Кошик
15805 відгуків
Проф. засоби від усіх існуючих побутових комахПерейти
Agro Retail - Засоби захисту рослин, добрива, насіння
+380 (66) 874-68-40
+380 (98) 132-05-74
+380 (63) 640-59-36
Кошик

Макроспоріоз пасльонових культур, опис та способи лікування хвороби

Макроспоріоз, небезпека хвороби, симптоми та умови її розвитку

Збудником макроспоріозу є недосконалі гриби роду макроспоріум (Macrosporium) із сімейства плеоспорові (Pleosporaceae), порядку плеоспоральні (Pleosporales). Грибкові організми даного виду належать до класу дотидеоміцети (Dothideomycetes) і до відділу аскоміцети (Ascomycota), або сумчасті гриби. Рід грибів макроспоріум вперше з'явився на 1832, сприятливо розвивався і мутував, поповнюючись новими видами до 1975-го включно, а до теперішнього часу містить більше 350 видів.

До цієї хвороби схильні культури сімейства пасльонових – зокрема, сорти томатів та картоплі. Ризик зараження збільшується при тріщинах на шкірці плодів та будь-яких фізичних ушкодженнях рослин: сонячних опіках, укусах комах, неналежного догляду, що полегшує проникнення спор грибка у рослинні тканини. Сухі буро-коричневі округлі плями на листі з чіткими краями є чіткою ознакою ураження макроспоріозом. Перші ознаки макроспоріозу на культурах, що ростуть у відкритому ґрунті, можуть проявитися протягом 10-14 днів після висадки розсади. Тому спекотна погода у поєднанні з опадами сприяє масовій появі та розвитку гриба влітку, особливо при чергуванні дощових та сонячних днів, а також при інтенсивних ранкових росах. Оптимальна температура проростання конідій +24-30°С. Оптимальні умови для розвитку міцелію температура +24-28°С та вологість повітря - 80-100%. Гриб зимує у вигляді спор та міцелію у верхніх шарах ґрунту та на залишках уражених рослин, зберігаючи активність до трьох років. Навесні він починає заражати нові рослини, поширюючись знизу угору і пересуваючись за допомогою вітру та крапель вологи.

Макроспоріоз картоплі

Макроспоріоз може суттєво зменшити врожайність картоплі. Це пов'язано зі зменшенням площі асиміляції через загибель уражених ділянок листя. У випадках сильного зараження, крім відмирання окремих часток листка, відбувається повне пожовтіння та в'янення бадилля ще до завершення вегетаційного періоду картоплі. Ранні сорти картоплі особливо вразливі до ураження макроспоріозом, оскільки період розвитку сухої плямистості збігається з початком формування бульб. Це призводить до зниження врожайності та якості бульб: у них зменшується вміст крохмалю, бульби виявляються дрібними та погано зберігаються у зимовий період. При серйозному ураженні картоплі макроспоріозом, втрати врожаю можуть досягати 30%. Перші симптоми макроспоріозу виявляються у вигляді круглих або злегка незграбних плям жовтого кольору розміром від 0.5 до 1.5 см на листі рослин. Ці уражені ділянки швидко темніють за кілька днів, набуваючи чітких контурів, що робить їх помітними на верхній стороні листа. На нижній стороні листка, де грибок продовжує розмножуватися, утворюється сіро-коричневий наліт, що свідчить про утворення спор. Грибок поширюється із зараженого пагона на листову пластину через продихи. Зараження починається з нижнього листя, поширюючись потім на верхні. Згодом буро-коричневі плями також з'являються на стеблі. У міру розвитку хвороби, внутрішні тканини стебла уражаються, і стебло може зламатися під своєю вагою через з'єднання некротичних ділянок.

Макроспоріоз заражає бульби картоплі, зазвичай, через контакт з інфікованим бадиллям у процесі збирання врожаю. Грибок проникає в бульбу через механічні ушкодження, такі як порізи чи подряпини. Бульба може зіпсуватися повністю всього за два тижні. Протягом цього часу на уражених бульбах утворюються неглибокі темні плями, під шкіркою твердіє м'якоть і починає відмирати. Навіть якщо уражена область на бульбі виглядає невеликою, її не можна використовувати як посадковий матеріал, оскільки патоген в першу чергу вражає очка, що веде до втрати схожості. При високому ступені ураження листя макроспоріозом, нижнє листя поступово жовтіє, як при фітофторозі. Найчастіше пожовтіння листя спостерігається у ранніх сортів картоплі. Суха плямистість, викликана макроспоріозом, має ряд помітних ознак від плямистості, що виникає при фітофторозі картоплі. При макроспоріозі плями залишаються сухими в будь-яких погодних умовах, на відміну від плям фітофторозу, які у вологій погоді стають м'якішими, а на нижній стороні листка формується сірувато-білий наліт спор гриба. Такий наліт відсутній при макроспоріозі. Плями, спричинені фітофторозом, мають гладку поверхню, тоді як плями макроспоріозу відрізняються вираженою зональністю.

Макроспоріоз на перці та томатах

Поразка хворобою перцю овочевого (Capsicum annuum) та баклажана (Solanum melongena) відбувається на досить ранньому етапі росту. Вже на ранніх стадіях вегетації на листі рослин із сімейства пасльонових починають формуватися коричневі плями. Усередині цих плям можна побачити ледь помітний візерунок у вигляді концентричних кілець. Зі збільшенням кількості таких плям на листі, він швидше в'яне, що призводить до значного зменшення врожайності.

Макроспоріоз на томатах може проявитися як при вирощуванні культур у теплиці, так і у відкритому грунті, причому на будь-якій стадії розвитку – від розсади до дорослої рослини, що плодоносить. Інфекція часто атакує помідори, які ослаблені через дефіцит поживних речовин або неправильну агротехніку. Додатковим фактором ризику є тріщини на шкірці плодів та будь-які фізичні ушкодження рослин (сонячні опіки, укуси комах, недбалість у догляді), що спрощують проникнення спор грибка. Перші ознаки макроспоріозу у відкритому ґрунті, зазвичай, виявляються на 10-14 день після посадки розсади. Хвороба посилюється в умовах вологої та теплої погоди. Сухі буро-коричневі округлі плями на листі з чіткими краями є виразною ознакою ураження макроспоріозом. Щоб визначити зараження рослини макроспоріозом, зверніть увагу на такі ознаки: на всіх надземних частинах томату (починаючи з нижнього листя) з'являються сухі буро-коричневі круглі плями з яскраво вираженими концентричними зонами. Грибок поступово поширюється на стебла і, через черешки, - до верхнього листя, а також на плоди - через плодоніжки. Подовжені вдавлені бурі плями на стеблових частинах (плодоніжках, черешках, пагонах) також є ознакою зараження. На плодах формуються темні, округлі та вдавлені плями. Згодом плями зливаються, утворюючи чорний оксамитовий наліт, що вказує на стадію спороношення грибка. Заражене листя і стебло швидко сохне, плоди як зелені, так і стиглі, гниють зсередини і опадають. У сприятливих умовах для грибка та без лікування томатних рослин, урожай може бути втрачено за пару тижнів.

Профілактичний контроль захворювання

У багатьох випадках використання агротехнічних заходів, що забезпечує хороше здоров'я рослин картоплі та томату, призведе до того, що макроспоріоз не завдасть фатальної шкоди. Через те, що патогени зимують на інфікованих рослинних рештках, польові санітарні процедури, які зменшують початковий інокулят у наступних посівах, допомагають контролювати поширення грибка. При цьому слід звернути увагу на потенційно заражені матеріали, такі як виноградні лози, що розкладаються, і фрукти в безпосередній близькості від грядок з томатами або картоплі. Боротьба з бур'янами, такими як пасльон, які є переносниками цього захворювання, до посадки нового врожаю, допоможе знизити ризик поширення захворювання. Стан грунту та оптимальна зрілість бульб є найважливішим чинником контролю інфекції. Бульби, зібрані до дозрівання, більш схильні до поранень та інфекцій. Ризики зараження бульб можна суттєво зменшити шляхом обережного поводження під час збирання врожаю, не допускаючи подряпин та ран, а також, по можливості, варто уникати збирання врожаю при вологих умовах. Бульби слід зберігати при температурі від 10 до 12°С, за високої відносної вологості та достатньої циркуляції повітря, щоб сприяти загоєнню ран, що зменшить кількість та тяжкість інфекцій бульб, що розвиваються при зберіганні. Уникайте поливу в прохолодні, хмарні періоди або пізно ввечері, коли листя може залишатися вологим протягом тривалих періодів. Вибір ділянок для посадки з добрим дренажем та відсутністю природних перешкод для повітряного потоку над культурою, наприклад, ряди дерев, зменшить періоди зволоження листя. Підтримання адекватного рівня родючості ґрунту також має вирішальне значення для контролю макроспоріозу. Захворювання часто асоціюється з культурами, які страждають від нестачі азоту, особливо наприкінці вегетації листя.

Для запобігання симптомам захворювання застосовують такі профілактичні методи боротьби:

  • Захворювання може передаватися з сезону в сезон через заражений ґрунт, тому залишки неприбраних рослин і бур'янів є укриттям для грибків на зиму. Тому важливо підтримувати її чистоту: регулярно прополювати ділянку, видаляючи все зайве та підозріле, наприклад, сумнівні бульби картоплі, та проводити глибоке перекопування після закінчення вегетаційного періоду. Використовуйте тільки здоровий матеріал.
  • Перед посадкою насіння перцю (і аналогічно насіння баклажана) слід вдатися до термічної обробки: замочити на 30 хвилин у воді при температурі 50°C, потім на 20 хвилин занурити в 1% розчин перманганату калію KMnO4 (10 грам фіолетових кристалів на 1 літр води кімнатної температури), після чого ретельно промити чистою прохолодною водою.
  • Зробіть дезінфекцію ґрунту в теплиці (наприклад, обробкою окропом). У період зав'язування плодів та за перших ознак хвороби – обробіть рослин 1% бордоської рідини.
  • Для картоплі рекомендується використовувати добрива з підвищеним вмістом калію (К), а томатів важливий достатній рівень азоту (N) і фосфору (P). Однак, при цьому варто приділити увагу підживленню рослин мікроелементами, а не обмежуйтеся лише добривами з базовим складом (NPK) або одними органічними речовинами.
  • Розташовуйте посадки картоплі та томатів на максимально можливій відстані один від одного. Важливим підходом при вирощуванні культур є дотримання правил сівозміни. Їх не можна садити два роки поспіль на одному місці. А також їх не висаджують після інших пасльонових. В іншому випадку, хвороби накопичуються і ризик ураження досягає 100%.
  • При виявленні ознак макроспоріозу слід негайно обробити кущі картоплі 1%-ним розчином бордоської рідини. Альтернативний варіант – обробка рослин препаратами на основі хлорокису міді, такими як Kocide 2000, Метеор або Купроксат, згідно з регламентом застосування.
  • Посадки перцю і баклажана також доцільно обробити рівномірним шаром 1% бордоської рідини, забезпечуючи повне покриття всіх листків. У теплиці зазвичай достатньо однієї обробки, а на свіжому повітрі бажано проводити її після кожного дощу.

Якщо час втрачено і макроспоріоз вже сильно пошкодив томатні кущі, наступна методика може допомогти урятувати врожай:

  • Одразу знімайте з них помідори і закладайте на дозрівання при температурі 25°C.
  • Перед тим, як покласти їх на дозрівання, зануріть плоди на 1-2 хвилини у воду з температурою 60°C, потім ретельно висушіть.
  • Після дозрівання проведіть фінальний етап прогрівання зануривши помідори на 4 години у воду з температурою 40-45°C.
  • Якщо ви маєте можливість обрати сорти томатів, стійкі до макроспоріозу, обов'язково скористайтеся цим шансом для кращого захисту врожаю від хвороби.

Чим обробити посадки пасльонових від макроспоріозу? 

Макроспоріоз – хвороба досить небезпечна, що швидко поширюється, тому, якщо хочете отримати здоровий багатий урожай, не забувайте проводити заходи профілактики, ретельно оглядати рослини протягом усього періоду вегетації, а також своєчасно займатися лікуванням. Хімічні системні фунгіциди легко потрапляють у рослинну тканину та працюють профілактично, щоб зупинити інфекцію, пригнічуючи проростання спор. Через 8-10 днів після пересадки розсади перцю та баклажанів у город, доцільно обробити їх фунгіцидом Рідоміл ГОЛД МЦ 68 WG (діючі речовини: манкоцеб (Mancozeb) 640 г/кг, металаксил-М (Metalaxyl-M/Мefenoxam) 40 г/кг), за норми норма витрати - 25 г на 5 л води на 1 сотку. Механізм роботи препарату полягає у комбінованій дії на розмноження фітопатогенних спор та бактерій. Манкоцеб впливає на ферментні системи грибів, порушуючи основні біохімічні процеси в мітохондріях та цитоплазмі грибних клітин, що призводить до уповільнення дозрівання спор та зниження поширення інфекції. Металаксил-М інгібує формування білків у грибах та синтез рибосомальної РНК, що запобігає подальшому розвитку грибних клітин. Після утворення плодів застосовуйте фунгіцид Квадріс 250 SC на основі азоксистробіну (Azoxystrobin), на ділянку площею в 1 сотку - 6 мл на 5 л води. При контакті з осередком зараження азоксистробін здатний пригнічувати мітохондріальне дихання патогенних клітин та блокувати обмінні процеси. Дія речовини стримує проростання конідій, стартовий ріст міцелію та запобігає повторному спороутворенню. Кварис не тільки виліковує та захищає рослини від фітопатогенів, але також продовжує період плодоношення на 2-3 тижні.

Варто зазначити, що на практиці час розпилення фунгіцидів щодо умов довкілля та подальший потенціал розвитку захворювання мають вирішальне значення для якісного контролю. Використання програм прогнозування захворювань, правильного визначення часу внесення або обприскування, а також ретельного вивчення полів підвищує ефективність фунгіцидних продуктів, допомагає скоротити непотрібні застосування та витрати.

Інші статті

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner