Чим небезпечна снігова пліснява для газону і як з нею боротися?
Причини виникнення снігової плісняви
Яскраво-зелений газон є прикрасою та предметом гордості будь-якої садової ділянки. Кожен хоче, щоб із настанням весни його газон відновився, оживаючи яскравими відтінками зелені. Щоб цього досягти, необхідно почати догляд за газоном з перших теплих днів. Після зимових морозів та снігопадів стан газону часто залишає бажати кращого. Найчастіше, після снігових зим газон може бути зіпсований плямами плісняви та засохлої трави, що є досить поширеною проблемою нині.
Основною причиною такого погіршення стану газону є розвиток сніжної плісняви, або тифульозу. Снігову плісняву викликають мікроскопічні гриби роду Фузаріум (Fusarium). Вони можуть жити на снігу, у його товщі і під ним, паразитують в основному на трав'янистих рослинах, у період, коли вони знаходяться в стадії спокою під снігом. Найбільш помітна снігова пліснява якраз після танення снігу, біле павутиння на поверхні землі - це міцелій гриба. Гриби роду (Fusarium) – факультативні паразити, середовищем проживання яких є рослинні залишки та верхній шар ґрунту. Розвиток снігової плісняви може розпочатися восени і при підвищеній вологості ґрунту продовжуватиметься навесні.
Основними факторами, що сприяють розвитку хвороби, є:
- Щільний сніговий покрив, який довго не тане
- Перезволожений грунт наприкінці зими та на початку весни
- Висока концентрація азотних добрив, внесених восени
- Недостатня аерація ґрунту
- Кислі ґрунти з високим вмістом органіки
- Нестача калію у ґрунті
- Високе скошування газону перед настанням зими
- Висока щільність посадки трави, яка перешкоджає циркуляції повітря
- Залишки рослинних залишків та товстий шар відмерлих трав, які створюють сприятливі умови для розвитку грибків
Як виявити появу снігової плісняви?
Зазвичай терміни прояву снігової плісняви припадають на ранню весну після танення снігу. Кільцеві плями до 15 см у діаметрі, як правило, з'являються у місцях, де застоюється вода. Поступово ці плями можуть збільшуватися у розмірах та поширюватися, зливаючись у великі білі ділянки на площах газону. Особливо розвиток хвороби прогресує в безморозну зиму при тривалому збереженні снігового покриву. Снігова пліснява на газоні також може розвиватися, якщо взимку були відлиги, утворюючи міцелій хвороботворних грибів, які викликають пухнастий наліт на траві світло-сірого кольору. Снігова пліснява легко помітна в похмуру та безвітряну погоду на нескошеному газоні, на вигляд вона схожа на тонкий шар снігу, звідки і походить її назва. З найбільш стійких до захворювання трав виділяють сорти вівсяниці червоної. Середній ступінь стійкості мають: костриця лугова і очеретяна. Найбільш уразливі: м'ятник лучний та райграс пасовищний.
Захворювання викликається двома основними типами патогенних грибів: Microdochium nivale (біла пліснява) і Typhula incarnata (рожева цвіль), тому симптоми можуть проявлятися не тільки у вигляді біло-сірого нальоту на газонних рослинах, буває, що листя набуває рожевого забарвлення або на них утворюються білі пластівцеві скупчення. Потім уражене листя буріє, починає гнити і засихає. Темно-коричнева межа з сіро-білим нальотом, схожим на вату чи павутину, характеризує осередок інфекції. Оптимальна температура для розвитку хвороби – від 0 до +10 °C. Коли настає тепла стійка погода, трава підсихає і хвороба перестає розповзатися газоном. Частина трави при цьому виживає, відновлюється і далі нормально росте. Але при цьому на газоні можуть з'явитися осередки загиблих рослин, внаслідок чого будуть видні потворні проплішини.
Як збудники хвороби протистоять морозам?
Грибковий збудник, що викликає фузаріозну снігову плісняву, досить морозостійкий, він витримує температуру до -50°C, тому потенційно живе на будь-якому газоні завжди, але для його розвитку потрібна волога і тепла погода, так що під час активного танення снігу грибок має всі умови, щоб поширюватися. Зважаючи на все вищесказане, снігова пліснява активно прогресує саме в тих місцях, де накопичується вода. У деяких видів збудників снігової плісняви виявлені антифризні білки. Вони адсорбуються на поверхні кристалів льоду і стримують їх подальше зростання. У результаті розвиток кристалів льоду в позаклітинному просторі, процеси їх росту уповільнюються. Інші види виживають завдяки збереженню плинності мембран (наприклад, за рахунок збільшення кількості полінасичених жирних кислот при низьких температурах) і високої стійкості до осмотичного стресу (тобто, витримують зневоднення).
Цикл розвитку у різних видів снігових плісняв схожий. Від весни до осені вони перебувають у стадії спокою. Складові структури називаються склероціями, деякі з них можуть зберігати життєздатність протягом декількох років. Пізньої осені на склероціях формуються плодові тіла грибків-паразитів. Стимулює цей процес падіння температури до нуля і висока вологість. Дозрілі спори розлітаються і заражають рослини, а також поширення патогенів може відбуватися за допомогою ділянок міцелію. Спочатку зими фітопатогени, що викликають снігову плісняву, вражають рослини під сніговим покривом, а також існують види, яким навіть сніг не потрібен. І впродовж зими їхні структури формуються для переходу в стадію спокою. Влітку гриб зберігає активність при високій вологості та низьких температурах.
Профілактика снігової плісняви та правила догляду за газоном
Поява снігової плісняви створює серйозні проблеми для газонів та їх власників, тому своєчасні профілактичні заходи можуть запобігти виникненню неприємних наслідків:
- Створення гарної дренажної системи, що допоможе знизити вологість на газоні
- Аерація та скарифікація газону – проколювання дрібних отворів у ґрунті для покращення циркуляції повітря та води
- Правильне та своєчасне підживлення газону комплексними добривами
- Регулярне видалення мертвої трави та моху сприяє покращенню повітро- та вологообміну в ґрунті, зменшуючи ймовірність появи грибка
- Періодичне скошування трави та видалення бур'янів
- Обробки фунгіцидами для запобігання розвитку грибкових захворювань
- Дотримання правила догляду за газоном, залежно від сезону
Догляд за газоном навесні
Ранньою весною краще уникати прогулянок газоном, особливо по вологій або підмерзлій вночі траві, поливів і будь-яких накаток. Повноцінний догляд за газоном фактично починається лише травні. Після відтавання та підсихання верхнього прошарку ґрунту приступають до перших процедур:
- Прибирання проводять тільки коли з ґрунту піде волога і дернина не перебуватиме в перезволоженому стані.
- При виявленні очевидних симптомів зараження газону грибковими інфекціями, необхідно приступити до застосування фунгіцидів, таких як Максим, щоб запобігти поширенню хвороби на сусідні площі.
- Коли трава досягне висоти 8-10 см, проводять першу стрижку, залишаючи висоту рослин лише на рівні 5-6 см. Залишати скошену траву на газоні навесні не рекомендується.
- Перше підживлення, проведене після першої або другої стрижки слід здійснювати комплексними добривами з вмістом азоту, для швидкого відростання та відновлення дернини, наприклад, карбамідом або аміачною селітрою.
- Після другої або третьої стрижки рекомендується провести аерацію ґрунту, під час якого дернину проколюють на глибину близько 5 см по всій території газону.
- Для відновлення пошкоджених ділянок газону здійснюють підсів газонних травосумішей та укладання нового дерну.
- Проведення заходів щодо боротьби з бур'янами
Догляд за газоном влітку
На початку літнього періоду газон вимагає особливого догляду, що включає такі дії:
- Боротьба з бур'янами, переважно в першій половині червня, щоб запобігти їх поширенню.
- Проведення першого літнього підживлення з використанням комплексних добрив. Найкращий час для цього – друга чи третя декада червня.
- Організація регулярного поливу газону, адаптуючи інтенсивність залежно від рівня вологості ґрунту та кількості опадів.
- Стрижка трави кожні 4-7 днів, причому початку червня рекомендується уникати скорочення висоти трави менше 5 см.
- Мульчування в періоди тривалих посух, коли скошену траву залишають на газоні на кілька днів для збереження вологи.
- Додаткове підсів суміші газонних трав, щоб вирівняти проплішини
- У серпні рекомендується здійснити перше підживлення, використовуючи осінні добрива, особливо якщо газон виглядає ослабленим або виявляються симптоми дефіциту поживних речовин. У якості альтернативи можна застосувати універсальні добрива, але виключно в першій половині місяця.
- Необхідно виконати процедуру вичісування та скарифікації для видалення мертвої трави та аерації ґрунту.
- При виявленні грибкових захворювань газону слід здійснити обробку фунгіцидами.
Догляд за газоном восени
Осіннє очищення газону від сміття стає пріоритетним завданням. Видалення опалого листя є ключовим початковим етапом у підготовці газону до зимового періоду та його впорядкування, оскільки це може призвести до загнивання дернини та збільшити ймовірність виникнення грибкових захворювань. Основні кроки підготовки газону до зими включають кілька важливих заходів:
- Стрижка газону здійснюється все менш часто: у вересні вона проводиться один раз кожні 14-15 днів, у жовтні – залежно від погоди та швидкості зростання трави. Останню стрижку виконують наприкінці жовтня чи, за сприятливої погоди, на початку листопада, залишаючи висоту трави щонайменше 5 см.
- Аерація здійснюється восени лише за наявності явних ознак сильного ущільнення або перезволоження дернини через сильні опади. Важливо встигнути провести процедуру на ранньому етапі осені, при необхідності комбінуючи її з піскуванням та внесенням вапна.
- Ретельна скарифікація для видалення мертвої трави та мохів.
- На початку осені застосовують спеціалізовані осінні добрива для газонів, які допомагають підготувати рослини до зими.
- Наприкінці жовтня на оголених ділянках та лисинах проводять підзимовий посів газонних трав.
- З середини жовтня намагайтеся уникати ходіння по вологому газону.
Догляд за газоном взимку
У період холодів важливо максимально знизити будь-яку зовнішню дію та фізичне навантаження на газон. Рекомендується уникати ходьби газоном починаючи з моменту, коли зростання трави припиняється через зниження температури до +5°C і нижче. Прогулянки газоном варто обмежити до тих пір, поки він не буде захищений товстим шаром снігу, і навіть у цьому випадку намагайтеся не наступати на газон без особливої необхідності, щоб запобігти ризику пошкодження дернини. У зимовий час зазвичай не рекомендується виконувати будь-які роботи зі збирання або переміщення снігу на газоні. Однак є виняток: якщо після теплої погоди або різких змін температур газон виявляється покритий крижаною кіркою через погодні аномалії, важливо акуратно усунути її, використовуючи граблі, вила або інший відповідний садовий інструмент.
Аерація та скарифікація газону
Для повноцінного зростання та розвитку газону, як і всім рослинам, потрібні кисень, вода та поживні речовини. Щоб вони безперешкодно проходили до коріння, у ґрунті рекомендується проводити процедури аерації та скарифікації. Аерація – ключовий процес для підтримки здорового стану будь-якого типу газону, що допомагає створити ідеальні умови для його росту. З часом грунт під трав'яним покривом стає більш щільним, що призводить до зменшення в ній рівня кисню. Це ущільнення сприяє нагромадженню вуглекислого газу, що негативно впливає на розвиток трав. У результаті, газон може втратити свою привабливість, з'являються лисиці, мох, сухостій, а також погіршується його здатність утримувати вологу і чинити опір морозам. Проведення аерації сприяє розпушенню ґрунту, забезпечуючи кращий доступ кисню та води до коріння рослин. Цей процес можна порівняти з провітрюванням газону, в ході якого проводиться проколювання грунтового покриву з метою створення каналів, що полегшують газо-і вологообмін. Для малих газонів аерацію можна виконати за допомогою звичайних вил та ручних аераторів, тоді як для обробки великих площ рекомендується звернутися до професіоналів, які використовують спеціалізоване обладнання. При проведенні аерації важливо брати до уваги місцеві кліматичні умови та тип трави, яка використовується у вашому газоні. Визначальним чинником вибору часу аерації є активне зростання трави. Традиційно, перше розпушування ґрунту відбувається на початку весни, а потім процедуру повторюють після кожної третьої стрижки газону протягом сезону. Рекомендується проводити аерацію один або два рази на рік, ідеально - навесні та восени, хоча в деяких випадках може знадобитися додаткова, позапланова аерація:
- У посуху - аерація допомагає проколоти верхній ущільнений шар ґрунту, покращуючи доступ води до коріння рослин.
- За наявності злив, які можуть призвести до гниття кореневої системи. Повітря, що проникає в ґрунт під час аерації, сприяє висиханню ґрунту та запобігає гниття.
- Інтенсивне механічне навантаження газону, наприклад, ігри дітей або прогулянки домашніх тварин, що призводить до ущільнення ґрунту.
Скарифікація – один із трьох агротехнічних заходів, без яких не отримати міцного, пишного, здорового та гарного газону. Даний спосіб має на увазі вичісування сухої та підгнилої трави та соломи, яка знаходиться на рівні верхньої частини коренів і вище. Процедура проводиться за допомогою спеціального садового інструменту – скарифікатора. Скарифікацію проводять кожні 2-3 роки залежно від швидкості накопичення сухої трави в районі коріння здорових рослин. Оптимальний час – весна чи осінь. У цей період солому найлегше витягти з-під газонного килима. Крім того, скарифікація запускає механізм росту рослин, в результаті трава підніметься набагато швидше, ніж зазвичай. Однак варто пам'ятати про те, що зловживати очищенням газону від соломи не варто – якщо її рівень не більше 0.5 см (іноді допускається до сантиметра), то від неї буде більше користі, ніж шкоди. Справа в тому, що засохлі пагони у невеликих кількостях захищають здорові рослини від перегріву та випарів.
Хімічний контроль захворювання
Існує велика кількість ефективних і безпечних фунгіцидів для газону від снігової плісняви. Найбільш поширеними є препарати на основі активної речовини – флудіоксанілу (Fludioxonyl), такі як препарат Максим, який дозволяє боротися проти всіх збудників цвілі. Обробки проводять із розрахунку 0.75 л/га (або 7.5 мл на 3-5 л води 3-5 л розчину на 1 сотку). Флудіоксоніл відноситься до хімічного класу фенілпіроли і є аналогом природного протигрибкового антибіотика, який виділяють ґрунтові бактерії. При контакті з хвороботворними організмами, засіб порушує ключові обмінні процеси їх клітин та функції клітинних мембран, запобігаючи росту грибниці та подальшому розмноженню, викликаючи загибель грибів-паразитів.
З метою лікування та профілактичного захисту газону від плямистості, плісняви та гнил, доцільно провести обробки контактним препаратом Джип (діюча речовина: флуазинам/Fluazinam) ранньою весною - після першого скосу трави, а також восени - при підготовці травостою до зимового спокою. Даний препарат впливає комплексно: він порушує енергообмін патогенних клітин і одночасно перешкоджає зростанню та поширенню суперечок на поверхні ґрунту, створюючи захисний бар'єр для вторинного проникнення грибкової інфекції. При виборі засобів захисту газону варто також звернути увагу на системні фунгіциди, такі як Фітал, біофунгіцид Ізокур, Амістар Голд, Сідгард, Фундазол, які допоможуть забезпечити захист від низки поширених грибкових захворювань газонних трав: іржі, червоної нитки газону, різних плямистостей.
Щоб уникнути проблем на газонних ділянках та зберегти густий травостій, можна скористатися комплексним препаратом – Рятівник газону та хвої, який не тільки допоможе забезпечити захист від грибкових захворювань, а й від широкого спектру комах-шкідників: павутинного кліща, пильщиків, попелиці та інших.
- Урожай під загрозою: боротьба з малиновим жукомЯк позбутися малинника звичайного?