Дротяники (личинки жуків-коваликів)

Хто такі дротяники і яку шкоду вони завдають культурам

Дротяник насправді є личинкою жука-ковалика, якого в народі ще називають дротянкою. Відрізнити його від личинок інших комах легко, завдяки міцному, твердому як дріт тілу з глянцевим покриттям. Дротяник здатен завдати значної шкоди бульбам картоплі, і є таким же шкідливим для рослини, як і колорадський жук. Проте боротися з жуком легше, оскільки він мешкає на листі, де його легко помітити та знищити. На відміну від колорадського жука, жук-ковалик перебуває на стадії личинки близько 3-4 років, мешкаючи в поверхневому шарі ґрунту, де його важко виявити. Це, головним чином, і ускладнює боротьбу з ним.

Жук-ковалик (лат. Elateridae) належить до загону твердокрилих, має витягнуте, трохи сплющене зверху тіло завдовжки близько двох сантиметрів. Його спинка темно-коричнева, бура або чорна з фіолетовим відливом, може бути покрита смугами та дрібними сірими волосками. Забарвлення жука визначають не лише вид, до якого він належить за ентомологічною класифікацією, але й середовище існування, а також склад ґрунту, в якому він зимує. Головна особливість, яка відрізняє ковалика від інших жуків, – це наявність грудного виступу, що дозволяє жуку різко розпрямлятися та підстрибувати з гучним клацанням. Саме за цю унікальну здатність жук отримав назву – ковалик. Щоб побачити механізм у дії, достатньо перевернути комаху на спинку. Жук видасть гучне клацання, відштовхнеться від землі, підстрибне та перевернеться, приземлившись на лапки та прийнявши нормальне положення. Доросла особина живиться нектаром, пилком і м'якими частинами рослин, такими як листя та квіти. Деякі види можуть також живитися соками трав'янистих рослин. Проте, у порівнянні з личинками, дорослі жуки-ковалики завдають незначної шкоди сільськогосподарським культурам.

Личинки жука є багатоїдними, вони харчуються не тільки корінням, але й пагонами рослин, а також сіянцями та насінням. У коренеплодах і бульбах дротяники роблять проходи, внаслідок чого вони швидко псуються при зберіганні, а в деяких випадках їх взагалі не можна вживати в їжу. Це призводить до уповільнення росту або навіть загибелі рослин. Особливо уразливими є такі культури, як картопля, морква, буряк, кукурудза та зернові. Досить часто можна зустріти дротяника на грядках з картоплею. Активно поїдаючи бульби, комахи залишають проїдені ходи, що призводить до втрати більшої частини врожаю та знижує товарну якість продукції. Дротяник також здатний поїдати посіяне насіння, особливо якщо воно зароблене на невелику глибину. Це призводить до зниження схожості та прорідження посівів, також атаці піддаються молоді паростки та стебла рослин, що призводить до їх загибелі. Пошкодження, нанесені личинками, створюють умови для проникнення патогенних мікроорганізмів, які можуть викликати гниль або інші хвороби. Економічний поріг шкідливості становить 5-8 личинок на одному квадратному метрі посівних площ. Про те, що на ділянці з'явилися личинки ковалика, свідчать такі фактори:

• Рідкі сходи, при перекопуванні можна зустріти пошкоджене насіння
• Зів'янення сходів, уповільнення росту рослин внаслідок пошкодження коренів
• Характерні звивисті сліди в коренеплодах
• Завдяки яскравому забарвленню їх добре видно на розкопаному ґрунті під час обробки землі

Ранньою весною, коли пригріває сонце і з-під землі з’являються перші паростки, жуки-ковалики одразу ж активізуються. Самки, покидаючи місця зимівлі, виповзають з-під землі і перелітають з місця на місце, систематично відкладаючи яйця. Помічено, що для кладки вони віддають перевагу заростям лопуха та пирію, а за їх відсутності відкладають яйця прямо в земляні тріщини, під грудочки землі, в корені та стебла інших бур'янів і рослин. Найчастіше самки коваликів обирають для кладки поля з коренеплодами, але можуть розмножуватися на будь-яких земельних ділянках, де є достатня волога і тепло, необхідні для життя та нормального розвитку потомства. 

Цикл розвитку шкідника

Цикл розвитку жука займає чотири-п'ять років, при цьому його личинки розвиваються 3-4 роки. У середньому одна самка ковалика відкладає близько 120-150 яєць, хоча іноді їх кількість може досягати кількох сотень. Яйця білого кольору і дрібні, діаметром близько 0.5 міліметра. У кладку самка відкладає по кілька яєць, і їх чисельність становить у середньому близько п’яти штук, але іноді може доходити і до п’ятнадцяти. Личинку дротяника бачили багато хто, хоча не всі усвідомлюють, якої шкоди вона може завдати овочевим культурам. Дуже жорстке і тонке тіло комахи може бути забарвлене у різні відтінки від жовтого до темно-бурого, зовні вони нагадують шматочки жорсткого дроту, розкидані по землі, звідки і походить назва шкідника. Довжина окремих дорослих личинок може досягати трьох сантиметрів. Личинка покрита дуже щільним хітиновим покривом, і щоб розчавити такого шкідника, потрібно докласти не аби-яких зусиль.

У перший рік життя шкоди від молодих личинок небагато, оскільки вони харчуються переважно корінням і листям бур'янів, не пошкоджуючи плоди та кореневі системи культурних рослин. Проте на другий рік дротяники підростають, і активно харчуючись, починають знищувати молоді коренеплоди та бульби картоплі, буряка, моркви, редиски та капусти. Вони також легко поїдають насіння і паростки зернових культур, кукурудзи та інших сільськогосподарських рослин. Але ще гірше те, що вони виробляють ходи в насінні і можуть повністю знищити рослину, що проростає. Втім, часткове пошкодження (особливо якщо йдеться про кореневу систему) не менш небезпечне: воно викликає у рослин затримку росту та стрес на найбільш ранніх фазах розвитку, коли особливо важливо отримати дружні сходи. При цьому личинки коваликів (дротяники) мають високе виживання. Вони гідрофільні, потребують ґрунтової вологи і здатні мігрувати за нею (горизонтально та вертикально) у різні шари грунту. За чисельності шкідників, що перевищує економічний поріг шкідливості, втрати врожаю на просапних культурах можуть становити 30-60%. По закінченню чотирьох років личинки перетворюються на лялечки, і ранньою весною на поверхню виходять уже дорослі особини жуків.

З більшістю шкідників можна впоратися досить легко, застосувавши інсектициди. Але позбутися дротяника не так просто. Проблема в тому, що він мешкає в землі, і виявити його, а тим більше дістати, непросто. Тому боротися з личинками потрібно одразу всіма доступними методами: механічними, агротехнічними та хімічними.

Агротехнічні способи боротьби з дротяником

У боротьбі проти дротяника необхідний комплексний підхід, у якому багато садівників особливу увагу приділяють агротехнічним методам. По-перше, це правильні довгі сівозміни з вирощуванням сої, яку дротяник практично не пошкоджує. По-друге, контроль багаторічних і однорічних злакових бур'янів, які є улюбленою кормовою базою шкідника і життєво необхідні для його живлення у ранньому віці. Зокрема, необхідно ретельно і своєчасно обробляти ґрунт, оскільки під час оранки та культивування, особливо ранньою весною і восени, гине велика кількість дорослих жуків, яєць і личинок. Відвальну оранку слід проводити на всю глибину пахотного шару. Щоб протистояти нашестю жуків, не допускайте надмірної густоти посівів і засмічення полів бур'янами. Зазначено, що при своєчасному усуненні бур'янів, перекопуванні грядок і дотриманні сівозміни, ймовірність появи шкідника зводиться до мінімуму.

Крім того, аграріями було помічено, що аміачні форми азотних добрив, такі як сульфат амонію та аміачна вода, не тільки покращують живлення рослин, але й допомагають боротися з цими шкідниками, оскільки ті віддають перевагу вологим і кислим ґрунтам. Сульфат амонію слід вносити з розрахунку 25 грамів на квадратний метр землі. Також корисно підвищити вміст азотистих сполук у ґрунті, цілеспрямовано висаджуючи бобові культури, такі як горох і квасоля. Знаючи, що личинки жука-ковалика не переносять нейтральні та лужні ґрунти, важливо своєчасно знижувати кислотність ґрунту. Для цього регулярно додавайте в землю гашене вапно, яєчну шкаралупу, золу або крейду. Кислотність ґрунту можна визначити за допомогою лакмусового паперу або спеціалізованого приладу. При великій кількості личинок ковалика поливати рослини потрібно не раніше, ніж верхній шар ґрунту просохне на глибину 15–20 см. Дротяник не любить суху землю. Можна також використовувати хлористий калій, який вноситься в землю восени, а потім ґрунт ретельно перекопується. Використовуючи цей метод, можна позбутися личинок протягом двох-трьох років. Для захисту насаджень від дротяника на ділянці можна використовувати аміачну селітру, яка починає діяти одразу після потрапляння в ґрунт. Це добриво не втрачає своїх властивостей навіть при заморозках. Аміачну селітру вносять у вигляді гранул безпосередньо в ґрунт або готують на її основі розчин. Витрата речовини становить 25 г на 1 м².

Якщо число шкідливих личинок дуже велике, то при здійсненні весняної посадки коренеплідних культур у кожну лунку слід заливати слабкий розчин марганцівки (з розрахунку 10 літрів на двадцять п'ять лунок). Городникам з невеликими ділянками землі при перекопуванні ґрунту слід фізично знищувати всіх шкідливих хробаків, лялечок та дорослих жуків.

Народні засоби захисту від личинки жука-ковалика

Якщо на ділянці з картоплею багато дротяника, необхідно використовувати всі доступні методи боротьби.

• Настій чистотілу вважається одним з найбільш ефективних серед усіх рослинних засобів. Візьміть кілька кущів чистотілу, подрібніть і залийте 10 л води. Через 10-15 хвилин пролийте отриманим розчином весь ґрунт на ділянці.
• Ґрунт між рядами рекомендується засипати шаром деревної золи, що призводить до загибелі личинок.
• Азотні добрива ефективно борються з дротяником. Солі амонію згубно впливають на шкідника і одночасно є чудовим азотним підживленням для коренеплодів.
• Гашене вапно зазвичай використовується для зниження кислотності ґрунту, при цьому також може знищити значну частину дротяників. Замість вапна можна раз на 3-4 роки вносити крейду, кам’яновугільну золу або доломітове борошно.
• Подрібнена яєчна шкаралупа - дешевий, але ефективний засіб. Її розсипають по всій поверхні ділянки з посіяними культурами.
• На ділянці можна встановити кілька пасток. Для цього викопайте невелику яму глибиною 7-15 сантиметрів і покладіть в неї макуху, шматочки моркви або буряка. Зверху ямку накрийте шматком заліза або фанери. Як приманку можна також використовувати траву, солому або сіно, які не встигли повністю перепріти. Через 3-4 дні перевірте пастки і знищте приманки разом з личинками жука-ковалика. Першу установку приманок проведіть за 7-15 днів до посадки коренеплодів, а потім повторюйте це регулярно протягом усього літа. Восени в декількох місцях розкладіть на поверхні ґрунту пучки соломи або шматки гною. Після перших морозів у приманках зберуться личинки жука-ковалика, які потрібно знищити разом з соломою.
• Якщо коренеплоди або картопля ростуть у ґрунті з нейтральною або лужною реакцією, то підготовлені посадкові лунки рекомендується обробити розчином марганцевого калію безпосередньо перед посадкою (5 грамів на відро води). Для кожної лунки використовуйте 0,5 літра розчину. У кислому ґрунті такий розчин може обпалити корені розсади, тому в лунки, зроблені в кислому ґрунті, краще додавати по жмені хвойних голок або цибулинного лушпиння.

Інсектициди від дротяника

Для захисту від дротяника, а також інших ґрунтових шкідників рекомендується застосовувати протруйники, що містять у складі імідаклоприд (imidacloprid) та тіаметокси (thiamethoxam), такі як Номінал Ультра, Селест Топ, Тірана, АС Селектив, Шедевр, Матадор, Тексіо Велум. Відповідно до інструкції готують розчин, яким проводять обробку насіння, бульб та кореневої системи розсади культур безпосередньо перед висадкою на грядки. Протруювання посівного матеріалу забезпечить захист рослин від комах-шкідників, а також створить ефективний бар'єр від проникнення збудників грибкових хвороб у найбільш уразливі фази росту культури. Якщо дротяник вже заполонив ділянку, можна застосувати препарат Актара (тіаметоксам/thiamethoxam 250 г/кг), який розводять за інструкцією, та проливають їм місця майбутніх посадок, а також замочують у ньому бульби. Ефективними засобами, здатними вирішити проблему нашестя дротівників є інсектицид Антихрущ (імідаклоприд/imidacloprid 100 г/л, біфентрин/ bifenhtrin 100 г/л), Белем (циперметрин/сypermethrin 0.8 г/кг), Твикс грунтовой (хлорпірифос/chlorpyrifos, 500 г/л, циперметрин/сypermethrin, 50 г/л), Атака хрущ (спіродіклофен/spirodiklofen 240 г/л), АЦ Люкс (ацетаміприд/аcetamiprid, 200 г/кг). У боротьбі проти дротяника підійдуть інсектициди проти капустянки на основі імідаклоприду (imidacloprid) та хлорпірифосу (chlorpyrifos), такі як Рэмбо,  Rembek та Антимедведка шляхом внесення у ґрунт разом із насінням, бульбами чи розсадою, а також у період виявлення шкідника, і профілактично - під корінь багаторічних культур. Існують також біологічні засоби для передпосівного внесення на основі життєздатних клітин Metarhizium anisopliae, серед яких варто відзначити такі, як Метавайт та Энтоцид.

У боротьбі зі шкідником часто застосовують гранули суперфосфату, оброблені інсектицидом, які рекомендується розмістити в кожну посадкову лунку по 3 або 4 штуки. Обробити їх можна такими засобами: Карате, Актеллік або Децис.  Розсипте гранули суперфосфату тоненьким шаром і обробіть їх наступним розчином: 80 міліграм води змішують із 200 міліграмами ацетону та з 15 міліграмами одного з вищевказаних інсектицидів.