Чим небезпечний сизий наліт цибулин? Особливості розвитку патогену
Пеніцильоз – це захворювання рослин, яке викликається пліснявими грибами, з роду Penicillium, які почали активно використовуватися в науці з початку 19-го століття. Пеніцильоз відомий також під іншими назвами: сіра пліснява, пеніцильозна пліснява, блакитна гниль. Серед численних різновидів пліснявого грибка - Penicillium expansum і Penicilliumglaucum викликає синьо-зелену плісняву цибулі та часнику. Грибок Penicillium gladioli провокує пеніцильозну гниль бульбоцибулин Гладіолусів (рід Gladiolus), Рenicillium verrucosum викликає складську гниль цибулин Гіацинтів (рід Hyacinthus). Пеніцильоз виноградних ягід викликається під час їх дозрівання грибками Penicillium cyclopium, Penicillium decumbens, Penicillium expansum, Penicillium variabile, які можуть діяти разом із мілдью.
У боротьбі з пеніцильозом велике значення має профілактика захворювання, спрямована на запобігання зараженню та поширенню грибкової інфекції. Важливу роль відіграє своєчасне застосування фунгіцидів від хвороб рослин, оскільки при високому інфекційному фоні та активному розвитку захворювання без обробки посадкового матеріалу обійтися складно.
Плісняві гриби Пеніцилли - широко поширені в ґрунті та віддають перевагу прохолодному та помірному клімату, зазвичай вони присутні всюди, де є органічний матеріал. Блакитна (або синьо-зелена) пліснява примітна своєю роллю у виробництві пеніциліну, - життєво важливого антибіотика, який використовується для боротьби з бактеріальними інфекціями. Рід цих грибків сприяє виникненню пеніцильозу плодів та посадкового матеріалу, видимі ознаки захворювання, в основному, проявляються під час транспортування та в період зберігання. Пеніцильоз часто росте на мертвих або відмираючих рослинних залишках. У процесі розмноження він виробляє мільйони синьо-зелених спор, його також часто можна виявити на уражених пліснявою фруктах. Однак гриби цього роду також можуть уражати цибулини та плоди рослин, що зберігаються, особливо ті, що вже мають пошкодження. Пліснява Penicillium процвітає в умовах низьких температур і високої вологості, і здатна поширюватися на сусідні цибулини при щільному закладанні на зберігання.
У більшості випадків для рослин гриб Penicillium не становить прямої загрози, він зберігається на зовнішніх лусочках і не викликає проблем при посадці. Достатньо буде проведення обробки препаратами Фундазол (беноміл/Benomyl, 500 г/кг), або Фітоспорин. Перебуваючи в ґрунті гриб вступає в природну взаємодію з іншими мікроорганізмами, що забезпечує його контроль та підтримання балансу.
Найчастіше це захворювання зустрічається у цибулинних рослин. На будь-якій рослині, яка розмножується цибулиною, кореневищем або бульбою, включаючи фрезії, тюльпани, нарциси, гладіолуси, лілії та інші квіти, може з’явитися блакитна пліснява. Деякі види Penicillium уражають плоди, у тому числі яблука, груші, цитрусові, виноград і часник. Відомо, що деякі види є патогенними для тварин і комах.
Пеніцильоз починає свій життєвий цикл як спора, яка може деякий час перебувати в стані спокою. Існує кілька різновидів блакитної плісняви, кожен з яких має трохи різну швидкість росту та зараження. Відмінною особливістю грибка патогену є те, що його спори не можуть заразити плоди з непошкодженою шкіркою для того, щоб закріпитися грибку-паразиту необхідне пошкодження або розм’якшення від надмірної стиглості. Опинившись усередині, пліснява починає швидко розростатися. Грибок використовує два основні способи для свого поширення. Перший полягає в його здатності до швидкого розмноження, що дозволяє йому ефективно окупувати заражені плоди. Другий метод включає в себе виробництво канцерогенної речовини, відомої як мікотоксин патулін.
Пеніцильоз часнику та цибулі
Хвороба, яка викликає появу на поверхні уражених цибулин нальоту синьо-зеленого, блакитного або зелено-блакитного кольору, часто отримує назву відповідно до цих відтінків плісняви. Викликають зараження цибулі та часнику грибки з роду Penicillium, включаючи види Penicillium allii, Penicillium hirsutum і Penicillium corymbiferum. За несприятливого збігу обставин спостерігаються втрати до 50% урожаю культур.
Спори міцелію передаються головним чином через рослинні залишки, присутні в ґрунті, або заражені цибулини. З цієї причини на початку вегетаційного періоду доцільно обробляти насадження фунгіцидами на основі міді, такими, як бордоська рідина. Достатньо буде 1.5%-ної концентрації, тобто (якщо готуєте самостійно) по 150 грам гашеного вапна Ca(OH)2 та мідного купоросу CuSO4 на 10-літрове відро води.
Уважно стежте за станом рослин. Якщо виявили симптоми захворювання – одразу ж викопуйте та знищуйте. Перебуваючи в ґрунті ці грибки не здатні довго виживати. Також хвороботворні мікроорганізми можуть передаватися через тару для зберігання та заражати здорові головки в овочесховищах (вони виживають на полицях і стінах погребів та інших місць зберігання врожаю). Ефективною профілактикою є своєчасне знищення бадилля та непридатних головок цибулі та часнику після збору врожаю, використання здорового посадкового матеріалу та дезінфекція місць зберігання перед закладанням урожаю. Механічні пошкодження цибулин, підготовлених до зберігання, являють собою ризик для проникнення збудників хвороби – конідій, що часто веде до збитків частини врожаю, особливо тих, що проявляються через 2 місяці після початку зберігання. В окремих випадках можливе ураження надземних частин часнику та цибулі в період їхнього росту.
Листя рослин уражається вкрай рідко. Видимі симптоми листя проявляються у вигляді блідо-жовтих водянистих плям, на яких проявляються блакитно-зелені ділянки. У теплий період вегетації або під час зберігання гриб заражає цибулини, на донці та зовнішніх лусочках яких з’являються бурі водянисті області, які незабаром покриваються нальотом блакитно-зеленого кольору. На розрізі ураженої цибулини соковиті луски стають коричнево-сірими. Незабаром розвивається мокра гниль із неприємним запахом.
У часнику цибулина зовні темніє, легко розпадається на окремі часточки. Окремі зубки стають млявими, на соковитій тканині помітні вдавлені світло-жовті плями. Як правило, пеніцильоз проявляється через 2 місяці після закладання цибулин на зберігання, у сухих умовах цибулини муміфікуються (усихають). Розвитку хвороби в цей період сприяє підмерзання та різні механічні пошкодження цибулин перед закладанням, а також підвищена вологість повітря в місцях зберігання.
Ключові ознаки розвитку синьо-зеленої плісняви на головках часнику включають:
- Спочатку білуватий наліт біля основи цибулини, який з часом змінює колір на зелений
- Потемніння головок часнику, при цьому м’якоть зубчиків стає млявою
- На м’якоті з’являються світло-коричневі заглиблені плями
- Цибулина розділяється на зубці, між якими помітні скупчення плісняви синього або зелено-блакитного кольору
- При вологості повітря менше 60% відбувається муміфікація цибулин
- Зубчики здаються порожніми при натисканні, що вказує на прогресування хвороби
Умови, що сприяють поширенню міцелію, включають високу вологість у місці зберігання або погребі та невідповідність температурному режиму (температура вище +3°C). Ризик розвитку синьо-зеленої плісняви збільшується при зберіганні погано просушених головок, а також при наявності на цибулинах вм’ятин, тріщин, плям та інших механічних пошкоджень.
Чим обробити посадковий матеріал від блакитної плісняви
Запобігти розвитку пеніцильозу на цибулинних допоможе передпосівна обробка цибулин та бульб протруйниками на основі флудіоксонілу (fludioxonyl) - Максим. Також можна застосувати для цих цілей препарат Сідгард. Флудіоксоніл запобігає розвитку плісняви посадкового матеріалу, захищає від ризоктоніозу, сухої та сірої гнилі, гельмінтоспоріозу, видів парші та інших хвороб цибулин часнику та декоративних культур. Основна діюча речовина протруйника - флудіоксоніл у концентрації 2.5% (25 г/л) є аналогом природного протигрибкового антибіотика, який продукують ґрунтові бактерії, здатні знищити патогени незалежно від стадії їх розвитку. При контакті з осередком ураження, флудіоксоніл порушує низку ключових обмінних процесів у клітинах грибка, зупиняючи розвиток спор і викликаючи швидку загибель патогенів. При обробці насіннєвого матеріалу та здорових рослин, засіб створює захисну плівку, що перешкоджає проникненню інфекції. Розчин для обробки часнику готують із розрахунку 10 мл препарату Максим на 80–100 мл води. Готовим розчином обробити 10 кг посадкового матеріалу. Для декоративних квітів (гладіолусів, тюльпанів, гіацинтів) 2-4 мл препарату розводять в 1 літрі води. У приготованому об’ємі замочують 1 кг посадкового матеріалу в 1 л розчину на 30 хвилин із подальшим сушінням.
Профілактика пеніцильозу цибулі та часнику
- Правильне сушіння цибулин після збирання врожаю є ключовим етапом. Викопані рослини слід сушити під захистом навісу або на відкритому повітрі за хорошої погоди. Одразу після збору врожаю стебла та корені не обрізають, щоб запобігти проникненню спор через свіжі рани. Через кілька днів часник розкласти на мішковині в один шар для подальшого сушіння в провітрюваному місці, наприклад, на горищі, мінімум на три тижні. Стебла обрізають після сушіння, залишаючи короткі пеньки.
- Перед зберіганням часнику на зиму необхідна дезінфекція приміщення зберігання, включаючи полиці та контейнери, з використанням протигрибкових засобів, таких як розчин перманганату калію, або сірчаних шашок.
- Перед закладанням на зберігання цибулини ретельно оглядають, виключаючи з процесу підморожені, незрілі, потріскані або вологі головки, а також ті, що мають плями або пошкодження.
- Для зберігання часнику важливо підтримувати температуру від 0 до +2°C із хорошою вентиляцією та вологістю повітря 65-75%. Регулярний огляд урожаю допомагає своєчасно видаляти гнилі або уражені цибулини.
- Інфіковані головки та рослинні залишки слід видаляти з ділянки та знищувати шляхом спалювання, не використовуючи їх у компості, щоб запобігти поширенню спор.
- Перед посадкою в ґрунт ретельно розсортуйте цибулини. Окремі запліснявілі лусочки потрібно акуратно познімати. Відібрані цибулинки прогрійте протягом 3-5 годин гарячою водою. Важливо (особливо для нарцисів) температура води повинна бути не більше 43,5°C, щоб не пошкодити квіткові бруньки.
- Дезінфекція цибулин квітів, сіянки часнику та посадкового матеріалу цибулі-сіянки перед посадкою, шляхом замочування в розчині марганцівки або мідного купоросу, забезпечує додатковий захист. Для обробки цибулин рекомендується використовувати фунгіцидні протруйники відповідно до інструкції.
- Сівозміна також важлива: вирощування часнику та цибулі на одній грядці рекомендується повторювати не частіше, ніж через 3-4 роки, з подальшим прибиранням та спалюванням рослинних залишків.
- Видаліть усі корінці, луски та інші рослинні залишки і бур’яни із земельної ділянки. У разі підозри на зараження ґрунту пеніцилом, уникайте його використання для посадки цибулинних та бульбоцибулинних рослин щонайменше протягом п’яти років;
- Із підживлень перевагу варто віддавати калійним добривам, які сприяють підвищенню опірності рослин до патогенних грибів. Використання інших добрив також допустиме, але важливо уникати їх надлишку, навіть випадкового. Для підживлення цибулинних можна скористатися вже готовими комплексними добривами, такими, як Biopon для цибулинних, а також Florovit для цибулинних рослин.
Як запобігти розвитку пеніцильозу на плодах і цибулинах
Дбайливе поводження зі зібраним урожаєм та його подальшим зберіганням відіграє ключову роль. Для запобігання поширенню захворювання важливі мінімізація механічних пошкоджень плодів та своєчасне видалення інфікованих екземплярів. Захворювання найактивніше розвивається при температурі близько +24°C, тому рекомендується зберігання фруктів у прохолоді. Слід враховувати, що гриб Penicillium italicum швидше розвивається при температурі нижче +10 °C, ніж Penicillium digitatum, тому при зберіганні плодів у холодильнику він може стати переважаючим. У свою чергу, Penicillium digitatum частіше зустрічається в упакованих фруктах, створюючи так звані, «гнізда інфекції».
Необхідно почекати щонайменше два роки, перш ніж повертати врожай у сад, де раніше був виявлений пеніцильоз. Утилізуйте заражені рослини із сірою гниллю або пожовтінням, уникаючи їх додавання до компосту. Підтримання чистоти, включаючи видалення залишків попередніх рослин, допомагає запобігти збереженню патогенів у ґрунті. Вибір насіння квітів і рослин, стійких до захворювань, для нової посадки знижує ризик повторного зараження. Практика сівозміни та використання стійких до хвороб сортів на ваших грядках зміцнює захист овочевих і плодових культур від синьої плісняви.
Як правило, будь-який вид плісняви являє собою тимчасове явище, з яким можна успішно боротися. Одним із найбільш ефективних способів запобігання розвитку інфекції пеніцильозу цибулинних є уникнення пошкоджень цибулин. Патоген проникає через пошкодження на цибулинах, особливо в умовах підвищеної вологості. Критично важливо також ретельно очищати та просушувати цибулини перед приміщенням їх на зберігання. Рекомендується зберігати їх при температурі нижче 10°C і при низькій вологості.
Торф’яний мох, хоча й має хорошу структуру, утримує надлишок вологи, не сприяє стабільному надходженню повітря та може абсорбувати вологу із зовнішнього середовища. Він підходить для транспортування, але не бажаний для тривалого зберігання цибулин. Замість торф’яного моху краще використовувати легку вологу суміш для горщикових культур із додаванням дренажу або пемзи для забезпечення хорошої повітропроникності. Цибулини слід зберігати в темному, прохолодному, сухому та добре вентильованому місці, уникаючи потрапляння на них прямих сонячних променів, щоб уникнути їх пошкодження. Не рекомендується зберігати цибулини з видимими пошкодженнями або дефектами. Перед зимовим зберіганням переконайтеся, що цибулини повністю сухі, залишивши їх на кілька днів у теплій і сухій погоді з невеликим шаром землі на поверхні. Забезпечення вільної циркуляції повітря важливе для успішного тривалого зберігання.
Пеніцильоз нарцисів
На листках і квітконосах нарцисів з’являються жовті округлі плями. Вони розташовані ближче до основи. На деяких плямах сіро-зелений наліт, як на запліснявілому хлібі. Пеніцильоз уражає нарциси, що ростуть на сирих ділянках. У хворих рослин деформуються листя та квітконоси. З квітконосів і листя хвороба переходить на бульбоцибулини, і викликає блакитно-зелені плями. Хвороба інтенсивно розвивається дуже на погано просушених цибулинах і тих, що зберігаються при високій вологості повітря. Поки наземна частина не відмерла потрібно після цвітіння 2 рази обприскати нарциси контактними фунгіцидами на основі міді. Викопані цибулини після очищення потрібно буде опудрити сумішшю деревного вугілля.
Сіра пліснява лілій
Грибкове захворювання може уразити цибулини лілій під час їх зберігання. Характерні симптоми включають появу білих плям із зеленувато-блакитними спорами грибка на поверхні цибулин, відмирання коренів та зміну кольору цибулини на жовто-бурий. Для профілактичного захисту можна застосувати настій чорнобривців для обприскування (500 грам подрібнених рослин заливають 10 літрами теплої води, настоюють 24 години, після чого розчин готовий до використання для поливу). Або провести обробку цибулин системними фунгіцидами, для запобігання розвитку грибкових інфекцій.
Блакитна гниль на гладіолусах
Захворювання виникає через порушення умов зберігання, включаючи високу вологість і недостатню вентиляцію приміщень. Грибкова інфекція легко проникає через пошкодження на бульбоцибулинах, поширюючись на весь посадковий матеріал. До основних ознак захворювання належать:
- Формування темно-коричневих вм’ятин біля основи цибулин, які з часом стають шорсткими на дотик
- Поява на поверхні цибулин нальоту блакитно-зеленого кольору, викликаного спороношенням грибка
- Зміна кольору вм’ятин на жовтувато-сірий
- Поява всередині бульбоцибулин кулястих утворень кремового кольору.
Пеніцильоз тюльпанів
При ураженні пеніцильозом на цибулинах тюльпанів утворюються оранжево-бурі вдавлені плями. В умовах високої вологості плями швидко покриються блакитно-зеленими спорами грибка Penicillium corymbiferum, звідси інша назва захворювання - блакитна гниль. Часто проблема помітна саме в місцях пошкодження лусочок цибулини. Якщо взяти таку цибулину, і висадити її без обробки, то отримаємо в кращому випадку - уповільнені сходи, слабке цвітіння, подальший розвиток захворювання з наступною загибеллю рослини, у гіршому - уповільнений маленький паросток, без цвітіння і загибель всієї рослини.
У період вегетації при високій вологості ґрунту гниль може уражати не тільки цибулини, але й надземні частини рослини. Також активно хвороба уражає гіацинти, лілії, нарциси, гладіолуси, залишаючись у ґрунті протягом 5 років.
Написати коментар