Клястероспоріоз, опис та зовнішні ознаки хвороби
Клястероспоріоз викликається недосконалим грибком Clasterosporium carpophilum, здатним переживати зиму у вигляді спор і міцелію в тріщинах кори дерев, під камеддю, на муміфікованих плодах і рослинних рештках. З настанням весни спори шкідливого гриба розносяться опадами, інфікуючи листя, квіти, зав'язі та молоді гілки. Хвороба активно поширюється при помірних температурах і високій волозі, особливо в дощову погоду. На листках утворюються маленькі червоні або коричневі плями, які з часом збільшуються в розмірі до 2-5 мм, набуваючи більш темного коричневого відтінку та округлої форми. На деяких породах дерев плями оточені облямівкою червоного або малинового кольору. Плями можуть зливатися, покриваючи більшу частину листка. Через 10-14 днів уражені тканини відмирають і випадають, залишаючи круглі отвори в листку, що дало хворобі іншу назву – дірчаста плямистість. Від цього захворювання страждають вишні, сливи, абрикоси, персики та інші плодові рослини. Але спори не обмежуються тільки плодами, хвороба уражає всі органи рослини, включаючи листя, бруньки, пагони. Особливо страждають листя і пагони, за зовнішнім виглядом яких можна розпізнати наявність хвороби.
У профілактичних цілях, починаючи з ранньої весни і до появи ознак захворювання ефективним рішенням буде використання фунгіцидів контактної дії. Як правило, це традиційні препарати на основі міді, такі як бордоська суміш.
Розвиток збудника захворювання відбувається в конідіальній стадії, яка проявляється у вигляді невеликого нальоту темного забарвлення на заражених бруньках і пагонах. Для розвитку гриба велике значення має вологість навколишнього середовища. У зв'язку з таким явищем, спороношення спостерігається навесні та восени. Підвищення температури та зниження вологості в літній час, гальмують розвиток грибка. Відмінною рисою збудників захворювання є їхня висока життєздатність. Зиму шкідник проводить у вигляді конідій, або міцелію. Камедь служить захистом від несприятливих природних явищ. Формування спор відбувається після перших опадів. Вони поширюються завдяки вітру та комахам. Як наслідок, спори шкідника потрапляють на здорові рослини, уражаючи їх. Підвищення температури повітря до 20-25 С провокує розвиток хвороби. Характерною особливістю клястероспоріозу є швидкість його поширення. Інкубаційний період хвороби становить лише 2-4 дні, завдяки чому здорові рослини заражаються досить швидко. Конідії формуються на 5–7 день з моменту інфікування. Протягом лише одного сезону відбувається розвиток кількох поколінь грибів.
Щоб захистити сад від розвитку хвороби та зберегти майбутній урожай, протягом вегетаційного періоду рекомендується регулярно проводити фунгіцидні обробки, використовуючи препарати, регламентом дозволені для боротьби з клястероспоріозом, такі як Сігнум (боскалід, 267 г/кг + піраклостробін, 67 г/кг).
Перші ознаки клястероспоріозу на молодих гілках проявляється у вигляді маленьких плям червоного, коричнювато-червоного або рожевого кольору, при цьому нерідко відбувається виділення камеді. Квітки, уражені цією хворобою, засихають і опадають, не даючи зав'язей. На плодах абрикоса з'являються безліч червоних плям, які з часом темнішають і набувають вигляду корости. У вишень і черешень хвороба може призвести до повного висихання плодів – аж до кісточки. Якщо плоди уражені частково, росте тільки здорова частина, що веде до асиметричного росту. Збиток від клястероспоріозу не обмежується тільки зменшенням якості плодів і зниженням рівня цукрів. Хвороба також впливає на фотосинтетичну активність дерев, зменшуючи їхній ріст і врожайність, в результаті чого, пошкоджується не тільки урожай поточного року, але й майбутнього. А через пошкодження на корі молодих гілок може проникнути вторинна інфекція, викликаючи їхнє усихання. Тому своєчасне застосування засобів захисту рослин є критично важливим заходом.
Боротьба проти дірчастої плямистості кісточкових культур
Для ефективної боротьби з хворобами необхідно добре розуміти механізм їх поширення та життєвий цикл збудника. Так, збудником дірчастої плямистості є гриб Cladosporium carpophilum. Він поширюється подібно до фітофторозу – через конідії, що розносяться вітром. Конідії можуть переміщатися на великі відстані, іноді на кілометри. Потрапивши на вологий листок або гілку сливи, конідія проростає та викликає зараження. У суху погоду зараження не відбувається. У вологі літні місяці до середини липня, необроблені сливові сади можуть виглядати гнітюче, з наполовину опалим і пожовклим листям, що негативно позначається на зимостійкості дерев.
Важливо пам'ятати, що дірчаста плямистість уражає не тільки листя, але й молоді зелені гілки, утворюючи на них зимуючий міцелій. Тому агротехнічні заходи протидії клястероспоріозу полягають у своєчасному обрізуванні уражених ділянок рослин. Проводити його необхідно в осінній, час перед тим, як опаде листя. У цей період визначити уражені частини найлегше. Однак слід утриматися від обрізання дерев під час вологої, дощової погоди. Через це спори можуть потрапити на свіжі зрізи, що погіршить становище. Отримані зрізи для захисту від збудника бажано закрити розчином з вапняку, додавши в нього мідний купорос, або нанести садовий вар. Обрізані частини рослини необхідно відразу утилізувати. Найкращий спосіб знищення – спалювання.
Також рекомендується садити сорти рослин, стійкі до впливу фітопатогенного грибка. У цьому плані можна виділити такі сорти вишень і черешень, як Метеор ранній, Любительська, Супутниця. Також добре чинять опір хворобі сливи наступних сортів Ренклод зелений, Угорка ажанська, Угорка домашня.
Чим краще обробити дерева від клястероспоріозу?
На щастя, в даний час існують фунгіциди, розроблені для боротьби проти цього грибка, що дозволяє проводити ефективні лікувально-профілактичні обробки. Клястероспоріоз активно поширюється протягом усього періоду росту рослин, особливо у квітні та травні, коли переважають помірні температури та висока вологість, а також починається ріст молодих пагонів, які є найбільш уразливими. У спекотну та суху літню погоду активність гриба й утворення спор знижується. У зв'язку з цим була розроблена система захисту кісточкових культур від клястероспоріозу, яка включає регулярні обробки дерев на початку їх росту з інтервалом 7-10 днів, коли хвороба поширюється найбільш активно. Весняні обробки проводяться від 2 до 4 разів у наступні фази розвитку:
- Першу обробку слід проводити, - у період зеленого конуса - у момент, коли бруньки тільки-тільки починають розкриватися.
- Друга обробка – через 10-15 днів, безпосередньо перед цвітінням.
- Після цвітіння.
- Під час активного росту зав'язей.
Під час цвітіння обробляти дерева не варто, навіть за допомогою препаратів, малотоксичних для бджіл.
З настанням спекотної літньої погоди, обробки саду можна проводити рідше – через 10-14 днів або за необхідності. Восени після опадання листя проводять обприскування залізним купоросом. При цьому, подібну обробку можна повторити ранньою весною до розпускання бруньок. Також можна провести викорінююче обприскування. Крім традиційних засобів сюди можна також віднести й сучасні фунгіциди, що містять мідь, такі як Метеор і Медян Екстра – при цьому, їх можна поєднувати з інсектицидами (крім фосфорорганічних).
Однак, якщо наслідки прояву хвороби вже дають про себе знати, доцільно зупинити розвиток грибкової інфекції за допомогою більш сильних системних фунгіцидів, діючі компоненти яких здатні проникати всередину рослинних тканин і впливати на осередки ураження зсередини, таких як Фунгус (дифеноконазол -150 г/л, пропіконазол - 150 г/л), а також Хорус на основі діючої речовини – ципродинілу (Сyprodinil). Даний компонент має трансламінарні та системні властивості, досить швидко проникає в тканини рослини та переміщується акропетально (від основи до верхівки рослини). Завдяки цьому, засіб забезпечує захист також і необроблених ділянок рослин, при цьому запобігає їх повторному зараженню, захищаючи рослини протягом 2-х тижнів після обробки. Ципродиніл блокує біосинтез амінокислот патогенів у момент їх проникнення в рослинні тканини, і зупиняє подальший ріст і розвиток міцелію. Препарати на основі ципродинілу забезпечують ефективний фунгіцидний захист для яблуні, персика, винограду, сливи, груші, черешні, вишні, абрикоса та багатьох інших плодово-ягідних культур.
Такі засоби крім профілактики чинять посилений лікувальний ефект, тобто, їх можна використовувати як до проникнення фітопатогенів, так і на більш пізніх етапах розвитку хвороби. У більшості випадків ці препарати сумісні з інсектицидами, мікродобривами та стимуляторами росту. Відповідно, застосувавши таку комплексну обробку, можна досягти кількох цілей: захистити від хвороб, знищити шкідників і підживити дерева. Приблизно за три тижні до збору врожаю обробки хімічними препаратами припиняють. Якщо виникла необхідність, у таких випадках хорошим способом захисту культур буде застосування біофунгіцидами згідно з регламентом застосування. Це дасть можливість зберегти харчові якості плодів, так як термін від останньої обробки до збору врожаю становить всього кілька днів, а також придушити розвиток патогенних мікроорганізмів, які передаються через ґрунт і рослинні рештки. Активно заселяючи ризосферу, гриби-антагоністи знизять рівень інфекційних ґрунтових фітопатогенів, при цьому забезпечуючи стимулювання росту рослин завдяки виробленню біологічно активних речовин.
Написати коментар