Пероноспороз (несправжня борошниста роса) атакує грядки

Діагностика та зовнішні ознаки захворювання

Хибна борошниста роса або пероноспороз на огірках є недугою, що досить часто зустрічається у посадках цибулі та огірків. Це захворювання може також вражати дині, кабачки, ріпак, капусту (у тому числі й інші хрестоцвіті), гарбузи та кавуни. Збудником хвороби є грибок Pseudoperonospora cubensis, який атакує культури, що ростуть як у відкритому ґрунті, так і в теплицях. Найбільш чутливими до ураження хибною борошнистою росою є огірки та цибуля. Здебільшого, серйозні збитки врожаю огірків припадають на другу половину літнього періоду. Активне зараження рослин, як правило, починається в період їхнього плодоношення. Якщо інфекція передається через насіння, ознаки хвороби можуть проявитися на всій території посівів. Вкрай важливо усвідомлювати, що хвороба прогресує стрімко, і відсутність необхідних методів боротьби може призвести до масової втрати листя. За два тижні грибок розправляється з огірками та перекидається на розташовані поряд грядки, особливо з гарбузовими чи баштанними культурами, гублячи весь урожай. Це, у свою чергу, знижує ефективність запилення та розвитку плодів, внаслідок чого огірки можуть мати бліде забарвлення та низькі смакові якості. Якщо дати можливість хворобі поширюватися далі, це може призвести до повної загибелі рослини. У деяких регіонах України зафіксовано приховану форму пероноспорозу, за якої на листі спочатку з'являються дрібні плями, обмежені жилками. З нижнього боку листа може утворитися рідина, що надає йому маслянистого вигляду. Цей стан супроводжується послідовним пожовтінням та відмиранням листя. При виявленні ознак зараження рослин хибною борошнистою росою, слід враховувати, що характерні симптоми для рослин у теплицях та на відкритих грядках розрізняються.

Пероноспороз уражає рослини протягом усього періоду їхньої вегетації. У відкритому ґрунті перші його ознаки можна помітити на сім'ядолях паростків. Але масово хвороба поширюється в середині літа - на верхній частині листя рослин утворюються світло-жовті або зеленувато-жовті розмиті плями розміром від 1 до 3 мм. Ці плями чітко виділяються за контуром жилок і з часом збільшуються до 5-9 мм, змінюючи колір на більш темний, світло-коричневий. З часом плями зливаються, рівномірно поширюючись по листовій пластині. На звороті листа під плямами формується тонкий сірий наліт, який є результатом спороношення гриба. У місцях появи плям починаються некротичні процеси, що призводять до відмирання листка.

При вирощуванні культур у теплицях, симптоми хвороби виявляються більш агресивно та помітно. На верхній поверхні листя, вздовж основних жил і з обох боків формуються великі жовті плями розміром до 2-3 см. По мірі прогресування захворювання ці плями зливаються, охоплюючи великі ділянки листка. Центр листової пластинки часто набуває темно-сірого або темно-коричневого кольору. Лист швидко втрачає вологу, скручується, при цьому залишаючись на рослині. Спори збудника можуть формуватися як на нижній, так і верхній стороні листа.

Основні фактори появи несправжньої борошнистої роси

Для розвитку несправжньої борошнистої роси потрібні певні сприятливі для грибка умови. У періоди сухої погоди та стабільних температур захворювання зазвичай не виявляється. Грибок активно розмножується в умовах високої вологості та тепла. Появі пероноспорозу сприяють такі фактори:

• Вологість повітря вище 85%, яка може бути спричинена дощами або туманами, а також конденсацією вологи на листі після ранкових рос. Важливо уважно ставитися до стану посадок після погодних умов.
• Застоювання вологи в ґрунті через часте використання холодної води для поливу, що створює ідеальні умови для розмноження грибків.
• Різкі перепади температур між денними та нічними, особливо коли вдень температура перевищує +20°C, а вночі опускається до +10…+12°C, значно збільшують ризик зараження.
• Щільні посадки і велика кількість бур'янів, що погіршують циркуляцію повітря між рослинами і утруднюють випаровування вологи з листя.
• Утворення конденсату на стінах та недостатню вентиляцію при вирощуванні культур у теплицях, що сприяє підтримці високої вологості всередині.

Активний розвиток пероноспорозу на огірках чи інших баштанних культурах може бути викликаний й іншими причинами. Важливо пам'ятати, деякі сорти менш стійкі до захворювань. При створенні сприятливих умов, зараження відбувається протягом п'яти годин, хибна борошниста роса розвивається за 3-4 дні. Також не варто забувати, що спори (у вигляді міцелію) шкідливих грибів здатні тривалий час зберігатися на насінні, зів'ялому листі і залишках хворих рослин, переживаючи зиму і потім інфікуючи нові покоління огірків. Ці чинники враховуються при розробці комплексних заходів боротьби з захворюванням. Тому критично важливо ретельно очищати грядки від усіх рослинних рештків. Профілактичні заходи, такі як дезінфекція ґрунту або його повна заміна, а також дезінфекція теплиць, можуть значно знизити ризик захворювань. Важливо також забезпечити добру вентиляцію при вирощуванні огірків у теплицях для контролю вологості та створення сприятливого мікроклімату.

 Пероноспороз цибулі: симптоми та цикл розвитку збудника хвороби

Пероноспороз цибулі поширений у всіх регіонах вирощування культур. Його розвиток провокує гриб Peronospora destructor Casp. Одна з головних складнощів, пов'язаних із цим захворюванням, полягає у труднощі його ранньої діагностики. Наслідки зараження включають зниження врожайності та якості зберігання цибулин, що негативно позначається на загальному обсязі зібраного врожаю. При початковому інфікуванні хибною борошнистою росою, на листі цибулі утворюється наліт сірого кольору з фіолетовим відтінком, особливо помітним за вологої погоди. Заражене листя змінює колір на блідо-зелений, а згодом уражені ділянки жовтіють. Поступово лист починає деформуватися, загнивати і сохнути. Рослини, висаджені із заражених із самого початку цибулин, будуть носіями хвороби. Перші ознаки захворювання стають видно приблизно через місяць після посадки в ґрунт, при цьому рослини виглядають слабкими та пригнобленими, відстаючи у рості та розвитку. Без належних заходів рослини в'януть, і більшість із них не утворює насіння. Використовувати насіння, отримане від таких цибулин для посіву, не можна, оскільки вони вже інфіковані.

Після зараження цибулі, інкубаційний період розвитку патогену триває від 5 до 15 днів. За один сезон може розвиватись до 5–6 поколінь гриба. У період його статевої стадії розвитку утворюються ооспори (нерухомі суперечки у стадії спокою). Вони здатні витримувати низькі температури до заморозків. Зимують спори в цибулинах, насінні та на рослинних рештках. Після весняного підвищення температури до сприятливого рівня вони проростають міцелієм. Останній поширюється міжклітинному просторі всередині заражених рослин. Після цього настає стадія конідіального спороношення. Зовнішньо визначити її можна за появою на пір'ї цибулі сіро-фіолетового нальоту. Після дозрівання конідії, вдруге заражають посадки. Активному їх поширенню сприяє вітер та дощ. У періоди сухої та спекотної погоди випадки захворювання трапляються нечасто. Для активного розвитку пероноспорозу цибулі необхідні певні умови, такі як висока вологість та різкі добові перепади температур. Плідне середовище для патогену створюється за наявності рясних ран, а також у дощовий період. Захворювання найбільш інтенсивно проявляється, коли температура опускається до +15+16 °С при вологості повітря, що досягає 95-100%.

Профілактика пероноспорозу

Якщо вчасно не вжити заходів, поразка пошириться на всі грядки, отриманий урожай буде мізерним і непридатним для подальшої посадки. Для запобігання появі та поширенню пероноспорозу, можна дотримуватися наступних заходів профілактики:

• Вибір сортів та гібридів, стійких до захворювань.
• Використання якісного посадкового матеріалу.
• Підтримка оптимального рівня вологості ґрунту.
• Розташовувати посадки рослин з урахуванням просторового поділу, щоб зменшити ризик зараження всієї посадки.
• Проводити дезінфекцію насіння та розсади, особливо якщо є сумніви щодо їх якості, використовуючи для цього спеціальні засоби. Рекомендується також періодичні обробки фунгіцидами, такими як Фітоспорин.
• Дотримуватись сівозміни, уникаючи посадки цибулі на тому самому ділянці частіше, ніж раз на 3–4 роки, для запобігання накопиченню патогенів у ґрунті.
• Видаляти після збирання врожаю всі рослинні залишки з поля, щоб унеможливити зимівлю грибкових спор та їх подальшого поширення.
• Проводити глибоке оранку ґрунту, що допомагає не тільки у профілактиці грибкових захворювань, а й у боротьбі з бур'янами.
• Як народний засіб профілактики можна провести обробку наступним розчином: 1 л знежиреного молока змішайте з 9 л води і додайте 10 – 12 крапель 5-відсоткового йоду (бажано не перевищувати концентрацію). Заварка із золи також підійде. Золу (половина літрової ємності) заваріть 2-3 л окропу, долийте водою до 10 л і рівномірно обприскуйте рослини. Особливу увагу слід звертати під час обприскування на обробку нижньої поверхні листя.
• Після збирання врожаю проводять дезінфекцію теплиць сірчаними шашками з метою знищення шкідливих спор грибка.

Лікування та методи боротьби з пероноспорозом

При перших ознаках захворювання видаліть все уражене листя та обробіть рослини Фітоспорином. Для профілактики захворювання, а також при ураженні огірків та цибулі пероноспорозом (коли невеликі цятки розрослися, з'явився наліт) рекомендується використовувати якісні сучасні препарати. Одним з таких є фунгіцид Магнікур Енерджі (діюча речовина: пропамокарб гідрохлорид/ (propamocarb hydrochloride 530 г/л, фосетил алюмінію/ fosetyl-aluminium 310 г/л), який володіє високою рухливістю в рослині, проникаючи в культуру через культуру через культуру при поливі). Переміщаючись у вертикальному напрямку (від коренів до верхівки) разом із рослинним соком, активні компоненти фунгіциду охоплюють усі частини рослини та пригнічують розмноження спор фітопатогенних грибів. Фосетил алюмінію здатний активізувати внутрішні захисні функції рослин. При ураженні шкідливими грибами рослина починає виробляти токсичні для них фенольні сполуки. Ці речовини накопичуються і перешкоджають проникненню та розвитку гриба в клітинах рослини. Фосетил алюмінію сприяє прискоренню такої захисної реакції. Важливо відзначити, що ризик розвитку стійких форм гриба до Мангікур Енерджі мінімальний. Крім впливу безпосередньо на патоген, препарат стимулює ростові процеси у рослин, сприяє формуванню стійкого імунітету до захворювань та активізує розвиток кореневої системи.

Серед інших фунгіцидів, що ефективно вражають грибок Pseudoperonospora, варто виділити Курзат Р (хлорокис міді 89.5 г/кг, цимоксаніл/сymoxanil 42 г/кг), Квадріс (азоксистробін/azoxystrobin 250 г/л), Превікур Енерджі (пропамокарб гидрохлорид/ propamocarb hydrochloride 530 г/л, фосетіл алюминію/fosetyl-aluminium 310 г/л), Магнікур Нео (пропамокарб гідрохлорид/propamocarb hydrochloride 375 г/л, фенамідон/fenamidone 75 г/л), Агрікур (пропамокарб гідрохлорид/ propamocarb hydrochloride 722 г/л), Ревус Топ (мандіпропамід/mandipropamid 250 г/л, діфеноконазол/difenoconazole 250 г/л), Чарівник (металаксил/metalaxyl 75 г/кг, манкоцеб/mancozeb 525 г/кг, диметоморф/dimethomorph 115 г/кг), Ацидан (манкоцеб/mancozeb 640 г/кг, металаксил/metalaxyl 80 г/кг), Стробітек (крезоксім-метил/kresoxim-methyl 500 г/кг), Банджо Форте (флуазінам/fluazinam 200 г/л, діметоморф/ dimethomorph 200 г/л), Ефатол (фосетил алюмінію/ fosetyl-aluminium 800 г/кг). Обробка рослин цими препаратами сприяє викоріненню збудників інфекції, запобіганню проникненню спор та міцелію грибів через поверхневі покриви, зціленню пошкоджених захворюванням листя рослин. Небезпека пероноспорозу для рослин дуже висока. Боротьба з цим серйозним захворюванням повинна проводитися в найкоротші терміни після виявлення, оскільки хвороба поширюється досить швидко. При виборі засобу захисту важливо враховувати особливості розвитку хвороби та попередньо протестувати препарат на рослині. За місяць перед початком збору врожаю рекомендується завершити використання фунгіцидів та перейти до застосування народних засобів.