Які види обрізки бувають і в яких випадках їх необхідно виконувати?
Перед тим, як приступити до вкорочування гілок фруктових дерев, важливо ознайомитися з основними видами обрізання:
- Формувальне обрізання. Виконується, коли було висаджено молоде деревце, і тепер його необхідно сформувати – надати форму кроні. Даний вид обрізання проводять зазвичай ранньою весною, до початку активного сокоруху в тканинах рослини. Формувальне обрізання сприяє активному росту. Його проводять протягом перших трьох-п’яти років після посадки дерева для створення зручної у догляді, добре освітленої та міцної крони, що прискорює початок цвітіння та плодоношення, а також підвищує декоративні якості та врожайність.
- Санітарне або регулярне обрізання проводиться щорічно або хоча б раз на два роки, щоб крона дерева не загущувалася і в ній не накопичувалися сухі гілки. Процедура включає видалення пошкоджених, хворих і мертвих гілок, а також проріджування крони за допомогою садового інвентарю для забезпечення рівномірного доступу сонячного світла до всіх пагонів. Затінення внутрішньої частини крони може призвести до засихання гілок, що негативно позначиться на загальному стані дерева та його плодоношенні. Санітарне обрізання допомагає підтримувати здоров’я рослини та сприяє збільшенню її врожайності.
- Обрізання на зниження висоти, або стримувальне обрізання, допомагає підтримувати дерева на зручній для збору врожаю висоті. Воно обмежує об’єм крони та покращує освітленість дерева. Цей вид обрізання є найбільш трудомістким, оскільки вимагає ретельного підходу та застосовується в тих випадках, коли дерева досягають занадто високої або неконтрольованої форми.
- Омолоджувальне обрізання сприяє відновленню ослаблених старих дерев, підтримує активність ростових процесів і стимулює закладання генеративних бруньок. Його проводять після перших двох-трьох урожаїв або при зниженні інтенсивності цвітіння. Скелетні гілки вкорочують на ½ або ⅔ їхньої довжини, що допомагає зберегти цінні сорти та продовжити їхню життєздатність. Не варто відкладати дану процедуру, очікуючи повного припинення верхівкового росту, оскільки своєчасне обрізання запобігає ослабленню дерева та підтримує його декоративні й плодоносні функції.
Навіщо необхідне осіннє обрізання дерев і чагарників?
Правильний догляд за плодовими деревами повинен включати в себе комплекс заходів, серед яких обов'язковим є обрізання з використанням спеціальних садових інструментів, що сприяє отриманню гілками деревця достатнього освітлення для плодоношення, а також для зручного доступу до будь-якої частини рослини під час обприскування листяних порід від шкідників.
Обрізати дерева в осінній період необхідно:
- Щоб з настанням весни сонячні промені досягали всіх листків і відбувався фотосинтез
- для покращення циркуляції повітря, забезпечення провітрювання між гілками, що запобігатиме скупченню вологи та розвитку грибкових захворювань
- допомогти пережити зиму, не накопичуючи багато снігу на гілках і не піддавати розтріскуванню гілок
- для видалення пошкоджених, сухих і слабких гілок, щоб не приваблювати до них комах-шкідників, які зимують під корою
- регулярне правильне обрізання дозволяє отримати більш якісний і ранній урожай (формуються більш великі плоди)
При цьому необхідно розуміти, які дерева можна обрізати перед зимою, а які краще залишити до весни, щоб не нашкодити культурі.
Типи садового інструменту для обрізання дерев і чагарників
Для виконання даного виду робіт існує широкий вибір різних інструментів: електричні, паливні, акумуляторні, механічні. До найбільш широко використовуваних у садівництві, на дачних і присадибних ділянках належать ручні інструменти, такі як секатори, сучкорізи, садові пили та ножі для зачистки спилу. Також до основного набору підручних засобів, який допоможе впоратися з різними завданнями обрізання фруктового саду, доцільно додати металеві щітки для зачистки ран, драбини, стамеску.
- Секатор обвідний (байпас) — має два зігнутих леза, які обходять одне одного, як леза на ножицях. Секатори з одностороннім заточуванням — ріжуча грань є тільки на верхній губці, нижня ж використовується для упору. Під час роботи різання відбувається зверху вниз. Такий секатор краще використовувати для обрізання дерев, оскільки його особлива конструкція, де нижня частина зміщена вбік відносно верхньої, пошкоджує тільки відсічений фрагмент — сама рослина практично не травмується. Такий секатор є незамінним під час роботи з товстими живими гілками.
- Секатор із храповим механізмом — механізм секатора складається із зубчастого колеса та защіпки, яка зачіплюється за зубці під час кожного натискання на ручки. Коли відбувається натискання на ручки, леза зближуються і на кожному етапі зусилля передається на храповий механізм, який фіксує положення лез. Таким чином, замість того щоб виконувати повний зріз за один рух, садівник може робити його поетапно, використовуючи менше сили. Під час кожного клацання механізму садівник отримує можливість відпустити ручки та знову взятися за них, що дозволяє уникнути втоми під час роботи з щільною деревиною. Дана особливість важлива під час обрізання більш товстих гілок, які потребують значного зусилля. Деякі моделі секаторів із храповим механізмом дозволяють налаштовувати силу стискання, що дає можливість адаптувати інструмент під різні завдання та типи рослин.
- Секатор із коваделком — за принципом дії схожий на обвідний секатор: гостро заточене верхнє лезо та опорне нижнє. Однак лінія зрізу проходить по центру. Плюси: потужність і безпека (за рахунок відсутності зміщення центру тяжіння конструкція стійка). Ножі розкриваються більше ніж на 90 градусів, тому секатору з коваделком під силу навіть великі гілки дерев.
- Сучкорізи — модифіковані секатори на довгих ручках використовуються для обрізання гілок товщиною від 20 до 50 мм. Ручки інструменту довжиною від 30 см не тільки дозволяють зрізати гілки на висоті, але й виконують функцію важеля, багаторазово підвищуючи прикладене зусилля. За допомогою такого різака можна видаляти особливо товсті та потужні гілки. Для видалення та підрізування гілок, що знаходяться на великій висоті, використовують секатори та сучкорізи з телескопічними ручками, що дозволяє регулювати їхню довжину під час обрізання.
- Сучкоріз висотний штанговий відрізняється від класичного різновиду тим, що встановлений на довгій, часто розсувній штанзі та має лише 1 ручку. Після того як ріжучий вузол підведено до гілки, необхідно потягнути трос або натиснути спеціальний важіль. Зусилля, створюване садівником, передається і одночасно посилюється блоками, завдяки чому можна зрізати досить товсті пагони, витрачаючи мінімум сили. Робоча частина інструменту може бути фіксованою або поворотною. На штангу інструменту також можна встановити ножівку, що дозволить зрізати більш товсті гілки, які складно видалити звичайним лезом сучкоріза.
- Коли у дерева діаметр гілок достатньо великий, доцільно використовувати пили садові. Даний інструмент буває з прямим лезом і з вигнутим. Для здійснення обрізання в кроні серпоподібна форма леза є найбільш зручною. Оптимальна довжина пили — 30–35 см. Зубці повинні бути загартовані, тоді їх не потрібно підточувати, що також сприятиме збільшенню терміну служби інструменту.
Щоб інструмент служив довгі роки, а також зберігав якість і зручність у роботі — важливо правильно його обслуговувати. Ножі та леза необхідно очищати від бруду та пилу, змащувати робочі частини машинним мастилом і розкрити, щоб пружина перебувала без напруги. Після цього його прибирають на зберігання.
Підготовка саду до осіннього обрізання
Одним із перших дерев, якому допустиме осіннє обрізання, є яблуня, що має високу стійкість до низьких температур і легко переносить зрізи гілок у період спокою. Більшість сортів груші достатньо зимостійкі, і таке обрізання для них допустиме, поки на вулиці плюсова температура. Якщо ж несподівано вдарили морози, то краще процедуру перенести на весну — у холодну погоду дерева обрізати не можна, оскільки деревина від морозів стає крихкою, рани виходять роздробленими, погано заростають, довго не заживають, і збільшується ризик промерзання гілок та загибелі рослини. В основному восени здійснюється обрізання старих гілок, а також підгнилих, поламаних, пошкоджених і сухих. Перед тим, як приступати до їх обрізання — переконайтеся, що:
- дерева удобрені та замульчовані;
- активний листопад минув, листя повністю опало та було прибране;
- дерева перебувають у періоді спокою;
- погода суха та прохолодна, без опадів;
- до настання заморозків залишається мінімум 2–3 тижні.
Сприятливий період для зрізів гілок настає у жовтні-листопаді, однак краще орієнтуватися на фактичні погодні умови, оскільки аномальні кліматичні температури в Україні не рідкість.
Технологія зрізу — на бруньку та кільце
Правильне застосування технологій обрізання сприяє здоровому розвитку рослин, збільшенню врожайності та формуванню міцної й гармонійної крони.
Розглянемо технологію обрізання на кільце, яка використовується за необхідності прибрати гілку з широкою основою, наприклад, слабку або поламану, при цьому з мінімальними пошкодженнями для дерева:
- Під час обрізання на кільце використовуйте гострий і продезінфікований інструмент, щоб уникнути зараження рослини.
- Огляньте основу гілки: вона нагадує кільцевий наплив. Дана ділянка здатна активно затягувати рану на клітинному рівні.
- Велику гілку потрібно видалити, відпилявши її недалеко від кільця. Спочатку важливо підпиляти пилою-ножівкою гілку знизу на 1/3, що запобігатиме розлому та пошкодженню кори. Потім пиляють зверху. Після чого залишиться тільки прибрати пеньок — роботу починають по верхньому краю кільця.
- Слідкуйте, щоб зріз був рівним і гладким, безпосередньо поверх утворення росту пагона, за необхідності зачистіть його, використовуючи садові ножі.
- Спили замазують садовим варом, щоб уникнути пересихання та захистити дерево від шкідників і несприятливих погодних умов.
- Пеньки залишати не можна, як, втім, і видаляти гілку разом із кільцевим напливом: такі дії сприяють утворенню дупел, розтріскувань, загниванню та усиханню.
- У випадку, якщо кільцевого напливу непомітно — віддаляйте інструмент від основи гілки на 2−3 см і зробіть трохи косий спил.
Технологія обрізання на бруньку дозволяє контролювати напрямок росту нових пагонів. Існує зовнішнє та внутрішнє обрізання на бруньку, і обидві процедури спрямовані на вкорочування пагонів для стимулювання розгалуження крони. Щоб зрозуміти, який метод обрізання застосувати, зверніть увагу: якщо центр рослини занадто загущений, використовується зовнішня брунька, а якщо рослина занадто розлога, застосовується обрізання на внутрішню бруньку. У першому випадку пагін вкорочують до бруньки, спрямованої назовні від центру, а в другому — до бруньки, спрямованої всередину крони. У будь-якому варіанті зріз роблять косим, не перевищуючи 0,5 см від бруньки. Високі пеньки важко заживають, а низький зріз може зачепити бруньку. Для зачистки зрізу знадобиться гострий садовий ніж, який забезпечує максимально акуратний зріз. Його використовують для обрізання однорічного приросту та вирізання зелених пагонів у молодих дерев, також ним зручно зачищати місця спилів, зламів, задирок.
Під час обрізання на бруньку пам’ятайте, що в той бік, куди спрямована залишена брунька, піде ріст дерева. Обрізайте відрослі гілки на зовнішню бруньку, що дозволить прорідити крону та полегшить проникнення в неї повітря і сонця.
Правильне обрізання яблуні та груші восени:
- Спочатку приступають до видалення найбільших зламаних або висохлих гілок, які заважатимуть у подальшій роботі.
- Обов’язково залишаємо гілки, що ростуть паралельно ґрунту, на них розташовується найбільше плодів. Не прибирайте скелетні гілки, що ростуть у неправильному напрямку, інакше врожаю доведеться чекати кілька років, їх необхідно розтягувати, пригинаючи до землі. Неправильно зростаючу скелетну гілку обережно пригинають і закріплюють за допомогою мотузки та кілочка. Через 2−3 тижні гілку ще трохи притягують.
- Позбавляються всіх вовчків, які не плодоносять (вертикально зростаючі пагони, які зазвичай розвиваються на основних гілках або стовбурі дерева та забирають у дерева сили).
- Прибрати необхідно всі бічні гілки, які ростуть всередину, вгору або вниз, а також перехрещуються між собою.
- Обріжте гілки, які ростуть під гострим кутом і занадто близько одна до одної (приберіть ту з них, яка слабша).
- Після спилювання, якщо на дереві є рани та грибкові захворювання, необхідно обробити спили розчином мідного купоросу.
- Гілки винесіть із саду та утилізуйте.
Перед початком роботи їх потрібно заточити та продезінфікувати, щоб відрізати рівні краї у гілок, і за наявності захворювань не розносити інфекцію по дереву.
Особливості та нюанси обрізання яблунь відповідно до віку дерева
- Молоденьким деревцям роблять формувальне обрізання навесні, підрізають гілки, що не перезимували, для формування крони та підвищення врожайності. Обрізання починають проводити до розпускання бруньок. Восени, після опадання листя, вирізають старі, сухі, підломлені гілки для підготовки до зими. Перше обрізання роблять слабким, за допомогою секатора вкорочують прирости поточного року на чверть довжини, і після цього молоді дерева, якщо тільки вони не ростуть у висоту занадто швидко, не обрізають протягом трьох-п’яти років, видаляючи за необхідності лише сухі та зламані гілки.
- П’яти-шестирічні яблуні потребують обрізання середньої інтенсивності: сильні гілки підрізають на третину. Сильне обрізання застосовується у випадках загущення крони: для її проріджування гілки вкорочують наполовину.
- Омолоджувальне обрізання старих яблунь здійснюється у три етапи: за один рік вирізається приблизно третина старих гілок, наступну третину старих гілок вирізають через рік, і останню третину ще через рік. Міцні дорослі гілки секатор не візьме, для цього використовують садову пилу.
- Щодо обрізання колоноподібних яблунь, то слід знати, що якщо зрізати більше половини гілки, то 3-4 бруньки, що залишилися, наступного року дадуть потужні пагони. При цьому якщо зрізати менше половини гілки, то 5-7 бруньок, що залишилися, дадуть 5-7 середніх пагонів. Не слід обрізати центральний провідник колоноподібної яблуні, інакше крона почне розгалужуватися. Для формування колоноподібної крони в перший рік після посадки верхівковий пагін підв’язують до опори, а з бічних пагонів формують плодові ланки. Якщо бічні пагони занадто сильні, їх видаляють на кільце, щоб не сповільнювати ріст центрального провідника, і очікують появи нових пагонів, з яких можна буде сформувати скелет крони.
Обрізання молодих саджанців груші
У перший рік після висадки груші починають формувати її крону: важливо одразу виділити скелетні гілки, щоб у майбутньому крона розвивалася симетрично та правильно.
- Однорічні саджанці обрізають на висоті 40-50 см від землі.
- У дворічних груш, які вже обзавелися 6-8 бічними гілками, вибирають 3-4 з них як скелетні та підрізають їх на одному рівні.
- Провідник (основний вертикальний стовбур) підрізають на 20 см вище, ніж скелетні гілки.
- Необхідно вкоротити на третину довжини однорічні пагони і навіть верхівку, якщо груша тягнеться вгору занадто сильно. У результаті такі дії зміцнять дерево та посилять його розгалуження, а також сприятимуть розвитку бруньок.
- У процесі обрізання важливо не порушити пірамідальну форму крони.
- Не забувайте обробляти рани після зрізів садовим варом.
Осіннє обрізання сливи
Обрізання молодої сливи, окрім підготовки дерева до зимівлі, також спрямоване на підвищення його врожайності. Метод обрізання схожий на той, який застосовують для яблунь і груш, і включає виконання таких умов:
- Коли процес вегетації завершено, слива скинула листя та сповільнила процеси руху соку, тоді можна приступати до видалення уражених комахами або хворобою, сухих і зламаних гілок.
- Якщо верхівка виросла вище 2,5 м, то її також слід укоротити.
- Потім видаляють пагони-конкуренти, які навесні, під час активного росту, почнуть загущувати крону, перешкоджаючи проникненню сонячного світла.
- У молодих дерев підрізають пагони зверху та з боків не більше ніж на третину, а гілки, що ростуть усередину крони, повністю видаляють.
- Обрізання старих гілок рекомендується проводити навесні, але якщо є нагальна необхідність виконати його восени, то видаліть тільки ті стовбурові гілки, які минулого сезону не давали плодів.
- Усі зрізані гілки спалюють, а місця зрізів у дерева обробляють мідним купоросом або садовим варом для дезінфекції та якнайшвидшого загоєння.
- Також усі ріжучі частини інструментів обробляють розчином Фармайоду або іншим дезінфікуючим засобом.
Зверніть увагу, що старі сливи потрібно обрізати навесні, оскільки рани на них заживають повільно, часто з них починає текти камедь, і зимові морози можуть погубити дерево, яке ще багато років могло б рости та плодоносити.
За таким самим принципом здійснюється осіннє обрізання всіх, а не тільки згаданих вище садових дерев, але й айви, обліпихи, калини, шовковиці та інших. Перед зимою краще обмежитися лише найнеобхіднішими заходами — видаленням гілок, які марно відбиратимуть у дерева живлення. Решту обрізання, для формування крони, краще робити навесні, коли температура повітря вже плюсова, але бруньки на деревах ще не набрякли. Попереду будуть теплі дні, під час яких дерева значно швидше відновлюються від ран і стресу, спричиненого обрізанням.
Які дерева не можна обрізати восени?
Для кісточкових культур:
- вишня
- черешня
- абрикос
- персик
обрізання перед зимою небажане, оскільки воно може послабити дерева та зробити їх більш уразливими до морозів. У них вирізають тільки сухі, хворі та пошкоджені гілки — більше нічого чіпати не потрібно, щоб не знизити шанси на успішну зимівлю.
- Обрізання черешні. Досвідченими садівниками відзначено, що після обрізання восени черешні у дерева сповільнюється ріст і відсутнє плодоношення. У зв’язку з цим проводять тільки санітарне обрізання, і з цією процедурою не можна затягувати, оскільки осінні рани заживають повільніше, а дереву необхідно встигнути відновитися до холодів.
- Обрізання абрикоса. Деревце абрикоса — теплолюбне, глибокі порізи можуть спровокувати камедетечу, а якщо все-таки поранили дерево, то обробіть рану мідним купоросом і замажте садовим варом. Для даного деревця обов’язково видаляють усі хворі, сухі та поламані гілки, проріджують крону, видаливши пагони та гілки, що ростуть усередину — тобто виконують санітарне обрізання абрикоса.
- Обрізання персика. Головне завдання осіннього обрізання — прибрати хворі та пошкоджені гілки, а також прорідити крону. Такі дії знижують ризики захворювань та обмежують нашестя комах-шкідників. Однак варто пам’ятати, що профілактичні заходи не замінять лікувальні обробки засобами захисту рослин. Обрізання виконують до настання морозів, при цьому всі рани, залишені на дереві, в обов’язковому порядку обробляють загоювальними бальзамами.
- Обрізання вишні. Однорічні саджанці вишні восени не обрізають, оскільки в них поки недостатньо сил, щоб встигнути відновитися до заморозків. У старших дерев залишають до п’яти сильних, спрямованих у сторони гілок, що ростуть не ближче ніж у 10 см одна від одної. Дорослі дерева піддають санітарному обрізанню, якщо в цьому є необхідність — видаляють зламані, сухі та хворі гілки. Потрібно також обов’язково видалити всю поросль, яка послаблює дерево та слугує взимку сховищем для дрібних гризунів і шкідливих комах.
Обрізання чорної смородини, агрусу та малини — нюанси
- Чорна смородина. Регулярне обрізання дозволяє цьому чагарнику плодоносити до 15 років на одному місці. Майте на увазі, що гілки смородини, які досягли 4-річного віку, перестають давати плоди. На таких гілках частіше з’являються вовчки, які сприяють омолодженню куща. Тому під час формування куща важливо стежити за тим, щоб біля основи знаходилися гілки різного віку. У однорічного саджанця слід залишити не більше 4 бруньок на кожному пагоні, при цьому верхня брунька повинна бути спрямована назовні. Через рік зрізають усе, крім вибраних основних гілок. На третій рік додають 3 пагони із ґрунту — нульові. Вони поступово замінюють старі. Гілки, які вже не принесуть урожаю, прибирають повністю, як і всі хворі або пошкоджені.
- Аґрус. Чагарник потребує формувального та санітарного обрізання. У нього видаляють хворі гілочки, провокуючи бічне розгалуження, оскільки гілки не повинні заважати одна одній під час освітлення та доступу повітря. Проріджений кущ краще плодоносить, ягода більша, і збирати її набагато простіше. У підсумку проріджений кущ повинен мати 8−10 гілок. Старі гілки замінюються, як і у смородини, нульовими пагонами. Якщо нижні гілки полягли, переходьте на бічні вертикальні, а ці обріжте.
- Малина. Чагарник характеризується дворічним життєвим циклом. Його гілки плодоносять на другий рік життя, а потім необхідність у них відпадає. Кущ омолоджують за рахунок приросту від кореневих нащадків. Восени прибирають пагони, які дали плоди цього року, а також усі, що загущують кущ. Найкраще провести обрізання в період із жовтня по листопад, до настання заморозків. Залишайте тільки молоді пагони, які плодоноситимуть наступного року.
Особливості обрізання винограду восени
Восени обрізають виноград для видалення зайвих пагонів та визначення необхідної кількості бруньок і лоз для майбутнього врожаю. Виноград молодше п’яти років формують із другого року після посадки, старий кущ обрізають для збільшення терміну плодоношення. В першу чергу прибирають сухі, тонкі та надмірно товсті гілки. Потім видаляють гілки з одного боку на головній лозі. Проріджують бічні лози, залишаючи необхідну кількість бруньок. Розглянемо, як обрізати виноград восени в перші роки його життя:
- Перший рік після посадки винограду. За сприятливих умов до осені першого року вегетації на кущах винограду визріває, як правило, 1-2 пагони, розвинених і добре визрілих, довжиною близько метра та діаметром приблизно 6 мм. При осінньому обрізанні видаляють тільки невизрілу частину лози, інші операції з нею проводитимуться навесні. Так необхідно робити, щоб у разі вимерзання або випрівання пагонів навесні ми обрізали їхні верхівки на необхідні 2-4 вічка, а не втратили повністю. Слабкі лози видаляють під корінь виноградного куща. Якщо за сезон виросло менше трьох слабких пагонів, їх видаляти не слід — просто вкоротіть, залишивши 8-9 бруньок.
- На другий рік після весняного обрізання виноградного куща на 2-4 бруньки кожен пагін дає зелені нащадки, до кінця літнього періоду визріваючі та такі, що дають хороший приріст. Їх необхідно розвести симетрично в різні боки та підв’язати до опори. З даних пагонів планується, підрізуванням, формувати перші плодові ланки виноградного куща, що складаються із сучків заміщення та лоз плодоношення. При осінньому обрізанні потрібно видалити невизрілі верхівки та листя. Навесні, після розкриття винограду та початку сокоруху найближчу до основи куща лозу вкорочуємо на 2-3 вічка (сучок заміщення), а розташовану на кінці пагона — на 5-10 (плодова стрілка). Надалі третій пагін не видаляють, а формують посилену плодову ланку, на якій давати врожай будуть дві лози.
- У трирічному віці у винограду починають формувати рукави. На кожному боці вибирають по дві розташовані ближче до основи куща найкращі лози (всього чотири). Вони знаходяться на вкороченому пагоні, який називається сучком заміщення, і видаляємо невизрілі верхівки. Плодова стрілка піддається зрізанню повністю, якою б красивою та потужною вона не здавалася. Можливо, цього року вже отримано сигнальний урожай — 1-2 ягідні кисті. Навесні знову найближчу до основи лозу обрізають на 2-3 вічка, сформувавши новий сучок заміщення, а на плодовій стрілці залишають 5-10 бруньок. Далі формування куща відбуватиметься за тим самим принципом: залишайте найбільш міцні з регулярно з’являються пасинків для створення нових скелетних гілок.
У дорослого винограду, залежно від сорту та умов вирощування, може бути від 2 до 6 старих пагонів, на кінцях яких щороку формуються плодові ланки за допомогою обрізання. Не поспішайте замінювати старі скелетні гілки новими, оскільки для хорошого плодоношення необхідна саме стара деревина.
Написати коментар