 мм, набуваючи темнішого коричневого відтінку і округлої форми. На деяких породах дерев плями оточені каймою червоного або малинового кольору. Плями можуть зливатися, покриваючи більшу частину листа. Через 10-14 днів уражені тканини відмирають і випадають, залишаючи круглі отвори в листі, що дало хворобі іншу назву - дірчаста плямистість. Від цього захворювання страждають вишні, сливи, абрикоси, персики та інші плодові рослини. Але спори не обмежуються лише плодами, хвороба вражає всі органи рослини, включаючи листя, бруньки, пагони. Особливо страждають листя і пагони, по зовнішньому вигляду яких можна розпізнати наявність хвороби.

Розвиток збудника захворювання відбувається у конідіальній стадії, яка проявляється у вигляді невеликого нальоту темного забарвлення на заражених бруньках та пагонах. Для розвитку гриба велике значення має вологість довкілля. У зв'язку з таким явищем, спороношення спостерігається навесні та восени. Підвищення температури та зниження вологості влітку, гальмують розвиток грибка. Відмінною рисою збудників захворювання є їхня висока життєздатність. Зиму шкідник проводить у вигляді конідій чи міцелію. Камедь є захистом від несприятливих природних явищ. Формування спор відбувається після перших опадів. Вони поширюються завдяки вітру та комахам. Як наслідок, спори гриба-шкідника потрапляють на здорові рослини, вражаючи їх. Підвищення температури повітря до 20-25°C провокує розвиток хвороби. Характерною особливістю клястероспоріозу є швидкість його поширення. Інкубаційний період хвороби становить лише 2-4 дні, завдяки чому, здорові рослини заражаються досить швидко. Конідії формуються на 5–7 день з моменту інфікування. Протягом усього сезону відбувається розвиток кількох поколінь грибів.

Перші ознаки клястероспоріозу на молодих гілках проявляється у вигляді маленьких цяток червоного, коричнево-червоного або рожевого кольору, при цьому нерідко відбувається виділення камеді. Квітки, уражені цією хворобою, засихають та опадають, не даючи зав'язей. На плодах абрикоса з'являється безліч червоних плям, які згодом темніють і набувають вигляду корости. У вишень та черешень хвороба може призвести до повного висихання плодів – аж до кісточки. Якщо плоди уражені частково, росте лише здорова частина, що веде до асиметричного росту. Збиток від клястероспоріозу не обмежується лише зменшенням якості плодів та зниженням у них рівня цукрів. Хвороба також впливає на фотосинтетичну активність дерев, зменшуючи їх ріст та врожайність, внаслідок чого, ушкоджується не лише врожай поточного року, а й майбутнього. А через пошкодження на корі молодих гілок може проникнути вторинна інфекція, спричиняючи їхнє усихання. Тому своєчасна боротьба із клястероспоріозом є критично важливою.

Боротьба проти дірчастої плямистості кісточкових культур

Для ефективної боротьби з хворобами необхідно добре розуміти механізм їхнього поширення та життєвий цикл збудника. Так, збудником дірчастої плямистості є гриб Cladosporium carpophilum. Він поширюється подібно до фітофторозу – через конідії, що розносяться вітром. Конідії можуть переміщатися на великі відстані, іноді на кілометри. Потрапивши на вологий лист або гілку сливи, конідія проростає та викликає зараження. У суху погоду зараження не відбувається. У вологі літні місяці до середини липня, необроблені сливові сади можуть виглядати пригнічено, з напівоблетілим і пожовклим листям, що негативно позначається на зимостійкості дерев. Важливо пам'ятати, що дірчаста плямистість вражає не тільки листя, а й молоді зелені гілки, утворюючи на них зимуючий міцелій. Тому агротехнічні заходи протидії клястероспоріозу полягають у своєчасному обрізанні уражених ділянок рослин. Проводити його необхідно восени, час перед тим, як опаде листя. У цей період визначити уражені частини найлегше. Проте, слід утриматися від обрізання дерев під час вологої, дощової погоди. Через це спори можуть потрапити на свіжі зрізи, що посилить становище. Отримані зрізи для захисту від збудника бажано закрити розчином з вапняку, додавши до нього мідний або залізний купорос, або нанести садовий вар. Обрізані частини рослини необхідно одразу утилізувати. Найкращий спосіб знищення – спалення.

Також рекомендується садити сорти рослин, стійкі до дії фітопатогенного грибка. У цьому плані можна виділити такі сорти вишень та черешень, як Метеор ранній, Аматорська, Супутниця. Також добре протистоять хворобі сливи наступних сортів: Ренклод зелений, Угорська ажанська, Угорська домашня.

Чим краще обробити дерева від клястероспоріозу?

На щастя, зараз існують фунгіциди, розроблені для боротьби проти цього грибка, що дозволяє проводити ефективні лікувально-профілактичні обробки. Клястероспоріоз активно поширюється протягом усього періоду росту рослин, особливо у квітні та травні, коли переважають помірні температури та висока вологість, а також починається зростання молодих пагонів, які є найбільш вразливими. У спекотну та суху літню погоду активність гриба та утворення спор знижується. У зв'язку з цим була розроблена система захисту кісточкових культур від клястероспоріозу, яка включає регулярні обробки дерев на початку їх росту з інтервалом 7-10 днів, коли хвороба поширюється найактивніше. Весняні обробки проводяться від 2 до 4 разів у наступні фази розвитку:

• Першу обробку слід проводити у період зеленого конуса - у момент, коли бруньки тільки-но починають розкриватися.
• Другу обробку – через 10-15 днів, безпосередньо перед цвітінням.
• Після цвітіння.
• Під час активного росту зав'язей.

Під час цвітіння обробляти дерева не варто, навіть за допомогою препаратів, малотоксичних для бджіл. З настанням спекотної літньої погоди, обробки саду можна проводити рідше, - через 10-14 днів або за необхідності. Восени після опадання листя проводять обприскування залізним або мідним купоросом. При цьому подібну обробку можна повторити ранньою весною до розпускання бруньок. У профілактичних цілях до появи ознак захворювання, ефективним рішенням буде використання фунгіцидів контактної дії. Як правило, це традиційні препарати на основі міді: мідний купорос і бордоська суміш, сюди також відносяться більш сучасні фунгіциди, що містять мідь, такі, як Чемпіон, Метеор, Купроксат, Гарт, Медян Екстра  –  при цьому їх можна поєднувати з інсектицидами (крім фосфорорганічних).

Однак, якщо наслідки прояву хвороби вже дають про себе знати, доцільно зупинити розвиток грибкової інфекції за допомогою сильніших системних фунгіцидів, діючі компоненти яких здатні проникати всередину рослинних тканин і впливати на осередки ураження зсередини, таких, як Стробітек (діюча речовина: крезоксим) ), Фунгус (діючі речовини: дифеноконазол, пропіконазол), а також Хорус, Мобіль та Страж на основі діючої речовини – ципродиніл (Сyprodinil). Даний компонент має трансламінарні та системні властивості, досить швидко проникає в тканини рослини і переміщається акропетально (від основи до верхівки рослини). Завдяки цьому, засіб забезпечує захист також і необроблених ділянок рослин, при цьому запобігає їх повторному зараженню, захищаючи рослини протягом 2-х тижнів після обробки. Ципродиніл блокує біосинтез амінокислот патогенів у момент їх проникнення в рослинні тканини, і зупиняє подальший ріст та розвиток міцелію. Препарати на основі ципродинілу забезпечують ефективний фунгіцидний захист для яблуні, персика, винограду, сливи, груші, черешні, вишні, абрикосу та багатьох інших плодово-ягідних культур. Такі засоби крім профілактики мають посилений лікувальний ефект, тобто їх можна використовувати як до проникнення фітопатогенів, так і на пізніших етапах розвитку хвороби. У більшості випадків ці препарати сумісні з інсектицидами, мікродобривами та стимуляторами росту. Відповідно, застосувавши таку комплексну обробку, можна досягти кількох цілей: захистити від хвороб, знищити шкідників та підгодувати дерева. Приблизно за три тижні до збирання врожаю обробку хімічними препаратами припиняють. Якщо виникла потреба, у таких випадках добрим засобом захисту культур буде застосування фунгіцидів біологічного походження: Фітоцид Р, Триходермін, згідно з регламентом застосування. Це дасть можливість зберегти поживні якості плодів, оскільки термін від останньої обробки до збору врожаю становить лише кілька днів, а також придушити розвиток патогенних мікроорганізмів, які передаються через ґрунт і рослинні залишки. Активно заселяючи ризосферу, гриби-антагоністи знизять рівень інфекційних ґрунтових фітопатогенів, забезпечуючи стимулювання росту рослин, завдяки виробленню біологічно активних речовин.