Борошниста роса рослин — профілактика та лікування хвороби

Опис хвороби та загальні ознаки розвитку патогену

Борошниста роса належить до найбільш небезпечних захворювань рослин. Хвороба поширена в усіх регіонах України, її можна зустріти практично на всіх видах культур: зернових та овочевих (пасльонових, гарбузових), плодових деревах, ягідних чагарниках, садових і кімнатних квітах. Борошниста роса викликається різними видами мікроскопічних грибів-паразитів порядку еризифові або борошнисторосяні (Erysiphales). Назва хвороби пов'язана з тим, що при ураженні надземні частини рослини покриваються білим нальотом, що нагадує борошно. Тому борошнисту росу нерідко називають білизною або попелицею.

Зараження борошнистою росою можливе протягом усього періоду вегетації, тому профілактичні захисні обробки слід проводити завчасно. Своєчасне застосування препаратів, таких як Тройсет (дифеноконазол 50 г/кг, диметоморф 40 г/кг, металаксил-м 40 г/кг), допомагає знизити ризик розвитку та подальшого поширення захворювання.

Початковим симптомом зараження рослин борошнистою росою є поява білуватого міцеліального нальоту, при цьому на його поверхні можуть проступати крапельки вологи. Характерний борошнистий наліт на листках являє собою багатоклітинну грибницю спороношення патогену. Важлива особливість борошнистої роси — виключно поверхневий характер грибниці, вона не проникає глибоко в рослинні тканини. Борошнистий наліт може з'явитися на стеблах, листках, молодих пагонах, а також на квітконіжках і плодах різних культур. Зазвичай захворювання в першу чергу атакує стебла та листя, які знаходяться ближче до ґрунту, а потім поступово поширюється, охоплюючи всю рослину. При уважному розгляді нальоту можна помітити, що в місцях кріплення грибниці до рослини утворюються маленькі виразки. Заражена рослина поступово в'яне і втрачає декоративні якості, оскільки грибок витягує з неї поживні речовини, до того ж у листя, покритого нальотом, порушується процес фотосинтезу. Ураження борошнистою росою може уповільнити ріст молодих пагонів і листя, а також знизити загальну життєздатність рослини. Культури, уражені хворобою, стають більш схильними до заморозків. На заражених плодах можуть утворитися мікротріщини, через які проникають збудники гнилі, викликаючи вторинне зараження.

Найчастіше спалах борошнистої роси починається після різких коливань температури, випадання роси та холодних дощів. У теплу пору року поширення хвороби відбувається за допомогою конідіальних спор, які розносяться на рослини вітром і краплями води. Зимують сумкоспори на корі пагонів, опалому листі та рослинних рештках у ґрунті. При тривалих заморозках грибниця гине. Оптимальною температурою для розвитку грибниці є +25-28 ℃, хоча допустимий діапазон для розвитку паразита помітно ширший. Як правило, цикл розвитку збудника — від потрапляння спор на листок або суцвіття і до початку нового спороношення — становить від 3-х до 12-ти днів, залежно від температури.

Щоб захистити рослини від борошнистої роси, найнадійніше проводити профілактичні обприскування кожні 12-14 днів, чергуючи системні фунгіциди та мідьвмісні засоби (фунгіцид Чемпіон). Поверхневе розташування грибниці паразита дозволяє ефективно використовувати контактні препарати. Краще провести таку обробку, не чекаючи перших ознак захворювання. Для того щоб уникнути розвитку резистентності, потрібно чергувати фунгіциди проти борошнистої роси за діючою речовиною.

Важливо зазначити, що хоча борошнисторосяні гриби краще розвиваються в теплу та вологу погоду, посуха, що провокує зниження тургору стебел рослин і в'ялість листя, полегшує проникнення гаусторій у клітини епітелію. Тому своєчасний оптимальний полив і підтримання вологості субстрату — одна з важливих умов профілактики борошнистої роси. Додаткові обробки захисними засобами також проводять після періоду дощів, перепадів температур або тривалої роси.

Відрізнити борошнисту росу від пероноспорозу (несправжньої борошнистої роси), — схожого за ознаками захворювання — можна з огляду на те, що при пероноспорозі білий пліснявоподібний наліт з'являється з нижнього боку листка, а при ураженні борошнисторосяними грибами — на верхньому або на верхньому та нижньому одночасно.

Борошниста роса яблуні

Борошнисту росу на яблунях можна помітити неозброєним оком за такими ознаками:

• Поява білуватого борошнистого нальоту на листках, бутонах, зав'язях і гілках. Цей наліт можна легко видалити руками або змити водою.
• Зміна форми нових пагонів, при якій листя стає вузьким, а міжвузля помітно вкороченими.
• З часом наліт темніє, набуваючи рудого або коричневого забарвлення.
• Заражене листя та пагони втрачають здатність до фотосинтезу, що призводить до їхньої загибелі та подальшого опадання.
• Зі зворотного боку листя яблуні борошниста роса дає плями, через що листова пластина скручується та сохне.
• На плодах з'являються білуваті ділянки, які згодом покриваються сіткою іржавого кольору. При ураженні плодів інфекція поступово проникає вглиб, через що яблука стають непридатними до вживання.

Коли наліт борошнистої роси білого кольору і його можна стерти рукою, впоратися з ним простіше — можна провести обробку народними засобами. Щойно він змінив забарвлення на рудувате та коричневе, вилікувати яблуню складніше. У цьому випадку краще використовувати сучасні препарати, такі як Міравіс (адепідин, 200 г/л).

Борошниста роса на трояндах

На трояндах, як правило, ця хвороба починає прогресувати наприкінці весни або в першій половині літа. Борошниста роса троянд викликається збудником Sphaerotheca pannosa, який при активному розмноженні спор огортає листя, бутони та пагони троянд грибницею. Грибок перезимовує в дрібних тріщинах на стовбурах троянд і під лусочками сплячих бруньок. З настанням весняного тепла починається його активний розвиток, для якого сприятлива температура в районі +25°C і вище, а також вологість повітря між 70 і 90%. Після дозрівання спор поверх нальоту виступають невеликі краплі роси, що повністю виправдовує назву захворювання. Згодом білий наліт стає брудно-сірим, а потім бурим. А на уражених ділянках листя та пагонах троянди з'являються маленькі кульки — спори темно-коричневого кольору. Важливо зазначити, що борошниста роса найчастіше уражує чайні та плетисті гібриди троянд.

Фактори, що сприяють появі борошнистої роси на трояндах, включають:

• Тривалі дощі з подальшим настанням теплої погоди, що посилює випаровування вологи з ґрунту.
• Щільна посадка кущів троянд, що призводить до поганої вентиляції та збільшує ризик зараження грибком.
• Неправильне застосування добрив, особливо надлишок азоту в ґрунті, що стимулює надмірний ріст зеленої маси та знижує стійкість до захворювань.
• Важкий, погано аерований ґрунт, що перешкоджає доступу повітря до коренів і обмежує засвоєння трояндою поживних речовин.
• Викликати розвиток борошнистої роси в розарії може й придбання зараженого саджанця. Тому, перш ніж висаджувати новий кущ, необхідно спочатку обробити його фунгіцидами проти цього захворювання.

Серед хімічних засобів захисту проти борошнистої роси троянд ефективний фунгіцид Фундазол (беноміл, 500 г/кг), а також фунгіциди на основі сірки.

Борошниста роса на огірках

При ураженні хворобою огірків, а також інших представників родини гарбузових, листя спочатку обростає сухим, схожим на борошно або дрібний пил, нальотом, який легко стирається пальцем. Пізніше уражені ділянки збільшуються, стають більш щільними та покриваються дрібними крапельками роси. Це свідчить про те, що дозріває нове покоління спор.

Хвороба зазвичай поширюється від нижніх частин рослини до верхніх, із зовнішнього боку листових пластин переходить на внутрішній. З листя інфекція переноситься на стебла, черешки та квітконоси. При сильному зараженні листя стає майже повністю білим, ламким, скручується та опадає. Рослина виглядає так, ніби вона вкрита пліснявою. Квіти огірків також засихають та опадають, а вже дозрілі плоди в'януть у результаті зневоднення, стають дрібними та розтріскуються, стають неприємними на смак. Пізніше плоди огірків починають гнити. У заражених рослин скорочується період вегетації, внаслідок чого врожайність значно знижується — у несприятливих умовах втрати можуть становити до 60%. Також існує ризик повної загибелі посадок.

Досить добре допомагає в боротьбі з борошнистою росою огірка опудрювання рослини порошком сірки, при цьому на 10 м2 посадок береться від 25 до 30 грамів препарату. Також огірки можна обприскати розчином колоїдної сірки (на 10 л води від 25 до 30 грамів).

Борошниста роса на томатах

Борошниста роса на помідорах може бути викликана двома типами грибків. Один із них, Oidiopsis erysiphoides, особливо поширений серед томатів, вирощених у тепличних умовах. Це зараження найчастіше відбувається в березні, коли теплиця не піддавалася дезінфекції перед висаджуванням розсади. Захворювання проявляється підсиханням країв листя розсади, і без своєчасного лікування розсада може загинути. Іншим паразитом, що викликає борошнисту росу на помідорах, є Oidiopsis taurica. У заражених цим грибком рослин на зовнішньому боці листя з'являються жовті плями. Спочатку білуватий наліт видно тільки зі зворотного боку листка, але поступово він поширюється і на верхню частину листка, у міру розвитку хвороби. Для того щоб не допустити ураження томатів борошнистою росою, потрібно дотримуватися основних профілактичних заходів, описаних нижче. А перед посівом насіннєвий матеріал помідорів рекомендується на 42 години занурити в розчин Фітоспорину, а також проводити профілактичні обприскування з використанням відповідних фунгіцидів, таких як Інферно.

Борошниста роса на смородині

Незалежно від виду смородини — чи то чорна, біла або червона — борошниста роса становить для неї серйозну загрозу. Якщо не вжити своєчасних заходів щодо боротьби з хворобою, то до другої половини літнього періоду може бути уражений увесь смородинник.

Лікування заражених кущів смородини можливе як із використанням традиційних народних методів, так і із застосуванням хімічних засобів. Обприскувати чагарник потрібно з кожного боку, при цьому постарайтеся, щоб розчин препарату покрив кожну з його поверхонь: верхню та нижню. Для обробки можна використовувати як садові обприскувачі, так і пензель із м'якою щетиною. При цьому застосовують перевірені часом народні методи, такі як обробка кальцинованою содою, молочною сироваткою або слабким розчином марганцівки, а також опудрювання сіркою. Зазвичай народні методи ефективні на початковій стадії захворювання.

Навесні кущі смородини обробляють купоросом заліза (на одне відро води 30 грамів). Під час формування бутонів застосовують розчин хлорокису міді, для приготування якого змішують відро води з 30 грамами препарату. Коли смородина відцвіте, її двічі або тричі обробляють кальцинованою содою з перервою в півтора тижня. А восени з-під рослин необхідно видалити всі рослинні рештки.

Викорінювальні обробки фунгіцидами

Спектр препаратів для боротьби проти борошнистої роси досить широкий, серед основних системних фунгіцидів варто виділити Анелас (міклобутаніл — 250 г/л, піраклостробін — 250 г/л); Бродвей (азоксистробін 250 г/).

Для профілактики борошнистої роси багато садівників використовують біологічні препарати. Однак при появі видимих ознак ураження ефективність біопрепаратів знижується. Позитивним моментом у використанні біопрепаратів є короткий період очікування до збирання врожаю, вони повністю безпечні для навколишнього середовища та не впливають на плодоношення культур.

Враховуючи вищесказане, першу обробку від борошнистої роси можна провести системними препаратами, а потім регулярно обприскувати рослини контактними засобами та біофунгіцидами. При цьому слід дотримуватися періодичності обробок близько 7 днів для захисту нового приросту та оновлення захисної плівки на листках після випадання опадів. Важливим заходом у боротьбі проти борошнистої роси також є осіннє та ранньовесняне викорінювальне обприскування саду препаратами для обробки саду проти грибкових захворювань, що зимують під корою та на рослинних рештках.

Варто врахувати, що інтенсивні підживлення азотом, особливо в нітратній формі, знижують стійкість рослин до борошнистої роси. Тому при появі загрози захворювання краще припинити вносити азотні добрива, а вносити калійні підживлення. Добрива, що містять фосфор, також чинять негативний ефект на розвиток грибниці. Щоб підтримати ослаблені рослини, можна використовувати стимулятори росту та імунної системи рослин.

Профілактичний захист від борошнистої роси

Як же боротися проти борошнистої роси? Основна стратегія — це попередження захворювання. Хоча повністю виключити можливість зараження на ділянці навряд чи вдасться, проте існує низка профілактичних дій, здатних мінімізувати ризик її виникнення:

• Забезпечте достатній повітрообмін: борошниста роса віддає перевагу вологим, погано провітрюваним ділянкам. Розміщуйте рослини так, щоб між ними було достатньо простору для хорошої циркуляції повітря.
• Правильний полив: щоб мінімізувати умови для розвитку грибка, уникайте зрошення листя. Поливайте рослини під корінь, щоб листя залишалося сухим.
• Регулярно прибирайте опале листя та інші рослинні рештки. Це допоможе знизити шанси на поширення борошнистої роси.
• Перенасичення рослин азотистими добривами, особливо в період бутонізації, підвищує ризик захворювання на борошнисту росу.
• Важливою умовою боротьби з хворобою є весняне обрізування уражених пагонів на плодових деревах і чагарниках.
• Дотримання сівозміни та вибір сортів, стійких до хвороб, дозволить знизити ризики захворювання.
• Регулярне обприскування дерев і чагарників фунгіцидами від хвороб рослин на початку весни та після закінчення листопаду.