Чим небезпечна снігова пліснява для газону і як з нею боротися?

Причини виникнення снігової плісняви

Яскраво-зелений газон є прикрасою та предметом гордості будь-якої садової ділянки. Кожен хоче, щоб з настанням весни його газон перетворився, оживаючи яскравими відтінками зелені. Щоб досягти цього, необхідно почати догляд за газоном з перших теплих днів. Після зимових морозів і снігопадів стан газону часто залишає бажати кращого. Найчастіше, після сніжних зим газон може бути зіпсований плямами плісняви та засохлої трави, що є досить поширеною проблемою в даний час.

Основною причиною такого погіршення стану газону є розвиток снігової плісняви, або тифульозу. Снігову плісняву викликають мікроскопічні гриби роду Фузаріум (Fusarium). Вони можуть жити на снігу, у його товщі та під ним, паразитують в основному на трав'янистих рослинах, у період, коли вони перебувають у стадії спокою під снігом. Найбільш помітна снігова пліснява саме після танення снігу, біла павутина на поверхні землі — це міцелій гриба. Гриби роду (Fusarium) – факультативні паразити, середовищем існування яких є рослинні залишки та верхній шар ґрунту. Розвиток снігової плісняви може початися восени і при підвищеній волозі ґрунту продовжуватися навесні.

Основними факторами, що сприяють розвитку хвороби, є:

• Щільний сніговий покрив, який довго не тане
• Перезволожений ґрунт наприкінці зими та на початку весни
• Висока концентрація азотних добрив, внесених восени.
• Недостатня аерація ґрунту
• Кислі ґрунти з високим вмістом органіки
• Нестача калію
• Високе скошування газону перед настанням зими
• Висока щільність посадки трави, яка перешкоджає циркуляції повітря
• Залишки рослинних решток і товстий шар відмерлих трав, які створюють сприятливі умови для розвитку грибків.

Снігова пліснява – досить поширене захворювання, з яким стикаються власники газонів. На сьогоднішній день ринок України пропонує широкий спектр препаратів для боротьби з хворобою, таких як Фітал і біофунгіцид Трихоплант. Щоб уникнути проблем на газонних ділянках і зберегти густий травостій, можна скористатися комплексним препаратом - Рятівник газону та хвої, який не тільки допоможе забезпечити захист від грибкових захворювань, але й від широкого спектра комах-шкідників: павутинного кліща, пильщиків, попелиці та інших.

Як виявити появу снігової плісняви?

Зазвичай строки прояву снігової плісняви припадають на ранню весну, після танення снігу. Кільцеві плями до 15 см у діаметрі, як правило, з'являються в місцях, де застоюється вода. Поступово ці плями можуть збільшуватися в розмірах і поширюватися, зливаючись у великі білі ділянки на площах газону. Особливо розвиток хвороби прогресує в безморозну зиму при тривалому збереженні снігового покриву. Снігова пліснява на газоні також може розвиватися, якщо взимку були відлиги, утворюючи міцелій хвороботворних грибів, які викликають пухнастий наліт на траві світло-сірого кольору. Снігова пліснява легко помітна в похмуру та безвітряну погоду на нескошеному газоні, на вигляд вона схожа на тонкий шар снігу, звідки й походить її назва. Із найбільш стійких до захворювання трав виділяють сорти костриці червоної. Середнім ступенем стійкості володіють: костриця лучна та очеретяна. Найбільш вразливі: тонконіг лучний та райграс пасовищний.

Захворювання викликається двома основними типами патогенних грибів: Microdochium nivale (біла пліснява) і Typhula incarnata (рожева пліснява), тому симптоми можуть проявлятися не тільки у вигляді біло-сірого нальоту на газонних рослинах, буває, що листя набуває рожевого забарвлення або на них утворюються білі пластівчасті скупчення. Потім уражене листя буріє, починає гнити та засихає. Темно-коричнева межа із сіро-білим нальотом, схожим на вату або павутину, характеризує осередок інфекції. Оптимальна температура для розвитку хвороби - від 0 до 10 °C. Коли настає тепла стійка погода, трава підсихає і хвороба перестає розповзатися по газону. Частина трави при цьому виживає, відновлюється і продовжує далі нормально рости. Але при цьому на газоні можуть з'явитися осередки загиблих рослин, у результаті чого будуть видні непривабливі прогалини.

Позбутися подібної проблеми непросто, і тут не обійтися без спеціалізованих фунгіцидів від хвороб рослин, таких як Амістар Голд, протруйник Сідгард, а також Фундазол, які допоможуть забезпечити захист від низки поширених грибкових захворювань газонних трав: іржі, червоної нитки газону, різних плямистостей.

Хімічний контроль захворювання

Існує велика кількість ефективних і відносно безпечних фунгіцидів для газону від снігової плісняви.

Найбільш поширеними є препарати на основі діючої речовини – флудіоксонілу (Fludioxonyl), такі як препарат Максим, який дозволяє боротися проти всіх збудників плісняви. Обробки проводять із розрахунку 0.75 л/га (або 7.5 мл на 3-5 л води 3-5 л розчину на 1 сотку). Флудіоксоніл належить до хімічного класу фенілпіроли і є аналогом природного протигрибкового антибіотика, який виділяють ґрунтові бактерії. При контакті з хвороботворними організмами засіб порушує ключові обмінні процеси їхніх клітин і функції клітинних мембран, запобігаючи росту грибниці та подальшому розмноженню патогенів, викликаючи загибель грибів-паразитів.

З метою лікування та профілактичного захисту газону від плямистості, плісняви та гнилей, доцільно провести обробки контактним препаратом Фрідом Sano (діюча речовина: флуазинам/Fluazinam, диметоморф/ Dimethomorph). Ранньою весною - після першого скошування трави, а також восени - при підготовці травостою до зимового спокою. Даний препарат впливає комплексно: він порушує енергообмін патогенних клітин і одночасно перешкоджає росту та поширенню спор на поверхні ґрунту, створюючи захисний бар'єр для вторинного проникнення грибкової інфекції.

Як збудники снігової плісняви протистоять морозам?

Грибковий збудник, що викликає фузаріозну снігову плісняву, досить морозостійкий, він витримує температуру до -50 °C, тому потенційно живе на будь-якому газоні завжди, але для його розвитку потрібна волога і тепла погода, тож під час активного танення снігу у грибка є всі умови, щоб поширюватися. З огляду на все вищесказане, снігова пліснява активно прогресує саме в тих місцях, де накопичується вода.

У деяких видів збудників снігової плісняви виявлені антифризні білки. Вони адсорбуються на поверхні кристалів льоду і стримують їх подальше зростання. У результаті розвиток кристалів льоду у позаклітинному просторі, процеси їхнього росту сповільнюються. Інші види виживають завдяки збереженню плинності мембран (наприклад, за рахунок збільшення кількості поліненасичених жирних кислот при низьких температурах) і високій стійкості до осмотичного стресу (тобто витримують зневоднення).

Цикл розвитку у різних видів снігових плісняв схожий. Від весни до осені вони перебувають у стадії спокою. Структури, що перебувають у стані спокою, називаються склероціями, деякі з них можуть зберігати життєздатність протягом кількох років. Пізньої осені на склероціях формуються плодові тіла грибків-паразитів. Стимулює цей процес падіння температури до нуля та висока вологість. Дозрілі спори розлітаються і заражають рослини, а також поширення патогенів може відбуватися за допомогою ділянок міцелію. На початку зими фітопатогени, що викликають снігову плісняву, уражають рослини під сніговим покривом, а також існують види, яким навіть сніг не потрібен. І взимку ж формуються структури для переходу в стадію спокою. Влітку гриб зберігає активність при високій волозі та низьких температурах.

Профілактика снігової плісняви та правила догляду за газоном

Поява снігової плісняви створює серйозні проблеми для газонів та їхніх власників, тому своєчасні профілактичні заходи можуть запобігти виникненню неприємних наслідків:

• Створення хорошої дренажної системи, яка допоможе знизити вологість на газоні.
• Аерація та скарифікація газону – проколювання дрібних отворів у ґрунті для покращення циркуляції повітря та води.
• Правильне та своєчасне підживлення газону комплексними добривами.
• Регулярне видалення мертвої трави та моху сприяє покращенню повітро- та вологообміну в ґрунті, зменшуючи ймовірність появи грибка.
• Періодичне скошування трави та видалення бур'янів.
• Обробки системними фунгіцидами для запобігання розвитку грибкових захворювань.
• Дотримання правил догляду за газоном, залежно від сезону.

Догляд за газоном навесні

Ранньою весною краще уникати прогулянок по газону, особливо по вологій або підмерзлій вночі траві, поливів і будь-яких прикочувань. Повноцінний догляд за газоном фактично починається тільки в травні. Після відтавання та підсихання верхнього прошарку ґрунту приступають до перших процедур:

• Проводять прибирання, тільки коли з ґрунту піде волога і дернина не буде перебувати у перезволоженому стані
• При виявленні очевидних симптомів зараження газону грибковими інфекціями необхідно приступити до застосування фунгіцидів від хвороб рослин, щоб запобігти поширенню хвороби на сусідні площі.
• Коли трава досягає висоти 8-10 см, проводять першу стрижку, залишаючи висоту рослин на рівні не менше 5-6 см. Залишати скошену траву на газоні навесні не рекомендується.
• Перше підживлення, проведене після першої або другої стрижки, слід здійснювати комплексними добривами з вмістом азоту, для для швидкого відростання та відновлення дернини, наприклад, Карбамідом або Аміачною селітрою.
• Після другої або третьої стрижки рекомендується аерація, під час якої дернину проколюють на глибину близько 5 см по всій території газону.
• Для відновлення пошкоджених ділянок газону здійснюють підсів газонних травосумішей та укладання нового дерну.
• Проведення заходів щодо боротьби з бур'янами

Догляд за газоном влітку

На початку літнього періоду газон потребує особливого догляду, що включає в себе такі дії:

• Боротьба з бур'янами, переважно в першій половині червня, щоб запобігти їх поширенню.
• Проведення першого літнього підживлення з використанням комплексних добрив. Найкращий час для цього – друга або третя декада червня.
• Організація регулярного поливу газону, адаптуючи інтенсивність залежно від рівня вологості ґрунту та кількості опадів.
• Стрижка трави кожні 4-7 днів, причому на початку червня рекомендується уникати скорочення висоти трави менше 5 см.
• Мульчування в періоди тривалих посух, коли скошену траву залишають на газоні на кілька днів для збереження вологи.
• Додатковий підсів суміші газонних трав, щоб вирівняти прогалини
• У серпні рекомендується здійснити перше підживлення, використовуючи осінні добрива, особливо якщо газон виглядає ослабленим або проявляються симптоми дефіциту поживних речовин. Як альтернативу можна застосувати універсальні добрива, але виключно в першій половині місяця.
• Необхідно виконати процедуру вичісування та скарифікації для видалення мертвої трави та аерації ґрунту.
• При виявленні грибкових захворювань газону слід провести обробку фунгіцидами.

Догляд за газоном восени

Осіннє очищення газону від сміття стає пріоритетним завданням. Видалення опалого листя є ключовим початковим етапом у підготовці газону до зимового періоду та його впорядкуванні, оскільки це може призвести до загнивання дернини та збільшити ймовірність виникнення грибкових захворювань.

Основні кроки підготовки газону до зими включають у себе кілька важливих заходів:

• Стрижка газону здійснюється все рідше: у вересні вона проводиться один раз кожні 14-15 днів, у жовтні - залежно від погоди та швидкості росту трави. Останню стрижку виконують наприкінці жовтня або, за сприятливої погоди, на початку листопада, залишаючи висоту трави не менше 5 см.
• Аерація здійснюється восени тільки за наявності явних ознак сильного ущільнення або перезволоження дернини через рясні опади. Важливо встигнути провести процедуру на ранньому етапі осені, за необхідності комбінуючи її з піскуванням та внесенням вапна.
• Ретельна скарифікація для видалення мертвої трави та мохів
• На початку осені застосовують спеціалізовані осінні добрива для газонів, які допомагають підготувати рослини до зими.
• Наприкінці жовтня на оголених ділянках і прогалинах проводять підзимовий посів газону.
• Із середини жовтня намагайтеся уникати ходіння по вологому газону.

Догляд за газоном взимку

У період холодів важливо максимально знизити будь-який зовнішній вплив і фізичне навантаження на газон. Рекомендується уникати ходіння по газону починаючи з моменту, коли ріст трави припиняється через зниження температури до +5°C і нижче. Прогулянки по газону варто обмежити доти, доки він не буде захищений товстим шаром снігу, і навіть у цьому випадку намагайтеся не наступати на газон без особливої необхідності, щоб запобігти ризику пошкодження дернини. У зимовий час зазвичай не рекомендується виконувати будь-які роботи з прибирання або переміщення снігу на газоні. Однак існує виняток: якщо після теплої погоди або різких змін температур газон виявляється вкритий льодовою кіркою через погодні аномалії, важливо акуратно усунути її, використовуючи граблі, вила або інший відповідний садовий інструмент.

Аерація та скарифікація газону

Для повноцінного росту та розвитку газону, як і всім рослинам, потрібні кисень, вода та поживні речовини. Щоб вони безперешкодно проходили до коренів, у ґрунті рекомендується проводити процедури аерації та скарифікації. Аерація - ключовий процес для підтримання здорового стану будь-якого типу газону, який допомагає створити ідеальні умови для його росту. З плином часу ґрунт під трав'яним покривом стає більш щільним, що призводить до зменшення в ньому рівня кисню. Це ущільнення сприяє накопиченню вуглекислого газу, негативно впливаючи на розвиток трав. У результаті газон може втратити свою привабливість, з'являються прогалини, мох, сухостій, а також погіршується його здатність утримувати вологу та протистояти морозам. Проведення аерації сприяє розпушуванню ґрунту, забезпечуючи кращий доступ кисню та води до коренів рослин. Цей процес можна порівняти з провітрюванням газону, під час якого здійснюється проколювання ґрунтового покриву з метою створення каналів, що полегшують повітро- та вологообмін. Для малих газонів аерацію можна виконати за допомогою звичайних вил і ручних аераторів, тоді як для обробки великих площ рекомендується звернутися до професіоналів, які використовують спеціалізоване обладнання.

При проведенні аерації важливо брати до уваги місцеві кліматичні умови та тип трави, що використовується у вашому газоні. Визначальним фактором для вибору часу аерації є активний ріст трави. Традиційно перше розпушування ґрунту відбувається на початку весни, а потім процедуру повторюють після кожної третьої стрижки газону протягом сезону. Рекомендується проводити аерацію один або два рази на рік, ідеально - навесні та восени, хоча в деяких випадках може знадобитися додаткова, позапланова аерація:

• У посуху - аерація допомагає проколоти верхній ущільнений шар ґрунту, покращуючи доступ води до коренів рослин.
• При наявності зливних дощів, які можуть призвести до гниття кореневої системи. Повітря, що проникає в ґрунт під час аерації, сприяє висиханню ґрунту та запобігає гниттю.
• Інтенсивне механічне навантаження газону, наприклад, ігри дітей або прогулянки домашніх тварин, що призводить до ущільнення ґрунту.

Скарифікація – один із трьох агротехнічних заходів, без яких не отримати міцного, пишного, здорового та красивого газону. Даний спосіб передбачає вичісування сухої та підгнилої трави і соломи, яка знаходиться на рівні верхньої частини коренів і вище. Процедура проводиться за допомогою спеціального садового інструменту – вертикулятора. Скарифікацію та вертикуляцію проводять кожні 2-3 роки залежно від швидкості накопичення сухої трави в районі коренів здорових рослин. Оптимальний час – весна або осінь. У цей період солому найлегше витягти з-під газонного килима. Крім того, скарифікація запускає механізм росту рослин, у результаті трава підніметься набагато швидше, ніж зазвичай. Однак варто пам'ятати про те, що зловживати очищенням газону від соломи не варто – якщо її рівень не більше 0.5 см (іноді допускається до сантиметра), то від неї буде більше користі, ніж шкоди. Справа в тому, що засохлі пагони в невеликих кількостях захищають здорові рослини від перегріву та випаровувань.