Макроспоріоз пасльонових культур, опис та способи лікування хвороби

Макроспоріоз, небезпека хвороби, симптоми та умови її розвитку 

Збудником макроспоріозу є недосконалі гриби роду макроспоріум (Macrosporium) із сімейства плеоспорові (Pleosporaceae), порядку плеоспоральні (Pleosporales). Грибкові організми даного виду належать до класу дотидеоміцети (Dothideomycetes) і до відділу аскоміцети (Ascomycota), або сумчасті гриби. Рід грибів макроспоріум вперше з'явився на 1832, сприятливо розвивався і мутував, поповнюючись новими видами до 1975-го включно, а до теперішнього часу містить більше 350 видів.

Цій хворобі схильні культури сімейства пасльонових — зокрема сорти томатів і картоплі. При виявленні ознак макроспоріозу слід негайно обробити кущі картоплі, помідорів, баклажанів і перцю 1%-ним розчином бордоської рідини, забезпечуючи повне покриття всіх листків. Альтернативний варіант — обробка рослин препаратами на основі хлорокису міді, такими як Артемікс згідно з регламентом застосування. Як правило, у теплиці зазвичай достатньо однієї обробки, а у відкритому ґрунті бажано проводити її після кожного дощу.

Ризик зараження макроспоріозом збільшується через тріщини на шкірці плодів і будь-які фізичні пошкодження рослини: сонячні опіки, укуси комах, неналежний догляд, що полегшує проникнення спор грибка в рослинні тканини. Сухі буро-коричневі округлі плями на листках із чіткими краями є виразною ознакою ураження макроспоріозом. Спекотна погода в поєднанні з опадами сприяє масовій появі та розвитку грибка в літній час, особливо при чергуванні дощових і сонячних днів, а також при інтенсивних ранкових росах. Оптимальна температура для проростання конідій 24-30°С. Оптимальні умови для розвитку міцелію — температура 24—28°С і вологість повітря — 80-100%. Гриб зимує у вигляді спор і міцелію у верхніх шарах ґрунту та на залишках уражених рослин, зберігаючи активність до трьох років. Навесні він починає заражати нові рослини, поширюючись знизу вгору та переміщуючись за допомогою вітру й крапель вологи.

Макроспоріоз картоплі

Макроспоріоз може суттєво зменшити врожайність картоплі. Це пов'язано зі зменшенням площі асиміляції через загибель уражених ділянок листків. У випадках сильного зараження, крім відмирання окремих часток листка, відбувається повне пожовтіння та в'янення бадилля ще до завершення вегетаційного періоду картоплі. Ранні сорти картоплі особливо вразливі до ураження макроспоріозом, оскільки період розвитку сухої плямистості збігається з початком формування бульб. Це призводить до зниження врожайності та якості бульб: зменшується їхній вміст крохмалю, бульби виявляються дрібними та погано зберігаються в зимовий період. При сильному ураженні картоплі макроспоріозом втрати врожаю можуть сягати 30%, тому нехтувати профілактичними обробками засобами захисту рослин із самого початку вегетації не варто. Своєчасна профілактика допомагає стримати розвиток хвороби, зберегти здоров'я рослин і знизити ризик суттєвого недобору врожаю. Перші симптоми макроспоріозу проявляються у вигляді круглих або злегка кутуватих плям жовтого кольору розміром від 0.5 до 1.5 см на листках рослин. Ці уражені ділянки швидко темніють за кілька днів, набуваючи чітких контурів, що робить їх помітними на верхньому боці листка. На нижньому боці листка, де грибок продовжує розмножуватися, утворюється сіро-коричневий наліт, що вказує на утворення спор. Грибок поширюється із зараженого пагона на листкову пластинку через продихи. Зараження починається з нижніх листків, поширюючись потім на верхні. Згодом буро-коричневі плями також з'являються на стеблі. У міру розвитку хвороби внутрішні тканини стебла уражаються, і стебло може зламатися під власною вагою через з'єднання некротичних ділянок.

Щоб забезпечити захист бульб ще до посадки та знизити ризик розвитку грибних захворювань на початкових етапах росту, рекомендується провести передпосадкову обробку посадкового матеріалу розчином біофунгіциду, такого як Споромакс В. Така обробка допомагає створити додатковий захист бульб і молодих проростків у найбільш вразливий період.

Макроспоріоз також заражає бульби картоплі, зазвичай через контакт з інфікованим бадиллям у процесі збирання врожаю. Грибок проникає в бульбу через механічні пошкодження, такі як порізи або подряпини. Бульба може повністю зіпсуватися всього за два тижні. Протягом цього часу на уражених бульбах утворюються неглибокі темні плями, під шкіркою м'якоть твердіє та починає відмирати. Навіть якщо уражена область на бульбі виглядає невеликою, її не можна використовувати як посадковий матеріал, оскільки патоген у першу чергу уражає вічка, що веде до втрати схожості. При високому ступені ураження листків макроспоріозом нижні листки поступово жовтіють, чого не відбувається при фітофторозі. Найчастіше пожовтіння листків спостерігається у ранніх сортів картоплі. Суха плямистість, викликана макроспоріозом, має низку відмінних ознак від плямистості, що виникає при фітофторозі картоплі. При макроспоріозі плями залишаються сухими за будь-яких погодних умов, на відміну від плям фітофторозу, які у вологу погоду стають м'якшими, а на нижньому боці листка формується сірувато-білий наліт спор грибка. Такий наліт відсутній при макроспоріозі. Плями, викликані фітофторозом, мають гладку поверхню, тоді як плями макроспоріозу відрізняються вираженою зональністю.

Макроспоріоз на перці та томатах

Ураження хворобою перцю овочевого (Capsicum annuum) і баклажана (Solanum melongena) відбувається на досить ранньому етапі росту. Уже на ранніх стадіях вегетації на листках рослин із сімейства Пасльонових починають формуватися коричневі плями. Усередині цих плям можна побачити ледь помітний візерунок у вигляді концентричних кілець. Із збільшенням кількості таких плям на листку він швидше в'яне, що призводить до значного зменшення врожайності.

Макроспоріоз на томатах може проявитися як при вирощуванні культур у теплиці, так і у відкритому ґрунті, причому на будь-якій стадії розвитку — від розсади до дорослої плодоносної рослини. Інфекція часто атакує помідори, ослаблені через дефіцит поживних речовин або неправильну агротехніку. Додатковим фактором ризику є тріщини на шкірці плодів і будь-які фізичні пошкодження рослин (сонячні опіки, укуси комах, недбалість у догляді), що спрощують проникнення спор грибка.

Перші ознаки макроспоріозу у відкритому ґрунті зазвичай проявляються на 10-14 день після висаджування розсади, тому перед висаджуванням рослин у ґрунт необхідно провести замочування кореневої системи в розчині біофунгіциду. Хвороба посилюється в умовах вологої та теплої й вологої погоди. Щоб визначити зараження рослини макроспоріозом, зверніть увагу на такі ознаки: на всіх надземних частинах томата (починаючи з нижніх листків) з'являються сухі буро-коричневі круглі плями з яскраво вираженими концентричними зонами. Грибок поступово поширюється на стебла і, через черешки, на верхні листки, а також на плоди через плодоніжки. Подовжені вдавлені бурі плями на стеблових частинах (плодоніжках, черешках, пагонах) також є ознакою зараження. На плодах плями формуються від плодоніжки, вони темні, округлі та вдавлені. Згодом плями зливаються, утворюючи чорний оксамитовий наліт, що вказує на стадію спороношення грибка. Заражені листки та стебла швидко сохнуть, плоди, як зелені, так і стиглі, гниють зсередини та опадають. За сприятливих для грибка умов і без лікування томатних рослин урожай може бути втрачений за пару тижнів.

Чим обробити посадки пасльонових від макроспоріозу?

Макроспоріоз — хвороба досить небезпечна та швидко поширюється, тому, якщо хочете отримати здоровий багатий урожай, не забувайте проводити заходи профілактики, ретельно оглядати рослини протягом усього періоду вегетації, а також своєчасно займатися лікуванням. Хімічні системні фунгіциди легко потрапляють у рослинну тканину та працюють профілактично, щоб зупинити інфекцію, пригнічуючи проростання спор.

Через 8-10 днів після пересаджування розсади перцю та баклажанів на город доцільно обробити їх фунгіцидом Ридоміл ГОЛД МЦ 68 WG (діючі речовини: манкоцеб/Mancozeb) 640 г/кг, металаксил-М Metalaxyl-M/Мefenoxam 40 г/кг), за нормою норма витрати — 25 г на 5 л води на 1 сотку). Механізм роботи препарату полягає в комбінованій дії на розмноження фітопатогенних спор і бактерій. Манкоцеб впливає на ферментні системи грибів, порушуючи основні біохімічні процеси в мітохондріях і цитоплазмі грибних клітин, що призводить до уповільнення дозрівання спор і зниження поширення інфекції. Металаксил-М інгібує формування білків у грибах і синтез рибосомальної РНК, що запобігає подальшому розвитку грибних клітин. Після утворення плодів застосовуйте фунгіцид Квадріс 250 SC на основі азоксистробіну (Azoxystrobin) на ділянку площею в 1 сотку — 6 мл на 5 л води. При контакті з осередком зараження азоксистробін здатний пригнічувати мітохондріальне дихання патогенних клітин і блокувати обмінні процеси. Дія речовини стримує проростання конідій, стартовий ріст міцелію та запобігає повторному спороутворенню. Квадріс не тільки виліковує та захищає рослини від фітопатогенів, а також продовжує період плодоношення на 2-3 тижні.

Варто зазначити, що на практиці час розпилення фунгіцидів відносно умов навколишнього середовища та подальший потенціал розвитку захворювання мають вирішальне значення для якісного контролю. Використання програм прогнозування захворювань, точне визначення оптимальних строків внесення та обприскування, а також ретельний аналіз стану полів дозволяють підвищити ефективність застосування фунгіцидів, скоротити кількість зайвих обробок і знизити витрати.

Профілактичний контроль захворювання

У багатьох випадках використання агротехнічних заходів, що забезпечують хороше здоров'я рослин картоплі та томата, призведе до того, що макроспоріоз не завдасть фатальної шкоди. Через те, що патогени зимують на інфікованих рослинних рештках, польові санітарні процедури, які зменшують початковий інокулюм у наступних посівах, допомагають контролювати поширення грибка. При цьому слід звернути увагу на потенційно заражені матеріали, такі як гниючі виноградні лози та фрукти в безпосередній близькості від грядок із томатами або картоплею. Боротьба з бур'янами за допомогою механічного прополювання або внесення гербіцидів, таких як паслін, які є переносниками цього захворювання, до посадки нового врожаю допоможе знизити ризик поширення захворювання. Стан ґрунту та оптимальна зрілість бульб є найбільш важливим фактором контролю інфекції. Бульби, зібрані до дозрівання, більш схильні до поранень та інфекцій. Ризики зараження бульб можна суттєво зменшити шляхом обережного поводження під час збирання врожаю, не допускаючи подряпин і ран, а також, за можливості, варто уникати збирання врожаю у вологих умовах. Бульби слід зберігати при температурі від +10 до +12 °С, при високій відносній вологості та достатній циркуляції повітря, щоб сприяти загоєнню ран, що зменшить кількість і тяжкість інфекцій бульб, які розвиваються під час зберігання. Уникайте поливу в прохолодні, хмарні періоди або пізно ввечері, коли листя може залишатися вологим протягом тривалих періодів. Вибір ділянок для посадки з хорошим дренажем і відсутністю природних перешкод для потоку повітря над культурою, наприклад, рядів дерев, зменшить періоди зволоження листя. Підтримання адекватного рівня родючості ґрунту також має вирішальне значення для контролю макроспоріозу. Захворювання часто асоціюється з культурами, які страждають від нестачі азоту, особливо наприкінці періоду вегетації.

Для запобігання симптомам захворювання застосовують такі профілактичні методи боротьби:

• Захворювання може передаватися із сезону в сезон через заражений ґрунт, тому залишки незібраних рослин і бур'янів служать укриттям для грибків на зиму. Тому важливо підтримувати його чистоту: регулярно прополювати ділянку, видаляючи все зайве та підозріле, наприклад, сумнівні бульби картоплі, і проводити глибоке перекопування після закінчення вегетаційного періоду. Використовуйте тільки здоровий посадковий матеріал.
• Перед посадкою насіння перцю (і аналогічно насіння
• баклажана) слід вдатися до термічної обробки: замочити на 30 хвилин у воді при температурі 50°C, потім на 20 хвилин занурити в 1%-ний розчин перманганату калію KMnO4 (10 грам фіолетових кристалів на 1 літр води кімнатної температури), після чого ретельно промити чистою прохолодною водою.
• Проведіть дезінфекцію ґрунту в теплиці перед посівом (наприклад, обробкою окропом) або обкурюванням сіркою. У період зав'язування плодів і при перших ознаках хвороби — обробіть рослини 1% мідним купоросом або бордоською сумішшю.
• Розташовуйте посадки картоплі та томатів на максимально можливій відстані одна від одної. Важливим підходом при вирощуванні культур є дотримання правил сівозміни. Їх не можна саджати два роки поспіль на одному місці. А також їх не висаджують після інших пасльонових. В іншому випадку хвороби накопичуються і ризик ураження прагне до 100%.
• Для картоплі рекомендується використовувати комплексні добрива з підвищеним вмістом калію (К), а для томатів важливий достатній рівень азоту N і фосфору P. Однак при цьому варто приділити увагу підживленню рослин мікроелементами, а не обмежуватися тільки добривами з базовим складом (NPK) або одними органічними речовинами.

Якщо час втрачено і макроспоріоз уже сильно пошкодив кущі томатів, наступна методика може допомогти врятувати врожай:

• Одразу ж знімайте з них помідори та закладайте на дозрівання при температурі +25°C
• Перед тим як покласти їх на дозрівання, занурте плоди на 1-2 хвилини у воду з температурою +60°C, потім ретельно висушіть.
• Після дозрівання проведіть фінальний етап прогрівання, зануривши помідори на 4 години у воду з температурою 40-45°C.
• Якщо у вас є можливість вибрати сорти томатів, стійкі до макроспоріозу, обов'язково скористайтеся цим шансом для кращого захисту врожаю від хвороби.