Вертицильозне в'янення – прихована загроза для рослин

Походження та ознаки розвитку хвороби на культурах

Вертицильозне в'янення, також відоме як вертицильоз або вілт, є грибковою хворобою рослин, що зустрічається досить часто. Це захворювання поширюється через дивовижну витривалість спор грибка, його здатність швидко поширюватися та відсутність помітних симптомів на ранніх етапах. Багато садівників не одразу здогадуються про наявність грибкової інфекції, коли бачать зів'ялі рослини, і починають активно їх поливати та удобрювати. На жаль, коли стає зрозуміло, що рослина продовжує в'янути незважаючи на догляд, зазвичай стає занадто пізно для лікування, і його доводиться вилучати і знищувати. Діагностика ускладнюється тому, що точно визначити наявність вертицильоза чи фузаріоза можна лише з допомогою лабораторних тестів, оскільки їх симптоми дуже схожі і легко плутаються.

У польових умовах можна зробити ймовірний діагноз на основі характерних ознак вертициллезного в'янення, виявлених під час огляду хворої рослини. Для цього необхідно акуратно витягти рослину з ґрунту і перенести її в бік від городних грядок, після чого зробити розріз стебла поблизу кореневої системи. Наявність бурих кільцевих ділянок або плям на зрізі може вказувати на те, що грибкові утворення засмічили судинну систему, блокуючи надходження поживних речовин вгору стеблом. Варто відзначити, що зовнішні прояви вертицильозного в'янення і фузаріозу багато в чому схожі: спочатку в'януть листя, на яких можуть з'являтися жовті або білі плями, потім в'янення охоплює бічні пагони, і в результаті рослина швидко гине. Весь процес може відбутися протягом доби чи навіть ночі. Часто рослини гинуть від вертицильозного в'янення після того, як їх полили або підгодували, оскільки спори грибка активно переміщаються від коріння до верхівки рослини через судинну систему, блокуючи рух поживних речовин. Якщо ви виявите, що рослина млява вранці після вечірнього поливу, вважайте, що вона вже не здатна до відновлення і не підлягає порятунку. У таких випадках рекомендується акуратно викопати рослину разом із кореневою системою та знищити шляхом спалювання.

Розвиток збудника хвороби

Вертицильоз – хвороба рослин грибкового походження. Збудниками вертицильозу є грибки роду Verticillium: Verticillium albo-atrum, Verticillium dahlia, Verticillium longisporum, Verticillium nubilum або Verticillium tricorpus. Точно визначити вид грибка можна лише у лабораторії. Гриби роду Verticillium мешкають у грунті, де вони живляться органічними залишками рослин, що розкладаються, і можуть становити загрозу для сільськогосподарських культур аж до десяти років. Вертицильозне в'янення поширюється і на бур'яни, проте це часто залишається поза увагою. Цьому захворюванню схильні численні види рослин: існує понад 350 різновидів вертицильозного в'янення, а загальна кількість схильних до нього культур практично не піддається підрахунку. До вразливих належать плодові та ягідні рослини, овочеві культури (томати, картопля, перець, баклажани), ягідні (полуниця, смородина, суниця), квіти (троянди, хризантеми, флокси), виноград, тютюн, плодові (абрикос, персик) і інші.

Вертицильне в'янення в основному вражає рослини, які вже ослаблені, в той час як здорові екземпляри зазвичай мають природну стійкість до цього захворювання. Нерідко причиною вертицильозного в'янення є необережність самих городників: неретельне підгортання, що тягне за собою пошкодження коренів або нижньої частини стебел, чим створює умови для проникнення грибків всередину рослини та розвитку інфекції. Крім того, інфекція може початися через пошкодження в кореневій системі, викликані навалою комах, що живляться соком і листям рослин.
Часті поливи можуть сприяти розвитку грибкових інфекцій, посилюючи ураження рослин. Найчастіше, рослина, заражена вертицильозом, гине після інтенсивного зволоження ґрунту, - у момент поливу здається, що все гаразд, але наступного дня вона вже в'яне. Інстинктивно хочеться рясно полити зів'ялі рослини, проте при грибковій інфекції це може лише посилити ситуацію. Грибок Verticillium найбільш активний при температурі близько +20 ° C, і тому з настанням більш прохолодної погоди (ниж +15 ° C), пошкоджені рослини можуть почати відпускати нові пагони. У більш прохолодних умовах грибок втрачає свою активність, що дає рослинам шанс на відновлення.

Вертицильоз полуниці

Одним із ключових симптомів вертицильозного в'янення, що вражає як полуницю, так і суницю, є підсихання листя нижнього ряду. Спочатку, побачивши такі симптоми, може скластися враження, що вирішенням проблеми стане прискорений полив. Однак, навіть після збільшення частоти поливу, помітного покращення стану рослини не відбувається, і вона продовжує ще більше в'янути. До цього часу ягоди стають бурими, а листя рослини повністю засихає. Також ознакою хвороби виступають карликовий розмір куща та почервоніння черешків рослини. Зараження рослини може статися одразу після посадки, але перші ознаки будуть помітні лише через 2-3 роки.

Іноді трапляється, що вертицильозне в'янення полуниці помилково асоціюють з навалою шкідників, таких як павутинний кліщ або довгоносик, в результаті чого вживаються заходи, що включають інсектициди. Однак таке лікування не дає результатів, і рослина продовжує хворіти. Затримка у правильній діагностиці та лікуванні дає грибку можливість не тільки знищити заражену рослину, але й поширитись на сусідні, посилюючи проблему. Важливо не плутати вертицильоз з іншими видами в'янення, такими як фузаріозне та фітофторозне. При фузаріозі спостерігається некроз листя, що веде до загибелі полуниці через півтора місяці, тоді як при фітофторозі осьовий циліндр набуває червоного відтінку, а в хронічній формі листя набуває форми чаші і забарвлюється в сірий колір. При фітофторозному в'яненні кущ не плодоносить або приносить невелику кількість плодів, але вертицильозне ураження не впливає на кількість врожаю, впливаючи тільки на його якість (ягоди вкриті гниллю).

Як уникнути вертицильозного в'янення полуниці?

Вертицильозне в'янення викликається грибком, який паразитує на кореневій системі полуниці (Verticillium dahliae). Щоб уникнути загибелі рослини, необхідно застосовувати різні препарати для ґрунту у вигляді профілактичних заходів, а також своєчасно оглядати кущі. Якщо Ви виявили заражений кущ полуниці, повністю видаляйте його і невелику ділянку грунту навколо. Це місце потрібно буде полити його розчином препарату, а також не висаджувати туди нічого протягом кількох років.
Щоб запобігти поразці полуничних кущів вертицильозом, дуже важливо уважно підходити до вибору місця їх посадки. Уникайте місць, де раніше вирощувалися культури з високими вимогами до ґрунту, такі як буряк. Крім того, слід обмежити розпушування ґрунту навколо полуниці, оскільки садовий інструмент може сприяти перенесенню грибка у ґрунт. В якості альтернативи розпушування застосовуйте мульчування агроволокном або обмеженими матеріалами, яке захистить рослини та грунт. Для профілактики захворювань досвідчені садівники радять використовувати фунгіциди або біологічні препарати до початку або під час цвітіння кущів, але не в період дозрівання ягід, враховуючи, що багато засобів мають певний термін очікування до збору врожаю. Цей період необхідний для того, щоб концентрація шкідливих речовин у препараті знизилася до безпечного рівня перед збиранням врожаю, і він різний для кожного засобу, зазвичай, це повідомляється в інструкції із застосування. Пересаджуйте полуницю кожні 3-4 роки, щоб уникнути вертицильозного в'янення. При цьому на колишнє місце повертати її варто лише за 6 років. Рекомендують вибирати стійкі сорти ягід або перед посадкою обробляти кореневу систему полуниці засобами захисту, такими як Фітоспорин, який впливає безпосередньо на спороношення гриба-паразита.

Лікування вертициллезного в'янення полуниці включає повне видалення рослини, а також обробку землі фунгіцидами. Уражена рослина та землю не можна додавати до компосту. Весь прибраний матеріал спалюється.
Захистити ґрунт від грибів-вертицилів, можна за допомогою хімічних фунгіцидів та біопрепаратів, що надають дезінфікуючу дію. Серед основних засобів захисту можна виділити такі:

• Фітоцид-Р – препарат вдало справляється не лише з гниллю, а й грибками. Щоб обробити 100 саджанцем необхідно 10 мл препарату розвести в 10 літрах води і зробити полив увечері або вранці в похмуру погоду.
• Трихофіт- один з кращих препаратів, адже до його складу входять гриби роду триходерма, які заселяють грибницю фітопатогенних грибів, використовуючи її як живильне середовище. Препарат універсальний, адже його можна використовувати безпосередньо перед посадкою полуниці (200 мл препарату розвести в 10 л води та залишити у розчині коріння саджанців на 5-6 годин), а також просто обробляючи ґрунт 30 мл на 1 м2. Трихофіт використовують також і в ході профілактики, обприскуючи рослини розчином (200 мл на 10 л води).
• Серед хімічних препаратів допоможуть обробки традиційним препаратом – бордоською рідиною, для цього ранньою весною проводять обприскування 3% розчином.
• Ефективним способом боротьби є обробка Фундазолом. Для обприскування необхідно взяти 10 г Фундазолу та розвести на 10 л води. Приготовлений розчин витрачається на 10 м2 до цвітіння та після збирання врожаю.

Важливо, що у активної фазі розвитку, коли судини провідної системи куща лише заражаються міцелієм, практично неможлива. Пов'язано це з тим, що дія гриба, що паразитує, може бути непомітною. Гриб вражає полуницю вже під час вегетації чи збирання врожаю, тож рятувати кущ марно.

Вертицильоз томату

Перші симптоми хвороби на томатах зазвичай з'являються на другому етапі вегетації та на початку періоду цвітіння, хоча зараження відбувається набагато раніше. Основна ознака впливу патогену - втрата рослиною тургора вдень, який не відновлюється навіть уночі. На початковій стадії захворювання на нижньому листі формуються великі круглі хлоротичні плями, що призводять до в'янення та подальшого засихання рослини. Надалі ця ознака розноситься по всій рослині. На зрізі черешків та стебла листя можна побачити, що судини набули буро-зеленого кольору. Виявити зміни кольору у рослини можна тільки біля основи стебла, так як вгору по рослині побуріння не поширюється. Цей симптом проявляється на верхівках лише з пізніх стадіях хвороби. На початку хвороби коріння виглядає міцним і здоровим, але з часом починає гнити. У заражених томатів плоди дрібні та розвиваються недостатньо, дозріваючи раніше.

Вертицильозне в'янення томату викликається грибами Verticillium albo-atrum та Verticillium dahliae Kleb, які також є збудниками хвороб у суниці, картоплі, викликають в'янення хмелю, перцю, люцерни, гороху, баклажанів, буряків. У Verticilium albo-atrum цикл розвитку протікає при температурі нижче +23°C. У Verticillium daltlia – навпаки за більш високих температур – від +25°C до +29°C. Всередину рослини Verticilium проникає через рани і мікропошкодження, надалі переходячи в кореневу тканину. Після того як патоген потрапляє в рослину-господаря, він проникає в ксилему, де надалі його конідії поширюються по всій рослині.
Після гибелі рослини патоген Verticillium зберігається у грунті завдяки мікросклероциям — спорам, здатним перебувати у стані спокою тривалий час. Ця хвороба здатна передаватися від інфікованого коріння до здорових рослин. Джерелом інфекції можуть виступати мікроушкодження на корінні, у місцях де відбувається відгалуження кореневих волосків та корінців, а також рослинні залишки, насіннєвий матеріал, інфікований субстрат. Розвитку вертицильозу на помідорах сприяє температура 20 - 28 ° С і підвищена вологість повітря та ґрунту.

У якості агротехнічних заходів рекомендується вирощувати стійкі до даного захворювання сорти, проводити термічне пропарювання та знезараження субстратів на глибину кореневого шару. Можна зупинити або знезаразити розвиток захворювання, викликаного Verticilllium albo-atrum, піднявши температуру вище 25 ° С на 3-4 дні. Перед посівом рекомендується проводити замочування насіння розчином Тріходерміну або Фітоспорину.

Вертицильоз плодових культур

Серед плодових культур найбільш схильні до захворювання абрикос і персик. Хвороба проявляється на початку літа у вигляді раптового в'янення листя з одного боку крони, окремих гілок або всього дерева. Листя скручується, в'яне і сохне, але не опадає і довго залишається висіти на гілках. Це гостра форма хвороби. При хронічному протіканні спостерігається поступове пожовтіння, побуріння та опадіння листя. У першу чергу жовтіє і опадає листя, що знаходиться всередині крони на плодових гілках, розташованих біля основи скелетних гілок. Кора уражених гілок виглядає цілком здоровою. Грибок розвивається лише у провідній системі деревини. Характерна діагностична ознака хвороби – некрози тканин деревини, які можна виявити на поздовжньому чи поперечному зрізі уражених гілок у вигляді потемніння ксилеми, а іноді й потемніння серцевини. В уражених судинах можна спостерігати утворення ущільнень та камеді, що призводить до їх закупорювання. Збудниками хвороби є гриби Berth, V. dahliae Kleb та інші, що належать до класу Deuteromycetes, порядку Hyphomycetales. Конідіальне спороношення та мікросклероції формуються тільки на відмерлих залишках рослинності. Джерело інфекції - мікросклероциї грибів у ґрунті, що зберігають життєздатність до 8-10 років, та міцелій, що розвивається у ґрунті на органічних залишках.

Заходи профілактики та засоби захисту від хвороби

У протистоянні вертицильозу ключовим є акцент на профілактичні заходи, а не на спроби лікувати вже уражені рослини, врятувати які практично неможливо. У разі виявлення зів'ялих рослин наступного ранку після поливу, слід негайно витягти їх разом з корінням і видалити з ділянки, а потім утилізувати шляхом спалювання. Важливо уникати додавання таких рослин до компосту, щоб не перетворити його на джерело поширення інфекції. Найбільш ефективним заходом запобігання поширенню вертицильозу є використання сортів рослин, стійких до даного захворювання.

Застосування препаратів, що містять мідь (таких як, наприклад, бордоська суміш), а також інших фунгіцидів до п'яти разів протягом вегетаційного періоду, може помітно знизити ймовірність втрати врожаю через вертицильоз. На ділянках, де вже були зафіксовані випадки захворювання, рекомендується обробляти місця посадки розчином Триходерміну, який є одним із найефективніших біологічних засобів проти вертицильозу та фузаріозу. Також корисно буде регулярно використовувати розчин Фітоспорину для обприскування рослин, що сприяє підвищенню їх стійкості до вертицильозу. Особливо корисна обробка Фітоспорином насіння та саджанців перед посадкою. Якщо біологічні засоби не дають очікуваного результату, варто перейти до використання хімічних препаратів, таких як Топсин-М (тіофанат-метил/thiophanate-methyl), протруйник Максим (флудіоксониіл/fludioxonyl), Фундазім (беноміл/benomil 500 г/кг), Сальто (тіофанат-метил/thiophanate-methyl) и  Фундазол (беноміл/benomil 500 г/кг ), Захисник (тіофанат-метил/thiophanate-methyl). Ці засоби ідеально підходять для обробки перед посадкою, а також для дезінфекції насіння, цибулин та бульб. У разі серйозного зараження певної ділянки ґрунту, рекомендується не використовувати її для вирощування рослин протягом п'яти років, при цьому не забуваючи регулярно обробляти бур'яни на цій ділянці препаратами, що містять мідь. Виняток інфікованої ділянки з обороту - один із найефективніших методів боротьби з вертицильозом. В цілому, правильно організована сівозміна може суттєво зменшити втрати врожаю від в'янення та сприяти підвищенню врожайності, особливо при врахуванні сумісності наступних культур із попередніми. При виявленні спалахів вертицильозу на ділянці в минулих сезонах, рекомендується адаптувати агротехнічні методи, акцентуючи увагу на ретельному догляді за ґрунтом та підтримці його оптимального рівня вологості, включаючи обов'язкове розпушування ґрунту після інтенсивних поливів. Використання для поливу води, нагрітої під сонячним промінням, допоможе уникнути стресу у рослин, пов'язаного з переохолодженням. Внесення фосфорних та калійних добрив сприяє підвищенню стійкості рослин до грибкових інфекцій, включаючи вертицильоз. Восени та навесні рекомендується проводити обробіток ґрунту, у тому числі нейтралізацію кислотності ґрунту за допомогою деревної золи, доломітового борошна або вапна. Зберігаючи ґрунт у здоровому та доглянутому стані, ви значно знизите ймовірність розвитку вертицильозу на вашій ділянці, що забезпечить рясний та здоровий врожай.