Полістигмоз (червона плямистість) сливи

У чому небезпека патогену червоної плямистості?

Полістигмоз, відомий також як червона плямистість або опік листя сливи, є грибковим захворюванням, що вражає переважно листя, а в деяких випадках — молоді пагони та плоди. Збудником хвороби є сумчастий гриб Polystigma rubrum (Pers.) Wint. з порядку Сфероподібні (Sphaeriales), класу Сордаріоміцети (Sordariomycetes), який поширюється на кісточкові культури: аличу, сливу, терен, черешню та мигдаль. На території України захворювання найчастіше проявляється в садах Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської, Київської, Закарпатської, Запорізької та Харківської областей. В інших областях розвиток хвороби спостерігається рідше. Останніми роками в кронах дерев уражається до 10–20% листя, а в деяких господарствах — до 60%, за інтенсивності розвитку хвороби 5–8%. Навесні, особливо за частих дощів, відбувається масовий викид спор, які поширюються вітром і осідають на молодому листі, що є найбільш уразливим у період від початку розпускання бруньок до 40–45 днів після цього. Сильне ураження призводить до передчасного опадання листя, що порушує процеси фотосинтезу, послаблює дерево та знижує його зимостійкість, підвищуючи ризик загибелі рослин у холодні сезони. У таких культур спостерігається уповільнення росту молодих пагонів, зниження кількості та якості закладених бруньок, опадання квіток і зав'язі, що призводить до зниження врожайності. Вразливі сорти на півдні України можуть втрачати до 70% листя, що робить полістигмоз однією з ключових проблем для садівників у даних регіонах.

Опис і симптоми хвороби сливового саду

Перші ознаки хвороби з’являються наприкінці травня — на початку червня у вигляді невеликих округлих плям жовтого або світло-червоного кольору на обох сторонах листкової пластини. Поступово вони збільшуються до 8–12 мм у діаметрі, потовщуються і набувають яскраво-червоного або помаранчевого блискучого відтінку. З верхнього боку плями виглядають злегка опуклими, а з нижнього — трохи вдавленими. З часом у них розростається грибниця, і їх вигляд стає подушкоподібним. У середині літа, за високого рівня інфікування, листя починає передчасно всихати й опадати. Якщо листопад не відбувається, то на нижньому боці листка ближче до осені формуються чорні пікніди — невеликі утворення, у яких дозрівають спори. З настанням холодів плями темнішають, а на опалому листі набувають чорного відтінку. Розвиток захворювання значно посилюється у роки з рясними опадами, які сприяють активному викиду та поширенню спор.

Цикл розвитку патогену

Гриб Polystigma rubrum зимує в опалому листі, де патоген зберігається у формі перитеціїв (напівзакритих плодових тіл, що утворюють спори), занурених у щільну строматичну тканину на нижньому боці листка. Перитеції мають округло-конічну або напівсферичну форму з невеликим вихідним отвором на вершині. Всередині них містяться видовжені булавоподібні сумки, де до весни дозрівають овальні безбарвні аскоспори. Процес дозрівання та вивільнення спор активізується при зволоженні опалого листя навесні, що сприяє викиду аскоспор, які переносяться вітром і осідають на молодому листі дерев. Масове вивільнення спор спостерігається у другій половині травня, і процес триває зі зниженою інтенсивністю до середини літа. Потрапивши на молоде листя, аскоспори проростають і спричиняють зараження, формуючи плями, характерні для полістигмозу. Повний цикл розвитку гриба, починаючи з моменту зараження до утворення нових спор, триває близько півтора місяця. Таким чином, зараження може відбуватися протягом усього вегетаційного періоду, проте пік активності припадає на весняні місяці, коли випадає велика кількість опадів, що забезпечує не лише дозрівання та викид спор, а й їх успішне проростання на рослинних тканинах.

Лікування полістигмозу препаратами

Для запобігання появі хвороби, а також за наявності видимих симптомів її розвитку (червоної плямистості), щорічної викорінюючої обробки не уникнути. Обприскування дерев у фазі зеленого конуса 3%-ю бордоською рідиною або розчином Нітрафену (на 10 літрів води – 300 г нітрафену) є основним заходом для знищення патогенів, які можуть активізуватися після зимівлі з настанням потепління. При цьому слід рясно обприскувати і ґрунт у приствольному колі. До початку сокоруху можна також провести обприскування ґрунту і дерев розчином сечовини (у 10 літрах води розводять 700 г сечовини). Така обробка допоможе знищити й зимуючих шкідників. Одразу після цвітіння рекомендується повторити обробки 1%-ю бордоською рідиною або її замінниками, такими як Бургундська рідина, Мідний купорос, Медян Екстра, Kocide 2000, Оксіхом, Хом, Блу бордо, Купроксат, Блу Голд. В якості альтернативи мідьвмісним фунгіцидам у період вегетації можна застосовувати препарати Скор (дифеноконазол/difenoconazole, 250 г/л) і Топаз (пенконазол/penconazole, 100 г/л).

У боротьбі з різними плямистостями та широким спектром грибкових захворювань ефективними будуть обробки препаратом Сальто, який забезпечує захист саду терміном до 3 тижнів. Його активний компонент — тіофанат-метил (thiophanate-methyl) блокує дихання клітин гриба, затримуючи продукування мікотоксинів — грибкових отрут, що є причиною хвороби, а також пригнічує розвиток і проростання нових спор міцелію. Препарат Сальто працює вже за температури від +5–7 °С, тому є ефективним для первинного весняного контролю хвороб, що розвиваються після зимівлі. Даним засобом рекомендується проводити 3 обробки: першу — по зеленому конусу або у фазі рожевого бутона, другу — одразу після цвітіння і третю — за розміру ягоди 50% від звичайної величини.

Високу ефективність у боротьбі проти полістигмозу на ранніх стадіях розвитку хвороби (до 96 годин після зараження) забезпечують обробки фунгіцидом Камелот. Препарат характеризується контактно-системними властивостями, має профілактичну та виражену лікувальну дію на рослину. Швидко поглинаючись листковою поверхнею, його діюча речовина — міклобутаніл (myclobutanil) поширюється рослинними тканинами. При контакті зі збудником хвороби міклобутаніл інгібує синтез ергостерину в клітинах патогена, що призводить до його загибелі. Застосування даного фунгіциду дозволить позбутися не лише полістигмозу, а й таких хвороб, як кокомікоз, борошниста роса, оїдіум, парша та інші. Якщо захворювання розвивається досить сильно, то ще одне обприскування фунгіцидами проводять після цвітіння сливи через 2-3 тижні.

Хімічні обробки, які виконуються проти моніліозу, клястероспоріозу та інших хвороб, зазвичай забезпечують надійний захист сливи також і від полістигмозу. Для кращої фіксації робочого розчину на поверхні рослин доцільно поєднувати фунгіциди у бакових сумішах із прилипачами.

Профілактичні методи боротьби з хворобою

Ефективна профілактика полістигмозу потребує комплексного підходу, що включає не лише хімічні методи контролю, але й агротехнічні та народні способи боротьби. Значно знизити ризик розвитку даного захворювання і зберегти здоров'я плодових дерев допоможуть такі рекомендації:

• Вибір сортів сливи, стійких до полістигмозу, таких як Очаківська біла, Угорка Аржанська, Ренклод Бріянгстона, Ренклод Реформа, Ренклод Франца Йосифа, Ренклод Альтана та Ренклод Зелений. Слід уникати сортів, схильних до захворювання, таких як Угорка Авербаха, Угорка Вангенгейма, Богатирська та Опошнянка.
• Збирання та знищення опалого листя, оскільки в ньому зимують спори гриба. Також рекомендується регулярно спалювати рослинні залишки, очищаючи територію саду.
• Проведення викорінювальних ранньовесняних обробок рослин і ґрунту у пристовбурних колах 3%-м мідним купоросом до початку розпускання бруньок.
• Обприскування фунгіцидами проти грибкових патогенів слід повторити до цвітіння та після збирання врожаю.
• Регулярне внесення мінеральних добрив зміцнює імунітет фруктових дерев, активізуючи їх природні захисні функції.
• Перекопування ґрунту у пристовбурних колах покращує його структуру, видаляє бур’яни та покращує дренаж, що знижує ймовірність затримки вологи, необхідної для дозрівання та викиду спор. Глибоке перекопування також загортає заражені рослинні частинки глибше в ґрунт, де спороутворення стає неможливим через брак кисню та світла.
• Застосування часникової настоянки для обприскування дерев допомагає захистити дерева від полістигмозу. Для цього необхідно одну головку часнику подрібнити та розбавити водою у пропорції 1:1, після чого поставити в темне тепле місце на 10 днів. Для обприскування використовують 20 мл настою на 10 л води. Щоб розчин краще прилипав до рослин, можна додати терте мило.

Дотримання профілактичних заходів та грамотний догляд за садом дозволяють мінімізувати ризики та зберегти здоров'я плодових дерев. Важливо пам’ятати, що запорукою успішної боротьби з хворобою є своєчасна діагностика та комплексний підхід до лікування культури.