Золотиста картопляна нематода — небезпечний ворог, від якого складно позбутися

Яку шкоду завдають нематоди врожаю?

Золотиста картопляна нематода (лат. Globodera rostochiensis) — небезпечний карантинний шкідник, який утворює цисти і завдає значної шкоди рослинам родини пасльонових, особливо картоплі, томатам, баклажанам та фізалісу. Паразит проникає в корені рослин, живлячись їх клітинним соком, що перешкоджає надходженню поживних речовин до стебел, листя та молодих бульб. Симптоми зараження проявляються у в'яненні кущів картоплі, починаючи з нижніх листків, а також у посиленому розгалуженні коренів та відсутності повноцінного бульбоутворення. Нематода швидко поширюється на ділянці разом із водою, вітром, через садовий інвентар та взуття, заражаючи нові рослини. Вона виснажує культуру, роблячи її вразливою до хвороб та інших шкідників. За відсутності контролю над нематодою втрати врожаю можуть сягати 80-90%. Нематода має високу стійкість до несприятливих умов і може зберігатися в ґрунті навіть після морозів та високих температур. Для даного шкідника характерний прихований тип зараження: помітні ознаки з’являються лише при масовому поширенні нематоди, коли серед зелених кущів картоплі починають з’являтися пожовклі та зів’ялі рослини.

Ознаки появи нематод у посівах картоплі

Зараження картоплі нематодою проявляється наступними ознаками:

• Листя і стебла картоплі жовтіють без видимих причин, процес починається з нижніх листкових пластин і поступово піднімається до верхніх пагонів
• Молоді кущі відстають у рості, стебла стають слабкими, іноді набрякають, а листя дрібнішає.
• Квіти дрібнішають і з’являються в незначній кількості або повністю відсутні на сильно уражених кущах
• На коренях утворюються потовщення або цисти у вигляді кульок, які спочатку мають білий колір, з розвитком стають яскраво-жовтими, а згодом набувають червоно-коричневого відтінку
• Коренева система уражених рослин може слабшати і стоншуватися, а в разі сильного зараження утворюються додаткові кореневі відводки
• Бульби дрібні, їх кількість зменшується порівняно з нормою
• Найчастіше нематода уражає рослини на бідних ґрунтах, де спостерігається нестача мінеральних та органічних добрив, а також при порушенні сівозміни і використанні сортів з низьким імунітетом.

Опис шкідника

Золотиста картопляна нематода є дрібним черв’яком довжиною до 1 мм, напівсферичної або овальної форми. Самка характеризується округлим тілом із витягнутою передньою частиною, довжиною 380–1070 мкм, шириною — 275–965 мкм. Колір тіла дорослої самки молочно-білий. У процесі розвитку забарвлення змінюється від білого до жовтого. При переході в стадію цисти самка стає золотистою. Довжина самця становить 890–1270 мкм, ширина — 31–46 мкм. Тіло червоподібне, звужене на кінцях. Личинка має довжину 366–570 мкм, ширину — 18–26 мкм, її тіло звужене з обох боків. Циста у нематоди — це спеціалізована захисна структура, яка утворюється у деяких видів нематод, таких як клубенькові та галові нематоди, на пізніх стадіях їх життєвого циклу. Циста є щільною оболонкою, що оточує тіло самки нематоди, в якій можуть перебувати яйця. Дана структура слугує для захисту яєць від несприятливих умов навколишнього середовища, таких як екстремальні температури, висихання та дія хімічних речовин. Цисти можуть залишатися життєздатними у ґрунті протягом кількох років, очікуючи сприятливих умов для виходу личинок і відновлення життєвого циклу паразита.

Життєвий цикл шкідника

Життєдіяльність дорослих особин відбувається всередині кореневища картоплі при температурі +15…+20°C. У міру дозрівання картопляних бульб самка трансформується в цисту, наповнену ембріонами, причому кожна циста може містити від 100 до 1300 овальних, прозорих яєць. У формі цисти з яйцями та личинками двох вікових груп самка йде на зимівлю. Чоловічі особини знаходять самку протягом 10 днів і гинуть після спарювання. Самка нематоди зимує в цисті, яка легко відділяється від коренів і зберігається в ґрунті до весни. За температури повітря +12°C з’являються личинки, що заражають картоплю. Одне покоління розвивається протягом 38–48 діб. Волога погода з тривалими дощами сприяє інтенсивному розмноженню та розвитку картопляної нематоди. За таких умов вони здатні проникати в ґрунт до 30 см. Процес виходу личинок може тривати від 3 до 6 тижнів. Опинившись у корені картоплі, личинки розвиваються, змінюючи форму тіла на веретеноподібну з потовщенням у центрі. Наприкінці життєвого циклу дорослі личинки перетворюються на самців і самок. Самки починають активно продукувати ембріони, які залишаються в їх тілі до перетворення на цисту. У процесі формування цисти внутрішні органи самок відмирають, а зовнішня оболонка твердіє і поступово змінює колір: спочатку на білий, потім на золотистий, а згодом — на темно-бордовий. Личинки, що перебувають у цисті, мають високу виживаність і за відсутності їжі можуть перебувати в стані анабіозу до 10 і більше років. За сезон зазвичай розвивається одне покоління шкідника, але за сприятливих умов самка може дати два покоління потомства.

Поширення паразита в регіонах

Золотиста картопляна нематода належить до небезпечних об’єктів внутрішнього та зовнішнього карантину. Це означає заборону на вивезення бульб картоплі та іншого врожаю, а також самих рослин із зараженої зони. За даними фітосанітарних обстежень по території України, нематода поширена в 14 областях: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській. У зоні ризику перебувають регіони, які традиційно є основними для вирощування картоплі в країні. Золотиста картопляна нематода більш активно поширюється в невеликих фермерських господарствах та на присадибних ділянках, власники яких менше уваги приділяють контролю стану ґрунту, посівів, якості посадкового матеріалу та карантинним заходам. Також поширенню шкідника можуть сприяти беззмінне вирощування картоплі на одній і тій самій ділянці та надмірна засміченість полів бур’янами.

Агротехнічні способи боротьби зі шкідником

Дотримуючись агротехнічних способів боротьби, можна значно скоротити чисельність нематод на ділянці, проте повністю позбутися такого небезпечного шкідника вкрай складно. Варто дотримуватися наступних рекомендацій:

• Дотримання сівозміни — на одному полі картоплю можна садити не більше 4-5 років поспіль.
• Посадку картоплі проводять після бобових, злакових, зернових, у тому числі кукурудзи. Також можна зробити попередню посадку сидератів (гірчиця, люпин, фацелія, ріпак та інші).
• Культурі необхідно забезпечити регулярний полив і підживлення. Поливати обережно під корінь, не зачіпаючи листя та стебла.
• Періодично розпушувати ґрунт, підгортати культуру.
• Після збирання врожаю наприкінці літа або в першій половині осені необхідно ретельно прибрати всі рослинні залишки, перекопати ґрунт і обробити садовий інвентар. Не відкладайте оранку поля на наступну весну — цисти картопляної нематоди можуть успішно пережити зиму, перебуваючи в ґрунті.
• Також після збирання врожаю можна засіяти жито, оскільки воно краще за інші злакові допомагає впоратися з картопляною нематодою.
• При посадці картоплі варто надавати перевагу сортам, стійким до нематоди, таким як Скарлет, Пікассо, Дельфін, Санте, Діамант, Лук'янівський, Симфонія, Латона, Жуковський ранній, Пріор, Криниця, Вітал, Фреска, Лазурит, Родріго та Атлант.

Народні засоби боротьби з нематодою на картоплі

Існують народні методи боротьби з нематодою; дотримуючись таких рекомендацій, можна знизити чисельність шкідників на ділянці та захистити врожай:

• Чорнобривці. За порадами фермерів, які вже стикалися з появою даного небезпечного шкідника, ефективним є настій чорнобривців, якщо застосовувати його ще до посадки бульб картоплі, на етапі їх замочування. Для приготування розчину висушені суцвіття чорнобривців засипають у відро. Наповнивши його до половини, суцвіття утрамбовують і заливають 10 л окропу. Потім розчин настоюють три дні під кришкою, а по завершенні часу проціджують. До рідини додають 50 г мильної стружки. Бульби картоплі замочують у отриманому розчині на 8–12 годин. Така обробка знижує ймовірність ураження культури нематодою та іншими шкідниками.
• Фітонциди. Садівники практикують висаджування між картопляними рядами рослин-фітонцидів. Наприклад, вирощують ті ж чорнобривці та календулу.
• Пташиний послід. Ще одним способом є додавання пташиного посліду в лунки під час посадки картоплі.
• Обробка окропом. Добрий ефект можна отримати при обробці ґрунту окропом восени. Для цього необхідно полити 1 м² ґрунту 5 відрами окропу. Після поливу ґрунт слід накрити плівкою, такі умови будуть максимально згубними для нематоди.
• Картопляні паростки. Деякі городники для боротьби з нематодою використовують картопляні паростки в кількості 1 кг, які подрібнюють на м’ясорубці та заливають 10 л води. Приготованою сумішшю потрібно полити город після того, як його обробили сечовиною в обсязі 5 літрів на 1м². Завдяки такому заходу можна знищити личинки паразита.
• Гірчичний порошок. Добре зарекомендував себе в боротьбі з нематодою гірчичний порошок, який продається в продуктових магазинах. Його додають під час посадки картоплі в лунку, приблизно 0.5 склянки або більше на одну рослину. Гірчичний порошок можна застосовувати і як профілактичний засіб при вирощуванні культури в захищеному ґрунті та на одному місці багато років поспіль.

Препарати для боротьби з картопляною нематодою

У сільському господарстві цисти нематод можуть становити значну загрозу для врожаю, оскільки вони ускладнюють контроль над популяцією шкідників і здатні виживати в ґрунті навіть після проведення агротехнічних заходів. Які ж засоби використовувати, щоб не допустити поширення нематод і забезпечити захист рослинам від їх згубного впливу? Вибір досить ускладнений, оскільки на сьогодні проти нематод не зареєстровано достатньо потужних засобів захисту, які б повністю знищували шкідника. Традиційні хімічні інсектициди проти нематод не працюють, оскільки шкідник належить до класу круглих черв'яків, що є зовсім іншим організмом, відмінним від комах. До того ж боротьбу ускладнює особлива структура – цисти. Циста нематоди являє собою щільну, багатошарову оболонку, яка оточує яйця і здатна витримувати морози та захищати їх від несприятливих факторів навколишнього середовища, включаючи проникнення хімічних препаратів. Ця оболонка складається з міцного білково-кістозного матеріалу, який перешкоджає проникненню активних речовин. Цисти можуть залишатися в стані спокою в ґрунті протягом кількох років, очікуючи сприятливих умов для виходу личинок, а хімічні препарати, як правило, ефективні лише на рухливих личинок і дорослих особин, але не на нематод у стані спокою. Нематициди не можуть впливати на них, оскільки активні процеси метаболізму у личинок всередині цисти надто уповільнені або призупинені. Навіть якщо деяка частина цист знищується або пошкоджується, залишилися екземпляри можуть слугувати резервуаром для наступних поколінь нематод. Це дозволяє популяції нематод швидко відновлюватися після застосування хімічних засобів.

Багато ефективних нематицидів мають досить високу токсичність і можуть негативно впливати на ґрунтові мікроорганізми, рослини та довкілля загалом, через що використання таких потужних хімічних засобів обмежене. Враховуючи даний факт, особливу увагу приділяють використанню препаратів біологічного походження.

Для ефективного контролю цистоутворюючих нематод необхідне поєднання агротехнічних методів (сівозміна, санітарні заходи) та біологічних засобів боротьби, які можуть впливати на шкідників у більш уразливих стадіях розвитку.

Найкращу ефективність показали засоби боротьби на основі bacillus thuringiensis — вид грампозитивних, спороутворюючих ґрунтових бактерій. Токсини, які продукує ця бактерія, мають згубний вплив на більшість комах-шкідників сільськогосподарських культур, а також на нематод. Біологічні препарати на основі Bacillus thuringiensis містять у своєму складі споро-кристалічний комплекс бактерій, з залишками поживного середовища та метаболітів. У складі біологічних препаратів мікроорганізми зберігають життєздатність, засоби випускаються у порошку або інших препаративних формах.

Bacillus thuringiensis виробляє специфічні білкові кристали, відомі як Cry-токсини (кристалічні токсини), які активуються в лужному середовищі травного тракту цільового організму, будь то комаха чи нематода. Коли рухливі личинки нематод (які вийшли з цисти) починають харчуватися, вони поглинають спори Bacillus thuringiensis, при цьому Cry-токсини руйнують клітини епітелію. Даний процес викликає осмотичне порушення і втрату клітинного вмісту, призводячи до пошкодження травної системи нематоди. Після руйнування кишкового тракту личинка нематоди втрачає здатність до харчування, що викликає її ослаблення. Крім того, бактерії Bacillus thuringiensis (Bt) можуть колонізувати пошкоджені тканини нематоди, викликаючи сепсис і прискорюючи загибель шкідника. Оскільки Bacillus thuringiensis впливає на личинок, що вийшли з цист, її застосування сприяє перериванню життєвого циклу нематод, в результаті личинка нематоди гине до того, як встигає досягти зрілості і розмножитися.

У зв’язку з цим, проливання посадкової лунки або внесення в сухому вигляді таких препаратів, як Лепідоцид, Бітоксибацилін та SmartGrow Defender (Смарт Гроу Дефендер), є досить ефективним профілактичним заходом боротьби з нематодами.

Для боротьби проти золотистої картопляної нематоди ефективним є штам нематофагового гриба Arthrobotrys oligospora, що міститься в складі препарату Нематоцид. Даний гриб належить до класу аскоміцетів (Ascomycota) та вражає рухомі личинкові форми нематод у ґрунті, а також нерухомі форми, зокрема — яйця, оточені оболонкою цисти, стійкою до зовнішніх впливів.

Нематода є основним джерелом азоту для Arthrobotrys oligospora. Даний гриб утворює складну тривимірну сітку з гіф, захоплюючи в неї личинки і цисти нематод. Часто для ловлі дрібних нематод використовується лише одна петля гіфи гриба. Поверхня сітки і петель покрита клейкою речовиною, за допомогою якої личинки та цисти утримуються в пастці. Після захоплення гриб проникає в тіло нематоди та виділяє ферменти, що руйнують її тканини. Гриб харчується органічними речовинами нематоди, що сприяє його росту та розмноженню. Завдяки такому механізму біопрепарат Нематоцид можна віднести до важливих біологічних агентів для боротьби зі шкідниками даного виду, особливо в системах сільськогосподарського виробництва, де нематоди можуть значно знижувати врожайність.

Варто зазначити, що препарати від нематод, включаючи засоби біологічного і хімічного синтезу, забезпечують контроль нематод не більше ніж на 60-70%. Але навіть такий рівень контролю є досить ефективним і дозволяє уникнути негативних наслідків від ураження нематодами та втрат урожаю.

Профілактичні заходи боротьби зі шкідником

Оскільки позбутися такого шкідника на ділянці досить складно, краще заздалегідь подбати про профілактичні заходи, щоб запобігти його поширенню та мінімізувати шкоду. У такому випадку рекомендується дотримуватися таких заходів:

• Дотримання сівозміни. Повторна посадка культури на одному й тому ж місці можлива лише через 4 роки. Оптимально, якщо це буде виконано після вирощування бобових рослин.
• Осіннє перекопування ґрунту та видалення залишків картопляних корінців із нього.
• Ретельне очищення і дезінфекція садового інвентарю з обробкою формаліновим розчином.
• Придбання якісного сертифікованого посівного матеріалу, що дозволить уникнути посадки хворих і підозрілих бульб.
• Протруєння насіннєвого матеріалу спеціальними інсектофунгіцидами та іншими засобами захисту культур.
• Промивання картопляних бульб слабким розчином марганцівки світло-рожевого кольору. Процедуру слід провести перед посадкою. Після замочування бульб у марганцівці їх просушують і обприскують гуміновим добривом.
• Зміцнення імунітету рослин шляхом своєчасного підживлення їх цинком, міддю, бором і калієм.