Вирощування кабачків

Опис культури та вибір сорту

Кабачок (Cucurbita pepo var. giraumontia) належить до родини Гарбузові і є кущовою різновидністю твердокорого гарбуза. Назва кабачок є похідною від українського слова «кабак», яке означає «гарбуз». Це однорічна трав’яниста рослина з добре розвиненою кореневою системою, яка може досягати в діаметрі 1,5 м. Центральний корінь культури може заглиблюватися в ґрунт на глибину до 170 см, при цьому основна маса кореневої системи розміщується у верхніх шарах (на глибині не більше 40 см). Плоди кабачка можуть бути округлої, видовженої або вигнутої форми, жовтого, темно-зеленого або білого кольору, іноді зі смугами. Ніжну м’якоть плоду вживають у їжу в сирому, смаженому, тушкованому, маринованому та консервованому вигляді.

Кабачки формують компактні кущі з великими п’ятилопатевими листками на злегка опушених черешках. На пагонах розвиваються як чоловічі, так і жіночі суцвіття. Рослина відрізняється коротким вегетаційним періодом і здатністю швидко дозрівати у великих обсягах. Культура є перехреснозапильною, тому на одній ділянці не рекомендується вирощувати кілька сортів одночасно. При вирощуванні кабачків у відкритому ґрунті з насіння краще обирати сорти з добре розвиненими пагонами і здатністю самостійно формувати кущ. Такі рослини мають підвищену стійкість до хвороб, несприятливих погодних умов та інших зовнішніх впливів. До подібних сортів можна віднести такі, як Грибовський, Чаклун, Золотинка, Ангеліна.

Для вирощування в умовах обмеженого простору (теплиці) оптимальним вибором стануть компактні кущові гібриди F1. Вони поєднують одразу кілька переваг: займають менше місця, забезпечують високий урожай, мають тривалий період плодоношення та відзначаються відмінними смаковими якостями. Якщо віддати перевагу раннім гібридам, їх можна вирощувати в теплиці цілий рік. З огляду на ці вимоги, для закритого ґрунту найкращим вибором стануть такі сорти і гібриди: Кавіллі, Іскандер, Аспірант, Аделія, Аеронавт.

Посів насіння кабачка у відкритий ґрунт

Вирощування кабачків через розсаду дає змогу отримати врожай значно раніше, ніж при прямому висіві у відкритий ґрунт. Однак варто враховувати, що плоди, зібрані з таких кущів, не призначені для тривалого зберігання, тому їх слід якомога швидше переробити або вжити в їжу.

Якщо ж планується довготривале зберігання врожаю, доцільніше висівати насіння кабачка відразу у відкритий ґрунт. Оптимальні строки посіву — з початку травня до перших днів червня, коли ґрунт на глибині 8–10 см прогріється до +13°C. Перед посівом насіння необхідно підготувати, для чого застосовують кілька методів:

• Насіння на 1–2 дні занурюють у літр теплої води, в якій попередньо розчиняють 1 ст. л. деревної золи (золу можна замінити гуматом калію, мікроелементами або Епіном)
• Протягом тижня насіння прогрівають на сонці
• Насіння витримують 24 години у теплій воді, після чого загортають у зволожену тканину і три або чотири доби зберігають у теплому місці при температурі від +22 до +25 ℃
• Важливим етапом підготовки насіння перед посадкою є його загартовування. Для цього насіння по черзі витримують: спочатку в холодильнику на полиці для овочів протягом 14–16 годин, потім при кімнатній температурі 8–10 годин

Ділянку для посадки кабачків слід підготувати заздалегідь. Восени ґрунт перекопують на глибину штика лопати, вносячи на кожен квадратний метр: 50–60 г суперфосфату, 10–15 кг компосту і жменю деревної золи. Навесні ґрунт розрівнюють, після чого формують ряди з посадковими лунками за схемою 70×50 см і глибиною близько 10 см. Важливо враховувати, що на одному квадратному метрі має розміщуватися не більше 2 лунок.

У кожну ямку додають по столовій ложці перегною та деревної золи, потім ретельно перемішують із ґрунтом і зволожують. У підготовлені лунки висівають по 2–3 насінини, після чого засипають землею. Глибина загортання залежить від типу ґрунту: у важкому ґрунті насіння заглиблюють на 30–50 мм, а в легкому — на 50–70 мм. При появі кількох сходів в одній лунці залишають найміцніший паросток, а решту видаляють або пересаджують.

Вирощування кабачків розсадним способом

Вирощування кабачків через розсаду дає змогу отримати врожай значно раніше. Перед посівом насіння кабачків готують так само, як і при посадці у відкритий ґрунт. Відбирають лише ті, що добре набубнявіли і вже почали прокльовуватися. Для розсади необхідно підготувати поживний субстрат із нейтральним або слабколужним середовищем, що складається з: торф’яної землі (50%), перегною (20%), дернової землі (20%) і тирси (10%). Якщо кислотність ґрунту завищена, до нього додають крейду або вапно. Розсада кабачків також добре розвивається і в готових ґрунтосумішах, таких як Розсада, Літо, Щедра Земля, Флорін універсальний, призначених для вирощування овочевих культур.

Насіння у кабачків велике, тому його доцільно вирощувати в окремих ємностях. З огляду на те, що культура цього виду погано переносить пересаджування, краще використовувати для цього індивідуальні торф’яні горщики діаметром від 10 см. Якщо таких немає, можна скористатися аналогічними пластиковими ємностями. Підготовленим поживним складом потрібно заповнити горщики. За добу до посіву його необхідно добре зволожити. При посадці насіння кабачка потрібно заглибити в ґрунт на 1,5–3 см. У разі, якщо насіння вже проросло, його потрібно садити проклюнутими паростками вниз. У кожну лунку варто опускати по 2 насінини. Після посіву ґрунт потрібно трохи зволожити, після чого накрити плівкою або склом.

Як правило, висів насіння на розсаду проводять за 20–30 днів до їх пересаджування на відкриту грядку. Залежно від клімату в конкретному регіоні висів може бути проведений у середині квітня, у травні або в перших числах червня. До того як з’являться сходи, посівам потрібно забезпечити температуру близько +20–22℃. А після появи паростків з ємностей потрібно зняти укриття, після чого їх переносять у добре освітлене прохолодне місце, забезпечивши розсіяне освітлення. Так, у денний час температура повітря має бути близько +15–18℃, при цьому вночі — не повинна опускатися нижче +13–15℃. Для цього рослини можна перемістити на лоджію або засклений балкон. Через 7 днів кабачки знову переносять у тепло, забезпечуючи температурний режим від +20 до +22℃. Завдяки такому чергуванню температур сходи не будуть витягуватися. Розсада кабачків потребує регулярного поливу, для якого використовують добре відстояну воду кімнатної температури. Важливо стежити, щоб верхній шар ґрунту не пересихав.

У процесі вирощування необхідно провести не менше двох підживлень, використовуючи як органічні, так і мінеральні добрива. Приблизно через 1–1,5 тижня після появи сходів розсаду удобрюють розчином коров’яку (розводять у пропорції 1:10), виливаючи по 50 мл під кожну рослину. Як альтернативу можна використовувати мінеральне підживлення: в 1 літрі води розчиняють 5–7 г суперфосфату і 2–3 г сечовини (карбаміду), витрачаючи по ½ склянки на кожен кущик. Через тиждень проводять друге підживлення — розчином нітрофоски (1 чайна ложка на 1 літр води), при цьому під кожну рослину вносять по 1 склянці суміші. При виборі добрив важливо враховувати, що кабачки не переносять хлор, тому підійдуть такі добрива, як Yara Mila і Кеміра Ґрунт.

Кабачки погано переносять пікірування, тому їх одразу краще висівати в окремі горщики. Якщо в одному контейнері зійшло два або три рослини, залишають лише одне, а решту обережно пересаджують. Цю процедуру можна умовно вважати пікіровкою.

Висадка розсади кабачків у відкритий ґрунт

Висаджувати розсаду кабачків у відкритий ґрунт слід приблизно через 4 тижні після появи сіянців. Як правило, висадка припадає на останні дні травня або перші — червня, після того як загроза поворотних весняних заморозків залишиться позаду. Під посадку цієї культури слід обирати добре освітлену ділянку, захищену від сильних поривів вітру. Оптимальне розташування — південно-західна або південна сторона городу, з глибоким заляганням ґрунтових вод. Ґрунт повинен бути слабколужним або нейтральним. Не рекомендується вирощувати кабачки на одному місці після інших представників родини гарбузових (наприклад, огірків, гарбуза, патисонів) раніше, ніж через три роки.

Підготовку ділянки проводять заздалегідь. Восени її перекопують на глибину близько 30 см, вносячи на кожен квадратний метр 5 кг перегною або компосту, 20 г сульфату калію і 30 г суперфосфату. Навесні ґрунт розпушують, загортаючи на глибину близько 10 см аміачну селітру з розрахунку 15 г на 1 м², після чого поверхню розрівнюють. На ділянці слід зробити посадкові ямки таким чином, щоб на 1 квадратний метр грядки припадало не більше 2 рослин. Ширина міжрядь повинна бути від 100 до 150 сантиметрів. У кожну ямку необхідно засипати невелику кількість перегною та деревної золи, добрива обов’язково потрібно змішати з ґрунтом. Після цього в центр лунки поміщають молоду розсаду разом із земляною грудкою, заглиблюючи її до рівня сім’ядольних листкових пластинок, а порожнини в ямці заповнюють землею. Ґрунт навколо рослини ущільнюють, після чого кабачок рясно поливають. Висадку розсади у відкритий ґрунт проводять у похмуру і теплу погоду. Якщо існує ризик появи поворотних заморозків, кожну рослину потрібно накрити обрізаною пластиковою пляшкою або встановити над кущиками дуги з металу, поверх яких натягується поліетиленова плівка. Наступного дня після висадки кабачків у ґрунт необхідно розпушити поверхню грядки.

Полив

Кабачки - вологолюбна культура, тому вони потребують рясного, але помірного поливу. Важливо використовувати відстояну і прогріту на сонці воду температурою +22–23°C, оскільки холодна вода може спровокувати загнивання молодих зав’язей. Полив проводять під корінь, уникаючи потрапляння води на листя і плоди, щоб запобігти розвитку гнилі.

Рекомендований режим поливу:

• До цвітіння полив проводять раз на тиждень, витрачаючи 8–10 л води на 1 м²
• У період плодоношення частоту збільшують до 2–3 разів на тиждень із тим самим об’ємом води. Якщо полив здійснюється раз на тиждень, норму слід підвищити до 15–20 л на 1 м²

Найкраще використовувати лійку, оскільки сильний напір зі шланга може розмити ґрунт і оголити корені. Надлишок вологи в ґрунті під час плодоутворення небажаний, оскільки може призвести до загнивання кінчиків плодів. У цьому разі уражену ділянку зрізають до здорової тканини, а місце зрізу обробляють полум’ям свічки, щоб овоч продовжив розвиток. Поки стебла ще не розплелися, після поливу грядку варто мульчувати органічним матеріалом або агроволокном. Завдяки цьому пагони рослин не будуть вкривати ґрунт, тому не виникне складнощів із розпушуванням ґрунту.

Підживлення для кабачків

Для отримання доброго врожаю кабачків необхідно регулярно вносити добрива. Протягом вегетаційного періоду проводять кілька кореневих і позакореневих підживлень. На початковому етапі росту ця культура потребує органічних добрив. Для пересадженої у відкритий ґрунт розсади можна самостійно приготувати трав’яний настій. Для цього необхідно заповнити бочку доверху бур’янистою травою, а потім залити її водою. Щодня вміст бочки слід перемішувати. Настій буде готовий через 7 днів, його проціджують і поєднують з водою у співвідношенні 1:8. Після закінчення 2-х тижнів після висадки на грядку розсаду потрібно полити цим настоєм, при цьому уникаючи потрапляння на пагони і листя. Через 7 днів розсаду знову підживлюють цим настоєм. Деякі городники чергують підживлення трав’яним настоєм і гнойовою рідиною. Для її приготування гній змішують із водою у співвідношенні 1:10, після чого суміш повинна настоятися на сонці протягом 3-х діб. Готовим настоєм потрібно обережно полити прикореневу зону кущика.

Після того як на кущиках почнуть формуватися зав’язі, рослини рекомендується підживити знову, використовуючи такий склад: 1 відро навозного або трав’яного настою потрібно змішати з 1 склянкою просіяної деревної золи і з 1 ст. л. подвійного суперфосфату.

У період дозрівання плодів (плодоношення) у 10 л води потрібно розчинити по 1 ст. л. суперфосфату, сечовини та сульфату калію. Складом поливати кущі з розрахунку 3 л на 1 м² грядки. Якщо рослина погано розвивається і плодоносить, у фазі плодоношення можна кілька разів додатково провести позакореневе підживлення з інтервалом 10–12 днів (1 ст. л. сечовини розчинити у 10 л води і обприскати рослину).

Для стабільного розвитку і плодоношення рослин можна вносити готові комплексні добрива згідно з інструкцією, такі як Чистий лист, Proventus, Agrecol, Агрономіка.

Формування куща

Кабачки зазвичай не потребують формування, але під час цвітіння їх вегетативна маса може розростатися на шкоду плодоношенню. У таких випадках рекомендується видаляти 2–3 центральні листки, щоб поліпшити запилення комахами та забезпечити кращу освітленість центру куща. Цей прийом сприяє активному утворенню нових зав’язей, підвищуючи врожайність. Також слід регулярно видаляти старіючі листки та уражені гниллю плоди. Після появи бутонів кабачки можна прищипувати — видаляти верхівки молодих пагонів. Коли точка росту буде ліквідована, стебла даватимуть бічні пагони, що збільшить кількість квіток і зав’язей, підвищивши показники врожайності. Коли зав’язі сформуються, під них рекомендується підкладати фанеру або цеглу, щоб запобігти їх контакту з ґрунтом і захистити від загнивання.

Вирощування кабачків у теплиці

Кабачки успішно вирощуються як у полікарбонатних теплицях, так і під плівковими укриттями. Однак для отримання високого врожаю слід враховувати кілька важливих вимог до конструкції парника:

• Розмір теплиці. Навіть невелика площа (близько 45–50 м²) дає змогу досягти доброго врожаю. Висота конструкції не відіграє вирішальної ролі, але для зручності догляду за рослинами та збору плодів між кущами необхідно залишити достатньо широкий прохід. 
• Зимове вирощування. Якщо кабачки вирощують у холодну пору року, теплицю краще встановлювати на фундаменті, а її каркас із дерева або металу покривати склом або полікарбонатом. Також необхідно передбачити кватирки для вентиляції та обладнати систему обігріву, наприклад, електричним котлом, дров’яною піччю або побутовими калориферами. У сучасних теплицях додатково встановлюють автоматичний крапельний полив і системи клімат-контролю.
• Використання біопалива. Для успішного росту кабачків важливо прогрівати не лише повітря, а й кореневу систему. Для цього використовують підстилку зі суміші соломи і перепрілого гною (козячого або коров’ячого) у рівних частинах. Суміш зволожують, накривають плівкою і залишають на 3–4 дні, після чого рівномірно розподіляють у теплиці, покриваючи зверху шаром поживного ґрунту. Цей метод допомагає підтримувати оптимальну температуру для розвитку рослин. Така підстилка також є відмінним підживленням для рослин у період активного росту, оскільки виділяє вуглекислий газ, що сприяє швидкому дозріванню плодів і покращенню їх смакових якостей.

Для вирощування кабачків у теплиці необхідно підготувати легкий, добре аерований ґрунт із нейтральною або слабколужною реакцією. Перед посадкою ґрунт можна збагатити мінеральними добривами. Щоб збагатити і покращити структуру ґрунту, рекомендується висівати сидерати. Після весняної обробки теплиці ґрунт варто мульчувати за допомогою тирси або агротекстилю. У теплиці важливо підтримувати оптимальний температурний режим, за якого денна температура тримається на рівні +23°C, а вночі — не опускається нижче +14°C. Сам ґрунт повинен бути прогрітий до +20°C, а вологість повітря повинна підтримуватися в межах 60–70%. У відкритому ґрунті кабачки можна вирощувати як розсадою, так і насінням, однак у теплиці набагато ефективніше використовувати саме розсадну технологію. Якщо розпочати вирощування розсади наприкінці лютого або в перших числах березня, то перший урожай можна буде зібрати приблизно на початку квітня. Розсаду кабачків у плівковій теплиці висаджують у другій половині дня або в похмуру погоду. Висадка проводиться на 15–20 днів раніше, ніж у відкритий ґрунт, тому посів насіння в горщики також слід здійснювати заздалегідь на цей самий строк. Перед посадкою на грядці формують лунки глибиною близько 30 см. Відстань між рослинами повинна становити 70–80 см. У кожну лунку вносять 30 г сульфату калію, 500 г компосту і 50 г суперфосфату. Після внесення добрив лунки рясно поливають, потім висаджують розсаду і засипають ґрунтом, після чого проводять повторний полив.

Збір та зберігання врожаю

Збір кабачків проводять у міру їх дозрівання. Перші плоди стають придатними до вживання через 6–8 тижнів після посіву. Зазвичай їх збирають у стадії технічної стиглості, коли довжина досягає 15–25 см, а насіння всередині залишається дрібним і ніжним. Регулярне видалення молодих плодів сприяє прискореному росту нових гарбузин. Якщо кабачки призначені для тривалого зберігання, їх прибирають після повного дозрівання, коли шкірка стає щільною і твердою. Для збирання використовують гострий ніж або секатор, зрізаючи плоди по плодоніжці. Молоді кабачки, що використовуються в їжу або для заготівель, зрізають біля основи плодоніжки. Плоди, призначені для зберігання, прибирають із довгою плодоніжкою, роблячи рівний зріз. Кошлата або нерівна поверхня зрізу прискорює псування плодоніжки і може призвести до загнивання плоду. Молоденькі кабачки на стадії молочної стиглості зберігаються в холодильнику при температурі 0–2°C близько 15 днів, після чого вони починають грубіти, в’янути або загнивати. Стиглі плоди закладають у сухе, прохолодне і добре вентильоване приміщення, де вони можуть зберігатися до 5 місяців. Погріб для цієї мети не підходить через підвищену вологість, що сприяє розвитку гнилі, особливо на пошкоджених плодах.

Для зберігання кабачки укладають у ящики, на дно яких насипають шар соломи або хвойної тирси, не допускаючи дотику плодів. Щоб подовжити строк зберігання, плодоніжки можна покрити розплавленим парафіном. Якщо спеціального приміщення немає, кабачки можна розмістити в квартирі в темному і сухому місці, наприклад, біля балконних дверей або під ліжком. У холодильнику їх зберігають у овочевому відділенні, помістивши в овочеву сітку або поліетиленовий пакет з отворами для вентиляції. За правильних умов плоди можуть зберігатися до нового врожаю, але слід врахувати, що до березня їх м’якоть набуває легкої гіркоти, а насіння всередині починає проростати.