Септоріоз або біла плямистість листя

Опис та особливості розвитку хвороби

Септоріоз, також відомий як біла плямистість, є одним із найбільш серйозних захворювань, яке здатне вражати як дикорослі, так і сільськогосподарські культури. Це грибкове захворювання, викликане різними видами грибів роду Septoria, проявляється у вигляді світлих плям з темною облямівкою на листі рослин, і згодом негативно позначається на їх розвитку. Найбільшого поширення набули збудники хвороби виду Septoria graminum, Septoria tritici та Septoria nodorum, особливо серед злакових культур, як ярих, так і озимих. Серед інших вразливих рослин - смородина та аґрус, уражені грибком Septoria Ribis, помідори, на яких розвивається Septoria lycopersici, а також ріпак, соя, виноград та багато інших культур. Крім того, септоріоз зачіпає і коренеплоди (біла плямистість моркви), а також декоративні рослини, включаючи флокси та антуріуми, що ростуть на клумбах у садах, а також у домашніх умовах.

Перші ознаки даного грибкового захворювання проявляються у вигляді плям на листі рослин. Ці плями, зазвичай, світлі з темною кромкою, проте іноді зустрічаються і жовті, або коричневі плями з жовтуватою облямівкою. З часом вони ростуть і зливаються, покриваючи більшу частину листової поверхні, а в центрі цих плям з'являються чорні крапки пікнид грибка. Прогресування білої плямистості веде до того, що листя на уражених рослинах в'яне і передчасно опадає, пагони стають зморшкуватими, набувають бурого кольору і згинаються. Крім цього, спостерігається усихання кори на деревах та верхніх частинах стебел. Коли більша частина листя рослини опадає, це призводить до порушення більшості ключових фізіологічних процесів, аномального і скудного цвітіння. Рослина не здатна утворювати нові бутони, а його захисні механізми слабшають, роблячи його більш уразливим для інших захворювань. Хвороба особливо активно прогресує в умовах високої вологості та при температурі повітря між +20 та 25°C.

Септоріоз яблуні та груші

Правильний догляд та суворе дотримання агротехнічних правил забезпечують рослинам здоров'я та стійкість до хвороб. Як правило, рослини, які відчувають стрес або не отримують належного догляду, найбільш схильні до захворювань. У разі ураження яблуні або груші білою плямистістю, на їх листі з'являються дрібні бурі плями, які згодом можуть стати сірими і оточені темною облямівкою. Згодом, захворювання призводить до передчасного пожовтіння листя, появи на них некротичних утворень, після чого листя висихає і опадає. Плодові дерева, уражені септоріозом, стають менш стійкими до морозів і менш життєздатними, що негативно позначається на врожайності. Як зазначається на практиці, груші більш схильні до цього захворювання, ніж яблуні. Патогенні гриби перезимовують в опалому листі, і з приходом весни, особливо в дощовий період, починається їх активне поширення на дерева та чагарники за допомогою конідій. Захворювання особливо активно прогресує в умовах вологої та теплої погоди. Найчастіше цілеспрямовано від септоріозу профілактичні обробки груш та яблунь не проводять. З цим завданням цілком справляються засоби, що використовуються для обприскування рослин від парші. Подібні превентивні обробки від парші проводять щороку до розкриття бруньок, одразу як дерево відцвіте і після - через 15-20 днів після першого обприскування. Для такої обробки можна використовувати розчин бордоської суміші (1%), Нітрафену (1%), сечовини (7%), залізного купоросу (5%) або мідного купоросу (2%).
Для успішної боротьби з септоріозом важливо не нехтувати профілактичним обприскуванням, починаючи з ранньої весни. Якщо ви тільки плануєте посадку грушових або яблуневих дерев у вашому саду, особливу увагу варто приділити вибору сортів, що мають підвищену стійкість до білої плямистості та парші. Серед таких сортів яблунь можна виділити: Безсімянка мічуринська, Уелсі, Юний натураліст, Переможець, Коричне нове, Осіння радість та інші. Для того, щоб посилити контроль розвитку хвороби, садівники та городники часто вдаються до використання фунгіцидів, які представлені у спеціалізованих магазинах у широкому асортименті. До вибору засобів захисту слід поставитися уважно, оскільки вони можуть містити речовини, які можуть вплинути на врожайність. У профілактичних цілях можна звернути увагу до народні засоби, які часом виявляються досить дієвими. Проте, при сильному ураженні культур використання хімічних фунгіцидів стає неминучим. Однак профілактика також відіграє далеко не останню роль у боротьбі з хворобою, і тут необхідний комплексний підхід, при якому рекомендується дотримуватися певних агротехнічних вимог:

• Оперативно прибирайте і знищуйте опалі плоди і листя.
• Негайно обрізайте заражені частини рослин, захоплюючи частину здорової тканини, і обробляйте місця зрізів садовим варом.
• Регулярно оріть ґрунт навколо рослин.
• Проводьте профілактичне обприскування рослин засобами захисту більш слабкої концентрації, ніж використовується для лікування вже заражених рослин.

Септоріоз смородини та аґрусу

Ягідні чагарники, такі як аґрус та смородина, також можуть страждати від септоріозу, особливо в умовах загущених посадок. Симптоми хвороби проявляються на листі у вигляді коричневих плям незграбної або круглої форми, розміром від 0.2 до 0.3 см у діаметрі. З часом, колір плям світлішає, але темне обрамлення залишається. Аналогічні плями можуть і на плодах. При сильному ураженні чагарників листя починає опадати. Чорна смородина та аґрус більш сприйнятливі до білої плямистості порівняно з червоною смородиною. Для запобігання зараженню чагарників септоріозом, рекомендується провести профілактичну обробку рослин та ґрунту в їх пристовбурних колах на початку весни, до розпускання бруньок, використовуючи 1% розчин мідного купоросу або Нітрафену. Для лікування рослин, вже уражених хворобою, застосовують 1% розчин бордоської рідини, колоїдну сірку або фунгіциди, такі як Мерпан (діюча речовина: каптан 780 г/кг), Kocide 2000 (гідроксід міді/copper hydroxide - 538 г/кг). Повторне обприскування проводять через півтора тижні після завершення збору врожаю. Знищення залишків інфекції восени, після опадіння листя, полягає в зборі та спалюванні опалого листя. Крім того, важливо здійснювати перекопування ґрунту навколо чагарників на початку весни та наприкінці осені, а також підтримувати чистоту в пристовбурних колах, регулярно видаляючи бур'яни протягом усього вегетаційного періоду.

Септоріоз малини

Малина так само схильна до ураження септоріозом, збудником якого в цьому випадку є Septoria rubi. У хворого куща на листі з'являються коричневі плями округлої форми, які в діаметрі досягають від 0.2 до 0.3 см, по мірі розвитку хвороби вони біліють.
Якщо не боротися з білою плямистістю, це може призвести до появи на стеблах великих бурих плям восени, які з часом можуть світлішати і розтріскуватися. Таке захворювання знижує зимостійкість рослин, і з настанням весни їхній стан погіршується, захворювання проявляється з новою силою. В результаті листя опадає раніше за визначений термін, а на кущах утворюється менша кількість плодів, показники врожайності значно знижуються. Якщо ви виявили перші ознаки септоріозу на малині протягом періоду вегетації, важливо не ігнорувати цей стан, оскільки хвороба не зникне самостійно. У відповідь на це, наприкінці осені необхідно ретельно очистити поверхню ґрунту в насадженнях малини від усіх рослинних решток, які необхідно спалити. Потім слід провести переку ґрунту навколо кущів. З наближенням весни, до початку активного руху соку в рослинах, рекомендується обприскати як самі кущі, так і ґрунт навколо них 3% розчином бордоської рідини. Перед початком цвітіння та після збору врожаю слід повторити обробку, використовуючи вже 1% розчин того самого засобу.

Септоріоз на пшениці, опис та цикл розвитку збудника хвороби

Сьогодні ми спостерігаємо постійне зростання частки зернових культур у сівозмінах, де акцент робиться не лише на розширенні засіяних територій, але насамперед на покращенні їхньої врожайності та економічної вигоди. На жаль, значна частина врожаю щороку пропадає через різноманітні хвороби, включаючи грибкові. У зв'язку з цим пошук ефективних засобів боротьби із хворобами зернових стає ключовим завданням для аграріїв. Однією з найнебезпечніших хвороб пшениці є септоріоз, який здатний знищити до 50% врожаю. Найбільш поширеними збудниками септоріозу на злакових культурах є гриби Septoria graminum, Septoria nodorum і Septoria graminum. Хвороба вражає в першу чергу листя (Septoria tritici) або надземні органи, включаючи стебло і колос (Septoria nodorum). Особливо швидко септоріоз прогресує за умов підвищеної вологості. При цьому найбільший ступінь поширення захворювання зазвичай спостерігається в період наливу зерна при температурі повітря від +14° до +22 °С та відносній вологості вище 90%. Тепла та дощова погода провокує утворення пікнід (плодових тіл Septoria tritici), а під впливом вологи з них починають активно вивільнятися пікноспори. Вони можуть переноситися з вітром на значні відстані, заражаючи здорові посіви. У період сильних дощів пікноспори змиваються з рослин і, поширюючись разом із водою, заражають нижні шари та листя сусідніх рослин. Цей процес інфікування пшениці може відбуватися неодноразово протягом сезону росту. Рослини, уражені спорами, зазнають зниження ефективності фотосинтезу, що веде до уповільнення їх росту та розвитку, зменшення кількості зерновок у колосі та, як наслідок, до збитків врожаю зерна.

Септоріоз перезимовує у формі грибкового міцелію та пікнід з пікноспорами на незораних рослинних рештках та стерні, а також зберігається у зернівках, уражених хворобою (Septoria nodorum). Всередині рослинних залишків, що залишилися після збору врожаю, розвивається форма гриба Septoria tritici. Гриб починає активно рости, і його міцелій швидко поширюється по відмерлих рослинних тканинах. При попаданні на сходи пшениці, пікноспори за допомогою росткової трубки починають активно проростати, а міцелій, що розростається, проникає в рослинні тканини і призводить до загибелі живі клітини. Це призводить до втрати тургору листя та поступового руйнування компонентів, необхідних для виробництва хлорофілу. В результаті на поверхні рослин з'являються плями різних відтінків (хлороз), які швидко прогресують у некрози, після чого на них формуються пікніди. За умов високої вологості починається новий цикл розвитку пікноспор, тоді як тривалий період сухої та теплої погоди перешкоджає їхньому формуванню, тим самим значно зменшуючи рівень зараження рослин.

Симптоми септоріозу на зернових

В результаті зараження септоріозом, на листі і стеблах пшениці утворюються кольорові плями неправильної форми, які можуть мати коричневий, жовтуватий або бурий відтінки з яскраво-жовтою або темною окантовкою або без неї. Ці області покриваються дрібними чорними цятками, які предстаавляють собою пікніди (плодові тіла конідіального спороношення грибів). Інфіковане листя рослин починають передчасно засихати, стебло морщиться, або перегниває, а колос набуває темно-бурого забарвлення. При цьому він найчастіше відстає у розвитку та стає непридатним до плодоутворення.

Біла плямистість на ячмені найчастіше проявляється в останні місяці вегетаційного періоду, хоча в деяких випадках перші симптоми можуть з'явитися на стадії сходів. Симптоми цього захворювання на ячмені та пшениці ідентичні, оскільки обидві культури вражаються одним і тим же видом грибка. У ячменя хвороба також може вражати листя, стебло і колос. Для запобігання білій плямистості на зернових культурах застосовуються профілактичні заходи, описані далі.

Профілактичний контроль захворювання на зернових

Боротьба із септоріозом потребує інтегрованого підходу, що враховує фітосанітарний стан рослин. При виявленні серйозного ураження рослин септоріозом, їх слід негайно видалити і знищити для запобігання поширенню хвороби. Для уникнення зараження пшениці септоріозом використовуються такі агротехнічні методи:

• Суворе дотримання сівозміни, що запобігає накопиченню збудників хвороби у ґрунті.
• Грунтовне знищення залишків попередніх врожаїв, які можуть бути джерелом інфекції.
• Зяблева оранка, що сприяє руйнуванню грибних структур і загибелі спор протягом декількох тижнів
• Вибір оптимального часу для посіву, що мінімізує ризик зараження.
• Протруювання насіння перед посівом протруйниками для захисту від початкового зараження, такими як Венцедор, Тебузан ультра, Селест Топ.
• Використання стійких до грибкових захворювань сортів та гібридів пшениці, що знижують ймовірність розвитку хвороби.
• Якщо зараження рослин проявляє себе слабо, пшеницю слід обробити мідним купоросом або іншими препаратами, що містять мідь.

Як правило, на початку появи септоріозу, розвиток хвороби вдається зупинити за допомогою фунгіцидів, що перешкоджатиме подальшому поширенню інфекції.

Септоріоз соняшнику

При ураженні соняшника білою плямистістю, перші її симптоми спочатку можна побачити на сім'ядолях. Округлі цятки жовтого кольору (з часом вони стають бурими), що з'явилися, спочатку покривають нижні листові пластини, поступово просуваючись до верхніх. Плями, що з'являються на поверхні листя, мають світлу облямівку, а розташовані на зворотній стороні утворення, мають обідок сірого кольору. Згодом спостерігається відмирання та випадання тканини, розташованої всередині плям, у результаті на листових пластинах з'являються дірки. Іноді симптоми септоріозу можна побачити не тільки на листі, але також на кошиках та стеблах рослини. Небезпека захворювання досить висока, у боротьбі з ним можуть допомогти агротехнічні методи, які докладно описані в розділі про пшеницю.

Септоріоз томатів

Ураженню септоріозом схильні також і деякі городні культури, такі, як томати. Біла плямистість може занапастити як молоду розсаду, так і дорослі рослини в теплиці, проте, найчастіше хворіють помідори, що вирощуються у відкритому грунті. У тепличних умовах боротися із захворюванням легше завдяки локалізованому характеру його прояву. На старому листі уражених рослин з'являються дрібні, вологі, темні плями, які іноді можуть утворитися і на черешках, плодах, а також на чашолистках. З часом розмір плям збільшується, зростаючи в діаметрі приблизно до 0.5 см, навколо них формується темна облямівка, а центр стає світлішим. Потім уражене листя жовтіє і відмирає, що уповільнює розвиток рослини через необхідність витрачати ресурси на ріст нового листя. Відомі випадки, коли внаслідок зараження томатів септоріозом садівники втрачали до половини врожаю. Після того, як на кущах будуть виявлені перші симптоми хвороби, їх обприскують бордоською сумішшю або її замінником (наприклад ХОМом). Ефективно борються із септоріозом такі фунгіцидні засоби, як: Ревус Топ (мандіпропамід/mandipropamid 250 г/л, дифеноконазол/difenoconazole 250 г/л) і Танос (фамоксадон/famoxadone 250 г/кг, цимоксаніл/cymoxanil 250 г/кг). Але не варто забувати про те, що для надійного захисту цієї культури від септоріозу не слід нехтувати профілактичними заходами:

• В осінній період слід ретельно очистити територію від залишків рослин, які потрібно знищити шляхом спалювання, після чого рекомендується виконати глибоку оранку ґрунту.
• Томати бажано висаджувати на досить віддаленій відстані від інших культур, особливо від тих, що найчастіше страждають від грибкових хвороб.
• Необхідно забезпечити регулярну дезінфекцію теплиць, парників, ґрунту, садових інструментів, а також насіння або розсади перед посадкою.
• Дотримання рекомендованих схем посадки допоможе забезпечити кожній рослині достатній доступ до свіжого повітря, що сприяє їх здоровому росту та розвитку.

Фунгіциди для захисту від септоріозу

Добрі результати у боротьбі проти септоріозу (білої плямистості), як показала практика, дають обробки препаратами контактної дії на основі міді, такі як мідний купорос та бордоська суміш. Застосування залізного купоросу також дозволить запобігти розвитку грибкових організмів. Такі засоби є перевіреними у боротьбі проти інших грибкових захворювань: пероноспорозом, паршею, фітофторозом, альтернаріозом. Також, з метою профілактики обробки проводять за допомогою таких біопрепаратів як Триходермін, Ізокур, Гаубсин Forte. Серед сучасних фунгіцидів на основі хлорокису міді можна виділити Kocide 2000, Чемпіон, Мідний щит, Блу Бордо.

В умовах масштабного вирощування зернових та технічних культур, де збільшується ризик зараження грибковими інфекціями, зростає потреба у фунгіцидному захисті посівів. Для вирішення таких завдань існують спеціально розроблені системні препарати, такі як Кустодія (Custodia SC), на основі двох компонентів азоксистробіну (azoxystrobin) хімічного класу стробілурини та тебуконазолу (tebuconazole) хімічного класу триазолів. Кустодія зареєстрований на багатьох культурах і є потужним засобом проти різних грибкових хвороб та є ефективним як для профілактичних, так і для лікувальних обробок на різних стадіях розвитку хвороби. Засіб швидко вбирається і поширюється по рослині, досягаючи нового листя і пагонів, сприяючи їхньому захисту та росту. Синергетичний ефект активних речовин посилює фунгіцидну активність, при цьому сприяючи збільшенню врожайності, що вкрай важливо для аграрної галузі.

В даний час існує багато інших препаратів, які успішно борються проти білої плямистості, та дозволені до застосування як у промисловому секторі, так і на присадибних ділянках: Мерпан (каптан/сaptan 780 г/кг), Акробат МЦ (диметоморф/dimethomorph 90 г/кг, манкоцеб/mancozeb 600 г/кг), Ридомил Голд МЦ (манкоцеб/mancozeb 640 г/кг, металаксил-м/metalaxyl-m 40 г/кг) Фундазол (беноміл/ benomil 500 г/кг), Деразал (карбендазім/сarbendazim 500 г/л), Бампер (пропіконазол/рropiconazole 250 г/л), Байзафон (тріадімефон/ triadimefon 250 г/кг), Тройсет (дифеноконазол/difenoconazole 50 г/кг, диметоморф/dimethomorph 40 г/кг, металаксил-м/metalaxyl-m 40 г/кг), Джерело (тріадімефон/triadimefon, 200 г/л, флутриафол/flutriafol, 150 г/л), Парацельс (флутриафол/flutriafol 250 г/л), Топсин-М (тіофанат-метил/ thiophanate-methyl 500 г/л ), Захисник (тіофанат-метил/thiophanate-methyl 500 г/л), Тілт (пропіконазол/рropiconazole, 250 г/л).