Пеніцилез або синьо-зелена пліснява - небезпечна хвороба цибулинних культур

Чим небезпечний сизий наліт цибулин? Особливості розвитку патогену

Пеніцильоз - це захворювання рослин, що викликається пліснявими грибами з роду Penicillium, які почали активно використовуватися в науці з початку 19-го століття. Пеніцильоз відомий також під іншими назвами: сіра пліснява, пеніцильозна пліснява, блакитна гниль. Серед численних різновидів цвілевого грибка - Penicillium expansum та Penicilliumglaucum викликають синьо-зелену плісняву цибулі та часнику. Грибок Penicillium gladioli провокує пеніцилезну гниль бульбоцибулин Гладіолусів (рід Gladiolus), Рenicillium verrucosum викликає сховищну гниль цибулин Гіацинтів (рід Hyacinthus). Пеніцильоз виноградних ягід викликається при дозріванні грибками Penicillium cyclopium, Penicillium decumbens, Penicillium expansum, Penicillium variabile, які можуть діяти разом з мілдью.

Плісневі гриби Пеніцили - широко поширені в грунті і віддають перевагу прохолодному і помірному клімату, зазвичай вони присутні скрізь, де є органічний матеріал. Блакитна (або синьо-зелена) пліснява примітна своєю роллю у виробництві пеніциліну, - життєво важливого антибіотика, що використовується для боротьби з бактеріальними інфекціями. Рід цих грибків сприяє виникненню пеніцильозу плодів та посадкового матеріалу, видимі ознаки захворювання, в основному, проявляється при транспортуванні та в період зберігання. Пеніцильоз часто росте на мертвих або відмираючих рослинних рештках. У процесі розмноження він виробляє мільйони синьо-зелених спор, його також часто можна виявити на уражених пліснявою фруктах. Однак гриби цього роду також можуть вражати цибулини і плоди рослин, що зберігаються, особливо ті, що вже мають пошкодження. Цвіль Penicillium процвітає в умовах низьких температур та високої вологості, і здатна поширюватися на сусідні цибулини при щільній закладці на зберігання.

У більшості випадків для рослин гриб Penicillium не становить прямої загрози, він зберігається на зовнішніх лусочках і не викликає проблем при посадці. У ґрунті він вступає у природну взаємодію з іншими мікроорганізмами, що забезпечує його контроль та підтримання балансу. Найчастіше це захворювання зустрічається у цибулинних рослин. На будь-якій рослині, яка розмножується цибулиною, кореневищем або бульбою, включаючи фрезії, тюльпани, нарциси, гладіолуси, лілії та інші квіти, може з'явитися блакитна пліснява. Деякі види Penicillium вражають плоди, у тому числі яблука, груші, цитрусові, виноград та часник. Відомо, що деякі види грибка є патогенними для тварин та комах.

Пеніцильоз починає свій життєвий цикл як спора, яка може деякий час перебувати у стані спокою. Існує кілька різновидів блакитної плісняви, кожен з яких має трохи різну швидкість росту та зараження. Відмінною особливістю патогенного грибка є те, що його спори не можуть заразити плоди з неушкодженою шкіркою. Для того, щоб закріпитися грибку-паразиту необхідно пошкодження або розм'якшення від надмірної стиглості. Опинившись всередині плоду, пліснява починає швидко розростатися. Грибок використовує два основні способи свого поширення. Перший полягає в його здатності до швидкого розмноження, що дозволяє ефективно окупувати заражені плоди. Другий метод включає виробництво канцерогенного речовини, відомої, як мікотоксин патулін.

Пеніцильоз часнику та цибулі

Хвороба, що викликає появу на поверхні уражених цибулин нальоту синьо-зеленого, блакитного або зелено-блакитного кольору, часто отримує назву відповідно до цих відтінків цвілі. Викликають зараження цибулі та часнику грибки з роду Penicillium, включаючи види Penicillium allii, Penicillium hirsutum та Penicillium corymbiferum. За несприятливого збігу обставин, спостерігаються втрати до 50% врожаю культур. Спори міцелію передаються лише через рослинні залишки, присутні у ґрунті, або заражені цибулини. Перебуваючи у ґрунті, ці грибки не здатні довго виживати. Також хвороботворні мікроорганізми можуть передаватися через тару для зберігання та заражати здорові голівки в овочесховищах (вони виживають на полицях та стінах льохів та інших місць зберігання врожаю). Ефективною профілактикою є своєчасне знищення бадилля та непридатних голівок цибулі та часнику після збирання врожаю, використання здорового посадкового матеріалу та дезінфекція місць зберігання перед закладкою врожаю. Механічні пошкодження цибулин, підготовлених до зберігання, є ризиком для проникнення збудників хвороби – конідій, що часто веде до збитків частини врожаю, що особливо проявляється через 2 місяці після початку зберігання. В окремих випадках можливе ураження надземних частин часнику та цибулі в період їх росту.

Листя рослин уражається вкрай рідко. Видимі симпотоми ураженого листя проявляються у вигляді блідо-жовтих водянистих плям, на яких проявляються блакитно-зелені ділянки. У теплий період вегетації або при зберіганні гриб заражає самі цибулини. На їх донці та зовнішніх лусочках з'являються бурі водянисті області, які незабаром покриваються нальотом блакитно-зеленого кольору. На розрізі ураженої цибулини соковиті лусочки стають коричнево-сірими. Незабаром розвивається мокра гниль з неприємним запахом.

У часника цибулина зовні темніє, легко розпадається окремі часточки. Окремі зубки стають зів'ялими, на соковитій тканині помітні вдавлені світло-жовті плями. Як правило, пеніцильоз проявляється через 2 місяці після закладання цибулин на зберігання, у сухих умовах цибулини муміфікуються (засихають). Розвитку хвороби у цей період сприяє підмерзання та різні механічні пошкодження цибулин перед закладкою, а також підвищена вологість повітря у місцях зберігання.

Ключові ознаки розвитку синьо-зеленої плісняви ​​на головках часнику включають:

• Спочатку білий наліт біля основи цибулини, який згодом змінює колір на зелений
• Потемніння головок часнику, при цьому м'якоть зубчиків стає м'якою
• На м'якоті з'являються світло-коричневі поглиблені плями
• Цибулина поділяється на зубці, між якими помітні скупчення плісняви ​​синього або зелено-блакитного кольору
• При вологості повітря менше 60% відбувається муміфікація цибулин
• Зубчики здаються порожніми при натисканні, що вказує на прогресування хвороби

Умови, що сприяють поширенню міцелію, включають високу вологість у місці зберігання або льоху та невідповідність температурному режиму (температура вище +3°C). Ризик розвитку синьо-зеленої плісняви ​​збільшується при зберіганні погано просушених голівок, а також за наявності на цибулинах вм'ятин, тріщин, плям та інших механічних пошкоджень.

Профілактика пеніцильозу цибулі та часнику

• Правильне сушіння цибулин після збирання врожаю є ключовим етапом. Викопані рослини слід сушити під захистом навісу або на відкритому повітрі за хорошої погоди. Одразу після збирання врожаю стебла та коріння не обрізають, щоб запобігти проникненню суперечки через свіжі рани. Через кілька днів часник розкласти на мішковині в один шар для подальшого сушіння в місці, що провітрюється, наприклад, на горищі, мінімум на три тижні. Стебла обрізають після сушіння, залишаючи короткі пеньки.
• Перед зберіганням часнику на зиму необхідна дезінфекція приміщення зберігання, включаючи полиці та контейнери, з використанням протигрибкових засобів, таких як розчин перманганату калію або сірчаних шашок.
• Перед закладкою на зберігання цибулини ретельно оглядають, виключаючи з процесу підморожені, незрілі, тріснули або вологі головки, а також ті, що мають плями або пошкодження.
• Для зберігання часнику важливо підтримувати температуру від 0 до +2°C з гарною вентиляцією та вологістю повітря 65-75%. Регулярний огляд врожаю допомагає своєчасно видаляти гнилі або уражені цибулини.
• Інфіковані голівки та рослинні залишки слід видаляти з ділянки та знищувати шляхом спалювання, не використовуючи їх у компості, щоб запобігти поширенню спор.
• Перед посадкою в грунт ретельно розсортуйте цибулини. Відібрані цибулинки прогрійте протягом 3-5 годин гарячою водою. Важливо (особливо для нарцисів) температура води повинна бути не більше 43,5 ° C, щоб не пошкодити квіткові бруньки.
• Дезінфекція цибулин квітів, сіянки часнику та цибулі перед посадкою, шляхом замочування в розчині марганцівки або мідного купоросу, забезпечує додатковий захист. Для обробки цибулин рекомендується використовувати протигрибкові препарати, такі як Максим відповідно до інструкції.
• Сівообіг також важливий: вирощування часнику та цибулі на одній грядці рекомендується повторювати не частіше, ніж через 3-4 роки, з наступним збиранням та спалюванням рослинних залишків.
• Видаліть всі коріння, луски та інші рослинні рештки та бур'яни із земельної ділянки. У разі підозри на зараження ґрунту пеніцилом, уникайте його використання для посадки цибулинних та бульбоцибулинних рослин як мінімум протягом п'яти років.
• З добрив перевагу варто віддавати калійним, які сприяють підвищенню опірності рослин до патогенних грибів. Використання азотних і фосфорних добрив також допустиме, але важливо уникати їх надлишку, навіть випадкового. Для підживлення цибулинних можна скористатися вже готовими комплексними добривами, такими як Stimul, Biopon, Florovit, Agrecol.
• Спочатку вегетаційного періоду обробляйте насадження фунгіцидами на основі міді, такими як бордоська рідина. Достатньо буде 1.5%-ної концентрації, тобто (якщо готуєте самостійно) по 150 г гашеного вапна Ca(OH)2 і мідного купоросу CuSO4 на 10-літрове відро води.
• Уважно стежте за станом рослин. Якщо виявили симптоми захворювання – одразу ж викопуйте та знищуйте.

Як запобігти розвитку пеніцильозу на плодах та цибулинах при зберіганні

Бережне звернення зібраного врожаю та його подальшого зберігання відіграє ключову роль. Для запобігання поширенню захворювання важливими є мінімізація механічних пошкоджень плодів та своєчасне видалення інфікованих екземплярів. Використання дезінфікуючих засобів для чищення обладнання на пакувальних та складських потужностях також сприяє зниженню ризику зараження. Захворювання найактивніше розвивається при температурі близько +24 ° C, тому рекомендується зберігання фруктів у прохолоді. Слід враховувати, що різновид гриба Penicillium. italicum швидше розвивається за температури нижче + 10°C, на відміну Penicillium. digitatum і може стати переважним при зберіганні в холодильнику. У свою чергу, Penicillium digitatum найчастіше зустрічається в упакованих фруктах, створюючи так звані «гнізда інфекції». Утилізуйте заражені рослини із сірою гниллю або пожовтінням, уникаючи їх додавання до компосту. Підтримка чистоти, включаючи видалення залишків попередніх рослин, допомагає запобігти збереженню патогенів у ґрунті. Вибір насіння, стійкого до захворювань, для нової посадки знижує ризик повторного зараження. Практика сівозміни та використання стійких до хвороб сортів на ваших грядках зміцнює захист овочевих та плодових культур від синьої плісняви.

Як правило, будь-який вид цвілі є тимчасовим явищем, з яким можна успішно боротися. Одним з найбільш ефективних способів запобігання розвитку інфекції пеніцильозу цибулинних є уникнення пошкоджень цибулин. Патоген проникає через пошкодження на цибулинах, особливо за умов підвищеної вологості. Критично важливо також ретельно очищати та просушувати цибулини перед поміщенням їх на зберігання. Рекомендується зберігати їх при температурі нижче 10°C та при низькій вологості. Торф'яний мох, хоч і має гарну структуру, утримує надлишок вологи, не сприяє стабільному надходженню повітря і може абсорбувати вологу із зовнішнього середовища. Він підходить для транспортування, але не бажаний для тривалого зберігання цибулин. Замість торф'яного моху краще використовувати легку вологу суміш для культур горщиків з додаванням пемзи або перліту для забезпечення доброї повітропроникності. Цибулини слід зберігати у темному, прохолодному, сухому та добре вентильованому місці, уникаючи потрапляння на них прямих сонячних променів, щоб уникнути їх пошкодження. Не рекомендується зберігати цибулини з видимими ушкодженнями чи дефектами. Перед зимовим зберіганням переконайтеся, що цибулини повністю сухі, залишивши їх на кілька днів у теплій та сухій погоді з невеликим шаром землі на поверхні. Забезпечення вільної циркуляції повітря є важливим для успішного тривалого зберігання.

 Пеніцельоз тюльпанів

При ураженні пеніцильозом на цибулинах тюльпанів утворюються помаранчево-бурі вдавлені плями, В умовах високої вологості плями швидко покриються блакитно-зеленими спорами грибка Penicillium corymbiferum, - звідси походить ще одна назва захворювання - блакитна гниль. Часто проблема помітна саме у місцях ушкодження лусок цибулини. Якщо взяти таку цибулину, і висадити її без обробки, то отримаємо в кращому випадку - уповільнені сходи, слабке цвітіння, подальший розвиток захворювання з поступовою загибеллю рослини, а в гіршому випадку - маленький слабкий паросток, який не буде цвісти. У період вегетації за високої вологості грунту гниль може вражати як цибулини, а й надземні частини рослини.

Пеніцильоз гіацинтів

Вразливість цибулин гіацинту до поразки (що може статися майже одразу після їхнього приміщення на зберігання) посилюється такими факторами:

• Присутність механічних пошкоджень
• Відносна вологість повітря понад 70%
• Температура довкілля нижче +17°C

Іноді перша помітна ознака проявляється на корінцях, які починають підсихати, виростаючи до 1 см - їх можна виявити безпосередньо перед посадкою. При більш ранньому огляді такої цибулини можна побачити, що у місцях ушкоджень сформувалися колонії грибка Penicillium verrucosum. Присутність його колоній характеризуються білим або зеленувато-блакитним нальотом. Тканини під нальотом стають м'якими і швидко темніють. Тканина на розрізах біля основи цибулини набуває світло-коричневого відтінку. Без відбраковування та відповідної попередньої обробки посаджена цибулина продовжить гнити. У землі вона сформує лише трохи живих коренів або зовсім їх не дасть. Проростаючі стрілки-квітконоси будуть короткими і особливо ламкими, що робить їх схильними до пошкоджень.

Пеніцильоз нарцисів

При ураженні хворобою, на листі та квітконосах нарцисів з'являються жовті округлі плями. Вони розташовані ближче до основи стебла. На деяких плямах є сіро-зелений наліт, як на запліснілому хлібі. Пеніцильоз зазвичай вражає нарциси, що ростуть на сирих ділянках. У хворих рослин деформується листя та квітконоси. З квітконосів і листя хвороба переходить на бульбоцибулини, і викликає блакитно-зелені плями. Хвороба інтенсивно розвивається на погано просушених цибулинах, що зберігаються за високої вологості повітря. Поки наземна частина не відмерла потрібно після цвітіння 2 рази обприскати нарциси бордоською рідиною або іншим фунгіцидом, що містить мідь. Викопані цибулини після очищення потрібно буде опудрити сумішшю сірки, деревного вугілля та крейди, взятих порівну.

Пеніцильоз Лілій

Грибкове захворювання може вразити цибулини лілій під час їх зберігання. Характерні симптоми включають появу білих плям із зеленувато-блакитними спорами грибка на поверхні цибулин, відмирання коренів та зміна кольору цибулини на жовто-бурий. Для профілактичного захисту можна застосувати настій чорнобривців для обприскування (500 г подрібнених рослин заливають 10 літрами теплої води, настоюють 24 години, після чого розчин готовий до використання для поливу). Або провести обробку цибулин фунгіцидом Фундазол, щоб запобігти розвитку грибкових інфекцій.

Пеніцилез Гладіолусів

На гладіолусах, як і на інших представників сімейства цибулинних, захворювання виникає через порушення умов зберігання, включаючи високу вологість і недостатню вентиляцію приміщень. Грибкова інфекція легко проникає через пошкодження на бульбоцибулинах, поширюючись на весь посадковий матеріал. До основних ознак захворювання належать:

• Формування темно-коричневих вм'ятин біля основи цибулин, які з часом стають шорсткими на дотик
• Поява на поверхні цибулин нальоту блакитно-зеленого кольору, спричиненого спороношенням грибка
• Зміна кольору вм'ятин на жовтувато-сірий
• Поява всередині бульбоцибулин кулястих утворень кремового кольору

Чим обробити посадковий матеріал від блакитної плісняви

У боротьбі проти сизо-блакитної плісняви ​​ефективним буде проведення обробки препаратом Фундазол, Фітоспорин, Фітолекар (флутріафол/flutriafol, 250 г/л) або можна скористатися комплексним засобом – Рятівник цибулі та часнику. Серед біологічних засобів захисту доцільно провести обробку ґрунту Триходермін або препаратом Фітоцид-Р. Запобігти розвитку пеніцильозу на цибулинних допоможе передпосівна обробка цибулин і бульб протруйниками на основі флудіоксанілу (fludioxonyl) - Маским КС або Сідгард. Флудіоксоніл запобігає розвитку цвілі посадкового матеріалу, захищає від ризоктониоза, сухої та сірої гнилі, гельмінтоспоріозу, видів парші та інших хвороб цибулин часнику та декоративних культур. Принцип дії препарату Максим обумовлений його складом. Основна діюча речовина протруйника - флудіоксоніл у концентрації 2/5% (25 г/л) є аналогом природного протигрибкового антибіотика, який продукують ґрунтові бактерії, здатні знищити патогени незалежно від стадії їх розвитку. При контакті з осередком ураження, флудіоксоніл порушує ряд ключових обмінних процесів у клітинах грибка, зупиняючи розвиток спор та викликаючи швидку загибель патогенів. При обробці насіннєвого матеріалу та здорових рослин засіб створює захисну плівку, що перешкоджає проникненню інфекції. Розчин препарату Максим для обробки часнику готують із розрахунку 10 мл препарату на 80–100 мл води. Готовим розчином обробити 10 кг посадкового матеріалу. Для декоративних квітів (гладіолусів, тюльпанів, гіацинтів) 2-4 мл препарату розводять у 1 літрі води. У приготовленому об'ємі замочують 1 кг посадкового матеріалу в 1 л розчину на 30 хвилин з наступною сушкою.