Викорінююча обробка саду восени

Навіщо та в які терміни проводити обробку восени?

Після збору останнього врожаю для власників плодового саду настає відповідальний період, що відкриває новий спектр завдань. Для кожного аграрія, фермера і звичайного любителя правильний догляд за садом восени – є важливим заходом для благополучної підготовки рослин до зимового періоду, а також базовим фундаментом для отримання якісного врожаю в майбутньому році. Внесення препаратів для обробки саду восени є основним профілактичним заходом, який значно знижує ймовірність захворювань і пошкоджень рослин навесні, забезпечуючи їм кращий старт для нового сезону росту.

Восени, в умовах високої вологості і тривалого тепла, патогенна мікрофлора продовжує активно розвиватися в саду на залишках рослин і муміфікованих плодах, швидко поширюючись і заражаючи садові культури. Безліч комах-шкідників на стадії яєць, личинок або лялечок влаштовується на зимівлю в заглибленнях і тріщинах кори, на опалому листі і під верхнім шаром ґрунту в зоні пристовбурного кола. З настанням весни комахи, що з’явилися, піднімаються по стовбурах у крону, пошкоджують бруньки, квіти, зав’язі, листя і новий молодий приріст пагонів. Саме тому восени, коли температури ще позитивні, а врожай уже зібраний, настає оптимальний момент для обробки саду. На сьогоднішній день існує широкий вибір екологічних засобів для захисту саду від хвороб і шкідників. Серед таких препаратів варто звернути увагу на такі препарати, як інсектофунгіцид Зимовіт, який призначений для комплексної обробки плодових і декоративних культур і допомагає одночасно знизити ризик розвитку захворювань і поширення шкідників.

Осінні роботи в саду необхідно починати після збирання врожаю і завершити до настання перших заморозків. Важливо, щоб природа завершила цикл вегетації для підготовки рослин до зимового спокою. З настанням холодів метаболічна активність дерев значно знижується. У відповідь на зменшення світлового дня і зниження температури дерево припиняє вироблення хлорофілу, через що листя змінює колір і опадає. Після зняття плодів гілочки повинні здерев’яніти, покривні лусочки на плодових бруньках зімкнутися, затвердіти. Дерева починають транспортувати поживні речовини в корені, клітинний сік густішає, припиняється його рух. Ці процеси життєво важливі для адаптації дерев до сезонних змін і успішної зимівлі.

Існують два підходи до вибору строків проведення осінньої обробки саду:

• У першому - обробку проводять після збору врожаю, але до того, як листя опаде самостійно. Річ у тому, що покриття листя посиленими дозами розчинів повинно привести до знищення шкідників і хвороб ще на рослині, тобто до того, як листя впаде на землю і патогени підуть у землю на недоступну глибину, де перезимують і відновлять свою шкідливу активність навесні.
• Згідно з другим підходом осінню викорінюючу обробку саду від хвороб і шкідників слід проводити вже після листопаду, коли рослини повністю перейдуть у стан спокою: його бруньки закриються і стануть недоступні для потрапляння потужних розчинів, якими буде проводитися обприскування.

Підготовчі роботи

Для того, щоб грамотно провести осінню обробку необхідно виконати такі підготовчі роботи:

• Видалити з рослин усі сухі, хворі і пошкоджені гілки.
• Прибрати і спалити все рослинне сміття, плоди, що залишилися, і їх муміфіковані залишки, - усе це є сприятливим середовищем для перезимівлі патогенів і шкідників.
• Зняти ловчі пояси.
• Деревні культури, вік яких понад 7 років, як правило, мають на своїй поверхні лишайники і стару кору. Усе це ще до обробок потрібно ретельно видалити, використовуючи спеціальні щітки і скребки, а місця обробити слабким розчином марганцівки і замазати садовим варом.
• Провести вологозарядний полив. Перед переходом до зимового спокою рослини потребують великої кількості вологи, щоб зберегти оптимальний рівень зволоження кореневої системи протягом зими. Вологозарядний полив виконується до настання заморозків, коли ґрунт ще не промерз і корені можуть поглинати вологу, яка буде потрібна для початку ранньовесняного росту. Цей прийом корисний для дерев і багаторічних кущів з глибокою кореневою системою, оскільки дозволяє наситити вологою глибокі шари ґрунту.
• Пристовбурне коло потрібно обережно розпушити: не пошкоджуючи корені, необхідно обкопати штамб на можливу глибину. Важливо вивернути на поверхню шкідників, що пішли на зимівлю.

Викорінююча обробка (до листопада) по зеленому листю

Час проведення обробки саду восени залежить від клімату і погодних умов. Приблизні строки викорінюючого обприскування саду восени - це друга половина вересня-жовтень місяць. Мета такої викорінюючої осінньої обробки – це раннє знищення листя, щоб погубити шкідників на місці, не чекаючи, поки листя пожовтіє і опаде природним чином. Для цього використовують концентровані розчини традиційних препаратів для обприскування дерев. Це має свої переваги, оскільки відмираюче листя є місцем накопичення грибкової інфекції (парші, моніліозу, кокомікозу, різних плямистостей), а також деякі шкідники (плодожерки, плодові мухи, кліщі) разом з опалим листям мігрують у ґрунт для перечікування зимівлі. Але важливо, щоб вона була проведена не раніше, ніж за 7–14 днів до природного листопаду. Через 1-2 дні листя потемніє і згорить, а гілки будуть захищені від патогенів. Це листя вже не здійснює жодної функції щодо живлення або накопичення поживних речовин у рослині для його хорошої перезимівлі. І якщо це листя впаде на землю необробленим, у цьому випадку вся ця інфекція потрапить у ґрунт, а також залишиться на стовбурах, на гілочках, і стане джерелом інфекції для майбутнього врожаю. Після обробки висококонцентрованими розчинами листя стає знезараженим і його сміливо можна закладати в компост. Не варто лякатися, якщо через 2-3 дні все листя почорніє і буде виглядати обпаленим. Саме таким і повинен бути ефект — листя повинно «згоріти». Темний колір свідчить про те, що відбувається інкрустація кори гілок солями заліза, які будуть деякий час захищати її від проникнення різних патогенів.

Мідний купорос - це ефективний засіб із сильною припікаючою дією, і при його застосуванні рекомендується використовувати концентрацію близько 300 грамів на 10 літрів води. Однак для осінньої викорінюючої обробки багато садівників вважають за краще використовувати Залізний купорос. Розчин готують із розрахунку приблизно 500 грамів залізного купоросу на 10 літрів води. Варто зазначити, що залізний купорос розчиняється у воді набагато краще, ніж мідний. Як залізний, так і мідний купорос спочатку краще розчинити в невеликій кількості теплої (але не гарячої) води, щоб потім при переливанні розчину в обприскувач відфільтрувати щільні частинки і уникнути засмічення форсунок. Рекомендується попередньо додати в розчин приблизно одну столову ложку лимонної кислоти. Це дозволить зберегтися залізному купоросу в неокисленому стані, і продовжити його ефективність.

Дочекавшись повного розчинення залізного купоросу, до даного розчину додають воду до об’єму 10 літрів. Крім того, потрібно додати в цей розчин приблизно 1 літрову банку Карбаміду. Сечовина створить ще більш міцну концентрацію на поверхні листя і гілок, що допоможе знищити найбільш стійкі джерела хвороби, особливо ті, які вже пішли у фазу спороутворення і є важковикорінюваними. Для підвищення ефективності препарату в готовий розчин додають приблизно 3-4 повні столові ложки рідкого мила (господарського або зеленого). Це знизить поверхневий натяг розчину і дозволить рідині рівномірніше розтікатися по поверхні листя і гілок, а також проникати і затримуватися в тріщинках і заглибленнях, що проведе там хорошу і якісну дезінфекцію.

Таким розчином добре обробляти ранні сорти яблуні, груші, а також вишні, сливи, смородини, малини та інших. Що стосується садової суниці, якщо рослини знаходяться в хорошому фітосанітарному стані, то викорінюючу обробку можна не проводити. Однак, якщо на листі помітно багато плям або інших ознак хвороб, обробка буде корисна. Після неї листя зів’яне, і його потрібно буде видалити, залишивши рослини в стані спокою до весни.

Обробку рослин зручно проводити за допомогою ранцевих садових обприскувачів у безвітряну тиху погоду для того, щоб мінімізувати розліт крапель їдкого розчину. Для захисту шкіри, очей і обличчя необхідно обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту, особливо при обприскуванні високих дерев. Обприскування повинно бути рівномірним, як із зовнішнього боку, так і всередині крони, щоб розчин максимально покрив стебла і гілки. Уже через 2-3 дні після обприскування на листі можна спостерігати пошкодження і підсихання. Це хороша ознака, яка означає, що дана викорінююча обробка почала діяти. При висушуванні і пошкодженні листя, гинуть збудники хвороб, а також комахи-шкідники, які можуть знаходитися в листі, і при його опаданні потрапляти в ґрунт для перезимівлі. Таким чином, подібна обробка повною мірою сприяє оздоровленню саду і отриманню хороших урожаїв у майбутніх періодах.

Також даний захід зі знищення листя до листопаду, сприяє значно кращій підготовці рослин до зими. Як це діє? Передчасне пошкодження листя, вводить рослини у стресовий стан, і подає сигнал про наближення зими, стимулюючи його активніше готуватися до холодів. До речі, така обробка прискорює визрівання лози винограду, гілок смородини, пагонів троянд та інших рослин.

Обробка дерев після опадання листя

У випадку пізньоосінньої обробки після опадання листя для всіх регіонів діє загальне правило: чим тепліша осінь, тим пізніше починають роботи. Останню обробку плодових і декоративних рослин проводять у період з кінця жовтня до першої половини листопада після завершення періоду листопаду. При проведенні обприскування температура повітря була близько +3+5°C але не вище +10°C. Допускаються нічні заморозки. День повинен бути сухий, не дощовий і безвітряний. При пізньоосінньому обприскуванні використовують такі традиційні препарати: мідний купорос, бордоська рідина, залізний купорос, карбамід.

Мідний Купорос

Мідний Купорос (CuSO4*5H2O) – фунгіцид, що чинить профілактичну дію проти широкого спектра збудників грибкових і бактеріальних захворювань. Обробку проводять пізньої осені, коли вже опало понад 60% листя, 3-х % розчином мідного купоросу. Для приготування 3% розчину 300 г препарату розводять у 10 л води. Після обприскування пролийте поверхню ґрунту водою, щоб розчин пішов глибше і знищив спори збудників хвороб. Для обробки ґрунту пристовбурних кіл дерев можна застосовувати більш міцний: 3-5% розчин. За типом дії сульфат міді належить до контактних препаратів. На поверхні обробленої рослини препарат створює захисний шар. Після поглинання розчину бактеріями або грибками, іони міді реагують з білками і ферментами фітопатогенних клітин, порушуючи цілісність їх мембран, і блокують процес проростання спор у збудників хвороб. Мідний купорос не проникає глибоко в рослинні тканини і, відповідно, уражає тільки спорангії грибів, не чіпаючи їх міцелій. Тому, якщо до моменту початку вегетації рослини будуть уже захищені і забезпечені міддю, ефект від обробки мідним купоросом буде найбільшим. Інструкція приготування достатньо проста:

• Підготувати 1 л теплої води (не надто гарячої) 40-50 °C.
• Надягнувши рукавички, відміряйте необхідну кількість препарату на вагах.
• Замішувати купорос можна тільки в скляному або емальованому посуді. Використовувати залізні ємності категорично не годиться, тому що через хімічну реакцію засіб втрачає свою ефективність.
• Розвести препарат у підготовленій теплій воді, постійно помішуючи до повного розчинення. Потім довести розчин до загального об’єму 10 л і ще раз перемішати.
• Після цього перелити в бак розпилювача і приступити до роботи.

У виноградарстві купорос міді незамінний для профілактики мілдью і оїдіуму, - важковикорінюваних небезпечних захворювань, які можуть знищити всю лозу. Осіння обробка захистить рослину в наступному сезоні, не дозволяючи шкідливим мікроорганізмам проникнути вглиб стебел і листя. На яблунях, грушах, черешні вишні та інших плодових мідь сірчанокисла бореться майже з усіма основними проблемами: паршею, моніліозом, філостиктозом та ін. Його використовують для лікування іржі і плямистості троянд, боротьби з кучерявістю персиків, запобігання септоріозу і антракнозу ягід. Важливо зазначити, що для лікування хвороб у період вегетації (із зеленим листям) можна обприскувати тільки 1% розчином мідного купоросу. Однак, не варто використовувати мідний купорос занадто часто, щоб не допустити надлишку міді, через що рослини погано засвоюють залізо, що може викликати хлороз.

Бордоська рідина

Мідний купорос сам по собі є досить кислою речовиною, і якщо використовувати його без вапна, він може викликати опіки на рослинах. Додавання вапна нейтралізує частину кислотності розчину, роблячи його більш щадним для рослин. Бордоська суміш складається із сульфату міді або мідного купоросу (СuSO4) і гідроксиду кальцію – гашеного вапна (Ca(OH)2). Для осінньої обробки використовують 3-% розчин. Вона є поширеним дієвим засобом для боротьби з грибковими захворюваннями саду (парші, чорної ніжки, кокомікозу, моніліозу, іржі, клястероспоріозу), яким дачники користуються дуже давно. Його можна використовувати практично на всіх видах плодових і ягідних культур. Однак даний засіб не діє проти справжньої борошнистої роси. При обробці також потрібно брати до уваги той факт, що 3% бордоська рідина може забивати обприскувач. Але як запевняють досвідчені садівники, якщо процідити розчин у складену в 3 шари марлю 2-3 рази, обприскувач не заб’ється.

Бордоську суміш можна придбати вже готову до застосування, перед обробкою її достатньо розвести водою в рекомендованій концентрації. Можна також приготувати 3% суміш самостійно:

• Для приготування розчину 300 г мідного купоросу + 300 г негашеного вапна розводять у 10 л води.
• Бордоську рідину готують у пластикових або емальованих відрах, металеву тару використовувати не можна через реакцію окислення.
• Спочатку вапно розчиняють у 2 літрах гарячої води (не більше 50 °С). Окремо в такій самій кількості гарячої води розводять мідний порошок.
• Далі обидва розчини доводять холодною водою до об’єму по 5 л кожен.
• Після цього мідний купорос повільно вливають у вапняний розчин, постійно перемішуючи до однорідності, щоб усі крупинки максимально розчинилися.
• Під час приготування обов’язково надягніть гумові рукавички і захисну маску, щоб запобігти потраплянню розчину на шкіру.

Після приготування слід виміряти концентрацію міді в готовому розчині. Щоб уникнути опіків на листі, стеблах і плодах рослин, перевірте реакцію бордоської рідини лакмусовим індикаторним папером: лакмусовий папірець синіє при лужній реакції і червоніє при кислій. Або можна взяти залізний дріт і занурити в розчин – він не повинен покриватися рудим нальотом, наявність якого буде свідчити про надлишок міді в розчині. Якщо рідина приготовлена правильно, вона набуває блідо-блакитного кольору.

Залізний купорос

Розчини сульфату заліза (FeSO4·7Н2О) у концентрації 3% для кісточкових, 5 % для зерняткових знищує більшість грибкових захворювань, мохи і лишайники. Обробки дерев залізним купоросом також виконують роль підживлення, поповнюючи дефіцит заліза для культур, які страждають від нестачі заліза в ґрунті. Про те, що в ґрунті мало заліза, говорить хлорозність молодого листя, тоді, як старе листя зберігає свій колір. Залізний купорос категорично не можна використовувати одночасно з мідним купоросом або препаратами, які містять вапно (бордоська рідина).

Сечовина (Карбамід)

Під час осінньої обробці сечовину розводять у пропорції 500/700 г засобу на 10 літрів води. Отриманим розчином потрібно провести обробку винограду, плодових дерев і кущів, максимально змочуючи поверхню, а також навколишній ґрунт. Обробка крони дерев без листя вбиває спори парші, плямистостей і руйнує хітиновий покрив комах. Листова підстилка, оброблена сечовиною, може одразу загортатися в ґрунт як удобрювальна суміш. На молоде дерево витрачається в середньому 2 л розчину, на доросле – 6 л. Відомо, що сечовина є азотним підживленням, але росту пагонів після її використання боятися не варто, тому що низькі температури пригнічують вегетацію.

Карбамід+залізний купорос

Багато садівників при проведенні осінньої обробки від хвороб і шкідників користуються давно перевіреною на практиці сумішшю карбаміду із залізним купоросом. Обприскування проводять саду по голих гілках після опадання листя. Для цього потрібно розчинити 500-700 г сечовини і 300-500 г залізного купоросу в 10 літрах води. Сечовина добре діє проти личинок шкідливих комах. Купорос заліза бажано окремо розвести в гарячій воді, куди спочатку додати 1 столову ложку лимонної кислоти. Лимонна кислота потрібна для збереження залізного купоросу в неокисленому стані, щоб він був більш ефективним.

Усі обробки слід проводити з використанням засобів індивідуального захисту. Погода повинна бути безвітряною і не дощовою. Бажано, щоб у найближчі кілька днів не очікувалося дощу. Обробляти потрібно ретельно, забезпечивши максимальне покриття препаратом усієї поверхні і пристовбурного кола. Також по закритих бруньках після опадання листя можна провести обприскування гілок, стовбура і верхнього шару ґрунту з опалим листям комплексними препаратами посиленої дії, такими, як Брунька (30 мл на 10 л води). Дані засоби виконують функції інсектициду, акарициду і фунгіциду, що дозволяє викорінити більшість патогенів різних класів, а також зимуючі стадії комах-шкідників, забезпечивши довготривалий захист садових культур. При осінній обробці укривати прикореневе коло не слід, оскільки в цей період препарати не здатні впливати на родючість землі.

Обробка саду від шкідників

Перш ніж обробляти плодові дерева і кущі від шкідників, потрібно проаналізувати, які саме паразити атакували рослини протягом поточного сезону. Залежно від цього, необхідно вибрати потрібний препарат згідно з інструкцією. Деякі садівники практикують обприскування після збору врожаю по ще зеленому листю системними інсектицидами від шкідників, щоб знищити паразитів, які знаходяться в кроні дерева до того, як вони встигнуть укритися в ґрунті і в шарі кори. Обприскування проводять одним із таких інсектицидів: Кораген (хлорантраніліпрол/chlorantraniliprole 200 г/л) або Актара (тіаметоксам/thiamethoxam 250 г/кг). При обприскуванні стовбури і скелетні гілки дерев і кущів – рясно змочують розчином препарату, щоб він потрапляв у щілини кори і всі важкодоступні ділянки. Також рясно обробляють землю під кронами, у пристовбурних колах.

У садівництві в боротьбі проти комах, що зимують під корою, широко використовують засоби на основі рослинно-олійної емульсії, такі як Препарат 30В. Добре обприскувати такими препаратами дерева після санітарної обрізки, оскільки олійна емульсія утворює на поверхні захисну плівку, яка запобігатиме проникненню хвороботворних організмів усередину стовбура. Важливо відзначити той факт, що та сама плівка сприяє зимостійкості захисту плодових бруньок від обледеніння. Річ у тому, що через різкі перепади температур волога потрапляє всередину бруньки: вдарили морози – і вода замерзає в короткий строк, що буквально призводить до розриву рослинних тканин. Крім цього, захисне покриття порушує повітряний і водний баланс дорослих особин, личинок і яєць комах шкідників, викликаючи їх загибель.

Осіння побілка

Осіння побілка після закінчення сезону вегетації є необхідним профілактичним заходом із захисту плодового саду. Білення штамбів плодових дерев є одним з основних агротехнічних способів захистити кору від сонячних опіків у зимовий час при перепадах температур. Щільний нанесений шар не дасть атмосферній волозі глибоко проникати в тріщини кори, що набагато зменшує ймовірність виникнення морозобійних тріщин. Подібні пошкодження набагато легше попередити, ніж потім вилікувати, і покриття стовбура білим складом, що відбиває сонце, – один із найбільш дієвих способів профілактики. Покрита побілкою поверхня служить хорошою перешкодою для проникнення патогенної мікрофлори і комах-шкідників, які шукають укриття на зимівлю і можуть відкладати яйця в тріщинах кори. Білення дерев перешкоджає розмноженню грибків і мохів, які можуть розростися на вологій корі восени і взимку. Ще одне, важливе призначення передзимової побілки – відлякування зайців і гризунів, що пошкоджують кору.

Осіння побілка проводиться в жовтні-листопаді при температурі не нижче + 4-5 °C (але не нижче нуля). Бажано провести побілку до перших заморозків у суху погоду, щоб склад встиг висохнути на стовбурах. Якщо побілка буде нанесена у сиру або морозну погоду, вона може не встигнути закріпитися і змиється дощем або снігом. Зона нанесення побілки – штамб до розвилки і нижні скелетні гілки на третину довжини. Підніматися вище не рекомендується, щоб не пошкодити вегетуючі частини рослини.

Перед початком побілки необхідно підготувати стовбур і нижні гілки плодових дерев. Для цього очищають кору від відмерлих ділянок, лишайників і моху, використовуючи дерев’яний ніж або садовий скребок. Працювати слід у рукавичках. Після очищення всі залишки слід зібрати і спалити. Для цього знадобиться щільна клейонка або тканина, яку застилають навколо дерева для збору очищеної кори, щоб уникнути її потрапляння на землю. Потім стовбур дезінфікують 3–5% розчином мідного купоросу. Важливо, щоб розчин не стікав, а залишався на корі, тому пульверизатор слід тримати близько до дерева, краще використовувати дрібнодисперсний розпилювач. Якщо на стовбурі присутні великі щілини і тріщинки, їх замазують садовою пастою.

Деякі садівники переконані, що молоді саджанці не варто білити, тому що побілка може обпалити ніжну кору. До того ж, стискаючи стовбур, вона перешкоджає його росту. Чи так це? Без сумніву, висока концентрація вапна пошкодить молодій корі, але цього можна уникнути. Зменшіть удвічі вміст вапна, скористайтеся спеціальною водоемульсійною або акриловою фарбою для дерев і кущів. Якщо не білити зовсім, то сонячні опіки і морозобоїни завдадуть молодому деревцю набагато більшої шкоди.

Універсального засобу для побілки садових дерев немає. Різні садівники використовують різні склади: вапняні розчини, готову водоемульсійну і водно-дисперсійну фарби. Головне, щоб побілочний склад дозволяв корі «дихати» і не змивався якомога довше. Для цього до основної суміші додають речовини, які забезпечують прилипання розчину до стовбура (це можуть бути глина, господарське або зелене мило, казеїновий або шпалерний клей). Часто передзимові побілочні склади містять фунгіцидні добавки і біоциди, які пригнічують розвиток патогенів і шкідників, що встигли угніздитися в шарі кори.

Розчин для обробки стовбурів повинен бути ретельно перемішаний до однорідної консистенції, без грудок і сторонніх домішок. Наносять його за допомогою пензля, валика або розпилювача, покриваючи дерево від основи до скелетних гілок. Для молодих дерев використовують розчин з меншою концентрацією, а для старих побілку наносять у два шари. Побілка проводиться поетапно, при цьому шар повинен бути рівномірним і мати товщину 2-3 мм. Більш товстий шар може відшаровуватися і тріскатися. Другий шар наноситься тільки після повного висихання першого.