Сіра гниль (ботрітіс сірий), як виглядає і як з нею боротися

Опис та особливості розвитку збудника хвороби

Сіра гниль — це одне з найнебезпечніших і найпоширеніших захворювань, яке помітно скорочує врожай (особливо ягідних та плодових культур, їх втрати можуть досягати 30–80%) за умов холодного та дощового літа в період дозрівання плодів. Збудником захворювання є недосконалий гриб Botrytis cinerea. Спектр дії збудника досить великий, грибок може вражати багато видів культур, що ростуть як у теплиці, так і у відкритому ґрунті: томати, огірки, полуницю, яблуні, груші, виноград, капусту, малину, смородину та аґрус, вишню, черешню, а також квіткові культури. Хвороба в першу чергу пошкоджує плоди, далі - стебла і квіти також наражаються на небезпеку. На квітках часто формуються невеликі круглі утворення, у вигляді горбків, які можуть перерости у великі сіро-коричневі уражені зони. Симптоми зараження на плодах, квітах та різних частинах кімнатних рослин часто проявляються в процесі або після їх зберігання в умовах низьких температур. Сіра пліснява (ботрітіс сірий) бере участь у розвитку кореневої гнилі, викликаючи гниття області біля коріння, що може призвести до загибелі рослини. У огірків і томатів грибок вражає ділянки після видалення листя, що може призводити до обхвату стебла ураженою областю, у результаті верхня частина рослини в'яне і гине.

Сіра гниль або пліснява (Botritis) (Botryotinia fuckeliana/Botrytis cinerea) також завдає шкоди плодам овочів і суниці. Живці кімнатних рослин гинуть внаслідок зараження, переданого від інфікованих материнських рослин. Збудник захворювання зимує у ґрунті та на рослинних залишках.

Для успішного проростання спор ботритису необхідні волога (у вигляді роси, дощу чи штучного зрошення) та поживні елементи. Найбільш сприятливі умови для розвитку сірої гнилі - це сира (волога) і відносно прохолодна або помірно тепла погода (+15...25 градусів), простіше кажучи, дощове літо. Більш інтенсивному розвитку та поширенню захворювання (конідій) сприяють часті дощі та вітри, а також загущені посадки та зарості з бур'янів, розташування грядок у низинах, інакше кажучи, погана провітрюваність суничних кущів (волога скупчується і довго не просихає). Іноді спори можуть прорости навіть на сухих рослинах за умови дуже високої вологості повітря (понад 93%). Після проростання, спори проникають у тканини рослини. Botrytis є некротрофним грибком і утворює речовини, що викликають загибель клітин рослини, а потім живиться їх вмістом. Спочатку грибок підселяється саме на відмерлу ділянку, а вже з неї перебирається на здорову тканину. На уражених ділянках кілька днів утворюються нові спори. В умовах, несприятливих для проростання, спори здатні виживати на поверхні рослин протягом кількох днів і можуть активізуватися при збільшенні вологості, наприклад коли зрізані квіти поміщаються в холодильник. Також пошкодження, такі як порізи на стеблах огірків та томатів, можуть забезпечувати достатню вологість у розвиток грибка. Як правило, ботритіс вважається слабким патогеном, що вражає переважно ослаблені або травмовані рослини.

Сіра гниль полуниці

Коли мова заходить про полуницю (садова суниця), захворюванню сірої гнилі піддаються самі ягоди. Спори патогенного грибка переносяться вітром та дощовими краплями по всьому саду. Осідаючи на ягодах суниці, спори, насамперед,атакують пошкоджені та ослаблені рослини. Про наявність грибка на суниці, який надалі призведе до розвитку захворювання, можна дізнатися по сірих плямах на плодах. Хоча симптоми можуть виявлятися і на інших частинах рослини, ягоди виявляються найбільш уразливими. Уражена ягода спочатку стає водянистою, потім усихає, стає схожою на пружний комок сірого кольору. Ягода не опадає, а продовжує триматися на плодоніжці, через що патоген продовжує далі поширюватися ділянкою. Ягоди, які вразила сіра гниль, не можна вживати в їжу або переробляти. Грибок паразитує не тільки на зрілих ягодах, а ще й на зелених, що стає причиною втрати значної частини врожаю. У якості профілактичного захисту, варто приділити увагу наступним заходам:

• При виборі нових сортів для посадки на своїй ділянці, приділіть увагу не тільки розміру та смаку ягід, але й стійкості сорту до типових для садової суниці захворювань. Крім того, важливо брати до уваги кліматичні умови вашого регіону, а також особливості ландшафту.
• Для посадки полуниці вибирайте добре освітлені сонцем і ділянки, що провітрюються.
• Не нехтуйте внесенням добрив. Навіть якщо здається, що грунт вже багатий на поживні речовини, полуниця все одно потребує додаткових підживлень, особливо важливо дотримуватися правильного співвідношення калію, азоту і фосфору.
• Використання мульчі (у вигляді скошеної трави, тирси, сіна, агроволокна чи агротканини) не тільки допоможе зберегти вологу у грунті, а й зменшить ризик розвитку грибкових захворювань. У період дозрівання врожаю шар мульчі, внесений під кущики полуниці, може захистити плоди, що зріють, від попадання на них спор грибків. Однак шар мульчі слід регулярно оновлювати, особливо це стосується торічної мульчі  — його обов'язково прибирають в період весняних робіт на полуничних плантаціях.
• Регулярне проріджування посадок сприяє уповільненню розвитку грибка, також важливо видаляти бур'яни, які можуть сприяти поширенню захворювань.
• Боротьба із шкідниками також є ключовим аспектом профілактики сірої гнилі та інших грибкових хвороб, оскільки шкідники можуть переносити спори грибків із однієї рослини на іншу.

Сіра гниль винограду

Невід'ємною частиною догляду виноградників є профілактика зараження патогенною мікрофлорою. Сіра гниль є одним із ключових захворювань винограду, але впоратися з нею цілком реально, якщо вміти вчасно розпізнати. Сіра гниль на винограді розвивається досить повільно, невблаганно руйнуючи виноградні лози. Зараження грибком призводить до поступової загибелі різних частин рослини, уповільнюючи його ріст через негативний вплив на основні фізіологічні процеси, такі як фотосинтез та обмін речовин. В результаті пагони розвиваються вкрай повільно, а формування плодових кистей та квіткових бруньок на майбутній сезон або не відбувається, або їх форма виявляється спотвореною. Зараження сірою гниллю призводить до масової загибелі уражених ділянок лози, значного зниження загального стану здоров'я та імунітету рослини, що зрештою, призводить до її в'янення та загибелі. Сіра гниль розглядається як одна з найбільш небезпечних хвороб винограду, поряд з такими захворюваннями, як мілдью та оїдіум. Найгіршим варіантом прояву хвороби є ураження самих ягід. Неконтрольовано заражений сірою гниллю виноград непридатний для харчування і для подальшої переробки. Смак та аромат ягід при цьому безнадійно псуються.

Існує безліч способів, за допомогою яких спори грибка, що викликають сіру гниль, можуть проникати у виноградні лози. Ці спори можуть поширюватися на значні дистанції за допомогою вітру, а також переноситися різними тваринами, комахами, птахами і навіть садівниками, які не дотримуються необхідних заходів дезінфекції свого садового інвентарю та інструментів, а також робочого одягу. Виноградні лози можуть заразитися від сусідніх рослин, які вже інфіковані грибком. Унікальною особливістю сірої гнилі є її здатність вражати практично будь-які садові культури, плодові або декоративні рослини. Крім того, існує можливість придбання заражених саджанців, що збільшує ризик поширення захворювання. Проявляється сіра гниль на винограді швидко. З моменту потрапляння патогену на лозу до перших очевидних симптомів проходить 4-5 днів. Чим вище вологість і температура, тим швидше прогресує захворювання. Деякі фактори значно збільшують шанси на розвиток сірої гнилі:

• Фізичні ушкодження кори виноградних лоз та поверхні ягід
• Нестача необхідних поживних елементів, неправильне застосування добрив або їх відсутність у потрібний час
• Високі температури у поєднанні з тривалими періодами спеки
• Загущеність посадок
• Ігнорування необхідності проведення регулярних санітарних та формуючих обрізок
• Контакт листя і грона із землею
• Складування рослинного сміття на ділянці, що сприяє накопиченню шкідників та хвороботворних організмів

Спори грибка, що викликає сіру гниль, відрізняються високою стійкістю до холоду. Вони здатні перезимувати у ґрунті, зберігаючи свою активність протягом до п'яти років. У деяких випадках, напередодні збирання врожаю, виноградні лози навмисно інфікують сірою гниллю, відомою як «благородна» гниль, що є частиною процесу створення високоякісних білих десертних вин. Уражені грибком плоди швидко висихають і перетворюються на родзинки, що забезпечує соку необхідну густу консистенцію та солодкість. Однак при виробництві червоних вин, наявність сірої гнилі вважається абсолютно неприйнятною, оскільки грибок руйнує антоциани - пігменти, що надають винному суслу його характерний колір.

Характерною ознакою сірої гнилі на винограді є сріблясто-сірий пухнастий наліт на будь-якій із надземних частин рослини, в якому видно дрібні чорні крапки. Додаткові симптоми сірої гнилі відрізняються, залежно від ураженого елемента:

• На листі утворюються сіро-коричневі вологі плями, які швидко висихають та викликають опадіння листя.
• На лозах можна побачити ділянки зі знебарвленою корою, які з часом розширюються, і кора відокремлюється шарами. Це призводить до некрозу тканин, через що пагони сохнуть та гинуть.
• Квітки втрачають свій колір, стаючи блідими, потім буріють, їх квітконоси висихають, що призводить до масового опадання.
• Зростання плодових кистей уповільнюється, вони спотворюються у формі. Ягоди покриваються дрібними водянистими плямами, їх шкірка темніє і стає слизькою, що в результаті призводить до повного гниття або муміфікації та опадіння ягід.
• На гребенях уражені сірою гниллю ділянки стають буро-зеленими, розпливаються, гниють і відмирають, що перешкоджає дозріванню і спричиняє опадіння ягід у китиці.

Найчастіше відповідальність за зараження виноградних лоз сірою гниллю лежить на садівнику. Для запобігання таким випадкам важливо знати та застосовувати основні агротехнічні принципи:

• Вибір відповідного місця для посадки винограду дуже важливий, при цьому має значення хороше освітлення, вентиляція та якість грунту.
• Забезпечення достатнього простору для живлення рослин допомагає підтримувати їхній імунітет за рахунок уникнення дефіциту поживних речовин.
• Виконання санітарної обрізки у весняний та осінній періоди з використанням гостро заточених та дезінфікованих інструментів. Усі зрізи повинні бути гладкими і одразу обробленими садовим варом, а обрізані частини та сміття – знищені разом із бур'янами.
• При вирощуванні винограду на шпалері, важливо формувати високий штамб, щоб запобігти контакту листя та грона із землею і забезпечити достатню циркуляцію повітря.
• Регулярний огляд виноградника щодо ознак сірої гнилі з подальшим видаленням і знищенням заражених частин.
• Уникнення зайвого використання азотних добрив, що може спровокувати посилений ріст зеленої маси та зниження імунітету.
• Ретельне провітрювання теплиці при виявленні сірої гнилі на винограді, що росте в закритому ґрунті, щоб знизити вологість і запобігти поширенню захворювання

Сіра гниль малини

Сіра гниль малини є одним з найпоширеніших захворювань цієї культури, що призводить заражені кущі до загибелі, роблячи їх джерелом зараження для інших рослин. Це захворювання особливо активізується в прохолодну погоду за високої вологості, вражаючи ягоди, листя та пагони. Заражені рослини часто не виживають взимку та гинуть. На початкових стадіях дозрівання на ягодах малини з'являються бурі плями біля основи чашолистків чи у місцях контакту з іншими ягодами. Хвороба швидко прогресує, охоплюючи всю ягоду та призводячи до її некрозу. При високій вологості на плодах формується щільний біло-сірий наліт, внаслідок чого вони стають непридатними до вживання. На плодоніжках виникають бурі плями, які швидко поширюються, викликаючи в'янення зелених плодів. Листя малини страждають від утворення великих за розміром, розмитих, темно-сірих гнильних плям. При загостренні захворювання, на молодих пагонах в області міжвузлів формуються витягнуті плями, через що заражені частини рослини можуть загинути взимку. Захворювання зустрічається повсюдно і може спричинити суттєві втрати врожаю малини, іноді до 50%.

Джерелами інфекції служать сапротрофний міцелій та склероції, що зберігаються на рослинних рештках та в ґрунті. За сприятливих умов гриб виробляє багато конідій, викликаючи первинне зараження. Чинники, що посилюють розвиток хвороби, включають холодну погоду та високу вологість повітря. Часті опади та вітер сприяють поширенню конідій та посилюють розвиток сірої гнилі. Для активації та проростання спор потрібна наявність води, процес може відбуватися протягом кількох годин.

Профілактичні та лікувальні способи захисту малини від сірої гнилі

• Нові насадження закладати лише здоровим посадковим матеріалом
• Видалення рослинних залишків
• Сильне ущільнення та засмічення ґрунту негативно впливають на життєдіяльність надземної частини рослини та неглибоку кореневу систему
• Застосування контактних та системних фунгіцидів

Основним хімічним способом боротьби з сірою гниллю на малині є обробка вегетуючих рослин фунгіцидами. Для ефективного захисту малини від сірої гнилі рекомендовано застосовувати профілактичні обробки на початку вегетації. Додаткові обробки проводяться для запобігання поширенню захворювання з інтервалами 7-12 днів, залежно від періоду захисної дії препарату. Добрий результат дає ранньовесняне обприскування бордоською сумішшю. При перших ознаках захворювання необхідно застосовувати фунгіциди з лікувальною дією, наприклад обробити культури препаратом Топаз. Це дозволить знищити патоген, а також захистить малину від сірої гнилі протягом двох тижнів. За деякими даними, у боротьбі з патогеном допомагає фунгіцид Світч, хоча він не зареєстрований на малині.

В умовах ризику появи сірої гнилі на ягідних чагарниках, добрі результати дасть Бесткур – біологічний фунгіцид на основі комплексу біологічно активних компонентів, який також позитивно впливає на метаболізм, синтез білка та хлорофілу, дозволяє рослині розкрити свій потенціал та сформувати природний стабільний імунітет від хвороб на тривалий час. Для отримання максимального ефекту, препарат Бесткур рекомендується застосовувати при профілактичних обробках або на ранніх стадіях розвитку захворювань. Натуральний біологічний продукт Бесткур є безпечним для рослин і комах-запилювачів, а також сертифікований для використання в органічному землеробстві. Обробку препаратом проводять з розрахунку 15 мл на 5-6 л води на сотку в період вегетації (початок цвітіння, подальші обробки - з інтервалом 10 днів).

При застосуванні фунгіцидів для захисту малини необхідно брати до уваги такі аспекти:

• Ефективність навіть найсучасніших фунгіцидів може виявитися недостатньою, якщо не враховувати стадію розвитку захворювання, інтенсивність його поширення та типи збудників. У зв'язку з цим проведення тестування на фітотоксичність стає ключовим елементом у системі захисту рослин. 
• Здійснення моніторингу ґрунтових та кліматичних умов надає дані про потенційні ризики захворювань культур протягом сезону. Поєднання цих даних з інформацією про фітосанітарну ситуацію дозволяє в деяких випадках проводити профілактичні обробки ще до початку активного розвитку патогенів, забезпечуючи тим самим максимальну ефективність захисних заходів.
• При використанні фунгіцидів на основі сірки необхідно дотримуватись особливої обережності. Висока температура та надмірна концентрація робочого розчину можуть призвести до пошкодження листя у вигляді опіків.

Народні методи боротьби із хворобою

• Розчин гірчиці: для його приготування необхідно 50 г порошку гірчиці розчинити в 5 л кип'яченої води. Суміш настоюють протягом двох днів. Перед застосуванням розчин слід розвести з водою у пропорції 1:1.
• Розчин йоду: аналогічно гірчичному, готується розчин, додаючи 10 крапель йоду на 10 літрів води. Суміш необхідно настояти протягом двох днів та розбавляти водою перед використанням.
• Мідний купорос, крейда та зола: у відро води додати одну чайну ложку мідного купоросу, склянку деревної золи та склянку крейди, ретельно перемішати. Отриманим розчином обробляти рослини.

Обробка ягідних ягідних культур фунгіцидами

Для того, щоб сіра гниль не стала причиною втрати врожаю смачних і корисних ягід полуниці (суниці садової), потрібно подбати про систему захисту рослин. Для цього рекомендуємо скористатися такими препаратами, як Світч (ципродиніл/ciprodinil 375 г/кг, флудіоксоніл/fludioxonil 250 г/кг). Фунгіцид добре контролює гриб-збудник хвороби, а також не дозволяє патогену поширюватися далі ділянкою. У препарата досить короткий період очікування, - вже через 7 днів після обробки ягоди можна вживати в їжу. 

Ключова помилка, яку припускаються садівники-аматори, полягає в тому, що вони починають обробку рослин лише після того, як стають очевидні симптоми захворювання. Тим часом, спори грибка переживають зиму в ґрунті та починають активно поширюватися ділянкою вже з настанням ранньої весни. У зв'язку з цим оптимально провести первинну обробку до початку цвітіння рослин. Для обробки 10 г препарату розводять у 5 л води та обприскують 1 сотку посадок. У момент розпускання квіток спори грибка можуть проникнути в рослину та почати зараження майбутньої ягоди. Під час наливу ягід слід провести повторну обробку препаратом Світч. Така обробка не лише захистить врожай від грибка, а й продовжить термін зберігання ягід. Після збору врожаю рекомендується провести третю обробку даним препаратом.

Проти сірої гнилі винограду обробки препаратом Світч проводять у фазі початку змикання ягід у грона, початок дозрівання плодів, перед збором у кількості 10 г препарату на 8–10 л води (1.5–2 л розчину на кущ).

Запобігти розвитку гнилісних процесів, викликаним грибком Ботрітіс, допоможуть такі фунгіциди, як Топаз, Фундазол, Ямато, Мобіль, Магнікур Гард, Гаупсин форте.

Підживлення рослин органічним добривом Ізабіон допоможе швидко реабілітуватися ягідним культурам - це набір амінокислот тваринного походження, які допомагають рослині виходити зі стресу. Також препарат допомагає вплинути на розмір ягід - полуниця покращує товарний вигляд, стає більшою за розміром та якіснішою.

Застосування відповідних засобів захисту та здійснення обробок у потрібний час дозволяють виростити здоровий та високоякісний урожай садової суниці. Такі ягоди добре переноситимуть транспортування та відрізнятимуться тривалим терміном зберігання.