Етіологія та симптоматика бактеріальних хвороб рослин
Етіологія являє собою галузь науки, яка зосереджується на дослідженні причин та обставин, що сприяють виникненню різних захворювань. У рамках цієї дисципліни хвороби рослин класифікуються на інфекційні та неінфекційні. Інфекційні хвороби передаються через живі мікроорганізми, такі як бактерії, віруси, гриби та інші. Теоретично, бактеріоз може характеризувати будь-яке захворювання, пов'язане з участю бактерій. Однак на практиці термін «бактеріоз» зазвичай застосовується до захворювань, викликаних певними видами неспороутворюючих бактерій, такими як вacteriaceae (бактерії), мycobacteriaceae (мікобактерії), рseudomonadaceae (псевдомонади). Водночас захворювання, викликані іншими типами бактерій, часто мають інші назви, наприклад, бактеріальний опік плодових дерев, кільцева гниль картоплі (solanum tuberosum), кореневий рак плодових дерев, чорна плямистість бузку (syringa) та інші.
Бактеріози класифікуються залежно від таксономічного виду уражуваних ними рослин, наприклад:
- Бактерії pseudomonas syringae pv. atrofaciens відповідають за базальний бактеріоз пшениці (triticum).
- Рseudomonas syringae pv. сoronafaciens — за ореольний (червоний) бактеріоз вівса (avena).
- Ralstonia solanacearum є причиною бурого бактеріозу (бактеріального в'янення) картоплі.
- Xanthomonas campestris pv. campestris викликають судинний бактеріоз рослин із родини капустяних (brassicaceae) або хрестоцвітих (cruciferae). До них належать: білокачанна капуста (brassica oleracea), броколі (brassica silvestris), брюссельська капуста (brassica oleracea var. gemmifera), кольрабі (brassica oleracea var. gongylodes), пекінська капуста (brassica rapa subsp. pekinensis), редис (raphanus sativus convar. radicula), редька (raphanus), цвітна капуста (brassica oleracea var. botrytis).
- Хanthomonas campestris pv. translucens — викликають чорний бактеріоз пшениці.
Профілактичні фунгіциди відіграють важливу роль у захисті рослин від бактеріозу, оскільки такі захворювання значно легше попередити, ніж зупинити після активного розвитку інфекції. Сучасні та традиційні засоби на основі сполук міді, такі як Мідний купорос, а також фунгіцид Блу Бордо створюють на поверхні листя та стебел захисний бар'єр, який знижує ризик проникнення та поширення патогенів. Регулярні профілактичні обробки особливо важливі в умовах підвищеної вологості, перепадів температур і при загущених посадках, коли бактерії швидко поширюються та можуть викликати некрози, в'янення і зниження врожайності.
Шкідливі мікроорганізми, що викликають бактеріоз, завдають значної шкоди безлічі рослин. Серед численних видів, найбільш схильних до цього захворювання — глід (сrataegus), виноград (vitis), груша (pyrus), цибуля (allium), морква (daucus), огірок (сucumis), соняшник (нelianthus), просо (panicum), рис (oryza), родрігезія (rodriguezia), тютюн (nicotiana), фаленопсис (phalaenopsis), квасоля (phaseolus), бавовник (gossypium), цитрус (citrus) та шовковиця (morus). Крім того, захворювання також уражає волоський горіх (juglans regia), ріпак (brassica napus), томат (solanum lycopersicum) та ячмінь звичайний (hordeum vulgare). Осередки пошкоджень, викликані бактеріозом, швидко послаблюють рослини, порушують нормальний розвиток тканин і можуть істотно знижувати врожайність. Тому особливе значення має профілактичний захист: обробки контактними фунгіцидами допомагають стримувати поширення інфекції на поверхні рослин і знижувати ризик повторного зараження. Такі заходи особливо важливі в періоди підвищеної вологості та при перших ознаках несприятливих умов для культури.
Цікавим фактом є те, що безсмертник піщаний (helichrysum arenarium), також відомий як золотоквіт піщаний, солом'яний цвіт, сухоцвіт, цмин піщаний) містить особливу смолу з аренарином, яка діє як антибіотик, ефективно пригнічуючи шкідливу активність збудників бактеріозу. А у випадку, якщо бактеріоз уразив домашній різновид драцени (dracaena), то, на жаль, її доведеться негайно знищити, оскільки методів лікування досі не знайдено.
Патогенні бактерії можуть передаватися через краплі дощу або поливну воду, вітер, комах-паразитів, нематод (круглих черв'яків), слимаків, з насінням, а також через щеплення та процедури догляду. Також небезпеку становлять не повністю розкладені залишки хворих і загиблих рослин, які є сприятливим середовищем для розвитку бактерій. З цієї причини перед висаджуванням культур на постійне місце необхідно провести обробку закритих тепличних конструкцій сіркою гранульованою, а також обробити розсаду розчином біофунгіциду, такого як Триходермін.
Як виявити бактеріоз на початковому етапі?
Існує низка факторів, що сприяють появі бактеріозу, серед яких варто зазначити такі:
- Висока відносна вологість повітря
- Наявність крапель води або вологої плівки на поверхні рослини, спричиненої тривалою вологою погодою, що триває кілька днів поспіль
- Лужний ґрунт із рівнем pH 7,5 або вище
- Нестача калію (K) і фосфору (P) у ґрунті, а також надлишок азоту (N)
- Підвищена температура повітря в теплицях, що досягає 27–30°C
Грушеві дерева можуть бути уражені бактеріозом у будь-якому віці, при цьому у зрілих дерев захворювання в більшості випадків проявляється на листі. Навесні на молодому листі, що з'явилося з нових пагонів, починається потемніння країв. Згодом це потемніння поширюється по всій листовій пластині, викликаючи її зморщування, і просувається по судинах до стебла, потім — до гілки, і якщо вчасно не застосувати лікування — переходить на стовбур дерева. На розрізі ураженої гілки можна побачити окремі темні плями. Якщо ці плями утворюють кільце, це означає, що судинна система гілки повністю заражена інфекцією. Для порівняння, при обмороженні зріз виглядатиме подібним чином, тільки темною буде вся його поверхня. Потемніле зморщене листя зазвичай не опадає одразу і може висіти серед здорового зеленого листя до настання осені.
Осіння викорінювальна обробка препаратами для обприскування саду відіграє вирішальну роль у захисті плодових і декоративних культур від бактеріозів, дозволяючи знищити патогени до настання зимового періоду. Наприкінці вегетації бактерії активно концентруються в опалому листі, тріщинах кори, навколо бруньок і в пошкоджених пагонах, де легко переносять морози та навесні стають джерелом первинного зараження. Використання мідьвмісних і спеціалізованих захисних препаратів пізньої осені — після повного листопаду, але до стійких заморозків — допомагає ефективно продезінфікувати крону та пристовбурні круги. Така профілактика істотно знижує інфекційне навантаження в саду, захищає сокорух і бруньки від бактеріального опіку та раку, забезпечуючи рослинам надійний старт для здорового розвитку та високої врожайності в новому сезоні.
Слизовий бактеріоз (або мокра гниль) капусти, що викликається бактеріями Erwinia carotovora subsp. carotovora або Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum, може уражати рослину на будь-якій стадії її росту, але симптоми зазвичай стають помітними у другій половині вегетаційного періоду.
Розвиток захворювання відбувається таким чином:
- Спочатку починають загнивати та відмирати зовнішні листки, що покривають качан, уражаючи шар за шаром і супроводжуючись сильним неприємним запахом. Щойно цей процес досягає серцевини качана, рослина гине.
- Через пошкодження, залишені комахами, або безпосередньо з ґрунту бактерії проникають у серцевину качана, не змінюючи його зовнішній вигляд. Вони розм'якшують її, надаючи кремового відтінку, який з часом переходить у світло-сірий, і потім уражають внутрішні листки. Якщо такий заражений качан потрапляє у сховище, хвороба буде поширюватися і на сусідні качани, особливо за підвищеної температури.
- У цвітної капусти захворювання перетворює нормальну жовтувату, зелену, сніжно-білу або фіолетову головку на гниючу коричневу масу.
Інший різновид хвороби (судинний бактеріоз) може проявлятися, як правило, на стадії сходів або розсади — у цьому випадку сім'ядолі (зародкові листки) світлішають по краях, ріст сповільнюється, молоді рослини згинаються і навіть гинуть. У дорослих рослин перша ознака цього захворювання — пожовтіння країв листя. У межах пожовклих ділянок жилки листка темніють, що й породило загальноприйняту назву — чорна гниль. При обрізуванні листка видно темні (коричневі або чорні) точки в зрізі черешка, що вказують на ураження судин. Без обрізування жовті ділянки з часом темніють і відмирають, нижні листки опадають, що призводить до зменшення розмірів качанів. У сховищах хвороба також може активно прогресувати, сприяючи псуванню врожаю.
У моркви першого року, ураженої бактеріозом, спочатку спостерігаються дрібні жовті плями на нижньому листі прикореневої розетки. Нехтування цією ознакою призводить до повного пожовтіння листка, а початкові плями темніють і стають коричневими. Надалі листя починає скручуватися та сохнути. У моркви другого року (насінників) на квітконосних стеблах і підтримуваних ними суцвіттях — зонтиках, з'являються подовжені плями та поздовжні смуги.
Як запобігти появі бактеріозу?
Вкрай важливо виявити симптоми захворювання на ранньому етапі, поки хвороба ще не набула необоротного характеру.
Заходи боротьби з бактеріозом груші:
- Регулярно перевіряйте стан крони
- При виявленні листя, що починає темніти з країв, запобігайте поширенню бактерій у напрямку до стовбура, обрізуючи уражені пагони на 30-40 см
- Місце зрізу обробляйте 3%-ним розчином мідного купоросу (CuSO4)
- Регулярно дезінфікуйте інструменти, що використовуються для обрізування, розчином Фармайоду або іншим антибактеріальним засобом.
- Навесні проведіть подвійну обробку дерева 1%-ним розчином бордоської рідини – до початку набухання бруньок і повторно — через 10-12 днів після закінчення цвітіння.
Судинний і слизовий бактеріози капусти становлять загрозу на всіх етапах її вирощування. Навіть якщо рослина не загине від захворювання повністю, її харчова цінність і врожайність суттєво зменшаться. Оскільки лікування уражених рослин є складним, особливу увагу слід приділити профілактичним заходам із використанням мідьвмісних контактних фунгіцидів та ретельному контролю за посадковим матеріалом, щоб звести до мінімуму ризик зараження.
Профілактика та боротьба зі слизовим бактеріозом капусти:
- Для запобігання слизовому бактеріозу основну увагу необхідно приділити вирощуванню здорового посадкового матеріалу, віддаючи перевагу сортам капусти, стійким до бактеріозу.
- Активно боріться зі шкідниками, такими як капустяні мухи, молі, ріпакові квіткоїди, білани та слимаки, оскільки вони сприяють поширенню цього захворювання.
- Після збирання врожаю необхідно обов'язково прибирати рослинні рештки та проводити глибоку оранку ґрунту. Культури, схильні до захворювання, слід висаджувати на полі не раніше ніж через 2-3 роки.
- Особливу увагу слід приділити боротьбі з бур'янами та комахами-переносниками захворювання.
- Рекомендується також проводити профілактичні обробки хімічними препаратами та раціонально вносити комплексні добрива з переважанням фосфорно-калійних.
- Виконуйте передпосівну обробку насіння засобами захисту та термічну обробку, наприклад, замочування у воді при 50 °C протягом 20 хвилин або прогрівання при 40 °C протягом 24 годин.
- Регулярно очищайте грядки від бур'янів
- Захистити рослини від бактеріозів допоможуть обробки такими препаратами, як Фітал (фосфіт алюмінію 570 г/л, кислота фосфориста 80 г/л).
- Щоб запобігти розвитку захворювання під час зберігання, слід проводити збирання врожаю в суху погоду.
- Не допускайте механічних пошкоджень качанів, призначених для тривалого зберігання. Закладайте на зберігання тільки здорові качани.
- Перед зберіганням нового врожаю ретельно очистіть і продезінфікуйте сховище, видаливши залишки старого врожаю, і не допускайте замерзання продукції, що зберігається, та зниження температури нижче 0°C.
Рекомендації щодо запобігання бактеріозу моркви досить прості:
- Після збирання врожаю ретельно приберіть усе листя та стебла з грядки, не залишаючи жодного листка чи стеблинки.
- Використовуйте для посіву тільки насіння від повністю здорових рослин.
- Проведіть для насіння 10-хвилинну термічну обробку у воді температурою 52 градуси.
Методи захисту від бактеріозів
Лікування бактеріозу являє собою трудомісткий процес. Залежно від характеру захворювання, інфекція може бути локалізованою або системною. У першому випадку можлива обробка спеціальними антибіотиками або препаратами, що містять мідь. У другому випадку — тільки механічне видалення уражених ділянок з обов'язковою дезінфекцією інструментів після кожної маніпуляції. Видалені інфіковані тканини повинні бути знищені. Одним із важливих профілактичних заходів для контролю бактеріозів є спостереження за станом рослин протягом усього життєвого циклу, і тут не обійтися без обробок хімічними або біологічними засобами захисту.
Для профілактичної боротьби з бактеріозом добре зарекомендував себе біологічний препарат для передпосадкової обробки насіння, розсади, бульб і цибулин — Фітоспорин. Також, крім цього, з метою профілактики розвитку бактеріозів і кореневих гнилей доцільно провести суху обробку насіння томатів, капусти, перцю, моркви, буряка та зелені інокулянтом Бінок Насіння. Спеціально відібрані мікробіологічні культури у складі цього засобу є антагоністами збудників кореневих гнилей, грибкових і бактеріальних захворювань, вони забезпечать постійний захист сходів рослин від фази проростання до стану дорослої рослини, оскільки мікроорганізми розмножуються і живуть у прикореневій зоні, постійно виділяючи біологічно активні речовини та конкуруючи за субстрат зі шкідливими бактеріями та грибами. Крім фунгіцидного захисту, вищезазначені препарати мають антистресовий ефект та імуностимулювальні властивості.
Захистити рослини від бактеріозів допоможуть обробки широко відомими препаратами на основі хлорокису міді. При обробці сульфат міді добре покриває захисним шаром рослини та плоди. Під час контакту з водою іони двовалентної міді вивільняються та активізуються проти цільових патогенів. При контакті з осередками зараження шкідливі мікроорганізми швидко поглинають активні іони міді, і після того, як буде досягнута їх токсична концентрація всередині клітини, процес поглинання припиняється. Іони міді вступають у реакцію з білками та ферментами патогенних організмів, порушуючи цілісність і структуру їхніх клітинних мембран, а також блокують транспорт електронів у клітинах, перешкоджають проростанню спор і проникненню інфекції в тканини рослин. Завдяки такій різноплановій дії досягається висока ефективність у боротьбі проти організмів бактеріального та грибкового походження. Поряд із цим рівень розвитку резистентності у хвороботворних організмів залишається низьким. Для максимально ефективного контролю доцільно проводити обробки до появи перших симптомів хвороби з профілактичною метою, водночас забезпечуючи рівномірне покриття всієї поверхні рослини.
Варто зазначити, що при виборі засобу захисту потрібно розглядати кожну ситуацію індивідуально, враховуючи причини та ступінь зараження рослин. Антибактеріальні препарати та дезінфектанти на основі йоду, такі як Йодоцид або препарат Фармайод, можуть бути ефективними проти деяких видів бактеріозів рослин і для дезінфекції насіння, але їхня ефективність залежить від конкретного виду бактерій і типу рослини. Йод відомий своїми антисептичними властивостями та може використовуватися для контролю мікробного росту, ефективність може варіюватися залежно від специфічних умов, таких як концентрація йоду, тривалість обробки та чутливість бактерій до йоду. Тим не менш, використання йодовмісних препаратів потребує обережності, оскільки високі концентрації йоду можуть бути токсичними для рослин. Перед застосуванням таких препаратів необхідно провести тестування на невеликій ділянці або вибірці рослин, щоб переконатися в їхній безпеці та ефективності.
Написати коментар