Чим небезпечна поява попелиці в саду?

Опис, види та ознаки появи шкідників

Попелиці — крихітні комахи-фітофаги, довжина яких зазвичай не перевищує 5 мм. Попелиця є карантинним шкідником і чудово себе почуває як у відкритому, так і у закритому ґрунті. Попелиця (aphidoidea) включає кілька родин: філоксери (phylloxeridae), хермеси (adelgidae), справжні тпопелиці (aphididae), галоутворюючі попелиці (pemphigidae).

Незважаючи на свої мініатюрні розміри, комахи є одними з найнебезпечніших шкідників садових, городніх і технічних культур, і становлять серйозну загрозу як для фермерських угідь, так і сільського господарства в цілому, враховуючи їхню здатність швидко збільшувати чисельність колонії. Як відомо з ентомології, у кожного виду попелиці існують крилаті і безкрилі форми: одні відповідають за розмноження, інші — за поширення. Живлячись соками рослин, попелиця виділяє солодку медвяну росу (падь), яка є сприятливим середовищем для розвитку грибкових мікроорганізмів, що може завдати непоправної шкоди рослині. Ці комахи розмножуються із вражаючою швидкістю: за місяць від однієї комахи може з'явитися близько трьох поколінь, які налічують сотні тисяч особин. Залежно від виду та харчування, цей шкідник може мати різне забарвлення: чорне, сіре, блідо-зелене.

Попелиця – малорухлива комаха, часто живе на нижньому боці листя, в точках росту, на молодих бутонах і пагонах, завдаючи шкоди практично всім видам культурних рослин: плодовим і ягідним деревам та кущам, овочевим і злаковим культурам. Попелиця має ротовий апарат сисного типу, оснащений хоботком, за допомогою якого комаха проколює поверхневі тканини рослин і добуває соки. Будова грудного відділу попелиці варіюється залежно від наявності крил і стадії розвитку комахи (попелиці можуть бути крилатими і безкрилими). Черевце попелиці складається з 9 сегментів: на перших семи розташовані дихальця, а на інших - сокові трубочки, які відповідають за секрецію і видільні функції.

В результаті пошкоджень, викликаних попелицею, листя уражених рослин скручується, знебарвлюється і сповільнює свій ріст, а поверхня листа покривається липкими виділеннями, які перешкоджають природному повітро- і водообміну, порушують процес фотосинтезу та низку життєво важливих біохімічних процесів. Бутони квітів можуть не розвиватися або давати неповноцінні квітки. У плодових дерев (черешня, вишня, персик та інші) викривляються кінчики пагонів і при сильному пошкодженні припиняють розвиватися. У світі налічується близько 5 тисяч видів попелиці, до найпоширеніших і відомих видів, які можна зустріти на території України, належать наступні:

• Листова галова попелиця — є великим любителем кущів смородини. У довжину комахи досягають 2-х мм і мають зелений або жовтий колір. Назва присвоєна шкіднику завдяки здатності викликати на листі патологічні утворення (здуття), які називають галами. Висмоктуючи соки з рослини, тля виділяє особливі ферменти, що стимулюють надмірне ділення клітин, що призводить до деформації листової поверхні та в подальшому може викликати некроз тканини. Якщо вчасно не вжити необхідних заходів захисту, ріст популяції листової попелиці може призвести до повного знищення рослин.
• Бурякова (бобова) попелиця може мати зелене, чорне або буре озабарвлення і досягати в довжину близько 2-3 мм. Незважаючи на свою назву, ця комаха є поліфагом, але має пріоритети в харчуванні, про що свідчить її назва, — кормову базу шкідника, як правило, складають усі види буряків і культури родини бобових. Як і інші представники цієї родини, комаха висмоктує рослинні соки та є основним переносником хвороб буряків.
• Бахчева попелиця є шкідником для більш ніж 300 видів рослин, заселяючи переважно огіркові посадки і плантації баштанних культур, також уражує тютюн, посіви арахісу, кунжуту та буряків, може селитися на листі цитрусових або евкаліпта. Комахи досить дрібні, світло-зеленого або жовтого кольору, довжиною до 3 мм. Їхнє тіло має подовжену форму, до заднього кінчика загострене, пофарбоване у різні відтінки зеленого тону, вусики і лапки — темно-коричневі або чорні. Селяться шкідники на наймолодших листках і пагонах, пригнічуючи подальш�