Щитівка на кімнатних рослинах

Якої шкоди завдає щитівка кімнатним рослинам? 

Щитівка належить до загіну напівтвердокрилі, підряду червеців або щитівок (Coccodea), сімейства кокциди (Diaspididae). Тіло шкідника зверху покрите твердим восковим панцирем коричневого кольору, звідки й походить назва комахи. Занести щитівку в кімнатні умови можна з купленою квіткою з магазину, а також разом з посадковим матеріалом або ґрунтом. Ротовий апарат у всіх щитівок — колючо-сисного типу, за допомогою якого вони прикріплюються до стебел і листя, живлячись соком рослин. На місці пошкодження з’являються жовті плямки, які з часом збільшуються по мірі висмоктування клітинного соку комахою; потім лист зовсім жовтіє або буріє, скручується і опадає. Кімнатні квіти перестають рости, їх гілки оголюються, рослина поступово всихає. Це також негативно впливає на утворення зав’язі й викликає усихання квіток. Окрім листя, щитівки також можуть живитися соком плодів, наприклад, декоративних цитрусових рослин (мандарини, лимони), вирощуваних у горщиках. Липкі виділення на листках — явна ознака появи щитівки. Шкідник виділяє солодку рідину — падь, яка покриває стебла, черешки, листя, бутони та плоди. Липкий шар стає середовищем для розвитку сажистого грибка, який також завдає шкоди рослині. Найбільшу небезпеку для кімнатних квітів становлять личинки щитівок: всього через кілька годин після виходу з численних яєць, відкладених самкою, вони розселяються по всій рослині та починають висмоктувати сік, при цьому листова поверхня повністю вкривається щитками. 

Зовнішній вигляд і розвиток щитівок

Зовні більшість щитівок, поширених на кімнатних квітах, мають такі характеристики:

• Середній розмір імаго — 5 мм завдовжки
• Округла або овальна форма тіла від 1.5 до 2 мм завдовжки
• Коричневий щиток, що покриває все тіло або частково; зовні може бути сильно випуклим, напівсферичної форми або сплющеним
• Колір комах під щитком — білий або блідо-коричневий
• У личинок на різних фазах розвитку щиток часто буває неоднорідного забарвлення, наприклад, зовнішнє кільце золотисто-коричневе, центральна частина — темно-коричнева
• Самці — білі, опушені або червонувато-сірі, з сегментованим тілом.

На відміну від самок, у яких відсутні лапки, крила та очі, але добре розвинені ротові органи колючо-сисного типу, у самців редуковані ротові органи, зате є очі, повністю сформовані кінцівки та крила. Тіло сегментоване на голову, груди та черевце. Чоловічі особини також мають невеликий щиток.

Яйця щитівки мають овальну форму, у деяких видів — видовжено-овальну, зазвичай білого або світло-сірого кольору, поступово темніють до світло-коричневого. Яйця дуже дрібні, приблизно 0.1-0.3 мм; під мікроскопом виглядають як маленькі черв’ячки.

Личинки першого віку називаються бродяжками. Вони мають сплющене овальне тіло до 0.3 мм завдовжки, жовтуватого кольору, з трьома парами ніг, вусиками та очима. Личинка другого віку більша: її тіло біле або сіре, задня частина зазвичай темніша, розміри досягають 0.5 мм. На даній стадії розвитку у личинок самок вже відсутні ніжки, вусики та очі. Від дорослої особини її відрізняють лише розмір і світліше забарвлення щитка.

Самки відкладають до сотні яєць. Яйця дуже стійкі до низьких температур навколишнього середовища. З них вилуплюються личинки, які повзають у пошуках підходящого місця, а присмоктавшись до рослини, поступово втрачають рухливість. Через 30 днів комаха стає статевозрілою. Несприятливими факторами для щитівок є яскраве сонце та сухість повітря. Серед кімнатних рослин шкідник віддає перевагу цитрусовим, орхідеям та трояндам, а також полюбляє пальми, драцени, юкки, плющі, циперуси, декоративні лаври, олеандри, гібіскуси, хлорофітуми, герані, фікуси, гіпеаструми.

Щитівку легко сплутати з ложнощитівкою — членистоногою комахою з того ж загіну Coccodea, яку виділяють в окреме сімейство, що налічує понад 1000 видів. Ложнощитівки відрізняються від щитівок тим, що у них відсутній восковий панцир, а яйцекладки та личинки захищає висохлий хітиновий покрив самок, які після відкладання яєць гинуть. 

Види щитівок та їх відмінні особливості

Існує понад 2000 видів даного шкідника, які можуть оселятися в саду та пошкоджувати плодові дерева і ягідні чагарники, завдаючи значної шкоди врожаю. Більшість видів щитівок є яйцекладними, і лише деякі відносяться до живородних, наприклад, каліфорнійська щитівка. До найпоширеніших видів щитівок, що вражають різні культури, належать такі:

• Каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus). Даний шкідник поширений повсюдно та вражає близько двох сотень видів рослин. Його щитки округлої форми, сірувато-коричневого кольору, завдовжки від 1.5 до 2 мм. Комаха розмножується дуже швидко: за теплий сезон з'являється до чотирьох поколінь.
• Яблунева зап’ятовидна щитівка (Lepidosaphes ulmi). Найчастіше зустрічається на плодових рослинах родини розоцвітих, винограді, волоському горіхі, хвойних рослинах. Зазвичай уражає стовбури та гілки, викликаючи їх всихання. Щиток коричнювато-сірий, має форму витягнутої мушлі або зап'ятої, довжина близько 4 мм. За весняно-літній сезон виводиться одне покоління шкідників.
• Грушева червона (Epidiaspis leperii) та жовта щитівка (Quadraspidiotus pyri). Найчастіше вражають яблуні та груші. Запліднені восени самки дають потомство навесні наступного року. Щитки самок можуть бути пофарбовані в сірий, бурий або чорний кольори.
• Тутова щитівка (Pseudaulacaspis pentagona) є поліфагом, як і каліфорнійська щитівка. Вона оселяється на кущах і плодових деревах, а також на овочевих рослинах. Тіло самки жовтого або блідо-оранжевого кольору, розміром близько 0.2 см.
• Кактусова щитівка (Diaspis echinocacti). Даний вид щитівок шкодить кактусам та іншим сукулентам, швидко поширюючись на весь кущ. Зовнішній вигляд комахи характеризується білим щитком округлої форми, розміром близько 0.25 см.
• Трояндова щитівка (Aulacaspis rosae). Шкідник живиться надземною частиною троянд, шипшини, суниці та ожини. Процес її життєдіяльності призводить до швидкого та значного руйнування судинної системи куща. Відмітні зовнішні ознаки цього виду — жовте або коричневе тіло з білим щитком, розміром близько 0.4 см. 

Народні методи боротьби зі шкідниками

На початковій стадії зараження рослин та для профілактики можна використовувати народні методи боротьби з щитівкою. За рекомендаціями досвідчених квітникарів зібрано такі рецепти:

• Мильно-спиртовий та мильно-олійний розчин. Потрібно підготувати 15 мл мила, змішаного з 10 мл спирту, та додати в 1 л води. Засіб збовтують до утворення піни і наносять на листя. Якщо замість спирту використовувати олію, то дозування змінюється: 10 мл рідкого мила змішують з 5 мл рослинної олії та 30 мл води. Отриманим складом змащують листя і накривають рослину поліетиленовим пакетом. Через 12 годин листя промивають теплою водою. Процедуру проводять 2 рази з інтервалом у 7 днів.
• Цибулевий настій. Середню цибулину натирають та заливають 250 мл води на 3 години. Процідженим розчином обполіскують листя 4 рази з інтервалом у 8 днів.
• Настій тютюну. 80 г подрібненого тютюну заливають 1 л води і настоюють протягом 24 годин. Після цього настій проціджують, доводять об’єм до 2 л і обприскують рослини.

Хімічні препарати від щитівок 

При масовому зараженні кімнатних квітів комахами-шкідниками одними народними засобами не обійтися. Серед найчастіше використовуваних препаратів у боротьбі з щитівкою на кімнатних рослинах виділяють такі:

• Актара (тіаметоксам/thiamethoxam 250 г/кг). Діюча речовина даного засобу є конкурентним модулятором нікотинових ацетилхолінових рецепторів (НАЦХР) нервової системи. Активний компонент швидко поглинається листям і стеблами та завдяки системним властивостям переміщується по ксилемі в необроблені частини рослин, впливаючи на рецептори нервової системи комах, викликаючи їх загибель, забезпечуючи тривалий захист до 24 днів.
• Актеллік (піриміфос-метил/pirimifos-methyl, 500 г/л). Діюча речовина препарату має контактно-системні властивості та фумігаційну активність. Разом з випарами робочого розчину активний компонент проникає у важкодоступні та необроблені ділянки рослин, знищуючи щитівку, приховану від очей. Піриміфос-метил є інгібітором ацетилхолінестерази (АХЕ), порушує роботу нервової системи різних органів, що призводить до загибелі щитівки.

Хімічні засоби боротьби з щитівкою рекомендується застосовувати на відкритому повітрі, а за відсутності такої можливості можна скористатися балконом. Спочатку видаляють шкідника механічним шляхом, обробляючи надземну частину рослини мильним розчином. Листя та стебла промивають під проточною водою, а потім обробляють робочим розчином, підготовленим згідно з інструкцією препарату. Потім квітку накривають поліетиленовим пакетом і залишають на пів години. Після цього пакет знімають і промивають оброблену частину під проточною водою. Щоб у горщику не залишилися яйця щитівки, краще замінити верхній шар ґрунту.

• Фараон (хлорпірифос/chlorpyrifos, 480 г/л, лямбда-цигалотрин/lambda-cyhalothrin, 7,5 г/л). Під час обробок інсектицидом дані речовини контактно-кишковим способом проникають в організм шкідника, інгібуючи синтез ферменту ацетилхолінестерази, порушуючи передачу нервового імпульсу. Одночасно інсектицид уповільнює роботу натрієвих каналів нервових клітин. Як наслідок, у шкідників спостерігається судомна активність м'язів (тремор), параліч і настає загибель. Компонент хлорпірифос має фумігаційний ефект, що дозволяє інсектициду проникати разом із випарами робочого розчину у важкодоступні ділянки рослин, знищуючи приховано живучі види комах. Препарат діє згубно на всі стадії розвитку щитівок, знищуючи також личинки та яйця, не допускаючи масового виходу та поширення нового покоління.
• Міст Супер (тіаметоксам/thiamethoxam, 126 г/л, лямбда-цигалотрин/lambda-cyhalothrin, 95 г/л). При обприскуванні культур даним препаратом його активні компоненти проникають в оброблені рослинні тканини. Міст Супер діє на шкідників при контакті з хітиновим покривом та під час поїдання обробленого листя. Дія інсектициду дозволяє знищити комах на всіх стадіях їх розвитку: дорослих особин, яйця та личинки.

Крім вищезгаданих засобів, для ефективного захисту горшкових рослин від комплексу листогризучих і сисних шкідників також використовують спеціалізовані препарати, які застосовують методом обприскування по листю: Доктор Ефект Kvitofor, Royal mix від шкідників, спрей Dr.Help, а також інсектицид Міледі в таблетках. Для позбавлення від щитівки також підходять готові до використання препарати у паличках, що містять як добрива, так і інсектицидні речовини від шкідників кімнатних рослин: Zielony Dom, Чистий лист. Застосовувати їх досить просто: необхідно помістити паличку в горщик з рослиною і полити водою, після чого вона поступово вивільняє складові компоненти, забезпечуючи захист і живлення рослин на термін до 3 місяців. Такий спосіб є зручнішим, оскільки не вимагає розведення та дотримання точних концентрацій.

Серед біологічних засобів захисту хороші результати забезпечують такі препарати: інсекто-акарицид ENZIM AGRO, Бітоксибацилін та Фітоверм.

Профілактичні методи

Щоб уберегти кімнатні рослини від щитівок, слід вжити низку профілактичних заходів:

• Регулярно перевіряйте якість субстрату в ємності з рослиною, звертайте увагу на його чистоту та якість.
• Своєчасно обрізайте ослаблені та відмерлі стебла, обов’язково дезінфікуючи місця зрізів.
• Регулярно провітрюйте кімнату, особливо в останні зимові та перші весняні тижні, підтримуйте оптимальний рівень вологості для рослин. При необхідності зволожуйте їх обприскувачем, приділяючи особливу увагу контролю стану зворотної сторони листя.
• Новий саджанець або рослину, що влітку перебувала на вулиці, поміщайте на карантин на 2–4 тижні окремо від інших рослин. Спостерігайте за її станом і при необхідності обробляйте засобом від шкідників та захворювань.
• Створюйте кімнатним квітам належні умови для здорового розвитку: забезпечуйте достатню кількість тепла і світла, помірно поливайте, уникаючи переливу, та проводьте підживлення добривами.
• Регулярно оглядайте рослини, видаляйте відмерле листя та стебла, не допускайте загнивання та появи цвілі.
• Періодично проливайте ґрунт слабким розчином марганцівки з профілактичною метою.
• Обробляйте підставки та підвіконня антисептиками.