Вирощування білокачанної капусти: від посадки до збору врожаю

Особливості культури та вибір сорту

Капуста білокачанна (лат. Brassica oleracea) належить до родини хрестоцвітих, куди також входять ріпа, редька, рапс, брюква, редиска, турнепс та гірчица. Рід хрестоцвітих налічує близько 50 видів, які природно поширені в Середземномор’ї, Центральній та Східній Азії, а також у Центральній Європі та Америці. Капуста – одна з овочевих культур, стійких до холоду. Завдяки своїй морозостійкості та невибагливості, вона успішно вирощується навіть у регіонах з коротким і прохолодним літом. Серед городників сорти білокачанної капусти користуються найбільшою популярністю. Стебло капусти низькоросле та потовщене, його покривають великі листові пластини зелено-сизого або сіро-зеленого кольору. Качан капусти – це модифікована верхівкова брунька рослини, яка є укороченим стеблом (качеригою), на якому щільно розташовані згорнуте листя. Така будова дозволяє рослині накопичувати поживні речовини та захищати внутрішні частини від несприятливих умов навколишнього середовища. Темно-буре велике насіння має кулеподібну форму, в довжину досягає приблизно 0.2 см. Капуста багата каротином, клітковиною, мінеральними солями кальцію, калію, сірки та фосфору, фітонцидами, вітамінами A, B1, B6, K, C, P, U та іншими. Сортові характеристики капусти впливають на розмір качана та на врожайність рослини.

Вибір сорту білокачанної капусти залежить від запланованого часу споживання та способу використання. Ранні сорти підходять для літніх салатів, середньостиглі — для квашення, а пізні — для тривалого зберігання в зимовий період. Білокачанна капуста класифікується за термінами дозрівання на кілька груп, кожна з яких має свої особливості в використанні та зберіганні:

• Терміни дозрівання ранньостиглих сортів складають 50–60 днів після висадки розсади. Ранні сорти капусти призначені для вживання в свіжому вигляді і, як правило, не підходять для тривалого зберігання або квашення. До найбільш врожайних ранніх сортів відносяться ― Кевін F1, Іюньская, Бронко F1, Фарао F1.
• Середньостиглі сорти. Терміни дозрівання — 80–120 днів після висаджування розсади. Ці сорти капусти підходять для вживання у свіжому вигляді та квашення. Популярні сорти середнього терміну дозрівання ― Агресор F1, Слава, Марлу F1.
• Середньопізні сорти характеризуються вегетаційним періодом — 105–115 днів після висадки розсади. Капуста даних сортів використовується для квашення та короткострокового зберігання. До таких відносяться Атрія, Бригадир F1, Мегатон F1, Коронет F1.
• Період вегетації пізньостиглих сортів складає більше 120 днів після висадки розсади. Як правило, рослини цданих сортів формують качани дуже щільні, масою 2–4 кг, стійкі до тріщин та захворювань. Призначені для тривалого зберігання (до 6 місяців і більше), також підходять для квашення. Серед пізньостиглих варто виділити такі сорти, як Амагер, Зенон F1, Білосніжка, Золтан F1, Кам'яна голова.

Посів насіння на розсаду

На розсаду ранньостиглі сорти сіють з початку і до двадцятих чисел березня, посів середньостиглих сортів проводиться приблизно з 10 до 20 квітня, насіння пізньостиглих сортів висівають з перших днів квітня до третьої декади даного місяця. Як правило, з дня висіву до пересадки розсади у відкритий ґрунт проходить приблизно 45–50 днів. Перед посівом насіння необхідно підготувати відповідний субстрат. Оптимальним варіантом є суміш дернової землі та перегною в рівних частинах (1:1), до якої додають 1 столову ложку деревної золи на кожен кілограм грунтосуміші. Все ретельно перемішується. Зола виконує антисептичну функцію, збагачує ґрунт мікро- і макроелементами, а також запобігає появі чорної ніжки у капустяних сходів. Можливі й інші варіанти складу, наприклад, на основі торфу, при цьому важливо, щоб субстрат був поживним і добре пропускав повітря. Не можна використовувати ґрунт з грядок, де раніше вирощували капустяні культури, оскільки в ньому можуть зберігатися збудники хвороб, небезпечні для сіянців. Для більшої зручності можна придбати готовий ґрунтовий склад у спеціалізованому магазині.

Перед посівом насіння капусти необхідно підготувати. Спочатку їх витримують у гарячій воді (приблизно 50°C) протягом 15 хвилин, після чого одразу охолоджують у дуже холодній воді протягом 5 хвилин. Така обробка підвищує стійкість до грибкових захворювань. Після цього насіння можна замочити на кілька годин у розчині стимулятора росту. Однак важливо враховувати, що не всі сорти дозволяють замочування, тому перед посівом слід уважно ознайомитися з інструкцією на упаковці. Насіння капусти висівають у добре зволожений субстрат, при цьому подальший полив не проводять до появи сходів. Глибина закладання насіння — близько 10 мм. Потім ємність накривають плівкою, щоб запобігти швидкому випаровуванню вологи. Для проростання насіння необхідна температура близько +20°C.

Догляд за розсадою

Перші сходи з’являються через 4–5 днів після посіву. Як тільки це відбудеться, укриття знімають, а ємність переносять у більш прохолодне місце з температурою +6…+10°C, де розсада залишається до формування першого справжнього листа. У скляній лоджії поява першого листа може статися вже через тиждень. Після цього розсаді потрібно підтримання певного температурного режиму: в похмурі дні +14–16°C, у сонячні — +14–18°C, вночі — +6–10°C. На цьому етапі молодим рослинам необхідний доступ до свіжого повітря, але вони погано переносять протяги. Крім того, капусті потрібен тривалий світловий день (не менше 12–15 годин), тому знадобиться додаткове освітлення за допомогою фіто- або люмінесцентної лампи. Субстрат повинен залишатися помірно вологим — пересихання і застій води однаково шкідливі. Для того, щоб покращити аерації ґрунту, рекомендується регулярно рихлити його після поливу. Через тиждень після появи сходів проводять обробку слабким розчином марганцівки (3 г на відро води) або мідного купоросу.

Пікірування капусти

У садівництві під пікіровкою, зазвичай, розуміють пересадку розсади із загальної ємності в окремі стаканчики. Однак в агрономії цей термін означає пересадку з укороченням кореня на третину або чверть для стимуляції його розгалуження. Така процедура необхідна для помідорів, але для капусти прищипування кореня неприпустиме. Тому в разі з капустою пікіровка фактично є розсаджуванням загущеної розсади. Процедура пікіровки капусти включає наступні етапи:

• Розсаду пересаджують через 1–2 тижні після посіву насіння.
• Зазвичай пікіровку проводять після появи двох справжніх листків, але капусту можна розсаджувати раніше — вже при утворенні сім'ядольних листків і першого справжнього. Якщо сім'ядольні листки добре розвинені, пересадку можна починати, не чекаючи справжніх листків.
• Пересаджують тільки здорові рослини — слабка і витягнута розсада погано приживається.
• Зволікати з пікіровкою не варто, оскільки перерослі рослини гірше адаптуються. Раннє пікірування знижує ризик зараження хворобами, оскільки коренева система капусти дуже чутлива, і чим раніше рослини будуть пересаджені, тим краще вони укоріняться і тим нижчий буде ризик захворювань.
• Для проведення пікіровки використовують той самий субстрат, що й для посіву насіння. Він має бути пухким і мати нейтральну кислотність (pH 5–7). Ґрунт, взятий з грядок, бажано знезаразити — прокалити в духовці або обробити Фітоспорином. 
• Для пересадки використовують ємності об'ємом 200–300 мл або пластикові горщики з дренажними отворами. Якщо їх немає, на дно укладають шар дренажу (агроперліт або керамзит).
• Відбір розсади. Відбирають тільки здорові, міцні сіянці, слабкі рослини видаляють.
• За 2 години до пересадки або через 6 годин після неї рослини обробляють стимулятором росту.
• За 3–4 години до пікіровки розсаду поливають теплою водою — це допомагає зберегти грудку землі навколо коріння при пересадці.
• Пересадка в окремі ємності. В підготовлених ємностях, заповнених ґрунтом на 2/3, роблять заглиблення і акуратно поміщають сіянці разом з комом землі. Заглиблюють їх майже до сім'ядольних листків, потім поливають теплою водою.
• Розсаду, що була пересаджена, ставлять у більш тепле місце, оптимальна температура в цей період — від +18 до +22°C. Через кілька днів посадки можна повернути в звичні умови. Досвідчені городники занурюють корені пікіруваної розсади в розчин Фітоспорину та Корневіну. Перший захищає рослини від грибкових захворювань, другий стимулює коренеутворення.
• Після поливу зверху підсипають трохи ґрунту, щоб запобігти утворенню кірки.

Температура та вологість

Капуста — холодостійка культура, здатна переносити короткочасні заморозки до -5°C без шкоди для врожаю. Оптимальна температура для її росту та розвитку складає від +15 до +18°C. Спекотна погода, особливо при температурах вище +25°C, негативно впливає на формування качанів, уповільнюючи їх розвиток і сприяючи накопиченню нітратів. Крім того, при високих температурах та нестачі вологи рослини переживають стрес, що також може призвести до підвищеного вмісту нітратів у тканинах. Таким чином, для отримання якісного врожаю капусти, необхідно підтримувати оптимальні температурні умови та забезпечувати достатній полив, уникаючи як перезволоження, так і пересихання ґрунту.

Капуста є вологолюбною рослиною, і регулярний полив відіграє ключову роль у формуванні великих і якісних качанів. Однак надмірне зволоження ґрунту може призвести до розвитку різних захворювань. Постійна сирість сприяє відмиранню коренів, а листя набуває пурпурного відтінку і в’яне, що вказує на початок бактеріозу. Тому важливо підтримувати баланс вологості, забезпечуючи рослини достатньою кількістю води без перезволоження.

В який час садити розсаду у відкритий ґрунт?

Розсаду ранньостиглих сортів капусти в відкритий ґрунт потрібно пересаджувати після того, як у рослин сформується від 5 до 7 справжніх листків, при цьому їх висота повинна бути близько 12–20 сантиметрів. А розсаду капусти пізньостиглих і середньостиглих сортів в ґрунт слід висаджувати, коли вони досягнуть висоти 15–20 сантиметрів, при цьому у них повинно сформуватися 4–6 справжніх листків. Як правило, рослини ранньостиглих сортів висаджують на грядки в перші дні травня, сортів середнього терміну дозрівання — в другій половині травня, а пізніх — з останніх днів травня по середину червня.

Освітлення

Капуста — світлолюбна рослина, яка потребує рясного сонячного освітлення для повноцінного росту та формування щільних, соковитих качанів з насиченим смаком. Вона належить до культур довгого дня, тому тривалість світлового періоду безпосередньо впливає на швидкість її розвитку. Культура потребує не менше 6 годин прямого сонячного світла щодня. Недстача світла може призвести до зниження інтенсивності фотосинтезу, внаслідок чого рослина накопичує нітрати, що негативно позначається на якості продукції. Нижнє листя капусти уповільнює ріст, жовтіє і відмирає раніше часу, що ослаблює рослину і знижує її продуктивність. В умовах дефіциту світла верхівкова брунька продовжує продукувати нові листки, однак качан не зав'язується, що робить рослину непридатною для збору врожаю. Тому для отримання гарного врожаю рекомендується обирати для посадки добре освітлені ділянки та уникати затінення.

Який ґрунт є придатним для росту капусти?

Перед посадкою капусти ділянку необхідно ретельно підготувати. Вона повинна бути відкритою та освітленою сонцем з ранку до вечора. Для ранньостиглих сортів найкраще підходить піщаний або суглинистий ґрунт. Середньостиглі та пізньостиглі сорти краще розвиваються в глинистих ґрунтах або суглинках. Оптимальна кислотність: для піщаних ґрунтів — pH 6.0, для глинистих та суглинно-піщаних — pH 7.0 (капуста погано росте на кислих ґрунтах). Ділянки землі, де раніше спостерігалося зараження бактеріозом, не можна використовувати для вирощування капусти протягом 8 років. Поганими попередниками для капусти є інші представники хрестоцвітих (редиска, ріпа, брюква, турнепс, редька, гірчиця, капуста). Повернути капусту на ділянку, де раніше росли ці культури, можна не раніше, ніж через 3 роки.

Підготування ґрунту для посадки капусти слід починати вже на початку осені. У сухий, сонячний день проводять глибоку перекопку ділянки на всю глибину штика лопати. Вирівнювати поверхню одразу після цього не потрібно, оскільки нерівності ґрунту сприяють кращому накопиченню і утриманню вологи в зимовий і весняний періоди. Завдяки цьому ґрунт стає більш насиченим вологою, що позитивно позначається на розвитку рослин у подальшому.

Навесні, після танення снігового покриву, ділянку вирівнюють, виконуючи процедуру, відому як «закриття вологи». Це необхідно для того, щоб волога, накопичена в ґрунті за зиму, не випаровувалася занадто швидко, а залишалася у верхньому шарі ґрунту, створюючи оптимальні умови для росту капусти. Зазвичай, ця процедура включає поверхневу обробку ґрунту (наприклад, боронування або культивацію), щоб запобігти швидкому випаровуванню вологи та створити сприятливі умови для росту рослин. «Закриття вологи» допомагає затримувати вологу у верхніх шарах ґрунту, особливо в посушливих районах або в умовах недостатніх опадів, що сприяє кращому проростанню насіння, поліпшує розвиток кореневої системи рослин і підвищує врожайність.

Догляд за капустою у відкритому ґрунті

Як тільки на ділянці почнуть з'являтися бур'яни, їх необхідно негайно видаляти, щоб вони не заважали росту розсади і не забирали у неї поживні речовини. Систематичне видалення бур'янів дозволяє підтримувати чистоту ґрунту та знижує ризик появи шкідників і хвороб, які можуть вплинути на врожай. При плануванні грядок рекомендується дотримуватися наступних схем посадки: для ранньостиглих сортів і гібридів білокачанної капусти — 30х40 сантиметрів, сортів середнього терміну дозрівання — 50х60 сантиметрів, а для пізньостиглих — 60х70 сантиметрів. Дана культура потребує великої кількості світла і простору, тому не слід загущати посадки. Посадкові ямки на ділянці повинні бути лише трохи більші за кореневу систему розсади, взяту з комом землі або торф'яним горщиком. У кожну ямку слід всипати по одній жмені торфу і піску, 50 грамів деревної золи, 2 жмені перегною і ½ ч. л. нітроаммофоски. Добре перемішайте додані компоненти між собою і полийте великою кількістю води. Рослину, взяту разом з комом землі, потрібно помістити в отриману рідину, після чого ямку засипають вологим ґрунтом, який трохи утрамбовують, а потім зверху його потрібно засипати шаром сухої землі. Якщо розсада надмірно витягнута, її потрібно садити так, щоб перша пара справжніх листків була на одному рівні з поверхнею грядки.

У перші дні після пересадки розсади капусти у відкритий ґрунт необхідно регулярно оглядати рослини, щоб вчасно замінити загиблі екземпляри. В сонячні дні молоді сіянці слід захищати від прямих сонячних променів, використовуючи нетканий матеріал або агроволокно. Протягом першого тижня щодня ввечері поливайте капусту з лійки з насадкою-розпилювачем. Через сім днів укриття можна зняти, якщо не очікуються нічні заморозки. Після укорінення розсади догляд за капустою стає менш трудомістким. Важливо своєчасно поливати рослини, видаляти бур'яни, рихлити ґрунт, вносити підживлення і при необхідності обробляти засобами захисту від хвороб і шкідників. Через 20 днів після висадки проведіть перше окучування, а через півтори тижня повторіть процедуру.

Полив

При вирощуванні капусти в відкритому ґрунті особливу увагу слід приділяти поливу, оскільки це вологолюбна культура. Полив рекомендується проводити ввечері. В спекотну погоду рясний полив слід здійснювати кожні 2–3 дні, а в дощові періоди достатньо одного поливу раз на 5–6 днів. Після кожного поливу необхідно ретельно рихлити поверхню грядки і одночасно окучувати рослини. Щоб зменшити частоту поливів, досвідчені садівники радять покрити поверхню ділянки шаром торфу товщиною близько 5 см, який також буде служити як мульча і додатковим джерелом поживних речовин для капусти.

Добрива для капусти

Через 7–9 діб після того, як розсада була пікірована, її слід підгодувати. Для цього використовують суміш, що складається з 1 літра води, 4 грамів суперфосфату, 2 грамів калійного добрива і 2 грамів аміачної селітри. Одного літра приготованої суміші достатньо для підгодівлі від 50 до 60 сіянців. Щоб уникнути появи опіків на молодих листках рослин, підживлювати їх слід після попереднього поливу. Другий раз підгодувати розсаду капусти необхідно через 15 днів, для цього використовують ту ж саму живильну суміш, однак кількість добрив слід збільшити в 2 рази. Трохи пожовкла розсада потребує підживлення рідким розчином перегнившого гною (1:10). Третю підгодівлю називають закріплювальною, її проводять за кілька днів до пересадки капусти в відкритий ґрунт, для цього змішують 8 грамів калійного добрива, 3 грамів аміачної селітри і 5 грамів суперфосфату з 1 л води. Щоб розсада краще прижилася після висадки в відкритий ґрунт, рекомендується внести порівняно велику кількість калійного добрива. Замінити описану вище живильну суміш можна комплексним добривом Кеміра люкс, Чистий лист, Yara Mila, Гумісол, Гуміфренд.

Якщо розсада капусти своєчасно отримувала необхідні підгодівлі, вона буде активно рости та розвиватися. Однак після пересадки в відкритий ґрунт рослинам потрібне подальше внесення добрив. Коли починається активний ріст листків, рекомендується підгодувати капусту розчином, що складається з 10 грамів аміачної селітри, розведених у відрі води; цього об'єму достатньо для 5–6 рослин. У період формування качанів слід провести повторну підгодівлю, використовуючи розчин з 5 грамів подвійного суперфосфату, 4 грамів сечовини та 8 грамів сульфату калію на відро води; цей обсяг також розрахований на 5–6 кущів.

Після висадки капустяної розсади в відкритий ґрунт рекомендується одразу провести опудрювання рослин сумішшю деревної золи та тютюнового пилу. Це допоможе захистити молоді сіянці від хрестоцвітних блішок і слизняків. Оскільки капуста призначена для вживання в їжу, використання хімічних засобів слід обмежити і вдаватися до них лише в крайніх випадках. Існує безліч народних методів, ефективних проти таких шкідників, як гусениці, попелиці, слизняки, равлики та личинки. Наприклад, настій тютюну допомагає в боротьбі з попелицею та блішками, а розчин нашатирного спирту відлякує слизняків і попелицю. Ці засоби є безпечними і ефективними альтернативами хімічним препаратам.

Збір та зберігання врожаю

Приблизно за 20 днів до збору врожаю капусти необхідно повністю припинити полив. Це сприяє прискореному накопиченню клітковини в качанах, що значно покращує їх здатність до зберігання. Уборку врожаю слід починати, коли нічні температури опустяться до -2°C. Затягувати зі збором не варто, оскільки промерзлі качани втрачають свою лежкість і швидко псуються. Капусту викопують разом з корінням, потім сортують: пошкоджені, дрібні або що починають гнити качани відкладати — їх можна використовувати в їжу або для засолки, але не для тривалого зберігання. Здорові качани залишають під навісом на добу, щоб вони підсохли і трохи заветрились. Після цього качеригу обрізають, залишаючи 20 мм нижче качана, при цьому повинно залишитись 3–4 покривних зелених листа. Потім капусту відправляють на зберігання. Погріб є ідеальним місцем для зберігання капусти, оскільки в ньому підтримується стабільна температура вище 0°C і висока вологість повітря. Якщо взимку температура в погребі не перевищує +4…+6°C, то овочі зберігаються в відмінному стані. Оптимальні умови для тривалого зберігання капусти — вологість 90–98% і температура від -1°C до +1°C.

Перед тим, як закласти капусту на зберігання, погріб необхідно підготувати. Незважаючи на високу вологість, в ньому не повинно бути цвілі, а підлогу слід ретельно очистити від сміття. Стіни рекомендується побілити розчином негашеного вапна, а потім провести окурювання сіркою. Також важлива хороша вентиляція — якщо вона відсутня, приміщення слід провітрювати не рідше одного разу на місяць. Зберігати качани капусти можна кількома способами: розклавши в один шар на стелажах, завернувши в газету і підвісивши до стелі, або уклавши пірамідкою на дерев'яний настил. Досвідчені городники використовують кілька перевірених методів, що дозволяють зберегти свіжість капусти на тривалий час:

Качани за качеригу зв'язують по два штуки, після чого підвішують до стелі на жердинах. Підвішені качани набагато простіше оглядати на предмет псування, а також в такому положенні до них буде хороший доступ повітря. Головки можна зберігати в дерев'яних решітчастих ящиках, які розміщують на полицях або піддонах. Ставити їх на підлогу заборонено. Качани замотують в папір і укладають у поліетиленовий пакет, при цьому зав'язувати його не потрібно. Пакет можна покласти на полицю або підвісити до стелі. Капусту слід укласти в відро об'ємом 10 л, наповнене ґрунтом, зверху качанів також слід присипати землею. В такому вигляді капусту прибирають у сховище, при цьому ґрунт при необхідності можна замінити піском. Існують і інші способи зберігання капусти. Один з них полягає в тому, що у качанів видаляють всі покривні листки, але залишають корінь. Потім качани підвішують за корінь на протязі, щоб вони трохи підв'ялилися. Коли верхні листки підсохнуть, капусту переносять у сховище, зв'язують попарно і підвішують за корінці до стелі. Усі описані способи підходять як для білокачанної, так і для червонокачанної капусти.