Кладоспоріоз (бура плямистість)

Кладоспоріоз, опис та особливості хвороби 

Кладоспоріоз, або бура плямистість є захворюванням грибкового походження, що викликається збудником Cladosporium fulvum. Складність боротьби з цим захворюванням зумовлена тим фактом, що, потрапивши на поверхню рослини, грибок швидко закріплюється, добре витримує як спеку, так і холод, постійно еволюціонує та виробляє стійкість до фунгіцидів. Рід грибів Кладоспорій (Cladosporium) включає в себе понад триста різновидів і належить до класу Дейтероміцетів, він є одним із найбільш широко поширених у світі. Цей гриб зустрічається у флорі та фауні всіх континентів, включаючи Антарктиду, і може бути як паразитом, так і сапротрофом або епіфітом. Однак найбільш небезпечним є його патогенний характер, що викликає хвороби у рослин.

Починаючи з ранньої весни, обробка контактними фунгіцидами на основі міді відіграє важливу профілактичну роль у захисті рослин від кладоспоріозу. Збудник захворювання здатний зберігатися на заражених рослинних рештках і корі, тому обробка таким засобом, як Медян Екстра до початку активної вегетації допомагає знизити кількість первинного інфекційного матеріалу та зменшити ризик раннього зараження. Ранньовесняне обприскування не замінює подальший захист протягом сезону, однак дозволяє зменшити початковий інфекційний фон.

Кладоспоріоз має кілька синонімів, їхні назви визначаються характером прояву видимих симптомів, а також назвою рослин, які пошкоджуються грибком, зокрема, існують:

• бура плямистість листя томата (Solanum lycopersicum), вона ж листкова пліснява томата. Її збудником є кладоспорій бурий (Cladosporium fulvum, відомий як Fulvia fulva);
• бура плямистість півонії (Paeonia), її збудник — Cladosporium paeoniae;
• бура плямистість огірка (Cucumis), відома як оливкова пліснява огірка, вона ж оливкова плямистість плодів огірка, вона ж парша огірка. Збудник хвороби має назву кладоспорій огірковий (Cladosporium cucumerinum);
• чернь колоса пшениці (Triticum) породжує збудник — кладоспорій трав'яний (Cladosporium herbarum).

Кладоспоріоз є сапрофітом, що живе за рахунок рослинної тканини, яка розкладається. Патогенні організми можуть уражати томати, огірки, персик, абрикос, півонію та інші рослини. Cladosporium має темний міцелій, який варіюється від коричневого до чорно-коричневого кольору або може набувати сіро-зеленого відтінку. Види Cladosporium продукують багато одноклітинних конідій, але також зустрічаються дво- і триклітинні форми. Бактерії Cladosporium, які можуть рости при низьких температурах, мають тенденцію до повільного росту та утворюють чорні плями на поверхні листя, вони надзвичайно стійкі та можуть розвиватися навіть в умовах холодильного зберігання продукції.

Слід знати той факт, що навіть якщо в повній назві тієї чи іншої хвороби згадується конкретний наземний орган (листя або плоди) — насправді хвороба охоплює також і бутони, пагони, стебла, квітки та черешки. Кладоспоріоз, наприклад, крім уже відомих схильних до захворювання культур, іноді атакує й інші рослини, включаючи мускусні дині (середньоранній сорт Канталупи), виноград (Vitis), просо (Panicum), жито (Secale), цукрову тростину (Saccharum) та різні види гарбузових, у тому числі кабачки.

Під час вегетаційного періоду, особливо влітку, вміст спор кладоспорію в повітрі може бути значним, іноді досягаючи понад 40% від загальної маси всіх грибних спор у цьому об'ємі повітря. Тому профілактичні обприскування фунгіцидами важливо проводити ще до появи перших видимих ознак захворювання, щоб попередити зараження рослин і не допустити масового розвитку інфекції. Для обробки варто звернути увагу на фунгіциди на основі азоксистробіну Старк.

Грибок Cladosporium впливає на листя, пагони та плоди рослин, що ростуть. На овочах і фруктах, що розвиваються, з'являються маленькі, круглі, іноді вдавлені плями, колір яких варіюється від оливково-бурого до чорного. Ці плями можуть зливатися, покриваючи всю поверхню плода темним кольором. На персиках вони часто утворюються у верхній частині плода, яка може розтріскуватися після зараження.

Cladosporium продукує спори переважно на нижньому боці листя, утворюючи подовжені коричневі, оксамитові ділянки вздовж жилок листка. Заражене листя схильне до раннього опадання. Різні культури по-різному реагують на зараження, залежно від ступеня природної стійкості. Перші ознаки зараження на рослинах проявляються у вигляді невеликих водянистих ділянок діаметром близько 3-4 мм, схожих на сліди від комах, які з часом темніють і можуть утворювати порожнини в плодах. Із заражених ділянок виділяється смолиста коричнева речовина, особливо на соковитих плодах. Усередину порожнини можуть проникати бактерії, що викликають м'яку гниль, що призводить до розкладання з неприємним запахом. Іноді сусідні плями зливаються, утворюючи більші осередки діаметром 1.5 см і більше. На плодах гарбуза пошкодження можуть виглядати як затонулі кратери, схожі на пошкодження від антракнозу.

Причини виникнення кладоспоріозу

Кладоспоріоз є грибковою інфекцією і розвивається на томатах через потрапляння на рослину спор збудника. Найчастіше появу недуги провокують:

• підвищена вологість ґрунту в теплиці або на ділянці
• надлишок азоту в ґрунті
• занадто густа посадка кущів
• нестача калію та фосфору в ґрунті
• температура повітря понад 25 °С при вологості понад 90%

Спори кладоспоріозу можуть потрапляти на томати разом із вітром, часто вони переходять на рослину з одягу садівника або з брудних садових інструментів. Імовірність розвитку недуги підвищується за наявності пошкоджень на листках і стеблах рослин.

Профілактичні та народні засоби від кладоспоріозу

• Для захисту томатів від кладоспоріозу рекомендується використовувати стійкі сорти та гібриди, серед яких можна виділити такі, як Грибовський А-50, Дунай, Зимовий імунний, Зеніт, Калинка, Находка, Червона стріла, Турист, Машенька. Що стосується гібридів, варто звернути увагу на такі, як № 113, Ластівка, Сонечко.
• У теплиці з овочевими культурами бажано створити суху та рухливу атмосферу. Для цього регулярно провітрюйте приміщення, обладнавши двері в обох торцевих стінах і фрамуги над ними. Найкращий час для провітрювання — ранній ранок, коли повітря ще прохолодне.
• Підтримуйте потрібну вологість ґрунту в кореневій зоні, поливаючи рослини не щодня, а два або три рази на тиждень.
• Здійснюйте полив у другій половині дня, щоб до ночі на рослинах і конструкціях не залишалося крапель води.
• Уникайте надмірного використання органічних добрив із високим вмістом азоту, оскільки це може призвести до надмірного росту листя, що заважає циркуляції повітря. Якщо кущі утворили занадто потужне листя, особливо в нижній частині до висоти 20-30 см, варто його обрізати. Не загущувати посадки дуже важливо, оскільки листя сусідніх рослин не повинно стикатися або затінювати одне одного.
• Після збирання врожаю ретельно очистіть землю від рослинних решток, утилізуйте ці рештки з ділянки, перекопайте ґрунт.
• Використовуйте сірчані шашки для дезінфекції верхнього шару ґрунту. Якщо процедура проводиться на відкритому повітрі, враховуйте напрямок вітру. У теплиці слід також помістити інструменти, кілки та розсадні ящики для їхньої обробки.
• Запобігти розвитку захворювання також допоможуть обробки Фітоспорином у кількості 6 мл на 10 літрів води.
• Віруси та гриби можуть знаходитися вже на молодих саджанцях помідорів. Тому, вирощуючи власноруч обраний сорт і дотримуючись усіх вимог догляду, ви забезпечите собі захист від кладоспоріозу.
• Обробка півоній 2-3%-ним водним розчином Бордоської суміші після осіннього листопаду допомагає захистити їх не тільки від кладоспоріозу, але й від інших грибкових захворювань, включаючи кореневу гниль, іржу, сіру гниль, філлостиктоз та інше. Як альтернативу можна використовувати 3-4%-ний розчин мідного купоросу (CuSO4), без додавання вапняного молока (Ca(OH)2).

При виявленні перших ознак кладоспоріозу негайно видаляйте та знищуйте листя з плямами. Після цього проведіть обприскування хворих рослин хімічними препаратами на основі хлорокису міді. Як альтернативу можна використовувати біологічний (бактеріальний) препарат Триходермін з розрахунку 20 г/5 л води на 1 сотку насаджень.

Хороший ефект проти збудника кладоспоріозу томатів та огірків має розчин молочної сироватки. Для його приготування необхідно залити 1 л продукту 10 л чистої теплої води. Розчин ретельно перемішують до отримання однорідної рідини, а потім розпилюють по посадках. Обприскування проводять кожні десять днів до зникнення симптомів. Якщо ознаки кладоспоріозу прогресують, лікування краще перервати на середині та перейти до ефективніших методів.

Зупинити поширення кладоспоріозу також допоможе звичайний аптечний йод. Засіб для обробки роблять так:

• Вносять 4 мл йодної настоянки в 1 л натурального молока
• Розбавляють чистою водою до об'єму 10 л
• Як слід перемішують

Отриманий розчин застосовують для обприскування кущів томатів. Лікування буде ефективнішим, якщо розчин потрапить не тільки на зовнішню, але й на нижню поверхню листя. Обробки проводять кожні десять днів, поки розвиток кладоспоріозу не зупиниться.

Захист культур від кладоспоріозу за допомогою хімічних засобів

Варто зазначити, що лікування кладоспоріозу домашніми засобами принесе результат тільки в профілактичних цілях і на початкових стадіях прояву хвороби. Але якщо хвороба встигла сильно уразити кущі, від таких препаратів краще відмовитися і одразу перейти до сильніших хімічних фунгіцидів системної дії.

Для придушення активності та наслідків кладоспоріозу підійдуть препарати, що містять в основі азоксистробін (Azoxystrobin), серед яких доцільно виділити такі засоби, як Бродвей та фунгіцид Квадріс. Активний компонент має широкий спектр фунгіцидної активності та здатний пригнічувати розвиток захворювань, які викликають збудники, що належать до класів аскоміцетів, базидіоміцетів, дейтеро- та ооміцетів. Азоксистробін характеризується здатністю швидко проникати в рослину та переміщатися всередині її тканин, забезпечуючи захист від зовнішніх і внутрішніх осередків зараження. Механізм дії азоксистробіну полягає в інгібуванні мітохондріального дихання патогенних клітин і блокуванні транспорту електронів у клітинах патогену. Цей фунгіцид найбільш ефективний на ранніх стадіях інфекції, оскільки він пригнічує проростання конідій, початковий ріст міцелію та запобігає утворенню спор. Максимальна ефективність фунгіциду дозволяє убезпечити посіви на початковому етапі захворювання та скоротити кількість наступних обробок. Тривалість дії азоксистробіну залежить від зовнішніх факторів навколишнього середовища та становить близько 2-3-х тижнів.

При виборі системних фунгіцидів проти бурої плямистості томатів також варто звернути увагу на Сігнум — двокомпонентний сильнодіючий препарат, активність якого дозволяє контролювати широкий спектр грибкових захворювань, зокрема пригнічувати розвиток гриба Cladosporium. Обприскування цим фунгіцидом проводять у період вегетації культур із розрахунку 1.25-1.5 кг/га. Препарат включає два активні компоненти: піраклостробін (Pyraclostrobin) та боскалід (Boscalid). Після обприскування рослин боскалід частково поглинається культурою, речовина здатна переміщатися трансламінарно (від основи до верхівки), а також у зворотному напрямку, досягаючи краю листя. При цьому деяка частина розчину залишається на поверхні рослини, запобігаючи зараженню новими спорами. Піраклостробін абсорбується восковим шаром листя та плодів. Це забезпечує формування стійких скупчень на поверхні рослини (так званих депо), забезпечуючи високу стійкість до змивання опадами. З надходженням вологи піраклостробін поступово вивільняється, і навіть невеликої кількості достатньо для перерозподілу діючої речовини, особливо при сильному інфекційному навантаженні (в умовах теплої погоди та підвищеної вологості).

Загалом поєднання піраклостробіну та боскаліду одночасно блокує синтез енергії, амінокислот і ліпідів, необхідних для життєдіяльності грибів, при цьому активні компоненти чудово доповнюють один одного та забезпечують надійний і тривалий фунгіцидний захист, завдяки чому Сігнум характеризується високою активністю як при профілактичному використанні, так і за наявності вже проявлених осередків інфекції.

Кладоспоріоз на огірках

Як зазначають садівники на практиці, найчастіше від кладоспоріозу страждають саме огірки. Незалежно від того, у захищеному чи відкритому ґрунті їх вирощують, саме ці культури є одними з найбільш уразливих рослин до хвороби цього виду. Високий вміст вологи у стеблах, листках і плодах, тонкі покривні тканини, схильність до механічних травм сприяють швидкому проникненню патогенних мікроорганізмів у рослини та прискореному перебігу хвороби. Хвороба призводить до гальмування розвитку кущів, погіршення фотосинтезу та якості врожаю. Оптимальні умови для розвитку хвороби — різкі перепади добових температур із високими денними та висока вологість (понад 85%).

Посилюють цей ефект несприятливі умови зовнішнього середовища, створені людиною штучно або такі, що склалися у зв'язку з несприятливими погодними умовами:

• висока вологість повітря та ґрунту внаслідок затяжних дощів, частих туманів, рясних рос або надмірного поливу
• різкі перепади температур у межах 10-20°C (денних і нічних або проходження атмосферних фронтів)
• поганий дренаж ґрунту на грядках, що призводить до застою води
• відсутність якісного повітрообміну в теплицях та парниках
• регулярний полив холодною водою, а також протяги

Воротами для патогенів часто стають різні механічні травми, які кущі отримують на грядках: пошкодження шкідниками, потертості від жорстких підв'язок, обірвані плодоніжки після збирання зеленців. А сукупність кількох факторів разом, безсумнівно, провокує появу неприємних наслідків. Спочатку на листках починають розвиватися кутові темно-бурі плями, що потім змінюють колір на оливково-сірий із присутністю жовтої облямівки. Уражені ділянки поступово відмирають і випадають, утворюючи наскрізну перфорацію, а на пагонах, стеблах, черешках утворюються довгасті сухі виразки.

На поверхні плодів огірка утворюються невеликі заглиблені плями, які зовні виглядають як маслянисті. З часом ці плями висихають, збільшуються в розмірі, стають глибшими на 2-3 мм і набувають вигляду коричнево-жовтих лусочок. Навколо цих лусочок на поверхні плодів часто можна помітити в'язку коричневу рідину, схожу на клей. Плоди, як правило, перестають нормально рости та починають деформуватися. Усі частини рослини, уражені грибком Cladosporium cucumerinum, швидко втрачають свій яскравий і живий зелений колір. Плями та виразки, особливо в умовах вологої погоди, скоро покриваються м'яким сіро-оливковим нальотом, що складається з безлічі молодих спор. Вони спрямовуються за вітром, переносяться з інструментами, комахами, а також за допомогою взуття та одягу на сусідні грядки, теплиці або плантації — і ще через тиждень можна буде сказати «Прощавай, урожаю!». Знижені температури осінньо-зимового періоду конідії збудника переживають на підгнилих плодах, батогах, листі та інших рослинних рештках.

Кладоспоріоз на півоніях

Симптомами прояву кладоспоріозу на півоніях є поява на листках бурих, коричневих або тьмяно-пурпурових плям. Спочатку, у першій половині літа, вони вже досить великі й з часом збільшуються в розмірах, зливаючись разом і покриваючи всю листову пластину. З плином часу плями темнішають, і листя виглядає як обгоріле. На нижньому боці листка у вологій атмосфері утворюється димчастий наліт нових спор, який можна описати як темно-сірий. На молодих пагонах плями зазвичай червонувато-коричневого кольору та подовженої форми. Незабаром більша частина стебла темнішає і покривається аналогічним димчастим нальотом. Конідії грибка зимують на опалому листі та набувають активної форми з приходом весни. Бутони, уражені грибком Cladosporium paeoniae, стають непривабливого коричневого кольору, а потім із них осипаються пелюстки.

Для профілактики та лікування кладоспоріозу у півоній рекомендуються дві обробки: одна на початку весни, а друга перед бутонізацією, використовуючи препарати на основі міді, такі як Віоліс (хлорокис міді 350 г/л).

Кладоспоріоз томатів

Кладоспоріоз може уражати томати, що ростуть як у відкритому ґрунті, так і в теплицях. Інфікування може відбутися в будь-який час із кінця квітня до серпня, коли температура повітря знаходиться в діапазоні 22-25°C, а відносна вологість становить 95% і більше. Відзначено, що при зниженні вологості до 70-75% ріст захворювання сповільнюється, а при рівні вологості в 60% нового зараження не відбувається.

У першу чергу слід звертати увагу на зворотний бік нижніх листків, де з'являються світло-зелені плями. З часом вони стають темно-бурими, покриваючись оксамитовим нальотом зеленувато-бурого, оливкового або сірого кольору. Цей наліт настільки щільний, що може залишатися на шкірі при контакті. Проєкції цих плям на верхні боки листків теж спочатку мають світло-зелене забарвлення, потім набувають жовтого кольору, а згодом буріють. З часом площа плям збільшується, вони зливаються і в результаті можуть покрити всю листову пластину, внаслідок чого листя висихає та відмирає. Захворювання легко поширюється, прямуючи від нижнього листя до верхнього. Якщо дозволити хворобі уразити понад половину листового апарату, то цілий кущ може загинути. Кладоспоріоз може проявлятися не тільки на листках томатів, але й на черешках, квітконосах, квітках, плодоніжках і плодах.

Стебла кущів помідорів і плоди грибок уражає не одразу, але на пізніших стадіях розвитку недуги вони також покриваються плямами. У результаті порушується фотосинтез, сповільнюється метаболізм і надходження поживних речовин у клітини тканин. Якщо плями з'явилися не тільки на пластинах, але й на плодах, то врятувати постраждалу рослину вже неможливо. Кладоспоріоз за відсутності лікування здатний скоротити врожайність томатів удвічі. Уражений молодий плід томата не зможе нормально почервоніти: він зморщиться, потемніє, висохне та відпаде. У районі кріплення плодоніжки буде помітна нездорова пляма. Про розвиток захворювання на плодах томата свідчать: бурі опуклі плями на помідорах, що дозрівають, гниття та зморщування плодів. Конідії грибка Cladosporium fulvum здатні зберігати свою інфекційну активність протягом кількох місяців. Вони успішно переносять зиму в помірному та субтропічному кліматі, залишаючись у ґрунті, на внутрішніх поверхнях парників і теплиць, на кілках і шматках шпагату, використаних для підв'язування кущів томатів, а також на рослинних рештках.