Клоп шкідлива черепашка – небезпечний шкідник зернових культур

Клоп шкідлива черепашка: як виглядає, яку шкоду завдає і способи захисту від шкідника

Клоп шкідлива черепашка (лат. Eurygaster integriceps) належить до роду напівжорсткокрилі, родини клопів-щитників. Найбільшу шкоду комаха завдає полям, на яких вирощують зернові злакові культури: озиму та яру пшеницю, а також ячмінь, овес, просо, кукурудзу. Крім того, цей вид клопів живиться різними злаковими травами та насінням дводольних рослин. Відомо також, що при підвищенні температури повітря шкідники масово мігрують у сади та городи, оселяючись у помідорах, огірках, а також у малиннику. На перший погляд клоп здається абсолютно нешкідливим. У момент загрози він не намагається сховатися або втекти, а падає на землю, вдаючи мертвого. Якщо цей спосіб самозахисту не спрацьовує, комаха за допомогою спеціальних залоз виділяє речовину з їдким неприємним запахом, за що в народі її назвали смердючкою. Спина комахи вкрита міцним хітином, забарвлення варіюється від темно-бурого до світло-коричневого кольору зі звивистими смужками сіро-коричневих відтінків. Форма тіла – округло-сплюснута, за що клоп і отримав порівняння з черепашкою. Плоске тіло дозволяє клопу щільно притискатися до поверхні рослин, а чіпкі лапки надійно утримують його на стеблі навіть під час сильних поривів вітру. Довжина тіла шкідливої черепашки досягає до 12 міліметрів, а ширина – близько 7. Черепашка має колючо-сисний ротовий апарат - за допомогою хобітка шкідник легко проникає через стебло злаку, щоб живитися свіжим соком. Цикл розвитку клопа пов'язаний з розвитком та дозріванням злакових культур, тому в літні місяці він проявляє високу активність, завдаючи шкоди як на полях, так і в сховищах, через що шкідник отримав свою основну назву – шкідлива черепашка. Протягом усього періоду вегетації злаків клоп викликає пошкодження, які проявляються на різних етапах росту рослин у чотирьох основних формах:

• Загибель центрального листа у молодих рослин
• Білоколосість (побіління та подальше усихання колосу)
• Викривлення ості колоса
• Наявність пустотілих зерен

Черепашка зазвичай зимує в лісопосадках, де вона ховається під шаром прілого листя на глибині близько трьох сантиметрів. З настанням кінця березня або початку квітня, коли сніг тане і земля прогрівається до +15℃, клопи прокидаються і виходять на поверхню в пошуках озимих злаків, здійснюючи перельоти на висоті від трьох до чотирьох метрів над землею. Таким чином, клопи можуть долати відстані від ста до двохсот кілометрів. У денний час за сприятливої погоди клопи активно живляться, а вночі шукають укриття в тріщинах грунту або ховаються під широкими листками рослин на поверхні землі.

Черепашка завдає шкоди наступним чином: проколює хоботком молоде стебело біля основи і висмоктує соки з рослини. Після цього залишаються добре помітні проколи, що мають вигляд невеликого білого конуса. При цьому шкідник вводить всередину рослини слину, що містить спеціальний фермент, який розщеплює вуглеводи. Незабаром пошкоджений шкідником центральний лист злаку в'яне, стебло припиняє свій ріст і поступово всихає. Особливо страждає від шкідників яра пшениця, оскільки клоп пошкоджує стебла на початковій фазі кущення. Клейковина пшениці під впливом слини шкідливої черепашки втрачає пружність, що негативно впливає на якість зерна. Клоп відомий своєю надмірною ненажерливістю. П'ять дорослих особин здатні знищити до 50% рослинності на квадратному метрі посівів. Подібну шкоду здатна завдати і личинка шкідливої черепашки, яка вражає центральний лист рослини, перешкоджаючи формуванню суцвіть на злаках. На стадії молочної стиглості колоса, коли личинка проникає в незріле зерно і висмоктує його вміст, зерно всихає і морщиться. Це призводить до повної втрати схожості, роблячи зерно непридатним для посіву. Такі пошкоджені зерна знижують якість борошна, роблячи його непридатним для виробництва хлібобулочних виробів. У борошні присутні ферменти зі слинних залоз комах, які руйнують властивості клейковини, внаслідок чого якість готового тіста виявляється низькою. Поки борошно знаходиться у сухому стані, ці ферменти не активні, але додавання води в тісто запускає процес розщеплення білка, при цьому клейковина втрачає свої властивості. Навіть невелика кількість пошкодженого зерна, всього три відсотки, може значно погіршити якість борошна.

Цикл розвитку клопа

Протягом одного сезону розвивається одне покоління клопів. Масовий виліт комах відбувається при температурі вище +24°C. Через один-два тижні після перельоту, потрапивши на злакові посіви, самка клопа відкладає приблизно чотирнадцять яєць, розміщуючи їх на листі злаків або на широколистих бур'янах. Період відкладання яєць шкідливої черепашки триває близько місяця і залежить від погодних умов, при цьому загальна кількість яєць за сезон може перевищувати 200 штук. Фертильність самки значно залежить від такого фактора, як фаза розвитку злаків у даній місцевості, але зазвичай до кінця травня більшість яєць вже відкладено. Яйця клопа мають світло-зелений колір, у кладці розташовуються у два ряди, зовні нагадують кульку близько одного міліметра в діаметрі. Приблизно через місяць після відкладання яєць з них з'являються личинки зеленувато-жовтого кольору, їхнє забарвлення з часом змінюється на буре. Розвиток личинок проходить через п’ять стадій і займає від двадцяти до сорока днів, починаючись на виході рослини в трубку і закінчуючись на стадії воскової стиглості зерна. У процесі свого розвитку личинка проходить п'ять фаз розвитку:

• Тіло личинки першого віку має овальну форму і досягає довжини приблизно півтора міліметра. Приблизно через 1-2 тижні настає другий вік, личинки линяють вперше, стаючи більш рухливими та активними. На цьому етапі личинки починають розповзатися і активно живляться соком зернових культур, при цьому яра пшениця зазвичай знаходиться на стадії кущення, а озима – на стадії колосіння.
• У третьому віці, який також триває близько тижня, личинки виростають вже до чотирьох і більше міліметрів. Голова комахи темніє, починають помітно формуватися зачатки передніх крил.
• На четвертій стадії росту, яка також триває близько тижня, личинка досягає п'яти-шести міліметрів у довжину, а її тіло набуває жовтуватого відтінку. На цьому етапі починають проявлятися щиток і передні крила, а вага комахи збільшується до сорока міліграмів.
• П'ята стадія личинки більше нагадує дорослу комаху, її довжина становить близько десяти міліметрів, а ширина – близько шести. Розвиток у цій фазі триває від п'яти до десяти днів, протягом яких формується повноцінний організм дорослого клопа. На цьому етапі личинка найбільш ненажерлива, додаючи у вазі в середньому близько десяти міліграмів на добу.

Після того як личинка перетворюється на дорослого клопа, відбувається процес скидання старого шкірного покриву (кутикули). Після цього клоп спускається з колосу на землю і залишається там доти, доки його новий покрив не затвердіє. Клопи, які добре відгодувалися за сезон, залишаються на полі до початку збирання врожаю. У жовтні вони масово перелітають у сусідні лісові масиви та насадження, де з настанням холодів зариваються у листову підстилку для зимівлі.

Фактори, що впливають чисельність популяції клопів

Якщо взимку випаде мало снігу, колонія клопів може значно постраждати від вимерзання. Таким чином, чисельність клопів сильно залежить від кліматичних умов конкретного року. У періоди різких погодних змін рівень вимирання клопів може досягати 90%. Тривала прохолодна погода може уповільнити розвиток і ріст личинок. Наприклад, навесні при різкому падінні температури повітря зменшується і активність відкладання яєць. При зниженні температур вилуплені личинки часто не встигають завершити всі п’ять стадій розвитку. Водночас, рясне живлення під час дозрівання зерна та теплі погодні умови прискорюють розвиток яєць і личинок, що призводить до збільшення їх чисельності.

Також на популяцію клопів впливає наявність природних ворогів, таких як птахи, хижі комахи (жужелиці, павуки і лісові мурахи), патогенні мікроорганізми, гриби і бактерії, які завдають значної шкоди колоніям шкідника. Одним з ворогів клопа є муха фазія, яка відкладає яйця в тіло клопа-черепашки, що призводить до порушення функції розмноження. Природні вороги клопів нерідко використовуються як біологічні способи боротьби з черепашкою. Як згадувалося раніше, для підтримання високої чисельності хижаків, які активно знищують черепашок, важливо створити умови, що сприяють їх розмноженню. Особливу увагу слід приділити забезпеченню надійних місць для зимівлі комах-хижаків безпосередньо поблизу злакових посівів.

На городніх та садових культурах паразит зустрічається рідко. Його поява в невеликій кількості на помідорах, огірках, малині не завдасть шкоди врожаю. У разі, якщо було помічено в'янення рослин, можна скористатися народними методами:

• Обприскування рослин розчином гірчичного порошку (100 г розводять у ½ л гарячої води, доливають ще 9,5 л)
• Обробка місць скупчення клопів відваром цибулиння (200 г на 10 л), настояним протягом 3-5 днів. Також ефективним буде застосування відвару гвоздики, полину, настоянки пекучого перцю
• Висаджування по периметру городу або поля рослини, що відлякує шкідливу черепашку — клопогону

У разі загрози масової появи шкідників або при їх кількості, що перевищує економічний поріг шкідливості (ЕПШ), необхідно застосувати комплексний підхід, поєднуючи біологічні, хімічні та агротехнічні методи.

Агротехнічні методи боротьби

Ранньою весною важливо провести підживлення озимих культур калійними та фосфорними добривами, а потім ретельно провести боронування поля. Ефективна боротьба з клопом вимагає уважного підходу до обробки ґрунту, дотримання точних дозувань добрив, використання якісного насіння, бажано ранньостиглих та швидко дозріваючих сортів, а також суворого дотримання термінів посіву.

Практично встановлено, що своєчасне роздільне збирання зерна – це найбільш ефективна зброя в боротьбі з клопом. Після збирання врожаю необхідно провести лущення і ранню зяблеву оранку ґрунту, завданням якої є знищення кормової бази шкідника. Як показує досвід, зерно, обмолочене через п’ять днів після скошування, має лише один відсоток пошкоджень шкідниками. Однак зерно, обмолочене через десять днів, вже має 30% пошкоджень. Крім того, раннє збирання і обмолот злаків призводять до загибелі личинок і молодих клопів, чиї хітинові покриви ще не встигли зміцніти, що додатково знижує популяцію шкідників. Чисельність популяції клопа-черепашки значною мірою залежить від проведення профілактичних заходів, спрямованих на скорочення кількості зимуючих особин на полях:

• Необхідно забезпечити своєчасне збирання дозрілого врожаю з використанням методів прямого комбайнування
• Ефективна боротьба з бур’янами на полях і підтримання лісосмуг та зон із дикою рослинністю біля посівних площ сприяє збереженню природних ворогів клопів
• Важливо регулярно проводити моніторинг чисельності шкідника
• Дотримання агротехнічних норм і технологій обробки ґрунту
• Своєчасне застосування відповідних інсектицидів для обробки зернових культур

Хімічні способи боротьби зі шкідливою черепашкою

Обробку хімічними інсектицидами навесні (проти перезимованих клопів) рекомендується проводити тільки при високій чисельності шкідників. Якщо кількість клопів не перевищує двох комах на 1 м² площі посіву, обробку не проводять, оскільки боротьба з клопом ефективна лише при масовому виході черепашок на поверхню.

Більш важливим етапом є знищення личинок першого віку – в перший тиждень після вилуплення з яєць, що забезпечить успішний захист всього врожаю. Обробляти рослини бажано в той момент, коли культури досягають молочної стиглості, адже саме в цей час відбувається масове заселення полів шкідником. Обприскування поля саме в цей час дає найкращий ефект. Для цього можна застосувати двокомпонентний інсектицид Хлорпиривит-агро (хлорпірифос/chlorpyrifos, 500 г/л, циперметрин/cypermethrin, 50 г/л) з розрахунку 0.75-1.0 л/га. Активна діюча речовина хлорпірифос, у поєднанні з циперметрином, діє як нейротоксин, який при потраплянні в організм комахи вражає її нервову систему, викликаючи параліч та загибель. Цей препарат має фумігантні властивості, що допомагає боротися з комахами, які живуть на зворотному боці листя і не піддаються безпосередньому контакту з робочим розчином при обприскуванні. Засіб зберігається на оброблених поверхнях протягом 20-30 днів, оскільки стійкий до дії високих температур і забезпечує захист культур на період до 21 дня, залежно від погодних умов і чисельності шкідників.

Також можна провести обробку засобом Актара (тіаметоксам/thiamethoxam 250 г/кг) з розрахунку 0.15-2 літра на гектар площі. Актара – інсектицид групи неонікотиноїдів, особливо ефективний при великому скупченні комах, оскільки дозволяє за один раз знищити більшу частину популяції. Сьогодні в боротьбі проти шкідливої черепашки оптимальним рішенням є використання інсектицидів з такими діючими речовинами:

• Тіаметоксам (thiamethoxam), імідаклоприд (imidacloprid), ацетаміприд (acetamiprid), тау-флювалінат (tau-fluvalinate) — неонікотиноїди системної дії
• Альфа-циперметрин (alpha-cypermethrin), гамма-цигалотрин (gamma-cyhalothrin) — синтетичні піретроїди контактно-кишкової дії
• Хлорпірифос (chlorpyrifos), диметоат (dimethoate) — фосфорорганічні інсектициди системної дії

Серед препаратів, що містять ці компоненти, варто виділити: Карате Зеон, Залп, Данадім мікс, Циклон, Альфа-супер, Оперкот, Фас, Блискавка, Наповал, Маврик, Вектор, Венон, Фастак, Супер Бізон. Обробка поля дозволяє одночасно усунути багато різних шкідників. Важливо пам’ятати, що шкідлива черепашка може виробляти стійкість до інсектицидів, тому для ефективної боротьби препарати потрібно чергувати. Обприскування слід проводити обережно, строго дотримуючись інструкцій із застосування, використовуючи засоби індивідуального захисту та не перевищуючи рекомендовану дозу. Також надзвичайно важливо запобігти потраплянню дорослих особин шкідника у сховище разом із зібраним зерном. Перед транспортуванням у зерносховище урожай повинен бути оброблений інсектицидами і ретельно просушений.