Шютте хвойних

Діагностика та різновиди шютте

Хвойні рослини широко використовуються для ландшафтного дизайну та озеленення територій завдяки їх життєстійкості, що може створити ілюзію їх невразливості до хвороб. Втім, це уявлення помилкове, оскільки хвойники також схильні до атак різних грибкових інфекцій, здатних викликати загибель рослин, однак, розпізнавши ознаки хвороби і вчасно вживши заходів захисту, можна зберегти здоров'я і довголіття дерев. Більшість захворювань хвойних рослин викликають грибки, яким не вистачає хлорофілу, і вони одержують живлення, паразитуючи на деревах. Група грибкових хвороб, якими уражаються лише хвойні породи, називають шютте. Назва хвороби походить від німецького дієслова "schütten", що означає "обсипатися". Ця назва відображає основний симптом захворювання, - передчасне опадіння хвої. Через прискорене обсипання, хвоїнки не встигають природним чином оновитися і відновити колір, через що рослина слабшає, втрачаючи природні захисні функції. Шютте охоплює численні види хвойних та вічнозелених рослин, загальною ознакою яких є зміна кольору хвої та поява на хвоїнках апотецій (плодових тіл) у вигляді точок та рисок темного кольору.

Для різних видів хвойних характерні різні різновиди шюте, наприклад, існує шютте туї або шюте модрини, викликане різними видами збудниками однієї групи з аналогічними симптомами захворювання. Побуріння хвої у ялин та ялиць викликається грибком Rhizosphaera, при цьому найбільш уразливі до нього блакитна ялина, східна ялина та ялиця, тоді як європейська ялина (Picea abies) має більш високу стійкість. Основною ознакою хвороби є поява жовтих областей на хвої першого року. До кінця зими та на початку весни уражена хвоя змінює колір на пурпурно-коричневий. При огляді під збільшувальним склом на голках можна помітити чорні крапки, що є ключовою діагностичною ознакою. Грибок проникає всередину хвої через продихи і здатний перезимовувати в уражених ділянках рослинних тканин. Хвороба активно розвивається при м'яких температурах та тривалому вологому стані хвої, поширюючись за допомогою вітру та крапель дощу у період з весни до осені. Головну небезпеку шютте є для молодих рослин перших двох років життя. Шютте може протікати як рослинна епідемія - епіфітотія з масовою загибеллю хвойних рослин. Опад хвої призводить до втрати декоративних властивостей, а також в цілому погіршує імунітет рослини. Дерево, ослаблене патогенами, вже не може протистояти іншим хвороботворним грибам і комахам-шкідникам.

Для того, щоб вчасно виявити хворобу, садівникам рекомендується ретельно перевіряти стан дерев восени та навесні на наявність будь-яких аномалій, включаючи незвичайні плями, ущільнення на голках, потемніння та передчасне опадіння хвої. У разі виявлення ознак хвороби, необхідно негайно приступити до обробки ураженого дерева і вжити заходів щодо захисту сусідніх рослин.

Розвиток патогену

Гриб найбільш активно процвітає в умовах високої вологості, і в першу чергу вражає ослаблені екземпляри. Проникаючи в деревину, міцелій та продукти життєдіяльності грибка, блокують надходження поживних речовин до хвої, що призводить до її пожовтіння та висихання, при цьому хвоя поки що залишається триматися на гілках. Спори, дозрілі в сумках, швидко поширюються повітрям, заражаючи здорову хвою. Наявність снігового покриву взимку створює сприятливі умови для перезимівлі патогенів, а повільне танення снігу навесні сприяє поширенню хвороби. Шютте, що вражає сосни, проявляється при температурах близько 0°С під снігом. Навесні та на початку літнього періоду хвороба активно поширюється, ушкоджуючи деревину та викликаючи пожовтіння та червоно-буре забарвлення хвої. При цьому сусідні молоді дерева особливо схильні до хвороб, і можуть загинути через зараження.

Існують різні різновиди шюте, аналогічні за симптоматикою, які класифікуються в залежності від виду збудника хвороби.

Звичайне шютте сосни

Причинами цього виду хвороби є аскоміцети, або сумчасті гриби, іменовані Lophodermium seditiosum і Lophodermium pinastri. Ці гриби спеціалізуються на ураженні сосен, при цьому Lophodermium seditiosum в основному атакує молоді дерева та сіянці до семирічного віку, тоді як Lophodermium pinastri націлений на дерева, вік яких перевищує вісім років. Досвідчені садівники можуть помітити перші симптоми зараження вже у жовтні-листопаді, коли на нижніх гілках уражених дерев починають з'являтися невеликі жовті плями. Навесні, після танення снігу, стан хвої значно погіршується: вона змінює колір на червонувато-бурий і починає опадати. Слідом за хвоєю, що обпадає, можуть уражатися і відмирати молоді пагони. Влітку у місцях поразки визрівають апотеції – плодові тіла гриба, які випускають у повітря нові спори.

Снігове шютте хвойних (Фацидіоз)

Збудник сніжного шютте – гриб Phacidium infestans. Цією хворобою уражаються ялинки, сосни та ялівці. Найчастіше це молоді самосівні рослини, а також сіянці в розплідниках. Хвороба розвивається на рослинах, повністю покритих снігом за нормальної температури близько 0°С. Такі умови створюються в тому випадку, якщо сніг лягає на непромерзлий ґрунт. Якщо земля встигла промерзнути до снігопадів, розвиток хвороби зупиниться. Виявляється зараження одразу після сходу снігу, при цьому хворі деревця будуть огорнуті щільною брудно-білою плівкою міцелію. На повітрі плівка руйнується, уражена хвоя стає темною, а влітку світлішає, стаючи попелясто-сірою. У цей період дозрівають та викидаються суперечки гриба-збудника. Хвоя довго не опадає, при цьому легко кришиться, якщо її розтерти між пальцями. 

Буре шютте або бура снігова пліснява

Незважаючи на те, що хвороба вражає дерево вже в осінній період, прояви захворювання стають помітними лише у березні-квітні наступного року. З приходом весни і таненням снігу, хвоя набуває темного бурого кольору. Липкий наліт на хвої перешкоджає її природному обпаданню протягом багато часу. До вересня на поверхні хвоїнок формуються апотеції - плодові тіла гриба, що мають форму глечика або овалу.

Сіре шютте сосни

Захворювання викликається грибком Lophodermella sulcigena. Першою і найпомітнішою ознакою сірого шюте є зміна кольору хвої. Спочатку зелена хвоя починає жовтіти, а після - набувати сірого або сріблястого відтінку, що є індикатором початкової стадії зараження, і відображено в самій назві хвороби. Зазвичай інфікування починається на початку літнього сезону. Крім того, на уражених голках можуть з'являтися смуги насиченого буро-фіолетового кольору.

Шютте ялівцю

Хвороба шютте ялівцю активно розвивається в умовах високої вологості та помірних температур, особливо у весняні чи осінні періоди. Заразитися рослини можуть як від спор, що переносяться вітром та дощем, так і через прямий контакт із ураженими чагарниками. Шютте ялівцю викликане грибком Lophodermium juniperinum. На початковому етапі хвороба проявляється з усихання окремих невеликих гілочок. Однак захворювання досить швидко поширюється та охоплює всю рослину. При цьому зелений покрив куща може обростати грибами розміром до 1.5 мм, що виживають при низьких температурах.
Плодові тіла, апотеції, стає видно на вже загиблій хвої. Серед найбільш схильних до порід — ялівець скельний «Скай Рокет» та різновиди сортів ялівцю лускатого. При щільній посадці ялівців у складі живоплоту ризик розвитку шютте стає особливо високим і небезпечним для рослин. На ураженій хвої можна знайти формування темних, іноді майже чорних плодових тіл гриба. Грибні структури містять спори, які можуть поширюватися інші частини рослини і навіть сусідні ялівці. Захворювання може уповільнити зростання ялівцю, спричинити деформацію гілок та зменшення кількості нових пагонів.

Шютте туї

При ураженні туї гриби-аскоміцети заражають крону, змінюючи її колір на коричнево-сірий. Іноді уражена туя нагадує обвуглене дерево. Хвороба проявляється навесні, коли грибок активізується із настанням тепла. Він дуже швидко поширюється протягом усього року та здатний повністю знищити посадки. Заражені гілки необхідно зрізати одразу після виявлення та знищувати. Слід прибирати і знищувати хвою, що впала, яка може містити апотеції - плодові тіла збудника інфекції.

Шутте ялини

Захворювання стимулює збудник Lophodermium macrosporum. Наприкінці квітня чи травні хвоїнки їли жовтіють і буріють, та був поступово починають опадати. Недуга розвивається повільно, помітно обсипається дерево лише за рік чи пізніше. До осені на голках стають помітними плодові тіла збудника хвороби - подовжені чорні нарости до 3.5 мм.

Шютте сосни Веймутова

Сосна веймутова страждає від грибка з роду Leptostroma. Шютте проявляється зміною кольору хвої - голки стають коричневими, висихають, покриваються дрібними чорними цятками. Зазвичай інфекція вражає старі пагони, але може торкатися однорічних гілок.

Шютте модрини (Меріоз)

Захворювання може бути спричинене грибками Meria laricis або Hypodermella laricis. Зовнішні ознаки хвороби проявляються ближче до травня-місяця, при цьому на хвої модрини виникають червоно-бурі плями. Поступово вони збільшуються у розмірах, зливаються між собою та темніють, утворюючи щільний наліт. На внутрішній стороні голок з'являються білі крапки-конідії.

Профілактичні методи боротьби проти шютте

Лікування шютте на хвойниках досить складний і тривалий процес, причому на останніх стадіях розвитку хвороби, врятувати дерево вже неможливо. Тому першочергову увагу приділяють профілактиці, яка зводиться до таких моментів:

• Щільна посадка дерев обмежує повітряний потік між ними, створюючи ідеальні умови розвитку інфекцій.
• Регулярне прибирання опалої хвої, переважно щорічно, з подальшим її спалюванням допоможе запобігти поширенню хвороб.
• Віддавайте перевагу рослинам, адаптованим до кліматичних умов Вашого регіону.
• Уникайте обрізки хвойних у період, коли їхня хвоя волога.
• У разі підозри на захворювання, уникайте зрошення крони, щоб не сприяти поширенню спор із водою.
• Правильний вибір місця. Садити хвойні рослини слід на легкому, добре дренованому ґрунті. Крім того, дерева потребують великої кількості світла - розташовувати в густій ​​тіні не рекомендується навіть витривалі ялинки.
• Щоб не допустити ослаблення рослин внаслідок дефіциту мікроелементів, рекомендується періодично вносити правильно підібрані комплексні добрива, а також підтримувати хвойники стимуляторами росту.
• Стресові фактори, такі як посуха, надто глибока посадка та механічні пошкодження коренів, можуть посилити тяжкість хвороби.
• Прохолодна та дощова погода або тривалі періоди вологості також сприяють розвитку інфекцій.
• Потенційно патогенні грибки та комахи-шкідники зменшують життєздатність дерева, а в'янення чи відмирання гілок у нижній частині крони потребують обрізки для запобігання поширенню хвороби.
• Профілактичні обприскування. Напровесні, після танення снігу хвойні культури слід обробляти бордоською рідиною навіть за відсутності симптомів шютте.

Лікування шютте на хвойниках

Перед тим, як приступити до вибору засобу для обробки, необхідно вирізати всі пошкоджені гілки, прибрати і спалити всю хвою, що опала (спори грибка зберігають життєздатність тривалий час). Секатор після обрізки краще продезінфікувати спиртом чи Фармайодом, а зрізи змастити садовим варом із додаванням мідного купоросу. За перших симптомів захворювання особливо рекомендується використовувати кілька засобів.

Обробка бордоської рідиною - Один із найпопулярніших протигрибкових препаратів приносить користь на ранніх стадіях розвитку шюте хвойних. Готують засіб наступним чином:

• Розводять близько 300 г мідного купоросу у 5 л теплої води
• В окремій ємності в аналогічній кількості рідини розчиняють 300 г гашеного вапна
• Тонким цівком вливають мідний купорос у вапно
• Ретельно перемішують

Отриманий препарат застосовують для обприскування хвойних по кроні. Розчин 3% використовують на початку весни. Якщо обробку доводиться повторювати влітку, роблять засіб з концентрацією 1%.

Також, після танення снігу можна застосувати аналогічні медьсодержащие препарати, або препарати містять сірку - Тіовіт Джет, Колоїдна сірка. Можна також скористатися фунгіцидом Світч (ципродиліл/ciprodinil 375 г/кг, флудіоксоніл/fludioxonil 250 г/кг) на початковому етапі формування приросту, а на пізніших стадіях вегетації – препаратом Скор (дифеноконазол/difenoconazole, 250 г/л) з додаванням біостимулятора з амінокислотами Ізабіон.

До виявлення або при появі перших ознак хвороби, можна також обприскати уражені гілки фунгіцидами на основі тіофанат-метилу (thiophanate-methyl), що належить до класу бензімідазолів, такими як Сальто, Тіофен, Фітолікар або застосувати комплексний засіб Рятівник хвої та газону. Тіофанат-метил є системним фунгіцидом і має здатність переміщатися всередині рослини. Після обробки рослини фунгіцид поглинається та транспортується через його судинну систему, забезпечуючи захист не лише оброблених ділянок рослини, а й нового приросту. Механізм дії тіофанат-метилу полягає в його здатності порушувати мітотичний процес у клітинах грибів (зупиняти поділ клітин та ріст грибкових ниток). Тим самим, засіб стримує утворення мікотоксинів, та продуктів життєдіяльності патогенів, що блокують надходження живлення до клітин.