Опис та особливості розвитку хвороби
Септоріоз, також відомий як біла плямистість, є одним із найбільш серйозних захворювань, яке здатне вражати як дикорослі, так і сільськогосподарські культури. Це грибкове захворювання, спричинене різними видами грибів роду Septoria, проявляється у вигляді світлих плям із темною облямівкою на листках рослин і за відсутності обробок спеціалізованими фунгіцидами негативно позначається на їхньому розвитку. Найбільшого поширення набули збудники хвороби виду Septoria graminum, Septoria tritici та Septoria nodorum, особливо серед злакових культур, як ярих, так і озимих. Серед інших уразливих рослин — смородина й аґрус, уражені грибком Septoria Ribis, помідори, на яких розвивається Septoria lycopersici, а також ріпак, соя, виноград та багато інших культур. Крім того, септоріоз вражає і коренеплоди (біла плямистість моркви), а також декоративні рослини, включно з флоксами та антуріумами, що ростуть на клумбах у садах, а також у домашніх умовах.
Перші ознаки цього грибкового захворювання проявляються у вигляді плям на листках рослин. Ці плями зазвичай світлі з темною облямівкою, однак іноді трапляються і жовті або коричневі плями з жовтуватим обрамленням. З часом вони ростуть і зливаються, покриваючи більшу частину листкової поверхні, і в центрі цих плям з'являються чорні точки пікнід грибка. Прогресування білої плямистості призводить до того, що листя на уражених рослинах в'яне й передчасно опадає, пагони стають зморшкуватими, набувають бурого кольору та вигинаються. Крім цього, спостерігається всихання кори на деревах і верхніх частин стебел. Коли більша частина листя рослини опадає, це призводить до порушення більшості ключових фізіологічних процесів, до аномального та мізерного цвітіння. Рослина не здатна утворювати нові бутони, а її захисні механізми слабшають, роблячи її більш уразливою до інших захворювань. Хвороба особливо активно прогресує в умовах високої вологості та за температури повітря від +20 до 25 °C.
Септоріоз яблуні та груші (плодових культур)
Правильний догляд і суворе дотримання агротехнічних правил забезпечують рослинам здоров'я та стійкість до хвороб. Як правило, рослини, які відчувають стрес або не отримують належного догляду, найбільш схильні до захворювань. У разі ураження яблуні або груші білою плямистістю на їхньому листі з'являються дрібні буруваті плями, які з часом можуть стати сірими й оточуються темною облямівкою. З часом захворювання призводить до передчасного пожовтіння листя, появи на ньому некротичних утворень, після чого листя висихає й опадає. Плодові дерева, уражені септоріозом, стають менш стійкими до морозів і менш життєздатними, що негативно позначається на врожайності. Як зазначається на практиці, груші більш схильні до цього захворювання, ніж яблуні. Патогенні гриби зимують в опалому листі, і з приходом весни, особливо в дощовий період, починається їхнє активне поширення на дерева та кущі за допомогою конідій. Захворювання особливо активно прогресує в умовах вологої та теплої погоди. Найчастіше цілеспрямовано профілактичні обробки груш і яблунь від септоріозу не проводять. Із цим завданням цілком справляються засоби, що використовуються для обприскування рослин від парші. Подібні превентивні обробки від парші проводять щороку до розкриття бруньок із використанням розчину Бруньки або мідного купоросу 1%, відразу ж після того, як дерево відцвіте, і через 15–20 днів після цього.
Для успішної боротьби із септоріозом важливо не нехтувати профілактичним обприскуванням, починаючи з ранньої весни. Якщо ви лише плануєте посадку грушевих або яблуневих дерев у своєму саду, особливу увагу варто приділити вибору сортів, що мають підвищену стійкість до білої плямистості та парші. Серед таких сортів яблунь можна виділити: Бессемянка мічурінська, Уелсі, Юний натураліст, Переможець, Коричне нове, Осіння радість та ін. А з грушевих дерев практично не хворіють на паршу та септоріоз такі сорти, як: Зимова деканка, Доктор Гейо, Ангулемська дукеса та Хардиева масловка.
Для того щоб посилити контроль розвитку хвороби, садівники й городники часто вдаються до використання сучасних фунгіцидів на основі міді, які представлені в спеціалізованих магазинах у широкому асортименті. Такі засоби на основі оксихлориду міді, як Чемпіон і Блу Бордо дисперс, є перевіреними в боротьбі проти багатьох інших грибкових захворювань: пероноспорозом, паршею, фітофторозом, альтернаріозом. До вибору засобів захисту варто поставитися уважно, оскільки вони можуть містити речовини, які можуть вплинути на врожайність. Із профілактичною метою можна звернути увагу на народні засоби, які часом виявляються досить дієвими. Проте за сильного ураження культур використання хімічних фунгіцидів стає неминучим. Однак профілактика також відіграє далеко не останню роль у боротьбі з хворобою, і тут необхідний комплексний підхід, за якого рекомендується дотримуватися певних агротехнічних вимог:
- Оперативно прибирайте та знищуйте опалі плоди й листя.
- Негайно обрізайте заражені частини рослин, захоплюючи при цьому частину здорової тканини, та обробляйте місця зрізів садовим варом.
- Регулярно оріть ґрунт навколо рослин.
- Проводьте профілактичне обприскування рослин засобами захисту в меншій концентрації, ніж для лікування вже заражених культур.
Септоріоз смородини та аґрусу
Ягідні кущі, такі як аґрус і смородина, також можуть страждати від септоріозу, особливо в умовах загущених посадок. Симптоми хвороби проявляються на листках у вигляді коричнюватих плям кутової або круглої форми, розміром від 0,2 до 0,3 см у діаметрі. З часом колір плям світлішає, але темне обрамлення залишається. Аналогічні плями можуть з'являтися і на плодах. За сильного ураження кущів листя починає опадати. Чорна смородина й аґрус більш сприйнятливі до білої плямистості порівняно з червоною смородиною.
Для запобігання зараженню кущів септоріозом рекомендується провести профілактичну обробку рослин і ґрунту в їхніх пристовбурних колах на початку весни, до розпускання бруньок препаратами для обробки саду.
Септоріоз малини
Малина також схильна до ураження септоріозом, збудником якого в цьому випадку є Septoria rubi. У хворого куща на листі з'являються коричневі плями округлої форми, які в поперечнику сягають від 0,2 до 0,3 см, у міру розвитку хвороби вони біліють.
Якщо не боротися з білою плямистістю, це може призвести до появи на стеблах великих бурих плям восени, які з часом можуть світлішати й розтріскуватися. Таке захворювання знижує зимостійкість рослин, і з приходом весни їхній стан погіршується, захворювання проявляється з новою силою. У результаті листя опадає раніше належного терміну, а на кущах утворюється менша кількість плодів, показники врожайності значно знижуються.
Якщо Ви виявили перші ознаки септоріозу на малині протягом періоду вегетації, важливо не ігнорувати цей стан, оскільки хвороба не зникне самостійно. У відповідь на це наприкінці осені необхідно ретельно очистити поверхню ґрунту в насадженнях малини від усіх рослинних решток, які необхідно спалити. Потім слід провести перекопування ґрунту навколо кущів. З наближенням весни, до початку активного руху соку в рослинах, рекомендується обприскати як самі кущі, так і ґрунт навколо них 3% розчином бордоської суміші. Перед початком цвітіння та після збирання врожаю слід повторити обробку, використовуючи вже 1% розчин того самого засобу. Знищення залишків інфекції восени, після опадання листя, полягає у збиранні та спалюванні опалого листя. Крім того, важливо здійснювати перекопування ґрунту навколо кущів на початку весни та наприкінці осені, а також підтримувати чистоту в пристовбурних колах, регулярно видаляючи бур'ян протягом усього вегетаційного періоду.
Септоріоз пшениці (цикл розвитку септоріозу на пшениці)
Сьогодні ми спостерігаємо постійне зростання частки зернових культур у сівозмінах, де акцент робиться не лише на розширенні засіяних територій, але насамперед на поліпшенні їхньої врожайності та економічної вигоди. На жаль, значна частина врожаю щороку пропадає через різноманітні хвороби, включно з грибковими. У зв'язку з цим пошук ефективних способів боротьби з хворобами зернових стає ключовим завданням для аграріїв. Однією з найбільш небезпечних хвороб пшениці є септоріоз, який здатний знищити до 50% урожаю.
Найбільш широко поширеними збудниками септоріозу на злакових культурах є гриби Septoria graminum, Septoria nodorum і Septoria graminum. Хвороба вражає насамперед листя Septoria tritici або надземні органи, включно зі стеблом і колосом Septoria nodorum. Особливо швидко септоріоз прогресує в умовах підвищеної вологості. При цьому найбільший ступінь поширення захворювання зазвичай спостерігається в період наливу зерна за температури повітря від +14° до +22°С і відносної вологості вище 90%. Тепла й дощова погода провокує утворення пікнід (нестатевих плодових тіл Septoria tritici), а під впливом вологи з них починають активно вивільнятися пікноспори. Вони можуть переноситися вітром на значні відстані, заражаючи здорові посіви. У період сильних дощів пікноспори змиваються з рослин і, поширюючись разом із водою, заражають нижні шари та листя сусідніх рослин. Цей процес інфікування пшениці може відбуватися неодноразово протягом сезону росту. Рослини, уражені спорами, відчувають зниження ефективності фотосинтезу, що призводить до уповільнення їхнього росту й розвитку, зменшення кількості зернівок у колосі та, як наслідок, до втрат урожаю зерна.
Для лікування рослин, уже уражених хворобою в інтенсивних умовах вирощування, застосовують професійні препарати, такі як Фалькон (тебуконазол 167 г/л, тріадименол 43 г/л, спіроксамін 250 г/л).
Септоріоз зимує у формі грибкового міцелію та пікнід із пікноспорами на непереораних рослинних рештках і стерні, а також зберігається в зернівках, уражених хворобою (Septoria nodorum). Усередині рослинних решток, що залишилися після збирання врожаю, розвивається форма гриба Septoria tritici. Гриб починає активно рости, і його міцелій швидко поширюється відмерлими рослинними тканинами. Потрапляючи на сходи пшениці, пікноспори за допомогою росткової трубки починають активно проростати, а міцелій, що розростається, проникає в рослинні тканини та призводить до загибелі живих клітин. Це призводить до втрати тургору листків і поступового руйнування компонентів, необхідних для виробництва хлорофілу. У результаті на поверхні рослин з'являються плями різних відтінків (хлороз), які швидко переходять у некрози, а потім на них формуються пікніди.
За умов високої вологості починається новий цикл розвитку пікноспор, тоді як тривалий період сухої та теплої погоди перешкоджає їхньому формуванню, тим самим значно зменшуючи рівень зараження рослин.
Симптоми септоріозу на зернових
У результаті зараження септоріозом на листках і стеблах пшениці утворюються кольорові плями неправильної форми, які можуть мати коричнюваті, жовтуваті або бурі відтінки з яскраво-жовтою або темною облямівкою чи без неї. Ці ділянки вкриваються дрібними чорними точками, які являють собою пікніди (плодові тіла конідіального спороношення грибів). Інфіковане листя рослин починає передчасно всихати, стебло зморщується або перегниває, а колос набуває темно-бурого забарвлення. При цьому він найчастіше відстає в розвитку та стає непридатним до плодоутворення.
Біла плямистість на ячмені найчастіше проявляється в останні місяці вегетаційного періоду, хоча в деяких випадках перші симптоми можуть з'явитися вже на стадії сходів. Симптоми цього захворювання на ячмені та пшениці ідентичні, оскільки обидві культури уражаються одним і тим самим видом грибка. У ячменю хвороба також може вражати не лише листя, але й стебла, а також колос. Для запобігання білій плямистості на зернових культурах застосовуються профілактичні заходи, описані далі.
Профілактичний контроль захворювання на зернових
Боротьба із септоріозом вимагає інтегрованого підходу, що враховує фітосанітарний стан рослин. У разі виявлення серйозного ураження рослин септоріозом їх слід негайно видалити та знищити для запобігання поширенню хвороби. Для запобігання зараженню пшениці септоріозом використовуються такі агротехнічні методи:
- Суворе дотримання сівозміни, що запобігає накопиченню збудників хвороби в ґрунті.
- Ґрунтовне знищення решток попередніх урожаїв, які можуть бути джерелом інфекції.
- Зяблева оранка, що сприяє руйнуванню грибних структур і загибелі спор протягом кількох тижнів.
- Вибір оптимального часу для сівби, що мінімізує ризик зараження.
- Протруювання насіння перед сівбою для захисту від початкового зараження, такими як Венцедор (тебуконазол 25 г/л, тирам 400 г/л); Селест Топ (тіаметоксам 262.5 г/л, флудіоксоніл 25 г/л, дифеноконазол 25 г/л)
- Використання стійких до грибкових захворювань сортів і гібридів пшениці, що знижують імовірність розвитку хвороби.
- Якщо зараження рослин проявляється слабо, пшеницю слід обробити мідьвмісними препаратами.
Як правило, на початку появи септоріозу розвиток хвороби вдається зупинити за допомогою фунгіцидів, що перешкоджатиме подальшому поширенню інфекції.
Септоріоз соняшнику
У разі ураження соняшнику білою плямистістю її перші симптоми спочатку можна побачити на сім'ядолях. Плямки жовтого кольору, що з'явилися, округлої форми (з часом вони стають бурими), спочатку покривають нижні листкові пластинки, поступово просуваючись до верхніх. Плями, що з'являються на поверхні листків, мають світлу облямівку, а утворення, розташовані на зворотному боці, мають обідок сіруватого кольору. З часом спостерігається відмирання та випадіння тканини, розташованої всередині плям, у результаті на листкових пластинках з'являються дірки. Іноді симптоми септоріозу можна побачити не лише на листі, але також на кошиках і стеблах рослини. Небезпека цього захворювання досить висока, у боротьбі з ним можуть допомогти агротехнічні методи, які докладно описані в розділі про пшеницю.
Септоріоз томатів
Ураженню септоріозом піддаються також деякі городні культури, такі як томати. Біла плямистість може занапастити як молоду розсаду, так і дорослі рослини в теплиці, однак найчастіше хворіють помідори, що вирощуються у відкритому ґрунті. У тепличних умовах боротися із захворюванням легше завдяки локалізованому характеру його прояву. На старому листі уражених рослин з'являються дрібні, вологі, темні плями, які іноді можуть утворюватися і на черешках, плодах, а також на чашолистках. З часом розмір плям збільшується, досягаючи в діаметрі приблизно 0,5 см, навколо них формується темна облямівка, а центр стає світлішим. Потім уражене листя жовтіє та відмирає, що уповільнює розвиток рослини через необхідність витрачати ресурси на ріст нового листя. Відомі випадки, коли в результаті зараження томатів септоріозом садівники втрачали до половини врожаю. Після того як на кущах будуть виявлені перші симптоми хвороби, їх обприскують розчином хлорокису міді. Ефективно бореться із септоріозом фунгіцид Тройсет (дифеноконазол 50 г/кг, диметоморф 40 г/кг, металаксил-м 40 г/кг). Але не варто забувати про те, що для надійного захисту цієї культури від септоріозу не слід нехтувати профілактичними заходами:
- В осінній період слід ретельно очистити територію від рослинних решток, які потрібно знищити шляхом спалювання, після чого рекомендується виконати глибоку оранку ґрунту.
- Томати бажано висаджувати на досить віддаленій відстані від інших культур, особливо від тих, що найчастіше страждають від грибкових хвороб.
- Необхідно забезпечити регулярну дезінфекцію теплиць, парників, ґрунту за допомогою сірчаних шашок, а також насіння або розсади перед садінням.
- Дотримання рекомендованих схем посадки допоможе забезпечити кожній рослині достатній доступ до свіжого повітря, що сприяє їхньому здоровому росту та розвитку.
Фунгіциди для захисту від септоріозу
Нині існує багато інших препаратів, які успішно борються проти білої плямистості та дозволені до застосування як у промисловому секторі, так і на присадибних ділянках. В умовах масштабного вирощування зернових і технічних культур, де збільшується ризик зараження грибковими інфекціями, зростає необхідність у фунгіцидному захисті посівів. Для розв'язання таких завдань існують спеціально розроблені системні препарати, такі як Кустодія (Custodia SC), на основі двох компонентів азоксистробіну (Azoxystrobin) хімічного класу стробілуринів і тебуконазолу (Tebuconazole) хімічного класу триазолів. Кустодія зареєстрована на багатьох культурах і є потужним засобом проти різних грибкових хвороб та ефективна як для профілактичних, так і для лікувальних обробок на різних стадіях розвитку хвороби. Засіб швидко всмоктується та поширюється рослиною, досягаючи нового листя й пагонів, сприяючи їхньому захисту та росту. Синергічний ефект активних речовин посилює фунгіцидну активність, водночас сприяючи збільшенню врожайності, що вкрай важливо для аграрної галузі.
Написати коментар