Філостиктоз (бура плямистість)

Причини та наслідки зараження саду філостиктозом

Філостиктоз, або бура плямистість, — поширене грибкове захворювання, яке вражає декоративно-листяні та плодові культури. Збудниками хвороби є недосконалі гриби роду Phyllosticta (порядок Sphaeropsidales), такі як Phyllosticta briardi, Ph. mali, Ph. pirina, Ph. cydoniae та інші. Хвороба зустрічається повсюдно, виникаючи переважно осередками. Її поява призводить до зниження врожайності, особливо в південних регіонах України, де активно розвинене садівництво та вирощування яблуні, груші, айви, вишні, черешні, сливи. Окрім плодових культур, збудник паразитує на листі декоративних рослин паркових та міських насаджень, таких як клен, липа, каштан, горобина, туя та інші. Наслідки ураження філостиктозом призводять до передчасного висихання листя, що знижує фотосинтезуючу активність і імунітет дерева, негативно впливаючи на його продуктивність. У разі ураження плодів утворюються бурі плями, які погіршують їх товарний вигляд. Хвороба ослаблює рослини й може призвести до того, що культури не зможуть пережити зиму. Поширенню інфекції сприяє тепле та дощове середовище з температурою повітря +20…+25 °C, особливо в загущених насадженнях, де створюються умови підвищеної вологості при слабкому провітрюванні. Молоде листя більш стійке до захворювання. На пізніх сортах фруктових дерев філостиктоз досягає піку свого поширення наприкінці липня — на початку серпня, на зимових — наприкінці серпня. Грибок поширюється бризками дощу, вітром, комахами, через заражений посадковий матеріал, а також із рослинних залишків (опалого листя), де патоген зберігається в зимовий період у пікнідіальній стадії. Зовнішні прояви філостиктозу залежать від виду рослини та гриба-збудника.

Ознаки та симптоми хвороби на яблуні

Визначити появу філостиктозу на яблунях можна за такими ознаками:

• На листі з’являються дрібні буроваті плями діаметром 1–5 мм.
• Залежно від виду збудника, плями можуть бути: світло-жовтими, округлої або кутуватої форми, без обідка (Phyllosticta briardi) або бурими, згодом сірими з темно-коричневою облямівкою (Phyllosticta mali).
• При сильному ураженні плями збільшуються, зливаються між собою і займають до 50 % площі листової пластини.
• З часом середина плям світлішає, рослинна тканина стає тонкою.
• На плямах формується спороношення гриба у вигляді дрібних чорних точок (пікнід).
• Пікноспори збудника Ph. briardi характеризуються циліндричною формою, розміром 4–5х4.5 мкм, а збудника Ph. mali — яйцеподібною або еліптичною формою, розміром 4–5х2.5 мкм.

Ураження плодів яблуні:

• На яблуках зрідка з’являються невеликі чорні, злегка втиснені плями, діаметром 5–8 мм.
• Дані плями можуть зливатися, порушуючи зовнішній вигляд і якість урожаю. Уражена тканина під шкіркою містить масу чорних пікнід.

Прояв хвороби на груші

Філостиктоз на груші, спричинений грибом Phyllosticta pirina Sacc.проявляється характерними ураженнями на листі, рідше на інших частинах рослини. Симптоми мають загальні риси з захворюванням яблуні, але характеризуються за деякими особливостями:

• На листі утворюються плями, які можуть бути округлої або неправильної форми, темно-жовтого, буруватого або темно-коричневого кольору.
• Плями розташовуються як розрізнено, так і зливаються між собою, формуючи великі поражені ділянки.
• Згодом на плямах з'являються чорні цятки — пікниди, які є споровими утвореннями гриба. Пікноспорами Ph. pirina — циліндричні, прямі або зігнуті, завдовжки 10 мкм. 
• Ушкодження іноді схожі на опіки, що може ввести в оману садівників, які неправильно зв'язують їх із впливом хімічних препаратів у високих концентраціях.

Плямисте листя з часом жовтіє й опадає. Без лікування дерево швидко слабшає, чахне та гине.

Філостиктоз айви

На айві філостиктозну плямистість викликають два гриби-збудники: Phyllosticta cydoniae (Desm.) Sacc. та Phyllosticta velata Bub.

• При ураженні листя дерева патогеном Ph. cydoniae на них утворюються плями неправильної форми коричневого кольору. З часом на некротичній тканині формуються численні точкові чорні плодові тіла.
• У разі активності збудника Ph. velata Bub бурі плями на листі мають більш округлу форму з червоно-коричневою облямівкою. У пошкодженій тканині також утворюються численні точкові чорні плодові тіла. Згодом некротична тканина поступово висихає, тріскається і випадає, залишаючи дірки на листі. Уражене листя передчасно жовтіє та опадає.

Інфекція зберігається в уражених рослинних рештках. Плями та некротичні ділянки на листі айви зменшують площу листкової поверхні, що знижує здатність рослини до фотосинтезу. Уражене листя швидко жовтіє та опадає, що порушує нормальний розвиток дерева та підвищує його вразливість до інших хвороб. Ураження призводить до втрати врожаю, а також підвищує ризики загибелі дерева в зимовий період.

Бура плямистість каштана

Збудником філостиктозу на каштані є гриб Phyllosticta paviae, який викликає плямистість листя. Його активне поширення припадає на період початку або середини літа. Зовнішні ознаки зараження листя — поява мокрих безформних плям, які швидко збільшуються у розмірі. Через кілька днів вони набувають червонувато-коричневого або рудуватого кольору, часто з окресленою світлою облямівкою. Поступово плями зливаються з навколишньою тканиною, порушуючи нормальну структуру листка. Розміри плямистості можуть значно варіюватися. Невеликі плями часто обмежені жилками, тоді як великі схильні до злиття. В ураженого листя спостерігається надмірне скручування та викривлення. Крім листя, зараженню піддаються черешки та незрілі плоди каштана. На черешках плями мають витягнуту форму, іноді набувають темно-коричневого відтінку.

Каштани з гарною розлогою кроною, густим листям і привабливими квітами часто висаджують на центральних вулицях, у парках і скверах, де вони слугують важливим елементом міського ландшафту. Проте філостиктоз значно знижує їх декоративну цінність: плями на листі псують зовнішній вигляд дерева, а уражені рослини втрачають естетичний вигляд і привабливість. Пошкоджене листя не може повноцінно виробляти поживні речовини, що призводить до виснаження дерева. При додаткових несприятливих факторах, таких як посуха, морози, атаки шкідників та інші стресові умови, життєздатність каштанового дерева значно знижується.

Цикл розвитку патогену

Патогени зимують на опалому листі у пікнідіальній формі. У деяких випадках восени можуть утворюватися сумки зі спорами, які також забезпечують збереження гриба до настання весни. З початком теплої та вологої погоди пікнідії дозрівають, набухають і випускають пікноспори у вигляді слизової звивистої стрічки. Пікноспори переносяться вітром, дощем і різними комахами. Потрапляючи на листя, вони прилипають до нього, проростають і утворюють нові осередки зараження. Перші ознаки зараження з’являються в другій половині травня. На листі формуються дрібні плями, які поступово збільшуються і можуть зливатися одна з одною у міру прогресування захворювання. Уражені ділянки рослинних тканин стають тонкими, а центр плям світлішає. На них знову утворюються пікнідії, які забезпечують зимівлю патогена. Такий цикл розвитку забезпечує безперервне зараження рослин у саду, особливо за відсутності своєчасних захисних заходів.

Лікування філостиктозу (бурої плямистості) препаратами

В разі появи видимих ознак хвороби, а також за наявності сприятливих умов для її розвитку (вологого і теплого літа або м’якої безморозної зими поточного року), доцільно буде розпочати використання агрохімічних методів боротьби. При цьому слід врахувати, що при появі ознак філостиктозу на листі необхідно виключити застосування фунгіцидів, що містять мідь, оскільки їх дія не пригнічує активність гриба Phyllosticta. Для ефективного захисту саду від філостиктозу рекомендована обробка вегетуючих рослин фунгіцидами, перше профілактичне обприскування рекомендується провести на початку періоду вегетації. Для знищення патогена ефективним є застосування фунгіцидів на основі діючої речовини піраклостробіну. Діючий компонент концентрується на поверхні листка, потім поступово перерозподіляється у внутрішні тканини, де впливає на мітохондрії, блокуючи постачання енергії в клітини, що пригнічує спороутворення і викликає загибель міцелію гриба. Також ефективно пригнічують життєздатність фітопатогена діючі компоненти хімічного класу стробілурини (азоксистробін, крезоксим-метил) і триазоли (пропіконазол, дифеноконазол) - системні фунгіциди з профілактичною та лікувальною дією, які пригнічують синтез стеролів і інших органічних сполук, необхідних для розвитку грибків.

Для боротьби проти збудника бурої плямистості підійдуть такі препарати, як Захисник (тіофанат-метил/thiophanate-methyl 500 г/л), Стробі (крезоксим-метил/kresoxim-methyl 500 г/кг), Фунгус (дифеноконазол/difenoconazole 150 г/л, пропіконазол/propiconazole 150 г/л), Делан (дитіанон/dithianon 700 г/кг), Сігнум (піраклостробін/pyraclostrobin 67 г/кг, боскалід/boscalid 267 г/кг), Анелас (міклобутаніл/myclobutanil 250 г/л, піраклостробін/pyraclostrobin 250 г/л). З біологічних засобів захисту добре зарекомендував себе біопрепарат Доктор Лист (обробку плодових і декоративних культур проводять протягом періоду вегетації з розрахунку 20 г/5 л води на 1 сотку).

Для запобігання появі штамів патогенів, стійких до хімічних засобів боротьби, рекомендується чергувати препарати з різними діючими речовинами. Наприклад, при почерговому використанні з системними фунгіцидами різних хімічних груп можна застосовувати препарат Делан - універсальний контактний фунгіцид, дозволений до застосування протягом усього періоду вегетації. Він ефективно контролює широкий спектр грибкових захворювань плодових культур, включаючи плямистості листя, іржу, паршу й антракноз. Препарат зберігає ефективність у широкому діапазоні температур: від +5°C у весняний період до +35°C у літній час, а також може використовуватися в процесі росту плодів.

Профілактика хвороби та застосування агротехнічних заходів боротьби

Профілактика філостиктозу допомагає запобігти осередкам поширення захворювання та зберегти здоров’я саду. Правильний догляд за рослинами, санітарні заходи та оптимізація умов вирощування значно знижують ризик зараження. Для цього достатньо дотримуватися таких рекомендацій:

• Проріджування крони для покращення вентиляції та зниження вологості всередині дерева.
• Вкорочення пагонів, щоб запобігти загущенню.
• Садові інструменти після використання в саду необхідно обов’язково дезінфікувати.
• Заорання в ґрунт опалого листя або його повне знищення для усунення зимуючих пікнідій гриба.
• Використання здорового посадкового матеріалу для запобігання занесенню інфекції.
• Рекомендується проводити профілактичні обробки розчинами фунгіцидних препаратів. Перший раз культуру обприскують на початку весни, до того як вона зацвіте, а через 15 днів проводять повторну обробку.
• Навесні та восени наносити садову фарбу, яка має бактерицидні та протигрибкові властивості, для захисту стовбура і скелетних гілок від патогенів, а також від комах-шкідників.
• З метою профілактики грибкових захворювань рекомендується підживлювати дерева фосфорно-калійними добривами, однак не слід вносити в ґрунт свіжий пташиний послід і гній у великих кількостях, оскільки це сприяє розвитку грибкової флори.

Філостиктоз є серйозним захворюванням, яке потребує своєчасної діагностики та комплексного підходу до лікування. Приділяючи увагу профілактичним заходам і агротехнічним прийомам, можна мінімізувати шкоду від хвороби та зберегти здоров’я рослин.