Краснуха винограду

Причини почервоніння листя у винограду?

На практиці, під час вирощування виноградників, садівники стикаються з почервонінням листя у культури. На поверхні листових пластинок можуть з’являтися червоні, коричневі або бурі плями, що свідчать про ослаблення імунітету рослини та можуть бути ознакою такого захворювання, як краснуха. Дані зміни у забарвленні листя найчастіше проявляються на початку червня. Залежно від причини виникнення, краснуху поділяють на два типи:

• Неінфекційна краснуха. Однією з причин появи неінфекційного почервоніння листя може бути надлишок фторвмісних добрив, нестача калію або фосфору, а також часті нічні заморозки та різкі коливання температури. При нестачі калію перші ознаки з’являються на верхніх листках лози. При дефіциті фосфору зміни помітні на нижніх листях і пагонах. На початковій стадії захворювання листя вкривається жовтими плямами, які з часом збільшуються і стають іржаво-червоними з характерною жовтою облямівкою. У місцях зміни кольору жилки листя потовщуються. Плями поширюються масово, згодом листя починає засихати, скручуватися і відмирати. З неінфекційною краснухою борються шляхом усунення причин, що спричиняють прояв захворювання, зокрема внесенням відповідних мікроелементів.
• Інфекційна краснуха викликається грибком Pseudopeziza tracheiphila Muller-Thurgau, який швидко уражає спочатку листя, а потім пагони і плоди винограду, активно поширюючись на сусідні кущі. Захворювання розвивається осередками і проявляється яскраво, оскільки грибок пошкоджує судинну систему рослини, порушуючи транспортування поживних речовин. Брак поживних компонентів перш за все позначається на зовнішньому вигляді листя, яке вкривається плямами.

Червоні плями на листі винограду часто свідчать про ураження рослини цикадами. У білих сортів культури плями набувають жовтого відтінку. Спочатку плямистість невелика, проте з часом, через відкладання яєць комахами-шкідниками, зона ураження розширюється, охоплюючи всю листову пластинку. У результаті листя буріє, в’яне та опадає. Загроза від цикад полягає у пошкодженні листя, ослабленні лоз і ризику зараження вірусними та грибковими інфекціями, переносниками яких часто є дані шкідники.

Опис та візуальні прояви інфекційної краснухи

Краснуха винограду, як і більшість хвороб рослин, призводить до втрат урожаю. Основним фактором, що сприяє її розвитку, є підвищена вологість. Найбільшу шкоду захворювання завдає при зараженні лози до цвітіння або в період цвітіння. Зараження, яке відбувається на пізніших етапах, зазвичай не викликає серйозних наслідків. Збудником є сумчастий гриб Pseudopeziza tracheiphila, що паразитує у провідних тканинах виноградного листя, переважно у судинах. Краснуха може тривалий час перебувати в латентній формі всередині уражених рослин, а за сприятливих умов раптово активізуватися і спричинити різке поширення хвороби. Молоде листя винограду шириною близько 5 см найбільше піддається зараженню краснухою. Через 2–4 тижні після інфікування міцелій гриба проникає в судинну систему рослини, руйнуючи її та викликаючи характерні симптоми:

• У білих сортів винограду на уражених листках з’являються світлі плями, оточені вузькою жовтувато-восковою облямівкою, які поступово набувають коричневого відтінку.
• У червоних сортів винограду плями мають зеленувато-жовту облямівку та забарвлюються в рубіновий колір. Зазвичай плями краснухи розділені жилками, що візуально нагадує схожість із клиноподібними листями.

На ранніх стадіях захворювання важко відрізнити від маслянистих плям мілдью. Уражене краснухою листя з часом засихає та передчасно опадає, що призводить до оголення пагонів, особливо в нижній частині, ще до цвітіння. Ураження молодих пагонів проявляється їх уповільненим ростом. Хвороба може викликати масове осипання ягід через руйнування плодоніжок, унаслідок чого на гронах залишається лише кілька ягід. Втрати урожаю, спричинені краснухою, можуть сягати 80%. Наприкінці сезону, під час завершення вегетації культури, хвороба проявляється нетиповими симптомами у вигляді знебарвлення листя, проте на даній фазі розвитку рослини краснуха вже не здатна завдати серйозної шкоди.

Мікроскопічний аналіз для виявлення гіфів гриба

Для виявлення міцелію збудника краснухи у судинній системі рослини необхідно виділити судинний пучок із ураженої ділянки листя та провести мікроскопічне дослідження. У разі виявлення зараженого фрагмента в полі зору можна спостерігати хвилясто вигнуті гіфи гриба, розташовані всередині уражених судин, що є характерною діагностичною ознакою захворювання.

Плодові тіла гриба — апотеції, можна побачити неозброєним оком як дрібні світлі склоподібні точки. Їх дозрівання відбувається навесні на опалому зараженому листі, яке перезимувало в ґрунті за умови достатнього зволоження. Для аналізу дозрілий апотецій розміщують на предметне скло і готують мікропрепарат методом роздавленої краплі. При детальному розгляді можна виявити сумки, кожна з яких містить 8 еліпсоїдних аскоспор розміром 19–26 × 9–14 мкм.

Сприятливі фактори розвитку хвороби

Краснуха винограду часто виникає на вологих глинистих і піщаних ґрунтах за порушення мінерального балансу, особливо за нестачі калію. Грибок, який спричиняє захворювання, проявляє активність у температурному діапазоні від +10 °C до +27 °C та за вологості повітря від 40% до 100%. За температури близько +20 °C інкубаційний період патогена становить 15–16 днів. Переносниками гриба можуть бути комахи та тварини. Існує ризик зараження культурних лоз від дикорослих рослин. Найчастіше інфекційна краснуха розвивається у роки з вологою погодою та помірними температурами, тоді як спека й холод пригнічують активність гриба.

Цикл розвитку патогену

Патоген зимує у вигляді міцелію та апотеціїв на опалому листі та черешках. Навесні він починає формувати аскоспори, які, дозріваючи, потрапляють на листя винограду. За достатньої кількості опадів (10–15 мм) і температури не нижче +13 °C гриб утворює численні чашоподібні плодові тіла, або апотеції, що проростають із залишків виноградного листя. Апотеції помітні неозброєним оком як світлі склоподібні точки. Усередині кожного апотеція дозріває понад 100 асків, кожен із яких містить вісім яйцеподібних аскоспор. На одному квадратному метрі поверхні листа може сформуватися до 200 апотеціїв, що еквівалентно майже 200 000 спор.

За достатньої вологості аскоспори викидаються та починають проростати на листях винограду. Проросткові гіфи проникають у тканини листка через його нижню та верхню поверхні, минаючи продихи. Гриб утворює надзвичайно тонкі гіфи, після чого переважно паразитує у провідних пучках. Це призводить до відмирання уражених ділянок листка.

Інкубаційний період захворювання становить 14–21 день, а оптимальною для розвитку гриба вважається температура близько +20 °C. Життєвий цикл грибка включає фазу конидіального спороношення, під час якої відбувається вторинне зараження винограду. Літня інфекція може бути викликана пізньо дозрілими аскоспорами, які викидаються та заражають рослини.

Лікування краснухи препаратами

У боротьбі проти краснухи винограду використовують ті ж методи, що й проти мілдью (несправжньої борошнистої роси). Профілактичні заходи проти мілдью ефективно діють і на краснуху. Збудник Pseudopeziza tracheiphila проявляється раніше, ніж збудник мілдью, тому застосовувати захисні засоби варто заздалегідь, щоб знищити спори до того, як їх проросткові трубки проникнуть у тканини листка. Патогенний гриб Pseudopeziza tracheiphila протягом зимового періоду зберігається на опалому листі та черешках у вигляді міцелію та апотеціїв. Аскоспори, що дозрівають в апотеціях навесні до початку цвітіння, є джерелом первинного зараження. У період вегетації виноградної лози джерелом вторинної інфекції є конідіальне спороношення патогена. Обробку винограду фунгіцидними препаратами для захисту від краснухи проводять у декілька етапів. Рекомендується розпочинати обробки у фазі 2–3 листків, наступні внесення препаратів проводять у фазах 5–6 та 7–9 листків (до початку формування суцвіть). Така поетапна обробка дозволяє ефективно пригнічувати життєдіяльність гриба та обмежувати його подальше поширення. Як правило, хімічний захист від краснухи здійснюється за допомогою тих самих фунгіцидів, що й проти мілдью. Одним із рекомендованих препаратів є Ридоміл Голд ВРГ, який поєднує контактний (манкоцеб) і системний (металаксил-м) фунгіциди. Металаксил-м, поглинаючись листям, поширюється акропетально (вгору по судинній системі), забезпечуючи захист, зокрема, нових зростаючих пагонів. Впливаючи на патоген, засіб порушує процес синтезу рибонуклеїнових кислот, що веде до порушення синтезу білків. Патоген втрачає здатність до клітинного поділу, що уповільнює його ріст і припиняє спороношення. Манкоцеб — контактний фунгіцид із профілактичними захисними властивостями проти несправжньої борошнистої роси та піттієвих грибів. Створюючи захисний бар'єр на поверхні рослин, манкоцеб інгібує процеси метаболізму в клітинах грибів.

Для профілактики хвороби також підходять такі препарати, як Скор (дифеноконазол/difenoconazole, 250 г/л), Амістар Голд (азоксистробін/azoxystrobin, 125 г/л; дифеноконазол/difenoconazole, 125 г/л), Бродвей (азоксистробін/azoxystrobin, 250 г/л), Хорус (ципродиніл/cyprodinil, 750 г/кг), Фрідом Sano (флуазінам/fluazinam, 200 г/л; диметоморф/dimetomorf, 200 г/л), Страж (ципродиніл/cyprodinil, 500 г/л), Антракол (пропінеб/propineb, 700 г/кг), Тройсет (дифеноконазол/difenoconazole, 50 г/кг; диметоморф/dimetomorf, 40 г/кг; металаксил-м/metalaxyl-m, 40 г/кг), Танос (фамоксадон/famoxadone, 250 г/кг; цимоксаніл/cymoxanil, 250 г/кг), Акробат МЦ (диметоморф/dimetomorf, 90 г/кг; манкоцеб/mancozeb, 600 г/кг).

Для ефективного захисту від краснухи винограду необхідно рівномірно обробляти фунгіцидами як верхню, так і нижню поверхню листків, особливо на ранніх стадіях, оскільки проросткові гіфи можуть проникати з обох сторін листя.

Профілактика хвороби та агротехнічні способи боротьби

Для запобігання появі краснухи винограду, окрім профілактичного захисту хімічними засобами, рекомендується дотримуватись агротехнічних і превентивних методів, які можуть значно підвищити ефективність обробки:

• Уважний огляд стану чагарника для виявлення ранніх ознак хвороби.
• Правильний догляд за виноградом: дотримання необхідної густоти посадки, а також обов'язкова глибока оранка ґрунту восени та навесні.
• Джерела інфекції можна усунути шляхом збирання та знищення старого опалого листя.
• Проведення санітарної обрізки для покращення циркуляції повітря та своєчасна підв'язка пагонів.
• Інфіковане листя необхідно видаляти й одразу знищувати після виявлення на чагарнику. Також важливо подбати про збереження здорового листя на чагарниках, скорочуючи довжину обрізки пасинків, а не зрізаючи їх повністю, залишаючи якомога більше листя над гронами.
• Регулярно удобрювати ґрунт мінеральними та органічними добривами, такими як компост або гній, що підвищить стійкість винограду до краснухи та інших захворювань. Протягом вегетаційного періоду корисно вносити підживлення калієм.
• Аскоміцети проникають у рослину через ранки, залишені птахами та комахами, тому корисним превентивним заходом буде своєчасна боротьба зі шкідниками.