Небезпечні павуки України

Види отруйних павуків і їх небезпека для людини

Ще півстоліття тому отруйних павуків можна було зустріти переважно на півдні України. Але за останні роки кліматичні зміни на Землі призвели до того, що ареал проживання членистоногих (Arthropoda) розширився на її північну частину, і тепер їх можна зустріти практично повсюдно. Павуків, які раніше тут не мешкали, часто виявляють у житлових приміщеннях, у парках і зелених зонах міст. На сьогоднішній день на території України мешкає безліч різних видів павуків. Однак багато представників павукоподібних, у тому числі тих, що з’явилися нещодавно, можуть становити суттєву небезпеку для здоров’я та життя людини. Тому на даний момент важливо бути поінформованим про те, які види отруйних павуків мешкають на території нашої країни, щоб розуміти, чого очікувати від несподіваного гостя, а також вчасно і правильно зреагувати на ситуацію. В Україні виділяють п’ять найбільш небезпечних представників фауни павуків:ого очікувати від несподіваного гостя, а також вчасно та правильно зреагувати на ситуацію. В Україні виділяють п'ять найбільш небезпечних представників фауни павуків:

• Каракурт
• Жовтосумний колючий павук
• Тарантул
• Аргіопа Брюнніха
• Ерезус чорний

На практиці для захисту від павуків можна використовувати готові спеціалізовані препарати, з урахуванням необхідних дозувань. При виборі засобу захисту від павуків важливо враховувати, що навіть ефективний або рекламований як найкращий засіб без запаху слід застосовувати суворо за інструкцією.

Каракурт

Раніше цей вид павука зустрічався лише на територіях, розташованих уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Але за останні десять років географія поширення Каракурта з південних областей України просунулася на Кіровоградську, Дніпропетровську та Харківську області. У Запорізькій області Каракуртів, їхні гнізда та яйцекладки виявляють на присадибних ділянках, у бадиллі квасолі, картоплі. Іноді павуки заповзають у дачні будинки. Через кліматичні зміни міграція видів, у тому числі отруйних павуків, - явище передбачуване. Воно триватиме й надалі, тому очевидним є той факт, що українцям потрібно бути готовими до появи нових «сусідів». Для таких зон актуальними є профілактична обробка та бар’єрний захист потенційних шляхів проникнення павуків. Каракурт (лат. Latrodectus tredecimguttatus) або Чорна вдова неймовірно небезпечний. Протягом багатьох років Чорна вдова вважалася одним із найотруйніших павуків в Україні. Укус цього павука викликає появу пухирів на шкірі. За словами науковців, які вивчають отруйних членистоногих, отрута, що міститься в його слині, у кілька разів токсичніша за отруту гримучої змії та скорпіона. Укус Чорної вдови викликає важку інтоксикацію, яка може призвести до летального результату.

Самки Каракурта значно перевершують самців за розмірами. Зазвичай, розмір тіла самки становить близько 2–2,5 сантиметрів, тоді як самці не перевищують 0,7–0,9 см. У самців черевце вузьке, забарвлене в червонувато-бурий колір, а самки мають кулясту форму тіла та чорне забарвлення. На нижній частині черевця самки розташована яскраво-червона пляма, що нагадує за формою пісочний годинник. На верхній частині тіла також можуть бути розташовані плями червоного кольору. У членистоногого є 4 пари кінцівок, які розташовані по обидва боки тіла, при цьому перша та остання пари є найдовшими, а ті, що посередині, значно коротші. Вони покриті спеціальними щетинками, які не прилипають до павутини, що дозволяє павуку легко пересуватись по ній. У переважній більшості випадків, одразу після спарювання самка поїдає самця, через що цей павук і отримав назву «Чорна вдова».

Павуки плетуть щільну павутину неправильної форми і розташовують її горизонтально серед рослинності та каміння невисоко від землі. До їхнього раціону харчування входять різноманітні комахи, такі, як сарана, жуки, ґедзі, а також деякі види павукоподібних. Незважаючи на свої розміри, Вдови (Latrodectus mactans) без особливих проблем можуть вживати дрібних гризунів або ящірок. Завдяки сильній токсичній отруті, ці павуки без здобичі не залишаться. Каракурти ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються під камінням, у дуплах, розщілинах кори та інших захищених місцях. Павук чорна вдова відкладає яйця, як правило, наприкінці літа, за одну кладку — до 100 яєць, загортаючи їх у щільний кокон із павутини. Кокони з яйцями розміщують у затишних і захищених місцях. Зазвичай це можуть бути тріщини в стінах, кути будівель, щілини в деревах, проміжки між камінням серед густої рослинності. Павук вибирає місця, які забезпечують безпеку і захищеність від хижаків та зовнішніх впливів, віддаючи перевагу прихованим ділянкам поруч зі своєю павутиною. Нерідко ці павуки проникають у сараї, веранди та інші споруди. Під дією сильних вітрів кокони зриваються і вирушають у подорож, розширюючи ареал проживання. Навесні павучки виходять із кокона і розселяються по околицях. У господарських спорудах часто вибирають засіб від павуків і павутини; для житлових зон зручніший склад без запаху, якщо його застосування допускається інструкцією.

Природними ворогами Чорної вдови є оси-сфекси та деякі види богомолів. Також їжаки зовсім не бояться каракуртів, оскільки їхня броня з голок надійно захищає їх, тому вони можуть з'їсти павука даного виду.

Чим небезпечний укус Каракурта для людини?

У місці укусу утворюються два крихітних проколи. Місце укусу червоніє та запалюється. Через 10-15 хвилин по всьому тілу починає поширюватися сильний біль, можуть виникнути м’язові спазми в області живота та грудної клітини, з'являється задишка, прискорюється серцебиття, починається запаморочення та головний біль, з'являється блідість і блювання. Отрута каракурта дуже токсична і здатна викликати порушення в центральній та периферичній нервовій системі. Може з'явитися тривога і страх смерті. Найбільша концентрація отрути у павуків спостерігається в період спарювання та після того, як самка відклала яйця (тобто в липні-серпні), в інші сезони її концентрація знижується, тому укуси стають менш небезпечними. Крім того, реакція організму на укус безпосередньо залежить від його імунітету: чим вищий імунітет, тим легше перенести укус.

Які ж дії варто вжити, якщо каракурт укусив? У жодному разі не можна висмоктувати отруту павука з ранки. Адже вона має не білкове походження і здатна чинити отруйну дію навіть через шкіру, не кажучи вже про слизову рота та язик. Відразу ж місце укусу варто припекти кількома сірниками, це сповільнить поширення отрути, необхідно пити велику кількість води і негайно викликати швидку допомогу. Після укусу хімічну боротьбу з павуками проводять окремо: враховують токсичність препарату, особливо якщо у приміщенні знаходяться тварини.

Жовтосумний колючий павук

Хеїракантіум Пункторіум (Cheiracanthium punctorium), відомий під назвами Жовтосумний колючий павук або Жовтий павук Сак, належить до родини павуків-мішкопрядів (Eutichuridae). Через потепління клімату мешканець південних Казахстанських регіонів і тропічних країн мігрував на територію Центральної Європи. В Україні павук зустрічався в Запорізькій, Харківській і Київській, Луганській та Львівській областях. Для профілактики проникнення в житло іноді розглядають ультразвуковий засіб або шукають народний засіб у дім. Довжина передніх ніг цього павука в 1,5 раза перевищує довжину тіла. Разом із лапами павук може досягати в розмірі до 4 см. На гомілках виділяються шипоподібні нарости. Головогруди червоно-рудого кольору вкриті щільним хітиновим панциром. Черевце овальної форми має блідо-жовтий окрас. Деякі види відрізняються помітною буруватою смугою, що проходить уздовж спини. На головогрудях павука розташовані сильні загострені щелепи (хеліцери), закруглені вниз. Порівняно з розмірами самого павука, вони досить великі й цілком здатні проколоти шкіру людини.

Хейракантіум не плете ловчі сітки, як більшість представників павукоподібних, а будує павутинні мішечки. Щільною ниткою він безладно обплітає обрані укриття, утворюючи своєрідний кокон. Павук-сак швидко бігає, може стрибати, тому не варто намагатися вигнати його віником. Павук оселяється в прихованих місцях: під камінням, у траві, квітах, листі кущів, скручуючи їх у трубочку за допомогою щільної павутини. Іноді тварина ховає кокон у земляній норі, в смітті, під каменем або в іншому важкодоступному місці. Цього хижака можна зустріти у відкритому полі, в саду, серед городніх посадок або в міських парках. Проникаючи в житло людини, павук може непомітно сховатися в найвіддаленіших куточках, де його не турбують прибиранням протягом довгих місяців. Павук полює вночі на різних комах, а вдень ховається в коконі. Павуки цього виду живуть протягом одного року. Дорослі особини зустрічаються з початку літа до кінця осені. Яйцекладка зазвичай відбувається в серпні. Самка Жовтого Сака створює спеціальний щільний кокон, який може досягати розмірів курячого яйця (4 см у довжину) і не має виходів. В одній кладці може бути від 80 до 295 яєць, залежно від умов проживання. Потомство вилуплюється через 3-5 тижнів (приблизно у вересні або на початку жовтня). Самка Хейракантіума люто охороняє своє потомство і нападає при будь-якій загрозі. Для локальної обробки укриттів може застосовуватися спрей або аерозоль,- це дозволить позбутися небезпечних шкідників протягом кількох хвилин.

Що робити, якщо вкусив Жовтий павук Сак?

Жовтосумний колючий павук відрізняється агресивною поведінкою і може нападати на людину. Особливо небезпечні самки, які захищають потомство. Укус Жовтого Сака досить болісний. Для людини його отрута не є смертельно небезпечною, але її наявність у крові може стати причиною розвитку важких алергічних реакцій. Під час укусу Жовтосумного павука виникає пекучий біль, який може триматися кілька годин (тривалість значно варіюється). Біль поступово починає поширюватися разом з отрутою на більшу частину ураженої кінцівки. Через кілька хвилин можуть опухати найближчі до місця укусу лімфатичні вузли. Місце укусу швидко запалюється і набрякає, з’являється почервоніння. Найближчі до місця укусу м'язи слабшають, знижується їх рухливість. Крім того, можливі й інші симптоми: озноб, свербіж у місці укусу, поява пухирів, нудота та блювота, запаморочення, підвищена температура тіла, головний біль. В окремих випадках може виникати некроз тканин. Особливо гостро проявляються симптоми інтоксикації у людей, схильних до алергії. У більшості випадків симптоми укусу повністю проходять через 24-30 годин.

Якщо Жовтий Сак укусив Вас або близьких, слід зробити наступне: продезінфікувати місце укусу розчином марганцівки або промити водою з милом. Прикласти холодний компрес до місця укусу. По можливості прийняти ліки проти алергії (Супрастин, Тавегіл), після чого звернутися до лікаря.

Тарантул

Тарантул, він же Павук-вовк або Мізгір, є одним із найбільших представників класу павукоподібних, і його значні розміри у багатьох людей викликають жах. В Україні мешкає Тарантул Південноруський (Lycosa singoriensis), переважно на півдні та в східних регіонах. Довжина тіла цього павука становить приблизно 3–4 см, а разом із лапами павук може досягати розмірів 8–10 см. Подібно до більшості видів павуків, самки більші за самців. Тарантул полюбляє посушливі місцевості, найбільш поширений у степовій і лісостеповій зонах. Його можна зустріти на берегах річок, у садах або на городах та інших ділянках з пухким ґрунтом, придатним для легкого копання. Часто на нори Тарантула можна натрапити під час збору картоплі на дачних ділянках. Тарантули не плетуть ловчих сіток, а використовують павутину для зміцнення стінок нори, а також для формування кокона для яєць. У більшій чи меншій мірі всі види Тарантулів отруйні. Усе тіло Павука-вовка вкрите дрібними волосками, на голові розташовано 4 пари очей. Дві пари очей невеликі і розміщені по прямій лінії, а дві інші утворюють трапецію. Таке розташування очей дозволяє членистоногому контролювати простір навколо себе на 360 градусів. Завдяки наявності пухнастих лапок, павуку зручно пересувається піском або водними поверхнями. Колір павука може варіювати від сіро-піщаного до насиченого бурого. На спині розташований темний малюнок, який допомагає павуку маскуватися в траві. Для обробки ділянки використовують різні препаративні форми, такі як аерозольне розпилення, концентрат або емульсія, суворо дотримуючись зазначеної виробником норми. Павук полює вночі, більшу частину життя проводить у норі, глибина якої може досягати 0,5 м. Цей представник отруйної української фауни харчується метеликами, жуками, цвіркунами, гусінню, дрібними жабами.

Якщо тарантула стривожити, він стає в захисну (попереджувальну) стійку — на задні лапки, піднімаючи дві пари передніх догори. Тарантул має здатність добре стрибати, тому не слід підходити до нього близько без захисту для обличчя та очей.

Чим небезпечний Тарантул для людини?

Цікавим фактом є те, що передбачувана небезпека укусу залежить від індивідуальних особливостей павука. До цих особливостей належать вік, сезон і низка інших факторів. Наприклад, на початку активності, після зими, павуки не мають особливої агресивності. В останній місяць весни настає період відкладання яєць, тоді активність Тарантулів підвищується, токсичність їхньої отруйної речовини зростає більш ніж у 2 рази. У червні починається період спарювання, тому токсичність зростає ще у 3 рази. З настанням осені, перед початком зимівлі, концентрація отрути знижується. За необхідності контролю павуків на ділянці такі варіанти, як димова шашка і розпилення робочих розчинів, застосовують лише відповідно до призначення та інструкції засобу.

Для людини його укус і токсичність не становлять смертельної небезпеки, але досить болісні, за больовими відчуттями укус Тарантула можна порівняти з ужаленням оси або шершня, він викликає пекучий сильний біль, почервоніння і набряк. Болісне відчуття зберігається протягом 2-х діб. Іноді місце укусу може набувати жовтого відтінку і не сходити протягом 1.5 місяця. Проколи від щелеп павука добре помітні, подібні ранки загоюються досить довго. Крім того, можуть виникнути такі симптоми алергічної реакції: слабкість, запаморочення, сонливість, нудота і блювання, висип або пухирі в зоні укусу, тахікардія, можливе оніміння кінцівок.

Що робити, якщо вкусив Тарантул? Допомога при укусі Тарантула полягає у швидкому промиванні рани водою з милом, це допоможе запобігти інфікуванню. Бажано обробити рану антисептиком, таким як перекис водню або хлоргексидин, якщо вони є під рукою. Дію отрути Тарантула можна сповільнити під впливом високих температур, тому рану дозволяється припікати сірником. Не рекомендується припікати місце укусу спиртом або антисептиками на основі спирту. Такі маніпуляції не лише малоефективні, але й можуть посилити больові відчуття. Щоб зменшити набряк, можна прикласти холодний компрес з льодом. Необхідно давати вкушеному багато води для пиття, щоб прискорити процес виведення отрути з організму, також бажано прийняти антигістамінні препарати. Важливо розуміти, що діти та люди похилого віку найбільш чутливі до впливу отрути. З цієї причини в них частіше проявляється алергічна реакція. Незалежно від симптомів, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Аргіопа Брюнніха

Аргіопа Брюнніха (Argiope bruennichi) або Павук-оса належить до численного сімейства павуків-кругопрядів (Araneidae). Це сімейство характеризується виготовленням великої кругової ловчої сітки з яскраво вираженим спіральним стабіліментумом у центрі. Стабіліментум – це зигзагоподібна ущільнена доріжка на павутині, яка приваблює комах, що помилково сприймають її за квітку або інший привабливий об'єкт. Ця ділянка павутини добре видна в ультрафіолетових променях, які розрізняють багато комах, тому вона досить приваблива для різних мошок і жуків. Завдяки яскравому попереджувальному жовто-чорному забарвленню, даному представнику павукоподібних було надано назву Павук-оса, Павук-зебра або Аргіопа тигрова. Павук-оса — досить численний вид. Він широко поширений у країнах Північної Африки, Малої та Середньої Азії, в Індії, Китаї, Кореї, Японії та США, Центральній і Південній Європі, в Україні, Казахстані та на Кавказі.

Самці й самки членистоногих даного виду значно відрізняються за формою, розмірами та забарвленням тіла. Довжина тулуба дорослих самок варіюється від 1,1 до 2,5 см (разом з розправленими ногами до 5-6 см), тоді як самці досягають лише 5,5 мм, а за деякими даними — до 7 мм. Черевце у самки павука-оси має овальну форму, у самців воно витягнуте та вузьке. Головогруди самок ширші, пласкі, бежевого кольору, вкриті густими біло-сріблястими волосками. Самки мають строкате забарвлення, тому добре помітні: їхня спинка пофарбована в інтенсивно-жовтий колір, з поперечними чорними смугами, що за зовнішнім виглядом нагадує забарвлення оси. Кінцівки самок прикрашені чергуванням яскравих темних і світлих кілець.

Самець павука-оси непоказний, зовсім не схожий на осу, його витягнуте тіло пофарбоване у світло-коричневий колір, по спині проходять ледь помітні дві поздовжні темні смужки. У самців також присутній малюнок у вигляді кілець на кінцівках, проте він більш блідий і розмитий. Після спарювання в більшості випадків самці стають здобиччю самки. Жіночі особини плетуть великий кокон, у який відкладають близько 400 яєць. У однієї самки може бути кілька кладок. Подібні кокони завжди розташовуються поблизу павутини. Наприкінці літа або на початку осені з кокона з'являються молоді павучата, які покидають гніздо, перелітаючи по повітрю на своїх павутинках.

Павук Аргіопа віддає перевагу теплим регіонам, в Україні він поширений повсюдно. Його часто можна зустріти в садах, на городах, у неглибоких канавах, на прикріпленій павутині між стеблами рослин. Основу раціону павукоподібного складають коники, сарана, комарі, мухи, мошки, метелики та деякі види твердокрилих (жуків). На відміну від багатьох інших павуків, Аргіопа Брюнніха не полює із засідки. Павук-оса розташовується в центрі кола павутини, очікуючи на здобич. Основними ворогами Аргіопи є жаби та ящірки, також досить часто на неї нападають гризуни. Іноді Аргіопа тигрова стикається в боротьбі з осами, але зазвичай програє в таких сутичках. Для самозахисту Аргіопа може розгойдувати й трясти павутину, відлякуючи хижаків її блиском. У крайніх випадках павук стрибає з павутини на землю і швидко ховається в траві.

Наскільки токсичний укус Аргіопи?

Укус Аргіопи досить болісний, за відчуттями його можна порівняти з укусом бджоли або оси. Річ у тому, що у тигрового павука досить сильні хеліцери (щелепи), і він здатний заглибити їх далеко під шкіру. Крім того, не варто забувати, що павук отруйний, адже своєю отрутою він убиває своїх жертв. Їхня отруйна рідина містить токсини аргіопін і поліамін, які впливають на нервову систему жертви і викликають параліч. Інша річ, що в більшості випадків для людини така токсичність практично не небезпечна. Наслідки укусу у різних людей можуть проявлятися по-різному. У більшості дорослих людей спостерігається невелике розпухання шкіри навколо вкушеного місця, яке через годину-другу зникає і навіть не свербить. У деяких випадках почервоніння і опухання може спасти лише через добу, а саме місце укусу сильно свербіти. Інша річ, якщо павук укусив дитину або людину з підвищеною алергічною реакцією на отруту павука. У цьому випадку можуть бути і більш яскраво виражені симптоми:

• Сильне набрякання, припухлість і свербіж місця укусу
• Підвищення температури тіла
• Загальна слабкість і запаморочення
• Нудота

Для зняття неприємних відчуттів після укусу рекомендується обробити місце укусу антисептиком, прикласти холодний компрес, пити воду і, за можливості, прийняти антигістамінний препарат. Необхідно негайно звернутися до найближчого медичного закладу, де людині нададуть екстрену медичну допомогу. Для запобігання небажаному контакту може бути зручним балончик з аерозолем - для точкового застосування в приміщенні та на дачі; при виборі профілактичного засобу також може враховуватися пролонгований ефект захисту без запаху. При обробці кімнати важливо заздалегідь перевірити, чи залишає обраний склад сліди на меблях та інших поверхнях.

Ерезус чорный

Ерезус чорний (Eresus kollari) або Чорна товстоголовка - рідкісний вид отруйного павука з родини павуків-ерезидів. Раніше павука можна було зустріти в Центральній і Південній Європі, Середній Азії та Північній Африці. У нашій місцевості цей гість з'явився відносно недавно. Було зафіксовано випадки появи павука в Київській, Дніпропетровській і Херсонській областях.

Самка Ерезуса досягає в довжину 8-18 мм, тулуб має округлу форму з короткими товстими лапками. Забарвлення самки — оксамитово-чорне, з вкрапленнями дрібних світлих волосків. Самець має менші розміри — до 6-10 мм. Павук відрізняється яскраво-червоною або помаранчевою забарвленістю тіла, а його спинку прикрашають 4 чорні круглі плями, розташовані симетрично (зовні нагадують ґудзики), за що він отримав іншу назву — Павук-сонечко. Головогруди самця пофарбовані в смоляно-чорний колір і вкриті рідкими світлими волосками. На ногах помітний візерунок у вигляді білих вузьких кілець. Низ і боки черевця чорні. На парі задніх лап можуть бути вкраплення червоного кольору. У павуків Ерезусів 8 очей, розташованих у три ряди, одна пара очей удвічі більша за інші.

Ерезуси будують свої гнізда під камінням, займають порожні житла жуків або викопують глибокі нори. Тварина мешкає переважно на трав'янистих сонячних сухих місцевостях із розрідженою рослинністю. Їхнє гніздо представляє собою трубку з павутини, яка розташовується трохи нижче поверхні землі або на низькій траві. Ці павуки ведуть норний спосіб життя і полюють переважно на різних комах, таких як жуки, мухи, метелики, а також на багатоніжок, мокриць і дрібних ящірок. Самки, облаштувавшись на одному місці, ніколи не покидають свого притулку. Нори залишають лише молоді павуки і дорослі самці під час розмноження. Після спарювання самка відкладає до 80 яєць у кокон, який носить із собою, періодично виносячи на сонце для обігріву, а вночі ховаючи в норі. Павученята вилуплюються з кокона через 3-4 тижні. Коли потомство готове з'явитися, самка обплітає павутиною вхід до нори і гине. Молоді павучки проводять кілька днів, прикріпившись до її тіла і харчуючись гемолімфою, а потім розселяються в радіусі 5-10 метрів від гнізда. Тривалість життя самок становить близько 1,5 років, а самців — приблизно 8,5 місяців.

Наслідки укусу Ерезуса чорного

Незважаючи на свої маленькі розміри, павук Ерезус Колларі отруйний і здатний проколоти шкірний покрив людини. При цьому на місці укусу залишається слід від зубців, розташованих на хеліцерах. Після укусу виникають почервоніння і набряк. Біль може зберігатися протягом кількох днів, у зоні укусу з’являється оніміння. Укус цього павука часто стає причиною алергічної реакції. При цьому можуть проявлятися такі симптоми, як запаморочення, нудота і блювання, головний біль, задишка, тахікардія, підвищення температури тіла, навколо запаленого місця можуть з’явитися пухирі. Алергія в такому випадку може становити смертельну загрозу для людини. Крім того, у ранку може потрапити інфекція і викликати нагноєння. Слід враховувати, що укуси в обличчя і шию є найбільш небезпечними.

Чорний Ерезус не нападає першим, його атаки ймовірні лише в крайньому випадку. При виявленні цього павука важливо зберігати спокій, не робити різких рухів і не намагатися взяти його в руки. Якщо павук випадково потрапив на тіло, не варто намагатися розчавити його, оскільки це може спровокувати укус. Важливо зазначити, що перед атакою Товстоголовка зазвичай піднімає передні лапи і розкриває хеліцери (щелепи), попереджаючи про небезпеку. Також представник цього виду здатний здійснювати стрибки. Якщо павук опинився у приміщенні, його краще спіймати за допомогою скляної банки, підклавши картон для закриття, і випустити на вулицю подалі від будинку.

У випадку, якщо павук проник у приміщення, можна застосувати балончик, спрей або аерозоль без прямого контакту з павуком. Для місць ймовірного проникнення павуків можуть використовуватися профілактична обробка і бар’єрний захист навколо щілин та інших можливих укриттів.

Як захиститись від укусів павуків та павутини в будинку, на балконі, на дачі?

У літньо-осінній період активність павуків найбільш висока. Під час роботи в теплицях, на відкритих полях, а також збору врожаю на городах або в саду збільшується ймовірність випадкового контакту з павуками, що може призвести до небезпечних наслідків для здоров’я людини, особливо якщо йдеться про отруйних представників фауни. Існує небезпека при проникненні павуків у приміщення, на балкони і садові території, оскільки вони можуть кусати людей у разі загрози або при випадковому контакті, наприклад, якщо павук ховається в одязі або взутті. Для захисту користувачі часто шукають ефективний і найкращий засіб від павуків і павутини, однак вибирати його слід за призначенням, складом і умовами застосування. Позбутися павуків у будинку і на ділянці, а також запобігти негативним наслідкам можливих укусів можна за допомогою обробки спеціалізованими інсектицидними препаратами, такими як Рятівник від небезпечних павуків і засіб Каракурт. Для захисту від павуків можна використовувати універсальні інсектицидні засоби від комах у будинку, наприклад К-обіоль або спрей Смерть шкідникам. З метою дезінсекції складів, господарських і виробничих приміщень великої площі доцільно застосовувати професійні препарати, такі як Сольфавіт на основі цифлутрину. Така обробка забезпечить захист не лише від членистоногих, а й інших повзаючих і літаючих синантропних комах.

Перед тим як купити препарат від павуків у будинку, корисно порівняти, яка ціна вказана для потрібного об’єму, а також вивчити відгуки про практичність застосування. Зазвичай діючі компоненти препаратів мають контактно-кишкову дію. Це означає, що павуки гинуть лише при прямому контакті з препаратом на обробленій поверхні. Яйця і сформовані кокони, як правило, не піддаються повному знищенню. У кожній павучій кладці може міститися до сотні яєць, більша частина з яких вилупиться. Щоб не дати новим поколінням павуків незабаром знову з’явитися, необхідно повторно обробити можливі місця їхніх кладок препаратами (на горищах, у підвалах, у гаражах, у кутах кімнат, вентиляційних віддушинах, під сходами, а також усередині альтанок, у теплицях і т. д.). Залежно від інструкції, препарат може мати форму концентрату або емульсії; для житлових приміщень при виборі також враховують пролонгований ефект без запаху. Рекомендується провести обробку присадибних ділянок за 14 днів до збору врожаю, з метою захисту від можливих укусів павуків під час збиральних робіт. Димова шашка і розпилення інсектицидів не є взаємозамінними способами: кожен варіант допустимий лише для зазначених виробником умов.

Запобіжні заходи. Чи є протиотрута?

Необхідно враховувати той факт, що специфічних антидотів проти отрути Каракурта та інших небезпечних павуків в Україні не виробляють. Це дуже складний і дороговартісний процес. Як правило, лікування полягає в полегшенні симптомів і прийомі антигістамінних препаратів, як і у випадку укусу оси або шершня. Лікарі попереджають громадян, що слід бути обережними і регулярно перевіряти свої речі після прогулянок на природі, особливо взуття. Також медики звертають увагу на загрозливі для життя ускладнення від укусу павука. Вони можуть виникати у людей, які мають схильність до алергічних реакцій. При використанні побутових засобів необхідно враховувати їх токсичність; на час обробки тварини повинні бути виведені із зони нанесення, при цьому необхідно дотримуватися інструкції та всіх заходів безпеки.

Важливо знати, що на людину павук може напасти лише в крайньому випадку, з метою самозахисту. Якщо зачепити павука, або засунути руку в павутину, навмисно або випадково, то павук негайно відреагує і вкусить. Найбільшу небезпеку для людини павуки становлять у період їх активності - з червня по жовтень місяць. Одним з ефективних способів запобігти появі павуків у будинку є регулярне прибирання приміщень, використання ультразвукових відлякувачів і клейових пасток для повзаючих комах. Також доцільно проводити обробки потенційних місць проживання павуків та їх яйцекладок інсектицидами. Особливу увагу варто приділити важкодоступним місцям, таким як ділянки під сходами і за меблями, де можуть знаходитися гнізда. Також павутину можна виявити у квіткових горщиках, тому їх необхідно періодично оглядати. Як доповнення іноді використовують ультразвуковий засіб або вибирають народне рішення в дім, однак основою профілактики залишаються прибирання та усунення укриттів. При хімічній обробці заздалегідь перевіряють, чи залишає засіб сліди на меблях.
Оскільки павуки віддають перевагу затемненим місцям, рекомендується збільшити освітленість у будинку, щоб скоротити кількість потенційних укриттів. Особливу увагу слід приділити стану вікон і дверей, встановивши ущільнювачі для усунення щілин, через які павуки можуть проникнути в житло. На городі і в саду необхідно працювати в рукавичках і закритому взутті. У разі тривалих прогулянок і проведення часу на природі, потрібно ретельно перевіряти речі, одяг і взуття. Якщо Ви помітили павука на собі – не намагайтеся схопити і розчавити його, - у такому випадку тварина встигне завдати укусу, у таких випадках швидко змахніть його на землю. Якщо планується купити засіб для профілактичної обробки, варто порівняти асортимент і вартість: ціна повинна відповідати результату, а відгуки - використовуватися як додатковий критерій вибору.