Вирощування огірків від А до Я
Вибір насіння для посадки огірків
Огірки — одна з найпопулярніших овочевих культур у світі, яка завоювала любов городників завдяки своїй універсальності, свіжому смаку та корисним властивостям. Хрусткі плоди огірка присутні на столах у вигляді салатів, маринадів та інших страв, а їх вирощування стало звичною справою для багатьох: від початківців дачників до досвідчених аграріїв. Популярність огірків пояснюється не лише їх смаковими якостями, а й високою швидкістю росту, врожайністю та універсальністю, що дозволяє вживати їх свіжими в різноманітних стравах, а також заготовляти на зиму у маринованому вигляді. Зеленці, як ще називають плоди огірка, приносять беззаперечну користь, забезпечуючи організм вітамінами та мікроелементами, а також займають важливе місце в здоровому харчуванні. Про те, які існують види сортів і гібридів, які кліматичні умови для них найбільш сприятливі та як доглядати за рослиною, щоб отримати багатий і якісний урожай, можна дізнатися з цієї статті.
Огірки представляють собою сланкі однорічні трав'янисті рослини з шорсткими пагонами завдовжки 200 см і більше, які кріпляться до опори за допомогою вусиків. Листя серцеподібної форми розділене на п'ять лопатей. Сорти огірків відрізняються за розміром і формою плодів. Оскільки огірок є теплолюбною і вимогливою до умов вирощування культурою, важливо правильно обрати сорт або гібрид, рекомендований для вирощування у відкритому ґрунті Вашого регіону, або створити оптимальні умови для сорту в теплиці. Підбір насіння для відкритого ґрунту чи теплиці є важливим кроком, оскільки кожен гібрид має свої особливості та вимоги до умов вирощування. Деякі сорти краще адаптовані до відкритого ґрунту та можуть витримувати коливання температури, тоді як інші підходять лише для тепличних умов, де створюється стабільний мікроклімат. Також, щоб вибрати підходящий сорт або гібрид, важливо враховувати їх класифікацію за основними характеристиками, які впливають на приживання рослин до умов вирощування та кінцевий результат. Сорти огірків відрізняються за строками дозрівання, способом запилення та типом росту.
За швидкістю дозрівання після появи сходів огірки поділяються на:
- Ранньостиглі — дозрівають на 32–40 день після появи сходів, відрізняються дружною віддачею зеленців. Насіння ранньостиглих сортів дозволяє отримати перший урожай у найкоротший термін, але їх плоди зазвичай менш лежкі та підходять для швидкого споживання або свіжих салатів.
- Середньостиглі — дозрівають через 40–50 днів. Як правило, такі види оптимальні для комбінованого використання: свіжого споживання та консервування.
- Пізньостиглі — дозрівають через 50–70 днів і більше. Для них характерний триваліший період плодоношення, висока стійкість до захворювань та гарні показники зберігання.
Підбір сорту за швидкістю дозрівання залежить від бажаного часу збору врожаю та цілей використання плодів.
Сорти за типом запилення розрізняють на бджолозапильні та самозапильні (партенокарпічні) огірки.
- Бджолозапильні види формують зав'язь завдяки перенесенню пилку комахами з чоловічих квіток на жіночі (їх ще називають — перехреснозапильні). Такі огірки найчастіше вирощують у відкритому ґрунті, однак за відсутності джмелів і бджіл через несприятливу погоду, їм знадобиться додатково залучити комах-запилювачів, використовуючи спеціалізовані препарати, такі як Біополін, або здійснити штучне запилення для формування врожаю. Найбільш популярні види бджолозапильних огірків, відомі своєю високою врожайністю: Аякс F1, Ніжинський 12, Фенікс-640, Роднічок F1, Регал F1, Соната F1, Атлантіс F1.
- Партенокарпічні види — утворення зав'язі відбувається завдяки наявності в одній квітці як чоловічих, так і жіночих репродуктивних органів, що робить процес запилення автономним. Такі огірки ідеально підходять для вирощування в теплицях і тунелях, на балконах або в умовах, де відсутні комахи-запилювачі. Самозапильні сорти мінімізують ризики та гарантують отримання врожаю навіть у складних умовах. До них належать сорти та гібриди: Маша F1, Кураж F1, Еколь F1, Зозуля F1, Герман F1, Амур F1, Седрик F1.
За типом росту огірки поділяються на:
- Низькорослі — кущові або короткостеблові сорти. Довжина стебла у відкритому ґрунті досягає 50 см, у теплиці — до 1 м. Рослина детермінантного типу має багато зав'язей. Плоди невеликого розміру формуються в основному на головному стеблі, бічні пагони слабо розвинені
- Середньорослі — середньоплетисті види. У таких сортів невеликі плеті (до 1.5 м). Плоди виростають до 12 см і, як правило, мають горбики на шкірці
- Високорослі — довгоплетисті рослини. Їх закріплюють на шпалері, оскільки довжина бадилля може досягати 3 м.
Детермінантні та індетермінантні сорти огірків розрізняються за характером росту та плодоношення, що робить їх придатними для різних умов і цілей вирощування. У таблиці нижче наведено відмінні особливості детермінантних та індетермінантних видів. Вибір між ними залежить від цілі: чи хочете ви отримати компактний і швидкий урожай або надаєте перевагу тривалому плодоношенню з поступовою віддачею плодів.
Характеристика | Детермінантні сорти | Індетермінантні сорти |
Ріст головного стебла | Обмежений | Необмежений |
Плодоношення | Швидке та дружнє | Тривале та поступове |
Відповідні умови | Відкритий ґрунт, плівкові укриття | Теплиці, вертикальне вирощування |
Урожайність | Середня | Висока |
Однак варто врахувати, що не рекомендується вирощувати детермінантні та індетермінантні сорти в одній теплиці – це призводить до гіркоти плодів.
За способом використання сорти поділяються на:
- Універсальні – огірки вирощують у теплиці та у відкритому ґрунті. Вони підходять як для салатів, так і для засолки. Шкірка плодів не щільна, що дозволяє їм добре просолюватися. Довжина зеленців становить від 8 до 11 см.
- Салатні – ранні врожайні сорти, які вирощують у теплицях або під плівкою.
- Засолювальні – сорти, призначені для консервації, солінь, маринування. У таких видів плоди хрусткі, з тонкою шкіркою, горбисті, з шипами, розміром до 8 см.
Для засолювальних сортів зазвичай обирають огірки корнішонного типу. Корнішони — це 7-9-денні зав'язі розміром 5-7 см, а зовсім крихітні пікулі являють собою 3-5-денні зав'язі.
Корнішони – окремі огіркові сорти, плоди яких відрізняються компактними розмірами. Як правило, повністю сформовані огірочки виростають не більше 12-13 см. Для плодів характерна досить щільна структура, а також виражена хрустка м'якоть. Популярні корнішонні сорти огірків: Октопус F1, Паризький корнішон, Гектор F1, Піонер F1, Пролікс F1, Бодіна F1, Авантюрист F1, Северин F1 дають можливість збирати якісний урожай до моменту повного дозрівання, коли огірочки не перевищили 6-7 см, зберігаючи при цьому особливо ніжні смакові характеристики.
Сорти огірків для відкритого ґрунту та теплиць
Перелічені класифікації допоможуть підібрати оптимальний варіант насіння для посадки як у відкритий ґрунт, так і для тепличних умов. У відкритому ґрунті висаджують сорти, стійкі до похолодання, спеки, дощової погоди та посухи, такі як Конкурент, Кріспіна F1, Зятьок F1, Грін Пік F1, Капрікорн F1.
У теплицях вирощують сорти партенокарпічного типу (самозапильні огірки), здатні формувати плоди без участі комах, серед яких: Чайковський 1278 F1, Амур F1, Директор F1, Альянс, Марінда F1, Артист, Ілонара, Кібрія F1, Бйорн F1.
Підготовка насіння
- Відбір посівного матеріалу. Перед посівом необхідно відкалібрувати (відсортувати) насіння огірків за зовнішніми ознаками. Виключають пошкоджені екземпляри, а також насіння, яке має нетиповий колір, покрите пліснявою або темними плямами. Потім перевіряють залишене насіння на пустотілість, щоб виключити ті, що не здатні прорости. Для цього його опускають у сольовий розчин. Підготувати розчин можна, розмішавши в 200 мл теплої води 1 чайну ложку кухонної солі. Далі сухе насіння опускають у розчин, добре перемішують і залишають на 5 хвилин. Через зазначений час усі насінини, що спливли, видаляють, оскільки вони вважаються нежиттєздатними, а ті, що опустилися на дно, придатні для посіву. Їх необхідно відразу промити чистою водою і просушити. Відбракування за допомогою солі підходить лише для наймолодшого насіння (віком 1–2 роки), а те, що зберігалося довше, може спливати, але бути якісним. Щоб перевірити насіння віком понад 2 роки, варто провести попереднє пророщування.
- Знезараження. Наступним підготовчим етапом перед посівом є знезараження посівного матеріалу. Часто на куплених пакетиках із насінням є позначення, що продукція вже пройшла обробку від грибків і бактерій. Для насіння огірків, зібраного власноруч, цю процедуру потрібно виконати самостійно. Досвідчені городники замочують насіння на 30 хвилин у хлоргексидину 0.05% або в розчині зеленки (1 мл зеленки на 100 мл води). Однак більш надійним і безпечним для зародка насінини є використання біологічних фунгіцидів: Фітоспорин-М, Effect для огірків або Бінок насіння.
- Замочування. Щоб підвищити схожість насіння огірків перед посадкою, його замочують у звичайній воді (на 6–8 годин при температурі +25°C, щоб насіння набухло) або в стимуляторі росту (згідно з інструкцією виробника). Спеціалізовані препарати, такі як Емістим, Вимпел-2, Бурштинна кислота Провентус, забезпечують дружні сходи насіння і сприяють швидкому вкоріненню розсади. Відразу після замочування насіння необхідно відправити на пророщування, висадити в горщики для розсади або відразу посіяти в теплицю чи відкритий ґрунт. Залишати його на підсушування не можна, оскільки це може призвести до втрати схожості.
- Пророщування. Ця процедура значно прискорює появу сходів після посадки і допомагає відразу визначити насіння, не здатне прорости в ґрунті. Однак, якщо випадково пошкодити пророслий паросток, сіянцю вже не вирости. Для пророщування розстеліть марлю, зволожте її теплою водою і рівномірно розкладіть насіння. Потім накрийте його ще одним вологим шаром тканини і помістіть на блюдце. Насіння відправляють у тепле місце до появи паростків.
Вимога до ґрунту для огірків
Якість субстрату безпосередньо впливає на розвиток молодих рослин, адже від нього залежить, наскільки швидко та рівномірно проростає насіння, формуються корені та набирає силу надземна частина рослини. Існує безліч готових рішень для підготовки ґрунтосуміші для самостійного приготування, у деяких із них використовується земля, зібрана під деревами. Однак така земля може містити токсини, патогени, насіння бур'янів і личинки комах, тому краще зупинити свій вибір на готових знезаражених ґрунтосумішах, які пройшли процедуру термічної обробки.
Для вирощування культури в теплиці або на ділянці необхідно правильно підготувати ґрунт для отримання багатого врожаю огірків. Рослинам потрібен пухкий, добре утримуючий вологу ґрунт, а це означає, що глинисті та піщані типи ґрунтів найменш придатні. Легкі та середні суглинки, які мають відмінну повітропроникність, вологомісткість і гарну аерацію, є більш переважними для кореневої системи огірків.
Щоб створити оптимальні умови для росту та плодоношення, огіркам потрібен ґрунт, який відповідає таким критеріям:
- Сбалансований і родючий – ґрунт, насичений необхідними мікро- та макроелементами, які забезпечують повноцінне живлення рослин
- Повітропроникний і здатний утримувати вологу – для коренів рослин важливий доступ кисню, а також здатність ґрунту довго зберігати необхідний рівень вологості
- Пористий, легкий і пухкий за структурою – сприяє вільному розвитку кореневої системи
- Оптимальний рівень вологості (75–85%) – необхідний для підтримання життєдіяльності рослин
- Кислотність (pH 6.2–7) – нейтральне або слабокисле середовище найбільш сприятливе для огірків. Для зниження кислотності використовують вапно з розрахунку 500 мг на 1 м²
- Наявність живої мікрофлори – корисні мікроорганізми допомагають рослинам засвоювати поживні речовини та захищають їх від хвороб.
Посів насіння та догляд за розсадою
Виробники насіння уточнюють на упаковці з назвою сорту огірка його приблизні терміни посіву, однак слід також враховувати кліматичні умови місцевості для вирощування. Якщо використовується розсадний спосіб, то висівати насіння найкраще за 30–35 днів до висадки рослини у відкритий ґрунт або на грядку в теплицю, оскільки в більш пізньому віці корінням буде важче приживатися.
Після виконаних робіт із підготовки насіння і ґрунту можна приступати до посіву.
- Для цього скористайтеся горщиками для розсади, касетами, торф'яними стаканчиками або поліетиленовим рукавом. У вибрану ємність на дно викладіть дренажний шар, зверху заповніть ґрунтом на ¾ об’єму. Помістіть тару у піддон і зволожте за допомогою розпилювача.
- У центрі горщика зробіть заглиблення приблизно 1 см і помістіть у нього одне або два насіння носиком догори, щоб насіннєва оболонка залишилася в ґрунті при проростанні. Прикрийте їх ґрунтом завтовшки 5–10 мм.
- Зволожте поверхню ґрунту з пульверизатора. Накрийте горщики склом або поліетиленовою плівкою, щоб створити ефект парника.
- Перенесіть горщики на сонячне підвіконня або в інше місце з температурним режимом +25–28°C.
Щодня необхідно обприскувати ґрунт, не допускаючи його пересихання. Сходи огірків з’являються через 5–6 днів, після чого плівку/скло необхідно зняти. Після появи листків вдень слід дотримуватись температурного режиму на рівні +19°C…+22°C, а вночі +15–17°C. Приблизно через 3–4 тижні розсада буде готова до висадки в ґрунт. Якщо як тару вибрати торф'яні таблетки діаметром 41–44 мм, пікірування виконувати не доведеться, що зменшить стрес для рослини. Світле і прохолодне місце обирають для контейнерів із сіянцями, як тільки на пагонах сформуються перші сім’ядольні листочки, що допоможе уникнути витягування ділянки стебла під сім’ядолями. Огірки люблять світло, але не переносять прямих сонячних променів, оскільки вони можуть залишити опіки на молодому ніжному листі. Розсаду поливають теплою водою, а обприскування листків проводять до полудня. Залишати листки вологими на ніч небезпечно через ризик ураження грибками та пліснявою.
При посіві у спільний ящик і розвитку у сіянців двох справжніх листків необхідно провести пікірування. На дану процедуру огірки реагують негативно, що може затримати їх розвиток на 5–7 днів. Перед пікіруванням розсаду рясно поливають, потім разом із грудкою землі на коренях її виймають і поміщають в індивідуальну ємність. При посадці в ґрунтосуміші формують заглиблення і поміщають сіянець по сім’ядольні листочки, ущільнюючи навколо нього ґрунт.
Загартовування розсади — підготовка рослин до умов відкритого ґрунту. Процедуру починають за 7–10 днів до висадки, поступово знижуючи температуру в приміщенні та виносячи розсаду на балкон або виставляючи на підвіконня з відкритим вікном. Спочатку рослини залишають на свіжому повітрі на 1–2 години, уникаючи прямих сонячних променів, а потім з кожним наступним днем збільшують час до повного дня. Загартовування допомагає розсаді адаптуватися до перепадів температури, вітру та сонячного світла, знижуючи ризик стресу після пересадки. Огірки висаджують у відкритий ґрунт, коли у сіянців з’являться 3–4 справжні листки, а температура ґрунту досягне +20…+24°C. Якщо можливі нічні заморозки, огірки слід укрити плівкою, натягнувши її на дуги, встановлені вздовж грядки.
Посадка огірків у відкритий ґрунт
Для огірків можна обійтися без попереднього вирощування розсади та провести посів заздалегідь підготовленого насіння безпосередньо у відкритий ґрунт. В Україні огіркову культуру висівають у два строки: з травня до початку червня і з кінця липня до середини серпня. При цьому необхідно дочекатися умов, коли ґрунт добре прогріється, мінімум до +15°C на глибині 10 см від поверхні, і мине загроза зворотніх весняних заморозків. Найкращими умовами для посіву вважається, коли температура ґрунту прогріта до +22…+25°C, тоді сходи з’являються через 4–5 днів.
Висіваючи насіння бджолозапильних огірків, формують лунки на відстані 30–35 см, інтервал між рядами — 50 см. Самозапильні (партенокарпічні) сорти саджають із розрахунку 3 насінини на 1 м². Дистанція між культурами у фазі активного плодоношення повинна становити 40–60 см (у ряду).
Вибір способу посадки залежить від особливостей довжини бічних пагонів і розміру плодів. Для великоплідних огірків — одна або дві рослини на 1 м². Дрібноплідні сорти можна розмістити по 3–4 кущі на 1 м². У кожному випадку рекомендується залишити між рядами не менше 80 см.
При висадці розсади у відкритий ґрунт дотримуються таких самих рекомендацій щодо формування лунок, як і у випадку з посівом насіння. Однак якщо насіння заглиблюють на 2 см у вологий ґрунт, то для розсади діаметр отвору повинен бути трохи більший за діаметр розсадного стаканчика. Заздалегідь підготовлені лунки заповнюють на ⅔ родючим ґрунтом, компостом і перепрілим гноєм, змішаними в рівних частинах.
Схеми посадки огірків
Огірки вирощують двома способами: у розстил (коли батоги лежать на землі) і на шпалерах (пагони підв'язують до опор).
Схема посадки при вирощуванні у розстил:
- Квадратно-гніздова – у даному випадку лунки роблять на відстані 60–70 см у шаховому порядку, і в кожну висівають по 3–6 насінин, а після сходів залишають по 3 найсильніші
- Рядова – у даному випадку ширина міжрядь повинна становити 100–110 см, а в ряду насіння висівають на відстані 15–20 см
- Стрічкова дворядна – при даному варіанті стрічки розташовують на відстані 90 см одна від одної, у кожній стрічці – по 2 ряди на відстані 60 см, а в ряду насіння висівають на відстані 40 см.
Якщо огірки вирощують на шпалері, відстань між рядами повинна становити 70 см, а в ряду – 30 см. Для сильноплетистих і високорослих сортів або гібридів здійснюють односторонню висадку з інтервалом 30–40 см між кущиками, а від кожного ряду відступають не менше 90–100 см, після чого висаджують наступний.
Формування куща (прищипування, підв’язування, пасинкування)
Формування куща дозволяє уникнути загущення посадки, покращити доступ світла до всіх частин рослини. Дана процедура допомагає уникнути перевантаження кореневої системи через сильну розгалуженість батогів, що покращує якість і форму зеленців. Формування куща забезпечує вентиляцію рослин, знижуючи ризик грибкових захворювань. У результаті догляд за рослиною стає простішим, зручніше виконувати прополювання, розпушування, полив та обприскування.
Особливості формування куща у огірків:
- Процедуру починають від кореневища рослини, рухаючись вгору по стеблу
- Видаляють у пазухах перших 3–4 листків зав’язі та бічні пагони
- Прибирають у рослини зайві вусики, суцвіття, листя, які загущують посадки, а також хворі або покриті пліснявою ділянки
- Зріз роблять близько до основного пагона, при цьому не пошкоджуючи його
- Для роботи використовують гострий канцелярський ніж, садовий секатор або садові ножиці
- Усі місця зрізів для підсушування та дезінфекції посипають золою або товченим вугіллям.
Прищипування – видалення верхівкової точки росту (кінчика пагона) для припинення росту стебла у довжину та стимуляції розвитку бічних пагонів, на яких утворюється зав’язь. Його виконують, коли рослина досягає певної висоти або кількості листків. Завдяки прищипуванню можна спрямувати рослину у потрібний бік, а також змусити її утворювати пагони третього порядку, на яких завжди багато жіночих квіток.
Пасинкування – видалення бічних пагонів (пасинків), які з’являються у пазухах листків. Дані пагони відбирають ресурси у рослини, але рідко дають плоди. Пасинкування спрямоване на позбавлення батогів із чоловічими квітками, які не дають врожаю, що допомагає зменшити кількість листя та сприяє тривалому і рясному плодоношенню. У особливих випадках, коли гібрид має однобатоговий розвиток, прищипування не має сенсу. У самозапильних видів рослин залишають рівну кількість чоловічих і жіночих квіток. Для партенокарпічних огірків наявність чоловічих суцвіть не потрібна.
Алгоритм дій з догляду за огірковою культурою, включаючи прищипування та пасинкування:
- Після формування у рослини 5-го листка видаляють усі пагони та вусики, розташовані нижче нього.
- На етапі появи 7–8 листка залишають по два відростки на центральному стеблі. Після 11-го листка верхівки пагонів прищипують, стимулюючи бічний розвиток і утворення зав’язей. Якщо батіг ще не досяг потрібної довжини, прищипування виконують у більш пізні терміни. Останнє прищипування проводять наприкінці липня.
- На кожному бічному пагоні залишають по 3 листки і 3 зав’язі.
- Для партенокарпічних сортів залишають один основний стебло. Коли він досягає 50 см у довжину, видаляють вусики, квіти та бічні гілки, а решту бічних відростків прищипують до 1-го листка.
Підв’язувати огірки до опори починають у фазі розвитку 3–4 листків, фактично майже одразу після висадки у відкритий ґрунт. Розрізняють горизонтальну та вертикальну підв’язку:
- Горизонтальна – між вбитими на початку та в кінці ряду стовпчиками, приблизно 2 м заввишки, натягують кілька рядів міцної мотузки або дроту, або можна використовувати шпалерну сітку, по якій плестимуться батоги.
- Вертикальна – встановлення на грядці конструкції у формі букви «П», яка складається з двох вкопаних міцних вертикальних опор із протягнутим між їх верхніми точками дротом, до якого підв’язують мотузки, що обвивають стебла огірків унизу.
Підв’язування дозволяє організувати вертикальне вирощування, формуючи кущ і запобігаючи пошкодженню ліан, а також гниттю плодів при контакті із землею. Коли культура досягає висоти 30–40 см, її ліани ще гнучкі, і без ризику травмування можна змінювати їх положення.
Як удобрювати огірки?
Для огірків добрива вносять лише на зволожений ґрунт, щоб уникнути опіків саджанців. Усі поживні розчини заливають під корінь із розрахунку 0.5–1 літр на один кущ:
- Перше підживлення проводять через 2 тижні після висадки розсади на постійне місце вирощування. Рекомендується приготувати поживну суміш із 1 столової ложки карбаміду і 60 г суперфосфату, розчинених у 10 л води. Для огірків, висіяних безпосередньо у відкритий ґрунт, це підживлення проводять через 4–5 тижнів після появи сходів.
- У період початку цвітіння варто повторно удобрити культуру. Для приготування розчину потрібно змішати 30 г аміачної селітри, 20 г калійної селітри та 40 г суперфосфату в 10 літрах води.
- Третє підживлення проводять на стадії формування плодів. Для цього можна використати розчин сечовини у пропорції 50 г на 10 л води або 2 столові ложки калійної селітри на таку ж кількість рідини.
Для всіх трьох підживлень допускається використання готових універсальних добрив для овочів (у рідкій або гранульованій формі), таких як Florovit універсальне, Сад Complex, Чистий лист для саду та городу, Agrecol універсальне садове, або застосовувати спеціалізовані склади для огірків: Чистий лист, Мастер-Агро, Proventus.
Рекомендації щодо поливу та розпушуванню огірків
Огірки дуже чутливі до режиму поливу, і його порушення може призвести до опадання зав’язей, в’янення рослин або розвитку хвороб. Для підтримання здоров’я огіркових кущів необхідно дотримуватися кількох простих правил:
- Частота поливу. До цвітіння огірки поливають 1 раз на 5–7 днів, витрачаючи 3–6 літрів води на 1 квадратний метр. Під час цвітіння та плодоношення полив стає частішим — кожні 2–4 дні, при цьому кількість води збільшують до 6–12 літрів на квадратний метр. У спекотні дні частоту поливу можна збільшити, а в прохолодну, похмуру погоду — зменшити.
- Температура та якість води. Для поливу використовують лише теплу воду. Оптимальна температура — +23–25°C. Вода повинна бути добре відстояною, щоб уникнути стресу у рослин.
- Спосіб поливу. Рекомендується зволожувати рослину рано вранці або ввечері, коли сонце неактивне. Не можна використовувати сильний напір води зі шланга, щоб уникнути пошкодження коренів і листя. Вода повинна проникати в ґрунт на глибину 20–30 см.
- Огірки добре ростуть у легкому ґрунті, який дозволяє розвиватися бічним корінцям першого порядку, що забезпечують повноцінне живлення культури. Щоб не допустити ущільнення ґрунту, його систематично розпушують, покращуючи аерацію. Однак роблять це обережно. Глибоке розпушування може завдати непоправної шкоди, пошкодивши ніжні корені огірків.
Збір і зберігання
З початком плодоношення огірки збирають не рідше одного разу на два дні. Перерослі та пожовклі плоди гальмують формування нових зеленців, тому їх слід видаляти. Під час збору звертайте увагу на огірки неправильної форми — такі екземпляри також потрібно прибирати, щоб не заважати розвитку рослин. Частий збір урожаю стимулює інтенсивний ріст нових плодів. Для консервування зазвичай використовують зеленці завдовжки 8–12 см, для засолювання підходять плоди розміром 8–18 см, а для салатів можна брати більші огірки.
Зібрані огірки зберігають у прохолодному місці при температурі +5–10°C і вологості 85–90%. Для короткочасного зберігання достатньо перекласти їх у овочеву сітку з отворами для вентиляції. Якщо планується триваліше зберігання, рекомендується помістити плоди в холодильну камеру. Пам’ятайте, що свіжість огірків безпосередньо залежить від часу збору — чим швидше вони використовуються, тим краще зберігаються смак і корисні властивості.
- Вирощування білокачанної капусти: від посадки до збору врожаюЯк правильно виростити білокачанну капусту? Поради та рекомендації
- Вирощування кабачківПосівши кабачків насінням, догляд за культурою в теплицях і у відкритому ґрунті