Іржа на листі, як розпізнати і як боротися?

19 лютого 2024

Чому іржавіє листя?

Іржа на рослинах є широко поширеним грибковим захворюванням, що вражає квіткові культури, дерева та чагарники, включно з листяними та хвойними видами. Це захворювання становить загрозу як для декоративних, так і для плодоносних рослин, викликаючи втрату їхньої зовнішньої привабливості та зменшення врожайності, відповідно, це може призвести до загибелі рослини у довгостроковій перспективі. Захворювання проявляється у різних формах, проте головна ознака, від якої з'явилася "іржа", - це поява на уражених ділянках рослини пустул (розривів) з яскраво-помаранчовим, коричневим або іржавим відтінком.

Гриби порядку Ржавчинні (Uredinales) поєднує види грибів, що паразитують на вищих рослинах. У циклі розвитку грибів-паразитів зафіксовано кілька наступних один за одним типів спороношення. У спорах і міцелії грибів присутній пігмент близький до каротину, саме він і надає їм оранжево-червоне або буре забарвлення. Майже всім ржавчинним грибкам властива вузька спрямованість та вкрай складний життєвий цикл. Багато грибів цього порядку можна нарахувати до п'яти стадій розвитку. Виділяють одногосподарські та різногосподарські підвиди:

Перші здатні паразитувати тільки одному вигляді рослини, наприклад, на яблуні чи груші.
Другі небезпечніші, оскільки можуть заразити дерева, квіти або чагарники різних видів.

Ржавчинні гриби другого типу розвиваються на різних рослинах-господарях. Це означає, що в якомусь життєвому циклі вони розвиваються однією рослиною, а наступному — іншою. Та рослина, на якій цикл розвитку патогену триваліший, вважається основним господарем. Рослина, де відбувається менший період життєвого циклу гриба – проміжне. Наприклад, є ржавчинні гриби, які вражають сосну. Ця рослина є основним господарем. А ось смородина, що росте неподалік – є проміжною рослиною для цього виду грибів. Або, наприклад, груша може виступати як основний господар, а проміжними рослинами можуть виступати хризантеми та жовтці, а також інші представники сімейства складноцвітих. Грибкова інфекція цього виду послаблює імунну систему рослин, роблячи їх більш схильними до похолодання та зовнішніх впливів. Інфікування починається з пагонів, а потім поширюється на сусіднє листя, суттєво загрожуючи життю рослини. У разі відсутності лікування, навіть якщо рослина спочатку виживає, її вразливість до зимових умов через ослаблений імунітет, зрештою, призведе до того, що вона замерзне, не переживши зиму. Іржа дуже заразна і може передаватися з однієї рослини на іншу через комах та птахів, які вступали в контакт з інфікованими екземплярами, а іноді й розноситься повітрям. Тому важливо негайно вжити заходів для виявлення ознак хвороби, щоб запобігти її поширенню по всьому саду.

Симптоми ураження іржею

Захворювання іржею рослин, викликане грибками, виявляється виключно на живих надземних частинах рослини, таких як листя, хвоя або молоді пагони першого року. Грибок не може розвиватися на мертвих зів'ялених рослинах або відмерлих частинах дерев, оскільки він живиться вмістом тільки живих тканин.
Ржавчинні гриби легко виявити на листі і молодих пагонах завдяки характерним горбкам, забарвлення яких варіюється від яскраво-жовтогарячого до коричнево-бурого. Ці горбки можуть бути різних розмірів та форм. Коли зовнішня оболонка такого горбка тріскається, з нього вивільняється дрібний порошок – спори грибка, що викликає іржу. При контакті цей порошок за відчуттями і зовнішнім виглядом нагадує іржу, що і дало назву цьому захворюванню. Навесні у цих уражених ділянках з'являються яскраві жовто-помаранчеві нарости, наповнені споровим порошком грибка. Захворювання передається через прямий контакт із інфікованими рослинами. Грибок, залишаючись у ґрунті на рослинних рештках, здатний проникати в рослини через найменші ушкодження на корі та листі.

Іржа на яблуні

Збудником іржі яблуні, груші та інших плодових культур (айви, глоду, горобини) викликається патогенним грибком Gymnosporangium tremelloides Hartig. Симптоми зараження яблуні іржею легко помітити. Ось характерні ознаки:

На листі з'являються округлі плями з чіткими краями.
Плями мають оранжево-жовтий або світло-коричневий колір.
На поверхні плям можуть утворитись чорні або бурі точки.
Верхня частина плям опукла, на звороті можуть формуватися виступи.
Плямистість також може покривати плоди. У разі занедбаності хвороби дерево може втратити більшу частину листя і скинути недозрілі плоди вже до середини липня, що вказує на широке поширення інфекції.

Розвиток грибка є багатоетапним процесом, що включає чотири ключові фази:

У період серпня-вересня суперечки осідають на яблуневих гілках, де починають паразитувати. Спочатку відбувається їх проростання, за яким слідує формування міцелію. Цей процес розгортається поступово.
Щороку, у березні-квітні, з міцелію формуються тіліоспори. Ці спори починають активно проростати, особливо за умов підвищеної вологості.
До кінця травня чи на початку червня, коли встановлюється тепла погода, спори іржі висихають. Після цього вони відокремлюються та за допомогою вітру переносяться на сусідні яблуні.
Наприкінці літа на звороті яблуневого листя з'являються ецидії, всередині яких дозрівають нові колонії спор. Після дозрівання спори вивільняються та розсіюються вітром, починаючи новий цикл зараження яблунь.

Існує кілька факторів, що сприяють посиленню захворюваності:

Спекотна погода з присутністю високих температур
Надмірний полив та підвищена вологість повітря
Стійкі та сильні вітри в період весни та літа
Розташовані поблизу насадження ялівцю, горобини, айви, які можуть бути джерелом зараження. Спори можуть переноситися з інфікованими саджанцями, тому важливо купувати посадковий матеріал виключно у надійних розсадниках та у перевірених продавців.

Профілактичні заходи від іржі на яблуні

Іржа становить серйозну загрозу для яблунь, викликаючи зменшення врожайності, ослаблення рослин та уповільнення їх росту. Боротьба з цією недугою не завжди буває успішною, і іноді для запобігання поширенню хвороби доводиться вдаватися до вирубування уражених дерев. У світлі цього, досвідчені садівники настійно радять займатися профілактикою захворювання, застосовуючи такі методи:

Регулярно проводити санітарну обрізку чистим підготовленим інструментом, оскільки вона відіграє важливу роль у профілактиці грибкових захворювань, тому потрібно своєчасно проріджувати крону та видаляти прикореневу поросль. Також видаляйте старі та засохлі пагони, обробляючи місця зрізів садовим варом або покриваючи їх золою або активованим вугіллям для запобігання інфекціям.
Восени перекопувати пристовбурне коло і поливати його розчином будь-якого фунгіциду.
Виносити листя та гілки восени і повністю спалювати їх.
Дотримуватись норми поливу, особливо в дощове літо.
Не забувати про фосфорно-калійні підживлення, особливо під час цвітіння та формування зав'язей.
Підвищення якості та здоров'я ґрунту відіграє ключову роль. У цьому допоможе обробка ґрунту різними біопрепаратами, наприклад, Вермікомпостом або Байкал-ЕМ1.
Враховуючи, що збудник захворювання перезимовує у ґрунті на рослинних рештках, важливо восени ретельно прибирати опале листя та висохлі бур'яни. Відкладену на зиму скошену траву рекомендується переробляти на компост, а не використовувати як мульчу.
При посадці дотримуватись мінімальної відстані між деревами (4 метри).
Декілька разів за сезон проводити позакореневе обприскування по листку розчином монофосфату калію (30 г на 10 л).
Для запобігання розповсюдженню іржових грибків необхідно провести не менше трьох профілактичних обробок протягом року: навесні, влітку та восени.

Лікування іржі на яблуні народними засобами

Боротьбу з іржею на листі яблуні можна вести за допомогою домашніх засобів, які показують хорошу ефективність на початкових етапах захворювання та для профілактики. Приведемо приклади таких засобів:

Використання розчину з урахуванням деревної золи. Для його приготування беруть дві третини відра золи, заливають водою і залишають на сонячному світлі наполягати, доки на поверхні не утворюється жовтувата плівка. Після цього розчин фільтрують і розбавляють водою пропорції 1 до 1 перед безпосереднім застосуванням.
Настій із польового хвоща – для його приготування необхідно взяти 500 г сухої сировини, залити його водою, довести до кипіння і кип'ятити протягом 20-30 хвилин. Після чого наполягати протягом 24 годин, процідити та розвести до 10 літрів загального об'єму перед використанням.
Содовий розчин з додаванням мила – для приготування необхідно розчинити 5 столових ложок кальцинованої соди в 10 літрах води та додати 50 г тонко нарізаного господарського мила. Після ретельного перемішування розчин готовий до застосування.
Йодний розчин із аптеки – 10 мілілітрів спиртового розчину йоду розводять у 10 літрах води. Отриманим засобом рекомендується обробляти яблуні від іржі, повторюючи процедуру кілька разів з інтервалами 3-4 дні.
Настій полину - для його приготування необхідно взяти свіжий полин, подрібнити його і наповнити нею піввідра. Після цього траву заливають водою і залишають настоюватись у тіні на кілька днів для початку процесу бродіння. Як тільки на поверхні утворюється пінна плівка, настій слід процідити та розбавити водою у пропорції, збільшивши об'єм у п'ять разів. Підготовлений у такий спосіб розчин використовують для обприскування дерев.

Процедури обприскування слід виконувати рано-вранці у хмарну погоду. Вибирайте для цього спокійні дні без опадів.

Іржа на трояндах

Іржа на листі троянд – найпоширеніше захворювання у цієї декоративної рослини, що характеризується високою швидкістю поширення, що може призвести до швидкої гибелі квітки. Захворювання, зазвичай, починає проявлятися навесні. Ступінь ураження рослини іржею залежить від безлічі факторів, включаючи сорт троянди, вік куща та стадію розвитку хвороби. Першими ознаками є поява дрібних жовтих точок на нижній стороні листя, кількість яких з часом збільшується – це результат активності мікроскопічних грибків, що розмножуються за допомогою спор. По мірі розвитку хвороби, інфекція глибше проникає в тканини листка, що через кілька тижнів призводить до пожовтіння листових пластин, покриття іржавими плямами, в'янення та подальшого висихання.

Під час цвітіння троянд, іржа здатна вражати бутони рослини, що ще не розпустилися. Дія грибка-паразита порушує процеси фотосинтезу в клітинах, це позначається на розвитку та цвітінні троянд. Одночасно інфекція поглинає ті поживні речовини, які рослина встигла накопичити, що призводить до знебарвлення листя через дефіцит хлорофілу. Якщо під час не вжити лікувальних заходів, рослина стає слабкою, що в кінцевому підсумку може призвести до її висихання, така рослина не зможе пережити зимівлю через ослаблення внаслідок хвороби.

Причини появи бурих плям на трояндах

Іржа на листі троянди є грибковим захворюванням, що виникає внаслідок невідповідного догляду та недотримання умов вирощування. Щоб запобігти поширенню хвороби, дуже важливо оперативно виявити характерні плями на листі. Лікування включає використання фунгіцидів і народних методів. Правильна профілактика значно зменшує ймовірність виникнення захворювання. Іржа троянд виникає під впливом грибків-патогенів, що належать до роду Gymnosporangium (Гімноспорангіум). Грибки цього роду часто атакують також хвойні рослини, зокрема чагарники ялівцю. Розвиток іржі на трояндах зазвичай відбувається і натомість ослаблення рослини різними несприятливими умовами. Чинники, що сприяють появі плям іржі на листі, включають:

Неправильний режим поливу
Високу вологість у поєднанні з низькою температурою
Порушення технології посадки
Надлишок азоту у ґрунті
Недостатня аерація куща
Присутність на кущах троянди зів'ялих бутонів
Однією з основних причин розвитку іржі є заражений ґрунт, тому перед посадкою куща ґрунт потрібно обов'язково дезінфікувати

Нерідко троянди заражаються іржею від інших рослин, що знаходяться на одній ділянці. Це говорить про необхідність періодичної перевірки всіх чагарників щодо симптомів хвороби. Іржа на листі є однією з найсерйозніших інфекцій, що загрожують трояндам. Майже всі сорти троянд схильні до цього грибкового захворювання, яке може викликати безліч несприятливих наслідків:

Втрата декоративних якостей та погіршення зовнішнього вигляду квітів
Передчасне в'янення рослини
Передача грибків з інфікованих троянд на листя сусідніх рослин у саду
Ризик смерті цілого куща

Молоді саджанці троянд особливо вразливі перед іржею, оскільки їхня опірність захворюванню, як правило, набагато нижча, ніж у більш старших рослин.

Народні засоби лікування троянд

Знаючі садівники радять боротьбу з іржею на листі троянд не обмежувати лише використанням фунгіцидів. Додавання до протигрибкових засобів народних рецептів може значно підвищити ефективність лікування.

Обробка полином є ефективною проти іржі та борошнистої роси троянд, завдяки антигрибковим властивостям компонентів полину. Рецепт приготування: необхідно подрібнити 400 г сухого полину, включаючи листя та пагони. Суміш викласти у металеве відро і залити водою. Довести до кипіння та варити на повільному вогні 5-7 хвилин. Після остигання та настоювання рідину розбавляють водою у пропорції 1:1. Отриманим розчином обробляють листя та ґрунт навколо куща, ураженого іржею.
Настій кропиви зарекомендував себе як ефективний засіб у боротьбі не лише з іржею, а й іншими захворюваннями троянд. Основний недолік - необхідність тривалого часу на приготування. Спосіб його приготування наступний: зберіть 2 кг свіжої кропиви, включаючи пагони та листя; подрібніть зібраний матеріал, залийте отриману масу 7 л окропу. Залишіть наполягати на 10-15 днів, іноді перемішуючи. Настій буде готовий до використання, коли припинить виділяти бульбашки. Розбавте настій водою у співвідношенні 1 до 2 та використовуйте для обприскування куща.

Для уникнення необхідності лікування троянд від плям на листі рекомендується вибирати для посадки сорти, стійкі до грибкових хвороб. Численні гібридні різновиди поєднують у собі чудові декоративні характеристики та стійкість до іржі. Приклади таких сортів включають: Ностальжи (Nostalgie), Принцеса Олександра (Princess Alexandra), Аспірін Роуз (Aspirine Rose), Уильям Шекспир (William Shakespeare), Вестерланд (Westerland), Чиппендэйл (Chippendale), Энжела (Angela). Такі сорти троянд найстійкіші до грибків. При правильному догляді можливість появи іржавих плям на листі виключається.

Чим обробити троянди від іржі?

Квіти та чагарники, розташовані на ділянці поруч із трояндами, потрібно піддавати профілактичному обприскуванню. Для цього застосовують потрібний фунгіцид або один із запропонованих народних способів. У період бутонізації кущі не обробляють. Під час цвітіння обприскувати троянди можна лише у разі виявлення плям на листі чи інших ознак хвороби. Повторну профілактичну обробку слід проводити восени. З цією метою найкраще підходить бордоська рідина або мідний купорос. Обприскування кидають і ґрунт навколо нього.

Насамперед необхідно уважно оглянути рослину, щоб оцінити рівень її ураження хворобою. У разі виявлення на листі кількох дрібних іржавих крапок буде достатньо провести лікувальну обробку. Для боротьби з серйознішими стадіями інфекції слід видалити уражені пагони, щоб запобігти поширенню хвороби на здорові частини рослини. Для боротьби з іржею, крім народних засобів, використовують спеціалізовані фунгіциди, призначені для троянд. При рясному ураженні листя троянд іржею доцільно використовувати ефективні фунгіциди. Ці препарати блокують клітинний метаболізм та створюють несприятливі умови для життєдіяльності патогенних мікроорганізмів.

Існує ряд фунгіцидних засобів для боротьби з іржею на трояндах:

Фітоспорин паста – фунгіцид широкого спектра дії, в основі якого містяться штами живих бактерій. Для обробки листя троянд застосовується розчин, який готують із розрахунку 2-3 чайні ложки (6-10 мл) на 10 л води на 100 м2. Пошкоджену рослину обробляють кожні 7 днів, доки не пройдуть ознаки хвороби на листі.
Топаз (пенконазол/penconazole 100 г/л) - системний фунгіцид, який характеризується швидкою та високою ефективністю проти грибкових захворювань. Він ефективно зупиняє розвиток іржі на листі та забезпечує захист здоровим стеблам та квітам троянд від зараження. Фунгіцид застосовують із розрахунку шляхом обприскування в період вегетації: 6 мл/10 л води.
Скай (крезоксим-метил/kresoxim-methyl, 500 г/кг) – проти іржі на трояндах та інших квіткових культурах проводять обприскування в період вегетації з розрахунку 4 г на 5 л води
Блюз (крезоксим-метил/kresoxim-methyl 100 г/л, дифеноконазол/difenoconazole 200 г/л) – препарат у вигляді суспензії, застосовують у кількості 1 мл на 1.5-2 л води на 20 м2.
Стробітек (крезоксим-метил/ kresoxim-methyl - 500 г/кг) - ефективний проти різних видів іржі троянд і садових дерев, обробки проводять протягом вегетаційного періоду культур, відповідно до норм, зазначених у регламенті.
Магнікур Стар (піриметаніл/pyrimethanil 400 г/л, трифлоксистробін/trifloxystrobin 120 г/л) - для обробки використовують 5 мл/10 л/1 сотку насаджень.

Причини розвитку іржі на смородині

Хоча багато садівників вважають іржу на смородині однотипним захворюванням, насправді існують різні види даної хвороби, кожен з яких має свої специфічні ознаки та терміни активності. Існують такі види іржі на смородині:

Бокальчаста іржа - часто вражає кущі смородини, розташовані поруч із хвойними деревами. Спочатку спори гриба осідають на хвойних, проникаючи потім на гілки та під кору, де активно розмножуються. Навесні під корою з'являються нарости, що нагадують бульбашки, які з часом утворюють руді плями на корі. Ці спори згодом поширюються на смородину. Перенесення келихової іржі здійснюється вітром і комахами, при цьому найбільш критичний період настає в травні і триває до середини червня.
Стовпчаста. На верхній частині листя з'являються жовті плями, а зі зворотного боку листова пластина усіяна помаранчевими цятками, в яких зібрані спори грибка. Особливо уважними варто бути у липні та серпні. Бурі плями на листі смородини швидко поширюються, призводячи до втрати вологи та загибелі рослини.

Благотворним для грибка є вологе та тепле середовище. Якщо літо сухе, смородина рідко уражається іржею. Захворювання швидко поширюється на низинних ділянках із густими насадженнями. Джерелами спор іржі часто стають такі комахи-шкідники, як листова попелиця, павутинний кліщ, смородинова галиця. Як правило, колонії комах накопичуються на внутрішній стороні листка, висмоктують сік із рослини, позбавляючи її життєвих сил. Ушкодження стають воротами для проникнення грибка, листові пластини покриваються горбками бурого кольору, кущі сповільнюються у рості і гинуть.

Видимі симптоми іржі на чорній смородині

При вирощуванні смородини важливо уважно спостерігати за розвитком кущів. Постійний огляд листя та гілок дозволить вчасно виявити ознаки іржі та запобігти її розповсюдженню по всій рослині. Сигналами до дії служать жовті листя смородини, наявність на них рудих крапок і смуг. Варто насторожитися, якщо цілком здорове листя смородини раптом починає в'янути, сохнути і опадати. Захистити кущі від іржі допоможуть лише правильні профілактичні заходи та подальша обробка відповідними препаратами. У зимовий період збудник іржі залишається у стані спокою, не виявляючи активності поблизу кущів смородини. Однак, з настанням теплої та вологої погоди, грибок починає активно розвиватися, поступово охоплюючи весь кущ.

Основні симптоми іржі виявляються в наступному:

Інтенсивне опадання листя. Влітку смородиновий кущ може втратити до чверті листя
Помітне зниження кількості нових пагонів
Зниження врожайності знижується на 50%
У значному ослабленні імунітету рослини, що робить його схильним до інших захворювань і заморозків

Враховуючи, небезпека перерахованих вище наслідків, без своєчасного вжитих заходів, кущ смородини врятувати буде неможливо.

Профілактичні та народні способи захисту смородини від іржі

Деякі садоводи негативно ставляться до хімічних препаратів, і намагаються позбутися іржі на кущах смородини такими засобами:

Порошок харчової соди у кількості 2 ст. ложки змішують з рідким милом у кількості 3 столових ложки розчиняють у 5 л води. Готовим розчином обприскують кущ.
Залийте 2 літрами води склянку очищених часточок часнику та дайте настоятися протягом трьох днів. Потім процідіть настій і використовуйте для обприскування листя смородини. Рекомендується також посадити часник поблизу кущів смородини, так як ефірні олії, що містяться в часнику, служать натуральним відлякувачем для безлічі шкідників.
Для боротьби з бокальчастою і стовпчастою іржею на смородині використовується бордоська суміш, для одержання якої в 5 літрах води розлучається 45-50 г мідного купоросу, 70-75 г негашеного вапна.

Для запобігання іржі на листі смородини є кілька ефективних методів. Важливо уникати посадки кущів надто близько до хвойних дерев і видаляти із зони близько 0.5 км навколо посадок усі осоки. Догляд за ґрунтом також відіграє ключову роль – він повинен бути повітропроникним і добре розпушеним. Надлишковий полив та добриво можуть сприяти розвитку грибків та бактерій, а також залучати шкідників, які розповсюджують небезпечні спори. Враховуючи, що профілактика є найкращим захистом від іржі, наступні прості рекомендації допоможуть підтримувати здоров'я кущів смородини:

Необхідно відразу спалювати опале листя з кущів
Навколо кущів регулярно видаляйте бур'яни
Двічі на рік рекомендується розпушувати ґрунт
Восени та навесні важливо проводити перекопування землі
Пагони віком понад п'ять років слід обрізати, а місця зрізів обробляти антисептиками
Використання добрив з калієм та фосфором сприяє зміцненню рослин
Рекомендується віддавати перевагу сортам смородини, які мають стійкість до іржі, таким як Грація, Чорна вуаль, Семіраміда.

Захист смородини за допомогою фунгіцидів

Звільнення від іржі на смородині найбільше ефективно досягається за допомогою хімічних засобів. Сучасні препарати успішно борються із грибковими інфекціями, при цьому не впливаючи негативно на якість врожаю. Ягоди залишаються безпечними для вживання та зберігають усі свої корисні властивості. У той же час деякі садівники скептично ставляться до хімічних засобів і воліють уникати їх застосування. У таких випадках можливе успішне застосування натуральних методів боротьби з іржею, важливо лише вибрати найбезпечніші та найефективніші засоби з доступного асортименту.

Вилікувати смородину від іржі допоможе застосування наступних поширених традиційних методів:

Бордоська рідина - один з найбільш дієвих заходів у боротьбі з іржею на смородині. Представляє собою водний розчин гідроксиду кальцію та сульфату міді (по 100 г кожної речовини + 10 л води). Цим складом обприскують кущі під час розпускання нирок. Процедуру проводять лише 3 рази з інтервалом у три тижні.
Медян екстра – фунгіцид на основі хлорокису міді, кущі смородини обприскують у профілактичних цілях або за перших ознак появи хвороби (стовпчастої іржі) з розрахунку 20 мл на 7 л води на 1 сотку.

Серед системних фунгіцидів у боротьбі проти іржі на смородині варто виділити: фунгіцид Фітолекар (флутріафол/flutriafol, 250 г/л), Топаз (пенконазол/penconazole 100 г/л), Йодофіт (йод 0.5 г+ПАР).

Лікування смородини від іржі у весняний період потребує особливого підходу та дотримання певних правил для досягнення ефективного результату. Не забувайте видаляти всі елементи куща, порушені захворюванням, включаючи гілки та листя, які слід негайно зібрати та знищити шляхом спалювання, щоб запобігти повторному зараженню через ґрунт. Також рекомендується створити в ґрунті дренажні отвори для відведення надлишку води як профілактичний захід. Першу обробку слід проводити до початку цвітіння куща, коли тільки починає з'являтися перше листя. Другий етап обробки слід провести в період початку цвітіння, а завершальний етап після закінчення цвітіння смородини.