Медяниці (листоблішки) — небезпечні шкідники плодового саду

Медяниці в саду: як розпізнати та боротися зі шкідниками

Медяниця, також відома як листоблішка, є широко поширеним шкідником плодових культур. Її природне середовище охоплює Європу та Азію. Після випадкового завезення в Північну Америку, комахи швидко адаптувалися до кліматичних умов і поширилися по всьому континенту. У приватних і фермерських садах зараження грушевою медяницею часто призводить до пошкодження дерев і значних втрат урожаю. Листоблошки або Псиліди (Psyllidae) є дрібними стрибаючими комахами з ряду рівнокрилих (Homoptera), родини Псилід (Psyllinea). Загалом у світі налічується близько 1100 видів представників даної родини. На території Європи мешкає близько 200 видів листоблошок, серед яких є й шкідники плодових дерев, що вражають яблуню, грушу та сливу. Кожен окремий вид прив'язаний до конкретного кормового об'єкта, наприклад, на яблуні зустрічається три види листоблошок, на груші - п'ять, а на сливі - один.

В Україні найбільш поширені такі види, як звичайна грушева листоблішка, або грушева медяниця (Psylla pyri); велика грушева листоблішка (Psylla pyrigusa); яблунева листоблішка, або яблунева медяниця (Psylla mali); мала яблунева листоблішка (Psylla costalis); сливова листоблішка (Psylla pruni). Листоблішки настільки малі, що багато садівників можуть помилково приймати їх за білокрилку, однак відрізнити їх можна за характерним тріском від стрибків поблизу дерев, що нагадує звук стрибучих коників. У приватних і фермерських садах ураження грушевою медяницею є однією з причин пошкодження дерев і втрати врожаю. При високій чисельності популяції, листоблошки можуть завдавати садовим деревам значної шкоди. Ріст пагонів на заселених шкідниками деревах сповільнюється, а в зимовий період при низьких температурах вони часто вимерзають.

Особливу небезпеку листоблошки становлять для молодих саджанців, оскільки їх розмноження і розвиток відбуваються переважно на молодих, активно вегетуючих частинах рослини. Дорослі комахи (імаго) висмоктують соки з листя, але основну шкоду рослинам завдають личинки (німфи) медяниці, які пошкоджують не лише листя, а також бруньки та плоди. У процесі життєдіяльності комахи виділяють велику кількість медвяної роси — липкої цукристої рідини, яка покриває листя, пагони та плоди дерева і є сприятливим середовищем для розвитку грибкових захворювань. При високій чисельності листоблішок зростає ризик зараження груші та яблуні сажистими грибами, які розвиваються на солодких виділеннях. Гриби швидко розмножуються і в особливо складних випадках можуть покривати майже всю поверхню листя, гілок та плодів суцільним чорним нальотом. Квіткові бруньки, заселені грушевою медяницею, всихають і осипаються. При високій чисельності комах про нормальний ріст виснаженого дерева, і тим більше про хороший урожай, далі й мови бути не може.

Пошкоджені шкідниками плоди виростають дрібними, набувають викривленої форми, ущільнюються, стають дерев'янистими та непридатними для вживання. Медяна роса перекриває продихи на листях, що пригнічує біохімічні процеси, перешкоджає фотосинтезу, газообміну та транспортуванню поживних речовин. Це відкриває шлях до розвитку різних інфекцій, при цьому липкі виділення приваблюють і інших шкідників. Сильне пошкодження груші медяницею може позначитися на врожаї наступного року. Крім того, грушева медяниця є переносником вірусних захворювань. Економічний поріг шкодочинності листоблішки настає при зараженні 25% листя.

Звичайна грушева листоблішка або грушева мідяниця (Psylla pyri)

На території України грушева листоблошка поширена в Поліссі, Степовій і Лісостеповій зонах, а також у південних регіонах. Звичайна грушева листоблошка або грушева медяниця є дрібною комахою, яка досягає в довжину 2,5-3 мм, з розвиненими крилами, що в стані спокою складені вздовж тіла, утворюючи дахоподібну форму. Грудна клітка покрита світлими поздовжніми смугами, прозорі крила розписані темними жилками. Ротовий апарат листоблошки — колючо-сисного типу. Влітку забарвлення дорослої особини (імаго) варіює в оранжево-червоних відтінках, а до зими комаха набуває темно-бурого кольору. У звичайної грушевої листоблошки на передніх крилах розташована чітко окреслена коричнева пляма. Голова комахи трикутної форми з двома великими очима і трьома дрібними, а також хоботком, яким вона висмоктує сік рослин. Комаха здатна літати, задні кінцівки добре пристосовані для стрибків, що дає їй можливість переплигувати з рослини на рослину. Повний розвиток медяниць триває від 2,5 до 4 тижнів, залежно від особливостей клімату.

Комахи йдуть на зимівлю в жовтні-листопаді на стадії імаго. Зимівля дорослих особин проходить на скелетних гілках, у корі дерева і в щілинах на стовбурах. Виліт звичайної медяниці починається одразу, як тільки температура прогріється до +3°C. У південних областях перших імаго можна виявити вже наприкінці лютого. Яйце грушевої медяниці овальної форми, біля основи забезпечене коротким стебельцем, за допомогою якого кріпиться до листка. Воно має молочне забарвлення, але в міру розвитку поступово набуває оранжево-бурого кольору. Імаго живуть недовго: самець гине відразу після спарювання, а самка трохи довше — 45 днів. Самки надзвичайно плідні, кожна особина відкладає від 400 до 1200 яєць, розміщуючи їх ланцюжком, групами по 2-30 штук як із зовнішнього, так і з тильного боку листка. Крім листя, місцями кладок можуть бути також кора, квітконіжки, бруньки та листя. Ембріональний розвиток яйця триває від 6 до 23 днів, залежно від температури повітря. Комаха веде колоніальний спосіб життя, особливу активність проявляє у вечірній та нічний час. Перед зимівлею яйця та личинки гинуть, не витримуючи холоду.

Як тільки личинки вилуплюються, вони проникають у розпускаючіся бруньки або заселяють молоде листя. Личинки листоблішки (німфи) у процесі розвитку проходять п'ять вікових стадій, поки не трансформуються у дорослу комаху. Німфи на останній фазі розвитку є надзвичайно ненажерливими і становлять найбільшу небезпеку для рослин. Німфи старших віків переселяються на молоді пагони, черешки листя, квітконіжки або на плоди поблизу чашечки. Імаго нового покоління з'являються на початку травня, що зазвичай збігається з початком цвітіння груші. Плідність самок другого покоління значно збільшується, досягаючи від 600 до 1200 яєць (від 20 до 92 на добу). Загалом, на території України шкідник здатен за сезон дати до 4-5 поколінь потомства.

Велика грушева листоблішка (Psylla pyrigusa)

Доросла комаха досягає довжини 3,7 мм. Голова і грудна клітка мають помаранчово-жовте забарвлення. Крила прозорі і не мають характерних плям. Личинка п'ятого віку досягає довжини 2,5 мм. Подібно до звичайної грушевої медяниці, вона проходить п'ять вікових стадій розвитку. На перших трьох стадіях розвитку німфа жовтого кольору, потім її тіло набуває коричневого відтінку з блакитними смугами, і врешті-решт забарвлюється в темно-бурі, майже чорні тони.

Дорослі комахи зимують, розміщуючись на різних листяних і хвойних деревах. Протягом життєвого циклу, який триває близько місяця, самка встигає відкласти від 100 до 600 яєць, розміщуючи їх рядком на верхній або нижній стороні листя. Велика грушева листоблошка вилітає, коли встановлюється тепла температура в межах +10°C. Частину яєць велика грушева листоблошка відкладає всередину квіткових бутонів, що призводить до припинення розвитку квіток і їх опадання без формування зав'язі. Ембріональний розвиток яйця, залежно від погодних умов, займає від 6 до 18 днів. Вилуплені личинки одразу приступають до активного живлення, покриваючи листя і плоди груш солодкими виділеннями. Як правило, вони розміщуються в нижній частині крони дерева. Життєвий цикл німфи триває від 22 до 29 днів.

У червні з'являються крилаті імаго. Вони покидають свої кормові рослини і переселяються на трав'янисту рослинність, де мешкають до середини серпня. З початком осені дорослі комахи переміщуються на листяні або хвойні дерева, де проводять зиму. За літо велика грушева листоблошка виробляє лише одне покоління потомства.

Яблунева листоблішка, або яблунева мідяниця (Psylla mali)

Ареал поширення комахи охоплює Північну, Центральну та Східну Європу, включаючи Україну (за винятком її південної частини). Окрім цього, шкідник мешкає в Північній Америці та Канаді. Яблунева листоблішка – монофаг, що пошкоджує виключно сорти яблуні.

Личинки яблуневої медяниці, які завдають основної шкоди рослинам, не лише знищують листя, але й сильно забруднюють бруньки та квіткові бутони липкими воскоподібними виділеннями, склеюючи та закупорюючи продихи, створюючи середовище для розвитку патогенних сажистих грибів. Великі колонії яблуневої листоблошки здатні завдати деревам значної шкоди і в деяких випадках можуть призвести до їх загибелі. Довжина тіла яблуневої листоблошки коливається в межах від 2,5 до 3,7 мм. На спині розташовані прозорі крила з жовтуватими жилками. Тулуб імаго має жовтувато-зелене забарвлення. Ближче до осені самки набувають червонуватого відтінку, а у самців на спині проявляються поздовжні оранжеві смуги. Німфи мають сплющене тіло жовто-зеленого кольору. Розвиток личинки комахи, подібно до грушевої листоблошки, проходить п'ять вікових стадій. Протягом літнього сезону розвивається лише одне покоління яблуневої листоблошки. Економічний поріг шкідливості яблуневої медяниці, як і у грушевої, досягається при пошкодженні 25% листя.

Цикл розвитку яблуневої листоблішки

Личинки яблуневої медяниці з’являються одночасно з розпусканням бруньок на яблунях. Наприклад, у Вінницькій області це відбувається в період з 15 квітня по 1 травня. Період спарювання та відкладання яєць триває з кінця серпня до кінця вересня. Самки відкладають яйця на яблуні в складках і заглибленнях кори, у розвилках пагонів або біля основи плодових бруньок, - у місцях, де вони зимують. Фаза ембріонального розвитку яйця триває від 12 до 16 днів. Поява личинок зазвичай збігається з початком розпускання бруньок, однак їх вилуплення розтягнуте і може тривати 10—16 днів. Вилуплені личинки харчуються на розпускаючихся бруньках, потім проникають всередину, а після того як бруньки розпустилися - присмоктуються до квітконіжок і черешків листя. Перед тим, як перетворитися на дорослу комаху, німфи старших вікових стадій прикріплюються до тильної сторони листя, де відбувається метаморфоз. Життєвий цикл личинки триває від 29 до 38 днів. Окрилені імаго з’являються через 8–13 днів після завершення фази цвітіння яблуні. Масовому розмноженню яблуневої листоблошки сприяє помірна температура повітря та підвищена вологість. Ці фактори пояснюють відсутність комах у південних регіонах України. Наприклад, у Поліссі шкідник зустрічається у великій кількості, у Лісостепу його популяція помітно знижується, а в степовій зоні з жарким і сухим кліматом комахи відсутні.

Мала яблунева листоблішка (Psylla costalis)

Найбільша чисельність шкідників на території нашої країни спостерігається в Поліссі та північно-західних регіонах. Доросла комаха досягає розміру від 2,5 до 3 мм. Імаго мають зелене забарвлення з блакитним відтінком, яке з часом може набувати солом'яно-жовтого кольору. Тіло самки з початком осені набуває кармінового відтінку. Крила у імаго прозорі, без темних плям, у спокійному стані складені вздовж тіла у вигляді будиночка. Довжина личинки старшого віку досягає від 1,5 до 1,8 мм. Комахи зимують на стадії імаго в щілинах і заглибленнях кори на різних плодових і листяних деревах.

При досягненні середньодобової температури повітря +8 ºС, що в Україні часто трапляється наприкінці березня, на яблунях з'являються дорослі листоблішки. При підвищенні температури до +10ºС крилаті імаго починають активно спаровуватися і відкладати яйця. З першої половини травня починають з’являтися перші личинки. Розвиток німф триває від 20 до 25 днів, після чого вони перетворюються на імаго. Протягом приблизно 20 днів листоблошки залишаються на яблунях, а потім, приблизно наприкінці червня, перебираються в трав'янисту рослинність, де мешкають до серпня, на зимівлю комахи переміщуються на дерева. Протягом одного сезону мала яблунева листоблішка дає одне покоління.

Сливова листоблішка (Psylla pruni)

Ця комаха є надзвичайно пластичним (гнучким) видом, здатним адаптуватися до різноманітних умов навколишнього середовища. Завдяки цій здатності, сливових листоблошок можна зустріти навіть у високогірних районах на висоті до 2000 метрів над рівнем моря. Ареал поширення виду охоплює Західну та Східну Європу, а також Закавказзя. В Україні вона переважно зустрічається на Закарпатті та на Півдні країни. Цей вид родини уражає сливу, алычу та терен. Сливи, заселені листоблошкою, уповільнюють свій розвиток, а пошкоджене листя і плоди стають коричневими і передчасно опадають. Довжина тіла комахи досягає 2,3-2,9 мм. У імаго верхня частина передніх крил має жовто-буру окантовку. Прожилки на крилах кранаво-бурого кольору. Період розвитку яйця триває від 9 до 11 днів. Масове вилуплення німф припадає на квітень-травень, після чого вони суттєво пошкоджують бруньки та молоде листя слив. Личинки старших вікових стадій переміщуються на плоди. Життєвий цикл личинки триває від 19 до 42 днів, залежно від погодних умов. Масовий виліт імаго спостерігається в червні.

Агротехнічні та народні способи захисту від листоблішки

Основним захисним заходом у боротьбі проти листоблішки є правильний догляд за деревами, що дозволить уникнути масової появи шкідника. Мохи, лишайники і відмерлу кору на деревах слід зчищати. Також необхідно проводити омолоджувальну обрізку і періодичне проріджування крони. Нерідко садівники використовують такі перевірені народні засоби, які допомагають зменшити кількість шкідників без застосування хімічних препаратів:

• Після завершення цвітіння груш рекомендується провести сеанс тютюнового обкурювання. Для цього важливо вибрати безвітряну погоду. У саду необхідно скласти невеликі купи сирої соломи, додавши близько 2 кг тютюнового пилу, і підпалити їх. Солома буде повільно тліти, а для уповільнення цього процесу купи слід періодично перевертати. Тютюновий дим надасть отруйну дію на комах, і шкідники впадуть з дерев.
• Ще один спосіб обкурювання передбачає використання металевої ємності. У неї складають сухі тріски, підпалюють, потім зверху додають вологу солому, листя або стружку, а на самий верх насипають дві жмені тютюнового пилу, змішаного з торфом.
• Відвари і настої з трав ефективні лише при малій кількості шкідників. Для цього підійдуть такі рослини, як кульбаба, деревій, махорка, дельфіній або тютюн.

Для того, щоб обмежити доступ медяниць до садових насаджень, необхідно дотримуватися таких профілактичних дій:

• Регулярно проводити огляди дерев на предмет виявлення шкідників
• Проводити профілактичні обприскування дерев навесні та восени
• Прибирати в кінці сезону рослинні залишки
• Восени перекопувати область пристовбурного кола
• Очищати від старої кори і білити стовбури дерев
• Залучати до саду комах-хижаків

Біологічна боротьба проти листоблішки

На практиці садівники помітили, що в боротьбі з грушевою медяницею допомагають такі комахи: сонечка, жуки-пожежники, златоочки, мухи-дзюрчалки, павуки та туруни. Однак найефективніше зі шкідником справляється хижий клоп Anthocoris nemoralis. Хижі клопи в усіх вікових групах полюють не тільки на дорослих особин, але й на личинок листоблошки, попелиці та білокрилки. Цих ентомофагів використовують для захисту сільськогосподарських культур, а також грушевих і яблуневих садів. Клопи Anthocoris nemoralis добре акліматизуються в умовах відкритого ґрунту, досить швидко розмножуються і здатні скоротити популяцію шкідників у найкоротші терміни. Цей хижак і грушева медяниця виходять із зимівлі практично одночасно, при температурі близько +10°C. Комаха розвивається швидко, продукуючи до чотирьох поколінь за сезон.

З біопрепаратів у боротьбі проти медяниці ефективно застосовувати Лепідоцид, до складу якого входять життєздатні клітини бактерій Bacillus thuringiensis var. Kurstaki. Іншим результативним біологічним засобом є препарат Імексаб, який містить у своєму складі комплекс природних авермектинів, що є продуктами життєдіяльності корисного ґрунтового гриба Streptomyces avermitilis. Це дозволяє ефективно боротися не лише з медяницею, але й з широким спектром інших шкідників. Дозування складає 10 г на 10 л води. Препарат також має овіцидну дію (знищує яйцекладки комах). Обробку слід проводити при появі шкідників, повторно обробляти плодові культури потрібно через 7-10 днів. Важливо знати, що якщо на листі вже присутня медвяна роса, то дерева потрібно промити за допомогою води з додаванням мийного засобу (наприклад, Гала – 200-300 мл/га). І тільки після того, як медвяна роса змита, використовують Імексаб. Якщо цього не зробити, ефективність препарату може значно знизитися.

Інсектицидні обробки плодових дерев проти мідяниці

Варто зазначити, що народні та профілактичні методи допоможуть вирішити проблему лише за невеликої чисельності шкідників. На жаль, при сильному заселенні грушевих насаджень медяницею без застосування хімічних засобів захисту рослин боротися зі шкідником вкрай складно. Тривожним сигналом є заселення шкідником близько 25% листя, а також 5 колоній на 100 квіткових розеток.

Щоб позбутися зимуючих під корою шкідників та їхніх яєць, спочатку необхідно провести профілактичну ранньовесняну обробку спеціалізованими препаратами, що містять мінеральні олії, по зеленому конусу до розпускання бруньок. Першу обробку проводять, коли денна температура підніметься до +4°C. Щоб переконатися, що шкідники вже активізувалися, під дерево можна постелити біле агроволокно або іншу світлу тканину і злегка постукати по гілках палкою. Чорна листоблошка, що вийшла із зимівлі, буде добре помітна на світлому матеріалі.

У подальшому, до початку цвітіння, необхідно встигнути провести обробку піретроїдними або фосфорорганічними інсектицидами, використовуючи один із наступних препаратів: Актара (тіаметоксам/thiamethoxam 250 г/кг), Конфідор (імідаклоприд/imidacloprid 200 г/л), Ф'юрі (зета-циперметрин/zeta-cypermethrin 100 г/л), Ескаліп (абамектин 30 г/л, спіродіклофен 200 г/л), Протект  (спіродиклофен/spirodiclofen 240 г/л), Турбо Престо (клотіанідин/сlothianidin 200 г/л, лямбда-цигалотрин/lambda-cyhalothrin 100 г/л, ППБ 75 г/л), Циклон (альфа-циперметрин/alpha-cypermethrin 105 г/л), Чистый сад, Ранчо (клотіанідин/сlothianidin, 480 г/л), Ардіс (ацетамиприд/acetamiprid 250 г/кг, бифентрин/bifenhtrin, 250 г/кг ), Люкс Максі (тіаметоксам/thiamethoxam 250 г/л, ацетаміприд/acetamiprid 100 г/л).

Хороші результати дає застосування інсектициду Сілкер. Препарат містить у своєму складі комбінацію активних компонентів, що включає комплекс полімерних сполук з унікальним механізмом дії. Після обробки розчином препарату, шкідники, що мешкають на поверхні рослин, покриваються полімерною плівкою, яка впливає на ключові аспекти їхньої життєздатності: обмежує рух, блокує дихання та ускладнює процес живлення. При цьому, Сілкер не є інсектицидом нервово-паралітичної дії, препарат контролює популяцію фітофагів за допомогою фізичного методу. Шкідники, покриті 3-вимірною сітчастою структурою, відразу втрачають здатність рухатися, що призводить до їх швидкої загибелі.

Далі, коли дерева відцвітуть (опадуть пелюстки), слід провести наступну обробку обраним інсектицидом проти найнебезпечнішого покоління медяниць. Варто також зазначити, що при обробках саду від попелиці та плодожерки наступні покоління грушевої листоблішки гинуть.

Обприскування необхідно проводити у вечірній час, у безвітряну погоду. Як показала практика, обробки особливо ефективні після рясного дощу, коли частина медяних виділень комахи змивається водою. В іншому випадку змити медяні скупчення можна самостійно під напором води з додаванням мийного засобу, щоб полегшити проникнення розчину препарату в рослинні тканини. Останнє обприскування доцільно провести для покоління, що йде на зимівлю (на початку серпня), таким чином зменшивши кількість перезимованих особин. Інсектицидні препарати слід чергувати, змінюючи діючу речовину або використовуючи біологічні інсектициди, оскільки грушева медяниця здатна швидко виробляти стійкість до препаратів.