Агрусовий п'ядун — шкідник плодово-ягідних культур

Хто такий п'ядун і чому садові культури в небезпеці?

П'ядун агрусовий (Abraxas grossulariata) або метелик агрусовий, є комаха із родини П'ядунів, загону Лускокрилих, який вражає ягідні чагарники смородини та аґрусу, а також горіх і фруктові дерева: сливу, яблуню і абрикос. Основну небезпеку для садових культур становлять гусениці, які поїдають бруньки і прогризають на листках наскрізні отвори, а при масовому нашесті можуть знищити зелену масу рослини повністю. Як наслідок, уражена культура зупиняється в розвитку, утворюється мало квіток, знижується врожайність. При цьому ягоди, яким все ж вдалося сформуватися на кущі, є дрібними і несолодкими, оскільки цукор утворюється саме в листях рослини, які виявилися з’їденими шкідником. В пошкоджених культур знижується імунний захист і погіршується стійкість до хвороб та шкідників.

Як відрізнити агрусового метелика по зовнішньому забарвленню?

Імаго аґрусового п'ядуна — метелик із розмахом крил 40-45 мм, який має яскраве забарвлення: на спинці та голові жовті волоски і чорні плямки формують Т-подібний малюнок, чітко помітний на білому тлі, а нижче на крилах хвилястою лінією розташовані великі злиті плями і чорно-жовті лінії. Розмір яйця метелика становить 0.6-0.8 мм і воно забарвлене у блискучий яскраво-жовтий колір. Гусениця досягає довжини 35-40 мм. Забарвлення спинки гусені сіро-біле, черевце — жовте з чорними поперечними смужками, голова чорна. Вона пошкоджує не тільки аґрус, чорну та червону смородину, але також сливу, яблуню, абрикос. Гусінь живиться листям, бруньками та насінням ягід, а пошкоджені ділянки склеює павутиною і окуклюється в них. Лялечка розміром 30-35 мм, буро-коричнева з жовтими кільцями на черевці. На території України даний шкідник поширений повсюдно і становить серйозну загрозу для плодових і ягідних культур на земельних ділянках.

Сімейство п'ядунів велике та налічує майже 23000 різновидів, найпоширеніші з них такі:

• Сосновий п'ядун (Bupalus piniaria). Уражує хвойні рослини. Розмах його крил становить 3–5 см. У самців крила чорнувато-бурі з подовженими світлими плямами, у самок — червонувато-бурі. Гусені зелені з трьома смужками вздовж спини.
• Березовий п'ядун (Biston betularia). Живиться листям берези, вільхи, клена, дуба, яблуні, вишні, сливи, троянд. Крила білі з бурими смужками, у розмахі досягають 4-5 см. Гусениці світло-зелені, тіло в них циліндричної форми завдовжки 20-25 мм.
• П'ядун-обдирало плодовий (Erannis defoliaria). Ушкоджує всі плодові дерева, а також шипшину, ліщину, волоський горіх, терен, дуб, в'яз, клен, горобину, глід, липу. Крила самців — світло-жовті, з малюнком із хвилястих ліній і чорною плямою в центрі. Самки жовтого кольору, без крил. Гусениці коричневі з жовтими смужками з боків.
• Зимовий п'ядун (Operophtera brumata). Самки та самці даного різновиду зовні відрізняються один від одного. Крила самців сіро-коричневі. На передніх крилах темні хвилясті лінії, другий ряд крил за відтінком світліше передніх і без малюнка. Бурі самки не літають, замість крил у них короткі вирости. Гусениці жовто-зеленого забарвлення, з бурою головою, темною поздовжньою смужкою на спині та білими смужками з боків.

Життєвий цикл агрусового п'ядуна

Як правило, за рік розвивається одне покоління шкідника. Гусениці агрусового метилика зимують на опалому листі, перебуваючи в павутинних коконах, переважно на стадіях 2-3 віків. Найбільшу шкоду культурам завдають гусениці молодших віків у травні місяці. З приходом весни, у період розпускання бруньок аґрусу та смородини, вони піднімаються на кущі, живлячись бруньками та листям. Завершення харчування співпадає з фазою цвітіння смородини. Окуклювання відбувається на листках, пагонах або біля основи чагарників, де вони створюють павутинні кокони. Через 20-25 днів, наприкінці червня — на початку липня, вилітають сформовані метелики. Самки відкладають яйця, розміщуючи їх групами на нижньому боці листків. Активність метелика спостерігається протягом усього літнього періоду. Для них характерна висока плодючість: до 300 яєць від однієї особини за одну кладку. Через 12-18 днів, приблизно наприкінці липня — на початку серпня з'являються гусениці, які протягом 15-20 днів живляться листям, залишаючи в ньому невеликі отвори. Личинки, як і дорослі особини, активні переважно вночі. Вдень вони знаходяться в гнізді між листям кормової рослини. Личинка пересувається незвичним способом, за що комаха отримала другу назву - Землемір. Це пов'язано з розташуванням передньої пари ніг, нерозвиненої на четвертому чи шостому сегменті. Вони пересуваються петлеподібно, ніби вимірюючи місцевість п’ядь за п’яддю (звідси назва родини). Розвинена мускулатура дозволяє комасі витягуватися у вертикальному положенні, зовні нагадуючи сучок, що є чудовою маскуванням від шкідників. Наприкінці серпня гусениці обвивають себе павутинним коконом, прикріпляючись до листка. Листя опадає на землю і залишається на зиму разом зі шкідником до настання весни.

Народні засоби боротьби

За рекомендаціями досвідчених садівників зібрані народні способи боротьби проти гусениць Землеміру, які можна застосовувати в період плодоношення ягідних чагарників і дерев.

• Настій деревної золи. Засіб дає змогу позбутися п'ядуна та є цінним джерелом макроелементів калію та фосфору, відновлюючи життєві сили ушкодженої рослини. Для приготування настою потрібно 3 кг деревної золи, яку необхідно просіяти та залити відром гарячою, але не киплячої води. Отриманий розчин настоюють 2 дні. Додають стружку господарського або дві ложки рідкого мила та приступають до обробки ягідного чагарника.
• Настій тютюнового пилу. Добре зарекомендував у боротьбі з п'ядуном настій тютюнового пилу, для якого буде потрібно 1 кг сировини, залитий 10 л води кімнатної температури. Настоювати необхідно 1 добу, потім процідити й отриманою рідиною за допомогою розпилювача обприскувати листя садових дерев і чагарників.
• Настій на реп'яху. Для приготування розчину проти п'ядуна будуть потрібні тільки листя реп'яха, яке готують у будь-якому розмірі. Їх нарізають невеликими фрагментами, укладають у відро та трохи пресують. Таким чином необхідно заповнити ємність на третину, потім наливають воду кімнатної температури та залишають у приміщенні на три доби. Після закінчення часу листя проціджують, і отриманим розчином обприскують дерева та чагарники.
• Відвар із полину. На її основі готують відвар для знищення багатьох шкідників. Потрібний підготувати 500 г подрібненого листя і тонких стебел полину, які закладаються у 2 л киплячої води. Їх проварюють на слабкому вогні до 15 хвилин, потім остуджують за кімнатної температури та проціджують. Отриманий об'єм розбавляють водою так, щоб у результаті вийшло 10 л відвару, яким обприскують рослини.

У разі масової кількості шкідника одними народними методами не обійтися і для гарантованого результату застосовують хімічні препарати — інсектициди.

Хімічні та біологічні препарати від п'ядуна

Оскільки даний шкідник дає одне покоління за сезон (у південних регіонах можливе два покоління личинок), необхідно обробляти рослини інсектицидами щонайменше двічі: до розпускання бруньок і відразу після цвітіння агрусу. Якщо гусениці виявлені наприкінці сезону, бажано зробити ще одне контрольне обприскування.

 Першу обробку — до розпускання бруньок проводять для того, щоб знищити зимуючи стадії шкідників, з використанням препаратів для ранньовесняної обробки — Брунька або ДНОК. Для наступних оброблень підійдуть інсектициди хімічного класу неонікотиноїди або піретроїди, що мають  системною дією: Актелік (піриміфос-метил/pirimifos-methyl 500 г/л), Турбо Престо 3 Active (клотіанідин 200 г/л, лямбда-цигалорин 100 г/л, ППБ 75 г/л), Актуал (піриміфос-метил/pirimifos-methyl 500 г/л), Кораген (хлорантраніліпрол/chlorantraniliprole, 200 г/л), Блискавка (альфа-циперметрин/alpha-cypermethrin 100 г/л), Децис (дельтаметрин/deltamethrin 100 г/л), Конфідор (імідаклоприд/imidacloprid 200 г/л), Фастак (альфа-циперметрин/alpha-cypermethrin 100 г/л), Карате (лямбда-цигалотин/lambda-cyhalothrin, 50 г/л), Чистий сад шипуча таблетка (авермектини/avermectins, 50 г/кг).

Як було зазначено на практиці, добре працюють проти гусениці лускукрилових шкідників біопрепаратів Бітоксибацилін и Лепидоцид на основі біобактерій Bacillus thuringiensis var. Kurstaki. Дія препарату проявляється у разі потрапляння в кишківник комахи під час активного харчування. Токсини, продуковані бактерією, викликають порушення функцій травної системи гусениці, — упродовж 12-24 годин розвивається загальна бактеріальна септицемія організму комахи, що викликає їх загибель упродовж 1-4 доби після оброблення. 

 Серед біологічних засобів захисту також варто зазначити препарати на основі авермектинів, таких як Актоверм, Актофіт, Актарофіт. Авермектини являють собою групу природних сполук, що продукують корисні мікроорганізми Streptomyces avermitillis. характеризується контактно-кишковою дією (поступає в організм гусениці через покриви тіла під час контакту з обробленою поверхнею або через травну систему під час поїдання рослин). Авермектини активують специфічні нервові рецептори в організмі комахи, що призводить до безперервного збільшення потоку іонів хлору в кожній клітині, що порушує нормальне передавання нервових імпульсів стимуляції нервових клітин, викликаючи параліч шкідника. Паралізована гусениця втрачає здатність харчуватися та пересуватися. Це неабияк послаблює її, і через 2-3 дні комаха гине від виснаження й пошкоджень нервової системи.

Максимальний захисний ефект біоінсектицидів досягається під час оброблення рослин проти гусениці молодших вікових груп, після появи коконів і проти імаго шкідника доцільно використовувати системні препарати.

Профілактичні заходи

Появу агрусового п'ядуна не можна повністю виключити. Однак навалу можна запобігти за допомогою таких профілактичних заходів:

• Кожну осінь проводити прибирання опалого листя. Збирати та спалювати все опале листя під деревами, особливо заплутані павутиною, у них зазвичай розміщені лялечки п'ядуна.
• Перекопувати ґрунт навколо пристовбурного кола на глибину до 15 см у весняний період до початку травня та восени, від початку вересня до настання заморозків, для запобігання лялькуванню.
• Усі відмерлі зони кори та мох потрібно своєчасно видаляти з стовбуру. У березні та жовтні треба робити побілку рослин.
• Поливати ґрунт під рослинами слабким розчином марганцівки або іншого антисептика.
• Ранньої весни зробити оброблення агрусу та інших ягідних чагарників одним із перерахованих раніше інсектицидів або народним засобом. Треба застосовувати їх до набухання бруньок — у першій половині квітня. Аналогічне оброблення проводять усередині осені, після листопада.
• Гарний ефект має використання природних біологічних ворогів п'ядуна. До них належать мухи тахіни, а також комахи вершники. Щоб приманити їх на свої садово-городні ділянки, необхідно висадити конюшину, декоративну цибулю, фацелію або соняшники.