Шютте хвойних

Діагностика та різновиди шютте

Хвойні рослини широко використовуються для ландшафтного дизайну та озеленення територій, завдяки їхній життєстійкості, що може створити ілюзію їхньої невразливості до хвороб. Втім, це уявлення помилкове, оскільки хвойники також піддаються атакам різних грибкових інфекцій, здатних викликати загибель рослин, однак, розпізнавши ознаки хвороби та вчасно вживши заходів захисту, можна зберегти здоров'я та довголіття дерев. Більшість захворювань хвойних рослин викликають грибки, яким не вистачає хлорофілу, і вони отримують живлення, паразитуючи на деревах. Групу грибкових хвороб, якими уражаються тільки хвойні породи, називають шютте. Назва хвороби походить від німецького дієслова "schütten", що означає "осипатися". Ця назва відображає основний симптом захворювання, - передчасне опадання хвої. Через прискорене осипання, хвоїнки не встигають природним чином оновитися та відновити колір хвої, через що рослина слабшає, втрачаючи природні захисні функції. Шютте охоплює численні види хвойних та вічнозелених рослин, спільною ознакою яких є зміна кольору хвої та поява на хвоїнках апотеціїв (плодових тіл) у вигляді точок і рисочок темного кольору.

Для різних видів хвойних характерні різні різновиди шютте, наприклад, існує шютте туї або шютте модрини, викликане різними видами збудників однієї групи з аналогічними симптомами захворювання. Побуріння хвої у ялин та ялиць викликається грибком Rhizosphaera, при цьому найбільш уразливі до нього блакитна ялина, східна ялина та ялиця, тоді як європейська ялина (Picea abies) має більш високу стійкість. Основною ознакою хвороби є поява жовтих областей на хвої першого року. До кінця зими та на початку весни уражена хвоя змінює колір на пурпурно-коричневий. При огляді під збільшувальним склом на голках можна помітити чорні точки, що служать ключовою діагностичною ознакою. Грибок проникає всередину хвої через продихи та здатний перезимовувати в уражених ділянках рослинних тканин. Хвороба активно розвивається при м'яких температурах і тривалому вологому стані хвої, поширюючись за допомогою вітру та крапель дощу в період з весни до осені.

Захворювання легше попередити, ніж лікувати, тому важливо своєчасно проводити профілактичні заходи та регулярно оглядати рослини. При підвищеному ризику зараження слід переходити до обробок фунгіцидами, призначеними для захисту хвойних культур від шютте.

Перед тим, як приступити до вибору засобу, необхідно вирізати всі пошкоджені гілки, прибрати та спалити всю опалу хвою (спори грибка зберігають життєздатність тривалий час). Секатори після обрізки потрібно продезінфікувати, а зрізи змастити садовим варом.

Головну небезпеку шютте становить для молодих рослин перших двох років життя. Шютте може протікати як рослинна епідемія – епіфітотія з масовою загибеллю хвойних рослин. Опадання хвої призводить до втрати декоративних властивостей, а також загалом погіршує імунітет рослини. Дерево, ослаблене патогенами шютте, вже не може протистояти іншим хвороботворним грибам і комахам-шкідникам.

Для того, щоб вчасно виявити хворобу, садівникам рекомендується ретельно перевіряти стан дерев восени та навесні на наявність будь-яких аномалій, включаючи незвичайні плями, ущільнення на голках, потемніння та передчасне опадання хвої. У разі виявлення ознак хвороби, необхідно негайно приступити до обробки ураженого дерева та вжити заходів щодо захисту сусідніх рослин.

Розвиток патогену

Міцелій бурого гриба шютте активно розвивається під шаром снігу при температурі трохи вище 0.5 °С. Коли сніг тане, голки хвойних, уражені грибком, набувають бурого кольору. Згодом, на деяких видах зараженої хвої можна виявити чорно-сіру павутину міцелію, а при уважному огляді через збільшувальне скло стають помітними чорні точки, що являють собою плодові тіла збудника. Молоді дерева після пересадки, особливо ослаблені та найбільш уразливі до хвороби. У ялівцю, наприклад, ураження шютте помічається на старій хвої пізніше, на початку літа, при цьому вона змінює свій колір на жовто-бурий. До кінця літа на кінчиках хвоїнок з'являються темні точки, що є плодовими тілами гриба зі спорами. Гриб найбільш активно процвітає в умовах високої вологості, і в першу чергу уражає ослаблені екземпляри. Проникаючи в деревину, міцелій та продукти життєдіяльності грибка, блокують надходження поживних речовин до хвої, що призводить до її пожовтіння та висихання, при цьому хвоя поки залишається триматися на гілках.

Щоб не допустити проникнення патогенних спор ранньою весною після танення снігу хвойні культури слід обробляти профілактично препаратами для обприскування дерев і чагарників навіть за відсутності симптомів шютте.

Спори, що дозріли в сумках, швидко поширюються повітрям, заражаючи здорову хвою. Наявність снігового покриву взимку створює сприятливі умови для перезимівлі патогенів, а повільне танення снігу навесні сприяє поширенню хвороби. Шютте, що уражає сосни, проявляється при температурах близько 0 °С під снігом. Навесні та на початку літнього періоду хвороба активно поширюється, пошкоджуючи деревину та викликаючи пожовтіння і червоно-буре забарвлення хвої. При цьому сусідні молоді дерева особливо схильні до хвороби, і можуть загинути через зараження.

Існують різні різновиди шютте, аналогічні за симптоматикою, які класифікуються залежно від виду збудника хвороби.

Профілактика заходів захисту

Лікування шютте на хвойниках досить складний і тривалий процес, причому на останніх стадіях розвитку хвороби, врятувати дерево вже не представляється можливим. Тому першочергову увагу приділяють профілактиці, яка зводиться до наступних моментів:

• Щільна посадка дерев обмежує потік повітря між ними, створюючи ідеальні умови для розвитку інфекцій.
• Регулярне прибирання опалої хвої, бажано щорічно, з подальшим її спалюванням допоможе запобігти поширенню хвороб.
• Віддавайте перевагу рослинам, адаптованим до кліматичних умов вашого регіону. Уникайте обрізки хвойних у період, коли їхня хвоя волога. У разі підозри на захворювання, уникайте зрошення крони, щоб не сприяти поширенню спор з водою.
• Правильний вибір місця. Садити хвойні рослини слід на легкому, добре дренованому ґрунті. Крім того, дерева потребують великої кількості світла - розташовувати в густій тіні не рекомендується навіть витривалі ялини.
• Щоб не допустити ослаблення рослин внаслідок дефіциту мікроелементів, рекомендується періодично вносити правильно підібрані комплексні добрива для хвойних.
• Стресові фактори, такі як посуха, занадто глибока посадка та механічні пошкодження коренів можуть посилити тяжкість хвороби, тому важливо підтримувати хвойники стимуляторами росту.
• Прохолодна та дощова погода або тривалі періоди вологості також сприяють розвитку інфекцій.
• Потенційно патогенні грибки та комахи-шкідники зменшують життєздатність дерева, а в'янення або відмирання гілок у нижній частині крони вимагають обрізки для запобігання поширенню хвороби.

Лікування шютте на хвойниках

Обробка бордоською сумішшю - Один з найпопулярніших протигрибкових препаратів приносить користь на ранніх стадіях розвитку шютте хвойних. Даний препарат застосовують для обприскування хвойних по кроні. Розчин 3% використовують на початку весни. Якщо обробку доводиться повторювати влітку, то роблять засіб з концентрацією 1%.

Можна також скористатися фунгіцидом Світч ( ципродиліл/ciprodinil 375 г/кг, флудіоксоніл/fludioxonil 250 г/кг) на початковому етапі формування приросту, а на більш пізніх стадіях вегетації – препаратом Скор (дифеноконазол/difenoconazole, 250 г/л) з додаванням біостимулятора з амінокислотами Ізабіон.

До виявлення або при появі перших ознак хвороби, можна також обприскати уражені гілки фунгіцидами на основі тіофанат-метилу (thiophanate-methyl), що належить до класу бензімідазолів, такими, як Сальто. Тіофанат-метил є системним фунгіцидом, і має здатність переміщатися всередині рослини. Після обробки рослини фунгіцид поглинається і транспортується через її судинну систему, забезпечуючи захист не тільки оброблених, але й нового приросту. Механізм дії тіофанат-метилу полягає в його здатності порушувати мітотичний процес у клітинах грибів (блокуючи поділ клітин і ріст грибкових ниток). Тим самим, засіб стримує утворення мікотоксинів, і продуктів життєдіяльності патогенів, що блокують надходження живлення до клітин.

Звичайне шютте сосни

Причинами даного виду хвороби є аскоміцети, або сумчасті гриби, іменовані Lophodermium seditiosum і Lophodermium pinastri. Ці гриби спеціалізуються на ураженні сосен, при цьому Lophodermium seditiosum в основному атакує молоді дерева та сіянці до семирічного віку, тоді як Lophodermium pinastri націлений на дерева, вік яких перевищує вісім років. Досвідчені садівники можуть помітити перші симптоми зараження вже в жовтні-листопаді, коли на нижніх гілках уражених дерев починають з'являтися невеликі жовтуваті плями. До весни, після танення снігу, стан хвої значно погіршується: вона змінює колір на червонувато-бурий і починає опадати. Слідом за опалою хвоєю можуть уражатися і відмирати молоді пагони. Влітку в місцях ураження дозрівають апотеції – плодові тіла гриба, що випускають у повітря нові спори.

Снігове шютте хвойних (Фацидіоз)

Збудник снігового шютте — гриб Phacidium infestans. Цією хворобою уражаються ялини, сосни та ялівці. Найчастіше це молоді самосівні рослини, а також сіянці в розсадниках. Хвороба розвивається на рослинах, повністю вкритих снігом при температурі близько 0°С. Такі умови створюються в тому випадку, якщо сніг лягає на незамерзлий ґрунт. Якщо земля встигла промерзнути до снігопадів, то розвиток хвороби зупиниться. Зараження виявляється відразу після сходу снігу, при цьому хворі деревця будуть оповиті щільною бруднувато-білою плівкою міцелію. На повітрі плівка руйнується, уражена хвоя стає темною, а влітку світлішає, стаючи попелясто-сірою. У цей період дозрівають і викидаються спори гриба-збудника. Хвоя довго не опадає, при цьому легко кришиться, якщо її розтерти між пальцями. Щоб уберегти посадки від подальшого поширення патогену, слід негайно приступити до обробок системними фунгіцидами або застосувати комплексний засіб Рятівник хвої та газону, який захистить культури в тому числі від комах-шкідників.

Буре шютте або бура снігова пліснява

Незважаючи на те, що хвороба уражає дерево вже в осінній період, прояви захворювання стають помітними лише в березні-квітні наступного року. З приходом весни та таненням снігу, хвоя набуває темного бурого кольору. Липкий наліт на хвої перешкоджає її природному опаданню протягом тривалого часу. До вересня на поверхні хвоїнок формуються апотеції — плодові тіла гриба, що мають форму глечика або овалу.

Сіре шютте сосни

Захворювання викликається грибком Lophodermella sulcigena. Першою і найбільш помітною ознакою сірого шютте є зміна кольору хвої. Спочатку зелена хвоя починає жовтіти, а після - набувати сірого або сріблястого відтінку, що є індикатором початкової стадії зараження, і відображено в самій назві хвороби. Зазвичай інфікування починається на початку літнього сезону. Крім того, на уражених голках можуть з'являтися смуги насиченого буро-фіолетового кольору.

Шютте ялівцю

Хвороба шютте ялівцю активно розвивається в умовах високої вологості та помірних температур, особливо у весняні або осінні періоди. Заразитися рослини можуть як від спор, що переносяться вітром і дощем, так і через прямий контакт з ураженими чагарниками.

Шютте ялівцю викликано грибком Lophodermium juniperinum. На початковому етапі хвороба проявляється з усихання окремих невеликих гілочок. Однак захворювання досить швидко поширюється та охоплює всю рослину. При цьому зелений покрив куща може обростати грибами розміром до 1.5 мм, що виживають при низьких температурах.
Плодові тіла, апотеції, стають видні на вже загиблій хвої. Серед найбільш схильних порід — ялівець скельний «Скай Рокет» та різновиди сортів ялівцю лускатого. При щільній посадці ялівців у складі живої огорожі ризик розвитку шютте стає особливо високим і небезпечним для рослин. На ураженій хвої можна виявити формування темних, іноді майже чорних плодових тіл гриба. Грибні структури містять спори, які можуть поширюватися на інші частини рослини або навіть на сусідні ялівці.

Захворювання може уповільнити ріст ялівцю, викликати деформацію гілок та зменшення кількості нових пагонів. Тому після танення снігу можна відразу застосувати мідьвмісні препарати, або засоби, що містять сірку, такі як Мікротіол Спеціаль.

Шютте туї

При ураженні туї гриби-аскоміцети заражають крону, змінюючи її колір на коричнево-сірий. Іноді уражена туя нагадує обвуглене дерево. Хвороба проявляється навесні, коли грибок активізується з настанням тепла. Він дуже швидко поширюється протягом усього року та здатний повністю знищити посадки. Заражені гілки необхідно зрізати відразу після виявлення та знищувати. Слід прибирати й знищувати опалу хвою, яка може містити апотеції – плодові тіла збудника інфекції.

Шютте ялини

Захворювання провокує збудник Lophodermium macrosporum. Наприкінці квітня або в травні хвоїнки ялини жовтіють і буріють, а потім поступово починають опадати. Недуга розвивається повільно, помітно обсипається дерево тільки через рік або пізніше. До осені на голках стають помітними плодові тіла збудника хвороби - подовжені чорні нарости до 3.5 мм.

Шютте сосни Веймутової

Сосна веймутова страждає від грибка з роду Leptostroma. Шютте проявляється зміною кольору хвої — голки стають коричневими, висихають, покриваються дрібними чорними точками. Зазвичай інфекція уражає старі пагони, але може зачіпати й однорічні гілки.

Шютте модрини (Меріоз)

Захворювання може бути викликане грибками Meria laricis або Hypodermella laricis. Зовнішні ознаки хвороби проявляються ближче до травня-місяця, при цьому на хвої модрини виникають червоно-бурі плями. Поступово вони збільшуються в розмірах, зливаються між собою та темнішають, утворюючи щільний наліт. На внутрішньому боці голок з'являються білі точки-конідії.