Травневий жук (хрущ): як вберегти врожай від шкідника?

Чим харчується травневий жук, де мешкає і якої шкоди завдає?

Травневий хрущ, (лат. Melolontha) - представник ряду твердокрилих комах (Coleoptera), що належать до родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), підродини хрущів. Комаха вважається одним із найвідоміших шкідників сільськогосподарських культур. Свою назву комахи отримали завдяки здатності з’являтися навесні й починати активну життєдіяльність у травні або наприкінці квітня. Основними підвидами, які трапляються в садах, є західний і східний. Західний різновид більший за розмірами - до 3.2–3.5 см, його черевце більш звужене біля основи. Літ у західних жуків починається на 10–12 днів пізніше, до того ж вони більш світло- й теплолюбні та воліють оселятися на полях. Голова, черевце й передньоспинка західного травневого жука мають чорне забарвлення. Для східних жуків характерна мінливість забарвлення, але переважним кольором надкрил є буруватий із червоним відливом.

Личинки, що ростуть у землі, дуже ненажерливі, саме вони є причиною причиною серйозних пошкоджень кореневої системи рослин, що призводить до уповільнення росту, в’янення та загибелі молодих саджанців. Боротьба з личинками ускладнюється тим, що вони мешкають у товщі ґрунту й залишаються непомітними до появи ознак пошкодження. У разі виявлення шкідників необхідно використовувати спеціалізовані інсектициди із загортанням у ґрунт. Захистити кореневу систему саджанців плодових дерев від ненажерливих личинок можна, застосувавши препарат Інспіратор, виготовлений у формі таблеток. Під час посадки саджанців вносять у посадкову яму по 1–2 таблетки, залежно від об’єму вегетативної маси рослини. У період вегетації саджанців рекомендується вносити 1–2 таблетки в ділянку коренів рослини один раз на рік. Спочатку слід зволожити землю, а потім за допомогою палиці або іншого пристосування помістити таблетку Ініціатор у кореневу зону рослини. Наприкінці потрібно добре пролити ґрунт водою та розпушити. Кожна таблетка містить комбінацію комбінацію добрив і системного інсектициду імідаклоприд (imidacloprid), дія яких захистить культури на строк до 1–2 років, залежно від швидкості росту й умов вирощування. Поступове вивільнення мікроелементів забезпечить базове поживне підживлення рослинам протягом тривалого часу.

На першому році життя вони цілком нешкідливі, задовольняються гумусом і кореневищами трав. Але вже через рік личинка хруща починає живитися коренями молодих дерев, плодових і ягідних культур. Вони прогризають корені дерев і чагарників, а також пошкоджують польові й овочеві культури. Особливим делікатесом для личинок є корінці коренеплодів: моркви, буряка, цибулі, картоплі, а також корені кукурудзи, полуниці, молодих хвойних рослин. Існує загальноприйнятий поріг шкідливості - одна комаха на 1 м2 площі, хоча таку статистику можна оцінити лише вельми поверхово, оскільки ненажерливість личинок першого, другого й третього року суттєво відрізняється.

На території України мешкають обидва види - як західний (Melolontha melolontha), так і східний хрущ (Melolontha hippocastani). Ці жуки поширені в різних екологічних зонах країни, при цьому східний може бути більш характерним для східних і північних регіонів, тоді як західний - відповідно для західних і центральних. Обидва види можуть траплятися в одних і тих самих областях, особливо в перехідних екозонах. Здебільшого травневі жуки трапляються в долинах річок, поблизу лісів, у місцях, де є не лише їжа, а й пухкий піщаний або супіщаний ґрунт. Ці комахи не полюбляють місцевості з переважанням глинистих ґрунтів, оскільки самки просто не зможуть прорити тунель і відкласти яйця в такій землі. Основу раціону живлення дорослого хруща становлять молоді пагони, листя, квітки й зав’язі культурних і дикорослих дерев та чагарників. Улюбленими плодовими рослинами комах є яблуня, вишня, черешня, слива, обліпиха, аґрус і чорна смородина. Комахи із задоволенням їдять листя клена, горобини, тополі, берези, каштана, верби, липи. Виїдаючи внутрішню частину квітів і молодого листя, дорослого жука завдають непоправної шкоди плодовим і декоративним деревам, чагарникам та овочевим культурам.

Зовнішній вигляд імаго

Тулуб комахи вкритий хітиновим панциром, має округло-довгасту форму і може досягати до 3.5 см у довжину. Черевце захищають жорсткі блискучі надкрила, їх забарвлення варіюється від золотисто-бурих до чорно-коричневих відтінків. Тіло жука вкрите дрібними сірими волосками різної густоти, на грудному сегменті розміщені 3 пари лапок. На голові розташовані складні очі та пара вусиків, що складаються з безлічі сегментів, які виконують функцію «антени», допомагаючи відчувати зміни навколишнього середовища та виявляти їжу. У самців кінцеві сегменти вусиків значно вигнуті, у формі булави, яка складається із семи однакових пластинок, що зовні нагадують віяло. У самок така булава складається із шести пластинок і має менший розмір. Хітиновий виступ на кінці черевця (пігідій) являє собою подовжений відросток трикутної або притупленої форми. Ротовий апарат у травневого жука гризучого типу, по краях рота розташовані три пари ротових придатків. Завдяки наявності потужних щелеп, жук легко розгризає та перемелює листя, пагони та суцвіття рослин.

При вирощуванні буряка, картоплі та інших сільськогосподарських культур масове заселення хрущів може призвести до пошкодження кореневої системи й коренеплодів, нерівномірного розвитку рослин, зниження врожайності та значних економічних втрат. Особливо небезпечні личинки на ранніх стадіях росту культур, коли пошкодження молодих коренів може спричинити в’янення та загибель сходів. Перед висадкою розсади овочевих культур і картоплі доцільно обробити посівний матеріал із використанням інсектицидних протруйників для бульб і розсади.

Цикл розвитку грунтового шкідника

Комахи віддають перевагу пухким піщаним ґрунтам, оскільки самкам зручніше відкладати яйця в неущільнену землю. Чоловічі особини першими з'являються на поверхні навесні, коли температура ґрунту досягає +10 °C. З підвищенням температури до +13°C починає виходити самка. Протягом трьох-чотирьох підходів самка відкладає в землю від 50 до 70 яєць на глибині від десяти до двадцяти сантиметрів. Цей процес вимагає багато сил і, зрештою, може призвести до загибелі самки. Яйця, відкладені в землю, мають розмір близько двох міліметрів і білуватий колір. За сприятливих умов, через тридцять-сорок днів, як правило, наприкінці червня або на початку липня, з них вилуплюються личинки, які виглядають як невеликі білі черв'яки. Личинка абсолютно сліпа, що зумовлено підземним способом життя. Орієнтуватися личинці доводиться завдяки максимально розвиненому нюху та дотику.

Сформовані личинки мають товстий, вигнутий, білий тулуб із трьома парами кінцівок і великою округлою головою жовто-бурого кольору. На голові личинки розташовані потужні щелепи ротового апарату. Тіло личинки вкрите рідкими волосками. Наступні 3 роки личинка травневого хруща розвивається і зимує, перебуваючи в землі. На зимівлю вона заривається в землю приблизно на глибину 1-1.5 метра, а навесні, приблизно у квітні, мігрує у верхні шари ґрунту. Перший рік життя личинка харчується перегноєм і молодими корінцями трав. Досягнувши віку 2-х років, личинка починає харчуватися товстішим корінням рослин, коренеплодами, бульбами картоплі. Восени (приблизно в жовтні) личинка знову мігрує в нижні шари ґрунту на чергову зимівлю.

У середині літа, зазвичай між кінцем липня і початком серпня, відбувається процес заляльковування. При досягненні довжини 45-65 мм, личинка заглиблюється в ґрунт, де й відбувається метаморфоз. Лялечка знаходиться в комірці, яка називається лялечковою колискою, і вже зовні сильно нагадує дорослу комаху. Розмір лялечки становить 25 мм у довжину і близько 18 мм у ширину, а процес розвитку триває від 30 до 45 днів. Після цього лялечка, перебуваючи під землею, перетворюється на дорослого травневого жука, який поки що продовжує перебувати в колисці.

Дорослі сформовані особини (імаго) вибираються на поверхню землі до кінця квітня (для східних популяцій) і до початку травня (для західних), прокладаючи тунелі. Східні жуки виходять на поверхню на 10-15 днів раніше, ніж західні, а самки - на 7-10 днів пізніше за самців. У цей час жуки активно шукають їжу, харчуючись листям, бруньками та пагонами дерев і чагарників, що призводить до значних пошкоджень лісових і сільськогосподарських насаджень.

Інсектициди від травневого жука

Виключити появу личинок хруща на ділянці на 100% досить складно, однак можна значно зменшити їхню кількість і мінімізувати шкоду врожаю. Для цього існують спеціалізовані хімічні та біологічні препарати, які забезпечать захист садових і городніх культур протягом усього вегетаційного періоду. Захисні заходи підбирають залежно від місцевих умов, видів культур і ступеня зараження ділянки. Регулярний моніторинг і оцінка ефективності вжитих заходів допоможуть у своєчасному коригуванні стратегії боротьби з таким шкідником.

У боротьбі проти ґрунтових шкідників можна також застосовувати біоінсектицид Ентоцид, який містить живі бактерії та є дієвим ефективним засобом проти хрущів у ґрунті, а також капустянки, дротяника й інших ґрунтових шкідників. Засоби вносять у ґрунт перед посадкою культур, а також проводять обробки ґрунту перед посівом (посадкою). Вони хороші тим, що абсолютно нешкідливі для екосистеми й не завдають шкоди комахам-запилювачам, зокрема бджолам.

Ефективним способом захисту посівів плодово-ягідних, овочевих і зернових насаджень є проведення обробки кореневої системи розсади овочів і саджанців дерев двокомпонентним інсектицидом Антихрущ. Цей препарат характеризується високим ступенем захисту проти личинок та інших шкідників, які мешкають у ґрунті й становлять загрозу для кореневої системи культур. У складі препарату містяться 2 діючі речовини (біфентрин/ bifenhtrin 100 г/л, імідаклоприд/ imidacloprid 100 г/л), які ефективно доповнюють одна одну. Ефект дії активних компонентів препарату проявляється в ураженні функцій центральної нервової системи шкідників, що призводить до їхньої швидкої загибелі від паралічу. При цьому важливо знати, що комахи, пошкоджуючи рослину, також сприяють розвитку вторинної грибкової та вірусної інфекції, тому своєчасне застосування препарату дозволить запобігти низці негативних наслідків і вберегти врожай. Важливо врахувати, що не можна застосовувати хімічні засоби під час цвітіння та плодоношення культур. Також необхідно пам’ятати, що при повторному використанні препарати рекомендується чергувати, щоб виключити ймовірність звикання личинок до їхньої дії.

Агротехнічні способи захисту від шкідника

Для ефективного захисту сільськогосподарських культур можна використовувати комплексний підхід, який включає механічні, хімічні, біологічні методи, а також дотримання агротехнічних заходів:

• Глибоке перекопування ґрунту восени й навесні допомагає знищити личинок, виносячи їх на поверхню, де вони стають доступними для птахів та інших хижаків.
• Обробка ґрунту біопрепаратами на основі біобактерії бактерії Pseudomonas забезпечить ефективний контроль такого шкідника без хімічного навантаження на рослини
• Ретельний обробіток землі та ручний збір личинок вважається найкращим методом позбавлення від жуків і їхніх яєць, однак такий метод контролю над личинками є одним із найбільш трудомістких, оскільки він потребує значних зусиль і часу.
• Дорослих особин жука також можна знищити механічно, якщо ділянка невелика. У ранні ранкові години, коли хрущі перебувають у стані заціпеніння, їх потрібно струсити з дерев, попередньо розстеливши під деревом плівку, зібрати та знищити. Або з настанням темряви підвісити кілька ліхтарів, що світяться. Під ліхтарі помістити бляшані лійки, до отвору кожної прив’язати пакет. Імаго, вилітаючи на світло, падають у лійку, а потім у пакет. Для найбільшої ефективності цю процедуру рекомендується проводити влітку, коли личинки розташовуються на глибині від десяти до двадцяти сантиметрів під поверхнею землі. У холодні місяці личинки можуть заглибитися до двох метрів, що робить їх видалення вищеописаним методом практично неможливим.
• Ще одним з ефективних методів боротьби є задерніння земельної ділянки. На практиці давно встановлено, що личинка хруща погано переносить азот, тому рекомендується висівати навколо плодових дерев конюшину. Річ у тім, що бактерії, які мешкають на кореневищах цієї рослини, збагачують ґрунт азотом, що створює несприятливе середовище для личинок, де вони не можуть розвиватися. Такий спосіб не лише дає можливість вести боротьбу не лише з личинками, а й дозволяє паралельно позбавляти садову ділянку від бур’янів.
• Як альтернативу вирощуванню конюшини можна використовувати натуральне добриво - карбамід (сечовину), яка складається на 46% з азоту. Карбамід є ефективним профілактичним заходом проти грунтових шкідників. Для приготування робочого розчину достатньо розчинити від 5 до 10 г карбаміду в літрі води, що дозволить обробити до 20 м2 грядки. Під впливом сечовини личинки гинуть, і через два тижні можна почати роботи з перекопування грядок. У період активного росту рослин варто використовувати різні концентрації розчину: для овочевих культур підійде розчин із 6 г карбаміду на 1 літр води. Чагарники та плодово-ягідні дерева потребують слабшого розчину - достатньо 2 г сечовини на 1 літр води. Обробки рекомендується проводити навесні у вечірній час.
• Багато представників комахоїдних птахів також надають відчутну підтримку садівникам, відловлюючи шкідливих комах, тому корисно встановлювати на ділянці шпаківні та годівниці для пернатих друзів. Важливо намагатися всіляко приваблювати й підтримувати високу чисельність птахів. Крім птахів, хрущів із задоволенням поїдають дрібні тварини, такі як їжаки, ящірки та кажани.
• Біологічним способом боротьби є використання ентомопатогенних нематод, таких як Heterorhabditis bacteriophora або Steinernema carpocapsae, які паразитують і знищують шкідників у ґрунті.
• Ці комахи не витримують запаху бузини, люпинів і гірчиці, тому за загрози масової появи шкідників не варто нехтувати посадкою цих рослин.