Травневий жук (хрущ): як вберегти врожай від шкідника?

Чим харчується травневий жук, де живе і яку шкоду завдає?

Травневий жук (лат. Melolontha) — представник ряду жорсткокрилих комах (Coleoptera), що належить до родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), підродини хрущів. Травневий жук, в народі названий хрущем, вважається одним із найвідоміших шкідників сільськогосподарських культур. Свою назву комахи отримали завдяки здатності з'являтися навесні та починати активне життя у травні або наприкінці квітня. Основними видами, які зустрічаються у садах, є травневий хрущ західний та травневий хрущ східний. Західний хрущ більший за розмірами — до 3.2-3.5 см, його черевце більш звужене біля основи. Виліт у західних жуків починається на 10-12 днів пізніше, до того ж вони більш світло- і теплолюбні та віддають перевагу оселятися на полях. Голова, черевце та передспинок західного травневого жука мають чорне забарвлення. Для східних травневих жуків характерна мінливість забарвлення, але переважним кольором надкрил є буроватий з червоним відливом.

На території України мешкають обидва види травневих жуків — як західний травневий жук (Melolontha melolontha), так і східний травневий жук (Melolontha hippocastani). Ці жуки поширені у різних екологічних зонах країни, при цьому східний травневий жук може бути більш характерним для східних та північних регіонів, тоді як західний — для західних та центральних. Обидва види можуть зустрічатися в одних і тих самих областях, особливо в перехідних екозонах. Зазвичай, травневі жуки зустрічаються в долинах річок, поблизу лісів, на місцях, де є не тільки їжа, але й рихлий піщана або супіщаний грунт. Ці комахи не полюбляють місцевості з переважанням глинистих грунтів, оскільки самки просто не зможуть прорити тунель та відкласти яйця в такій землі. Основу раціону харчування дорослого травневого жука становлять молоді пагони, листя, квіти та зав'язі культурних та дикорослих дерев та кущів. Улюбленими плодовими рослинами комах є яблуня, вишня, черешня, слива, обліпиха, агрус та чорна смородина. Травневі жуки із задоволенням їдять листя клена, горобини, тополі, берези, каштана, верби, липи. Виїдаючи внутрішність квітів та молодих листків, дорослі жуки завдають непоправної шкоди плодовим і декоративним деревам, кущам та овочевим культурам.

Личинки хруща, що ростуть у землі, дуже ненажерливі і завдають серйознішої шкоди, ніж дорослі комахи. На першому році життя вони цілком невинні, задовольняються гумусом та кореневищами трав. Але вже через рік личинка хруща починає харчуватися корінням молодих дерев, плодових і ягідних культур. Вони прогризають коріння дерев та чагарників, а також ушкоджують польові та овочеві культури. Особливим делікатесом для личинок є коріння коренеплодів: моркви, буряків, цибулі, картоплі, а також коріння кукурудзи, полуниці, молодих хвойників. Існує загальноприйнятий поріг шкідливості личинки хруща - одна комаха на 1 м2 площі, хоча таку статистику можна оцінити лише вельми поверхово, оскільки ненажерливість личинок першого, другого і третього року істотно відрізняється.

Зовнішній вигляд імаго

Тулуб травневого жука вкритий хітиновим панциром, має округло-продовгувату форму та може досягати до 3,5 см у довжину. Черевце захищене твердими блискучими надкрилками, їхнє забарвлення варіюється від золотисто-бурих до чорно-коричневих відтінків. Тіло жука покрите дрібними сірими волосками різної густини, на грудному сегменті розміщені 3 пари лапок. На голові розташовані складні очі та пара вусиків, що складаються з багатьох сегментів, які виконують функцію «антени», допомагаючи відчувати зміни навколишнього середовища та виявляти їжу. У самців кінцеві сегменти вусиків значно зігнуті, у формі булави, яка складається з семи однакових пластинок, зовні схожих на віяло. У самок така булава складається з шести пластинок і має менший розмір. Хітиновий виступ на кінці черевця (пігідій) представляє собою подовжений відросток трикутної або притупленої форми. Ротовий апарат у травневого жука гризучого типу, по краях рота розташовані три пари ротових придатків. Завдяки наявності потужних щелеп, жук легко розгризає та перемелює листя, пагони та суцвіття рослин.

Цикл розвитку травневого жука

Травневі жуки віддають перевагу рихлим піщаним ґрунтам, оскільки самкам зручніше відкладати яйця у неутрамбовану землю. Чоловічі особини першими з'являються на поверхні навесні, коли температура ґрунту досягає +10 °C. З підвищенням температури до +13°C починає виходити самка. Протягом трьох-чотирьох підходів самка відкладає в землю від 50 до 70 яєць на глибині від десяти до двадцяти сантиметрів. Цей процес потребує багато сил і, в кінцевому підсумку, може призвести до загибелі самки. Яйця, закладені в землю, мають розмір приблизно два міліметри та білуватий колір. За сприятливих умов, через тридцять-сорок днів, зазвичай наприкінці червня або на початку липня, з них вилуплюються личинки, які виглядають як невеликі білі хробаки. Личинка абсолютно сліпа, що обумовлено підземним способом життя. Орієнтуватися личинці доводиться завдяки максимально розвиненому нюху та дотику.

Сформовані личинки мають товстий, зігнутий, білий тулуб із трьома парами кінцівок та великою округлою головою жовто-бурого кольору. На голові личинки розташовані потужні щелепи ротового апарату. Тіло личинки травневого жука вкрите рідкісними волосками. Наступні 3 роки личинка травневого хруща розвивається та зимує, перебуваючи в землі. На зимівлю вона закопується в землю приблизно на глибину 1-1.5 метра, а навесні, приблизно в квітні, мігрує в верхні шари ґрунту. Перший рік життя личинка харчується перегноєм і молодим коріннями трав. Досягнувши віку 2-х років, личинка починає харчуватися більш товстим корінням рослин, коренеплодами, бульбами картоплі. Восени (приблизно в жовтні) личинка знову мігрує в нижні шари ґрунту на чергову зимівлю.

В середині літа, зазвичай між кінцем липня та початком серпня, відбувається процес перетворювання на лялечку. При досягненні довжини 45-65 мм, личинка заглиблюється в ґрунт, де і починається метаморфоз. Лялечка перебуває в комірці, яку називають лялечковою колискою, і вже зовнішньо дуже нагадує дорослу особину. Розмір лялечки складає 25 мм у довжину та приблизно 18 мм у ширину, а процес розвитку триває від 30 до 45 днів. Після цього, лялечка, перебуваючи під землею, перетворюється на дорослого травневого жука, який поки ще продовжує перебувати в колисці.

Дорослі сформовані особини (імаго) вибираються на поверхню землі до кінця квітня (для східних популяцій) та на початок травня (для західних), прокладаючи тунелі. Східні хрущі виходять поверхню на 10-15 днів раніше, ніж західні, а самки - на 7-10 днів пізніше самців. У цей час жуки активно шукають їжу, харчуючись листям, бруньками та пагонами дерев та чагарників, що призводить до значних ушкоджень лісових та сільськогосподарських насаджень.

Способи захисту від хруща

Для ефективного захисту сільськогосподарських культур від травневого жука можна використовувати комплексний підхід, який включає механічні, хімічні, біологічні методи, а також дотримання агротехнічних заходів:

• Глибока перекопка ґрунту восени та навесні допомагає знищити личинки, виносячи їх на поверхню, де вони стають доступними для птахів та інших хижаків.
• Ретельна обробка землі та ручний збір личинок вважається найкращим методом позбавлення від жуків та їхніх яєць, однак такий метод контролю над личинками є одним із найбільш трудомістких, оскільки він потребує значних зусиль та часу.
• Дорослих особин жука також можна знищити механічно, якщо ділянка невелика. У ранні ранкові години, коли хрущі перебувають у стані заціпеніння, їх треба стряхнути з дерев, попередньо розстеливши під деревом плівку, зібрати та знищити. Або з настанням темряви підвісити кілька ліхтарів, що світять. Під ліхтарі помістити жестяні воронки, до отвору кожної прив'язати пакет. Хрущі, вилітаючи на світло, падають у воронку, а потім у пакет. Для найбільшої ефективності цю процедуру рекомендується проводити влітку, коли личинки знаходяться на глибині від десяти до двадцяти сантиметрів під поверхнею землі. У холодні місяці личинки можуть заглибитися до двох метрів, що робить їх видалення вищеописаним методом практично неможливим.
• Ще одним із ефективних методів боротьби з хрущем є задерніння земельної ділянки. На практиці давно встановлено, що личинка хруща погано переносить азот, тому рекомендується висівати навколо плодових дерев клевер. Справа в тому, що бактерії, які мешкають на кореневищах даної рослини, збагачують ґрунт азотом, що створює неблагоприятне середовище для личинок, де вони не можуть розвиватися. Такий спосіб дозволяє не тільки вести боротьбу з личинками, а й паралельно позбавляти садову ділянку від бур'янів.
• У якості альтерантиви вирощуванню клевера можна використовувати натуральне добриво, таке як сечовина (карбамід), яка складається на 46% з азоту. Карбамід є ефективною профілактичною мірою проти личинок травневого жука в ґрунті. Для приготування робочого розчину, достатньо розчинити від 5 до 10 г мочевини в літрі води, що дозволить обробити до 20 м2 грядки. Під впливом сечовини личинки гинуть, і через два тижні можна починати роботи з перекопування грядок. В період активного росту рослин слід використовувати різні концентрації розчину: для овочевих культур підійде розчин із 6 г карбаміду на 1 літр води. Кущі та плодово-ягідні дерева потребують більш слабкого розчину — достатньо 2 г сечовинина 1 літр води. Обробки рекомендується проводити навесні у вечірній час.
• Багато представників комахоїдних птахів також надають помітну підтримку садівникам, відловлюючи шкідливих комах, тому корисно встановлювати на ділянці шпаківні та годівниці для пернатих друзів. Важливо намагатися всіляко приваблювати і підтримувати високу чисельність птахів. Крім птахів, травневих жуків із задоволенням поїдають дрібні тварини, такі як їжаки, ящірки та кажани.
• Біологічним способом боротьби є використання ентомопатогенних нематод, таких як Heterorhabditis bacteriophora або Steinernema carpocapsae, які паразитують і знищують личинки хруща в ґрунті. Травневі жуки не переносять запах бузини, люпинів та гірчиці, тому при загрозі масового появлення шкідників не варто нехтувати посадкою цих рослин.

Народні засоби від травневого хруща

• Серед народних засобів, які використовують проти личинок, можна порекомендувати міцний цибулевий відвар, настояний протягом тижня. Змішати цибулеве лушпиння у ємності з водою у пропорції 1:3. Суміш має настоятися, для цього достатньо приблизно п’яти днів. Далі рідину потрібно розбавити водою у співвідношенні 1:1, щоб знизити концентрацію. При відсутності цибулі, за цим рецептом також можна заварити лушпиння часнику. Дану настоянку використовують для поливу бвля основи дерев. Робити це краще всього у вечірній час.
• Весною також нерідко практикується полив грядок з полуницею та іншими рослинами розведеним нашатирним спиртом у кількості 10-20 мл на відро води.

Інсектициди від хруща та його личинок

Усунути появу личинок травневого жука на ділянці на 100% досить складно, однак можна значно зменшити їх кількість і мінімізувати збиток врожаю. Для цього існують спеціалізовані хімічні та біологічні препарати, які забезпечать захист садових і городніх культур на протязі всього вегетаційного періоду. Захисні заходи підбирають залежно від місцевих умов, видів культур і ступеня зараження ділянки. Регулярний моніторинг і оцінка ефективності прийнятих заходів допоможуть у своєчасній корекції стратегії боротьби з травневим жуком. Перед висадкою розсади овочевих культур та картоплі, цілком доцільно обробити посівний матеріал за допомогою інсектицидних протруйників, таких, як Тірана, Магнум Дуо, Селест Топ, Тексіо велум. Передпосівна обробка інсектицидом допоможе захистити рослини від ґрунтових шкідників на вразливих етапах росту.

Найбільш поширеними біологічними засобами боротьби з травневим жуком вважаються препарати: Метавай, Боверин, MetaRiz, Bover IM, Ентоцид. Засоби вносять у ґрунт перед посадкою культур, а також проводять обробки ґрунту перед посівом (посадкою). Вони добрі тим, що абсолютно безпечні для екосистеми і не завдають шкоди комахам-опилювачам, в тому числі бджолам.

Ефективним способом захисту посівів плодово-ягідних, овочевих та зернових насаджень є проведення обробки кореневої системи розсади овочів та саджанців дерев двокомпонентним інсектицидом Антихрущ. Даний препарат характеризується високим ступенем захисту проти личинок хрущів та інших шкідників, які мешкають у ґрунті та становлять загрозу для кореневої системи культур. У складі препарату Антихрущ містяться 2 діючих речовини (біфентрин/ bifenhtrin 100 г/л, імідаклоприд/ imidacloprid 100 г/л), які ефективно доповнюють один одного. Ефект дії активних компонентів препарату проявляється в ураженні функцій центральної нервової системи шкідників, що призводить до їхньої швидкої загибелі від паралічу. При цьому важливо знати, що комахи, пошкоджуючи рослину, також сприяють розвитку вторинної грибкової та вірусної інфекції, тому своєчасне застосування препарату дозволить запобігти низці негативних наслідків і захистити врожай.

Захистити кореневу систему саджанців плодових дерев від ненажерлевих личинок хруща можна, використовуючи препарат Ініціатор, виготовлений у формі таблеток. При посадці саджанців вносять у посадкову яму по 1-2 таблетки, залежно від об'єму вегетативної маси рослини. У період вегетації саджанців рекомендується вносити 1-2 таблетки в область коренів рослини один раз на рік. Спочатку слід зволожити землю, а потім за допомогою палиці або іншого пристосування помістити таблетку Ініціатор у кореневу зону рослини. По закінченні потрібно добре полити ґрунт водою і розпушити. Кожна таблетка містить комбінацію добрив та системного інсектициду імідаклоприд (imidacloprid), дія яких захистить культури на строк до 1-2 років, залежно від швидкості росту та умов вирощування. Поступове вивільнення мікроелементів забезпечить базове живлення рослинам на тривалий час.

У боротьбі проти личинок травневого хруща, а також інших ґрунтових шкідників можна також використовувати наступні препарати згідно з інструкцією виробника: Stop Хрущ (клотіанідин/сlothianidin 200 г/л), Регент (фіпроніл/ fipronil), Атака хрущ (спіродіклофен/spirodiclofen, 240 г/л), Твікс грунтовий (хлорпірифос/ сhlorpyrifos, 500 г/л, циперметрин/сypermethrin, 50 г/л), Rembek (хлорпірифос/сhlorpyrifos 0.5г/кг, імідаклоприд/ imidacloprid 0.5 г/кг), Вофатокс, Актара (тіаметоксам/ thiamethoxam 250 г/кг). Важливо врахувати, що хімічні засоби не можна використовувати під час цвітіння та плодоношення культур. Також слід пам'ятати, що при повторному використанні препарати рекомендується чергувати, щоб уникнути ймовірності звикання личинок до їх дії.