ru
Голландська цибуля-сіянка для посадки під зиму ПЕРЕЙТИ 
Відгуки: 10314
Каталог товарів
+38 (098) 132-05-74
Наша адреса
Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, місто Нікополь
Телефони
Графік роботи
  • Пн: з 8:00 до 18:00
  • Вт: з 8:00 до 18:00
  • Ср: з 8:00 до 18:00
  • Чт: з 8:00 до 18:00
  • Пт: з 8:00 до 18:00
  • Сб: з 8:00 до 17:00
  • Нд: з 8:00 до 17:00
E-mail
Ми в соцмережах
Перейти до контактів
Каталог
Головна
Закладки
0
Контакти

Ризоктоніоз або чорна парша бульб

Ризоктоніоз або чорна парша бульб

Ризоктоніоз картоплі – джерело інфекції та методи боротьби з хворобою

Багато городників-початківців вважають темні цятки на бульбах картоплі просто залишками грудочок ґрунту. Однак, якщо вони не зникають навіть після ретельного миття, це може вказувати на зараження рослини ризоктоніозом, відомим також як чорна парша. Ризоктоніоз або чорна парша являє собою одне з найбільш небезпечних і поширених захворювань картоплі. Це грибкове захворювання знищує бульби, листя та стебла рослини, що призводить до уповільнення її росту протягом вегетаційного періоду, а також зменшує врожайність і уражає продукцію під час зберігання. Особливо прогресує ця хвороба в умовах прохолодного та дощового літнього сезону, оскільки такі умови ідеально підходять для поширення грибних спор. Перебуваючи в такому середовищі, патоген здатний знищити до 30% урожаю. Збудником ризоктоніозу є гриб Rhizoctonia solani J.G. Kuhn у недосконалій міцеліальній стадії. Найчастіше хвороба виявляється на дорослих рослинах картоплі в період фази цвітіння.

У більшості випадків ступінь захворювання визначається зовнішніми умовами, такими як кількість інфекції в ґрунті та на насінні, а також щільністю посадки бульб. Хвороба найактивніше розвивається за температури ґрунту близько 17°С і вологості в діапазоні 60–70%. Найбільшої шкоди ризоктоніоз завдає насіннєвій картоплі, при зараженні грибком вона мало зберігається і майже не проростає. Інфекція призводить до загнивання вічок і паростків рослин, які в ряді випадків гинуть ще до виходу на поверхню ґрунту. Якщо ж сходам вдалося з'явитися, то вони вкрай ослаблені, тому розраховувати на отримання гарного врожаю не доводиться.

Гарною профілактикою в боротьбі проти збудників ризоктоніозу є застосування біологічних засобів, таких як Фітоцид. Корисні бактерії, що містяться в біопрепаратах, виробляють антибіотики, які є антагоністами стосовно фітопатогенів. Крім фунгіцидного захисту, їхня дія підвищує імунітет і чинить стимулювальний ефект на культури.

Протруювання бульб перед посадкою засобом Максим на основі флудіоксонілу є важливим профілактичним прийомом, який допомагає захистити посівний матеріал від ураження грибковими інфекціями ще на початкових етапах розвитку. Обробка створює захисний бар'єр навколо бульби, знижує ризик загнивання, зараження ґрунтовими патогенами та розвитку хвороб у період проростання, коли рослини особливо вразливі. Завдяки цьому вдається зберегти якість посадкового матеріалу, забезпечити більш дружні сходи та закласти основу для здорового росту культури. Також можна провести обробку протруйником Селест Топ (тіаметоксам 262.5 г/л, флудіоксоніл 25 г/л, дифеноконазол 25 г/л), який забезпечить захист посівного матеріалу не тільки від хвороб, а й комах-шкідників, що пошкоджують бульби та сходи.

Для того, щоб уберегти врожай, потрібно вміти розпізнавати ознаки хвороби та знати, як їх лікувати. При ураженні бульб на їхній поверхні формуються опуклі чорні утворення, відомі як склероції, що являють собою сплячу стадію грибка. Вони нагадують грудочки сухого бруду і погано зішкрібаються нігтем. При цьому вони майже не становлять небезпеки для бульб, оскільки перебувають у стані спокою. Однак за підвищеної вологості склероції починають стрімко проростати міцелієм, проникаючи безпосередньо в паростки та утворюючи на них темні кільця, а на бульбах з часом утворюються вдавлені бурі плями. За сухої та спекотної погоди (у фазі активного цвітіння) хвороба на бульбах може мати вигляд сітчастого некрозу, при цьому паростки та вічка починають поступово загнивати. В уражених рослин найчастіше спостерігається невисоке бадилля. У районі основи стебел можна помітити важко помітні, переважно попелястого кольору плями, на яких згодом з'являється білий наліт - це один із симптомів ризоктоніозу, відомий як «біла ніжка». Листя таких рослин стає ліловим і поступово скручується, нагадуючи форму човника, а в пазухах пагонів утворюються зелені повітряні бульбочки. На бічних пагонах утворюються темно-бурі плями, що сигналізують про те, що пагін починає гнити.

Обробка бульб перед посадкою

Перед посадкою картоплі важливо провести дезінфекцію посадкового матеріалу. Це є ефективною профілактикою проти хвороб і атак шкідників під час проростання. Додавання борної кислоти в розчин покращить стимуляцію росту. Така обробка бульб підвищить їхню стійкість і позитивно позначиться на врожайності. Існує два методи обробки: бульби можуть бути замочені на 2–3 години в розчинах, що мають дезінфікувальні та поживні властивості, або оброблені шляхом обприскування з розпилювача.

Під час підготовки посадкового матеріалу часто використовуються протруйники посадкового матеріалу - хімічні засоби, які запобігають росту спор грибів. Цей метод є найбільш ефективним та економічно вигідним для боротьби з ризоктоніозом. Одним із надійних способів уникнути ураження ризоктоніозом є проведення передпосівної обробки препаратом Тексіо Велум. При цьому 10 мл препарату необхідно розчинити в 0.1–0.2 л води та добре перемішати. Цього робочого розчину достатньо для протруювання 10 кг посівного матеріалу картоплі. Робочий розчин слід рівномірно розпилити за допомогою обприскувача на бульби картоплі перед посадкою та ретельно їх перемішати. Протруєний насіннєвий матеріал необхідно висадити найближчим часом після обробки.

Цей препарат містить у складі дві діючі речовини: імідаклоприд (imidacloprid) - інсектицид контактно-кишкової та системної дії, і пенцикурон (pencikuron) - фунгіцид, що має контактний спосіб проникнення. Пенцикурон впливає на джерело зараження шляхом блокування функціонального розвитку клітини та синтезу ключових ферментів гриба, це зупиняє ріст міцелію та нейтралізує подальший розвиток патогену. Такий механізм дії забезпечує надійний захист молодих рослин на початковому етапі вегетації. Тексіо Велум ефективний не тільки в боротьбі проти ризоктоніозу, парші, кореневих гнилей картоплі та інших овочевих культур, а також проти комах-шкідників, таких як колорадський жук, дротяник, попелиця та ін. Завдяки застосуванню цього протруйника досягається комбінований захист від шкідників і хвороб з ефектом стимуляції росту та розвитку рослин, що спричиняє підвищення врожайності та частки товарних бульб. Серед поширених протруйників для боротьби з чорною паршею виділяють такі препарати: Тирана (імідаклоприд, 280 г/л, тіабендазол, 80 г/л) і Сідгард (флудіоксоніл 25 г/л).

Для забезпечення річного врожаю картоплі необхідно регулярно підживлювати її, використовуючи мінеральні добрива (NPK) відповідно до рекомендацій агрохімічних лабораторій або досвідчених агрономів. Важливо враховувати специфіку ґрунту кожного поля, його склад і запланований розмір урожаю. Фосфорні та калійні добрива рекомендується вносити восени, а азотні - навесні. У деяких регіонах азотні добрива (аміачна селітра, сечовина та ін.) і фосфорні (суперфосфат подвійний) вносять перед весняною оранкою.

Картопля ефективно росте та розвивається, коли в ґрунті присутні мікроелементи, такі як бор, марганець, мідь, магній, цинк, молібден та інші. Ці елементи можуть вноситися в ґрунт разом із комплексними добривами, використовуватися для обробки насіннєвих бульб у вигляді слабких розчинів або застосовуватися для позакореневих підживлень рослин, поєднуючись з обприскуванням надземної частини картоплі для захисту від шкідників і хвороб.

Обприскування надземної частини картоплі мікродобривами можна ефективно поєднувати із захистом рослин від шкідників і хвороб, обробивши бульби перед посадкою розчином такого препарату, як Авангард Р+ АС Селектив. Щоб збільшити ефективність позакореневих підживлень, рекомендується проводити обробку бадилля наприкінці дня. У цей час, як правило, присутня підвищена вологість у повітрі, що сприяє більш тривалій фіксації крапель робочого розчину на поверхні рослин.

Обирайте сорти картоплі, стійкі до ризоктоніозу

Кожен фермер віддає перевагу певним сортам картоплі, але завдяки прогресу в аграрній науці асортимент сортів став набагато ширшим, і тепер можна обирати сорти, більш стійкі до хвороб, які забезпечують вищі врожаї. На цей момент повністю стійких до ризоктоніозу сортів картоплі не існує, проте є сорти, що мають підвищену стійкість, що дозволяє зменшити втрати врожаю. Експерти в галузі агрономії часто рекомендують обирати сорти голландської та німецької селекції. Приклади таких сортів: Крістіна, Саванна, Крістел, Інфініті, Озіріс та Електра. Це лише невелика частина списку, оскільки селекціонери продовжують розробляти нові сорти, що мають ще більшу стійкість до захворювань.

Дотримання сівозміни та правильна посадка - ключовий агротехнічний спосіб захисту

Щоб мінімізувати застосування засобів захисту рослин під час вирощування картоплі, важливо дотримуватися основних агротехнічних прийомів ще з моменту посадки. Використання здорового посадкового матеріалу, дотримання сівозміни, правильна схема посадки, своєчасне підгортання, розпушування ґрунту, видалення бур'янів і рослинних залишків допомагають знизити ризик розвитку хвороб і поширення шкідників. За збалансованого живлення, помірного поливу та гарного провітрювання посадок рослини формують міцніший імунітет, а необхідність у додаткових хімічних обробках значно зменшується.

Гарними попередниками для картоплі є багаторічні злакові, жито, овес, кукурудза, озимий ріпак і льон. Тоді як цукровий буряк, капуста, конюшина, гарбузові культури та томати, а також інші рослини родини пасльонових, у яких схожі збудники хвороб, можуть сприяти розвитку захворювання та накопиченню інфекції.

Під час посадки перевага надається більшим бульбам (70–100 г), оскільки вони менш сприйнятливі до хвороб. Насіннєву картоплю слід витримувати на світлі протягом 25–30 днів. За необхідності бульби можуть бути оброблені 1,5%-ним розчином борної кислоти (50 мл на 1 кг бульб) або 0,02%-ним розчином мідного купоросу (через 7–10 днів після початку пророщування та за тиждень до посадки). Ефективним є також метод обробки насіння деревною золою (1 кг на 50 кг посадкового матеріалу) або обробка спеціальними стимуляторами росту та мікроелементами. Усі ці методи зміцнюють стійкість картоплі до захворювань. Разом із цим необхідно проводити дезінфекцію бульб або насіннєвої картоплі за допомогою хімічних препаратів.

Для отримання найкращих результатів під час посадки картоплі температура ґрунту повинна бути не нижче +8 °С, хоча деякі фахівці рекомендують починати посадку за температури не менше +10 °С. Глибина посадки повинна бути не більше 6–8 см (для супіщаних ґрунтів - 8–11 см, для торф'яно-болотних - 12–14 см), що дозволяє зменшити ризик зараження. Вирощування картоплі на легких ґрунтах із гарною аерацією сприяє кращому доступу повітря до кореневої системи та посилює імунітет рослин. Навпаки, важкі глинисті ґрунти збільшують ризик розвитку ризоктоніозу, особливо якщо весна холодна та затяжна. На важких ґрунтах, схильних до утворення кірки, рекомендується боронувати поле через 4–5 днів після посадки та в період сходів.

Для запобігання повторному зараженню бульб картоплі ризоктоніозом за 7–10 днів до їх збирання рекомендується скошувати або знищувати бадилля рослин із використанням дозволених десикантів. Після видалення бадилля затримка збирання більш ніж на два тижні не рекомендується. Бажано проводити ці роботи до початку дощів. Оптимальним вважається збирати картоплю через 7 днів після знищення бадилля, оскільки відтермінування збирання сприяє збільшенню ураження бульб захворюванням.

Різоктоніоз або чорна парша бульб