Поява фітофтори — загроза майбутнього врожаю
Фітофтороз являє собою досить поширене грибкове захворювання, що вражає овочеві та садові культури. Збудниками хвороби є паразитуючі гриби (Phytophthora infestans), що належать до класу Perosporaceae і родини Pythiaceae. Міцелій цього гриба не сегментований і поширюється в міжклітинних просторах тканин рослини, формуючи кулясті вирости, відомі як гаусторії, через які він проникає в клітинні порожнини для отримання поживних речовин. Поширення спор може відбуватися шляхом зараження насіння культур, через використання забрудненого садового інструменту, а також патогенні зооспори зберігаються під час зимівлі на залишках відмерлих рослин.
Ця хвороба розвивається з високою швидкістю — у разі виявлення фітофтори в теплиці рослини можуть втратити тургор і загинути протягом кількох годин, а у відкритому ґрунті — за кілька днів. Грибок вражає не лише родину пасльонових — томати, баклажани та перці, але й огірки, садову суницю, полуницю, цитрусові та інші культури.
Поширення фітофтори, як правило, посилюється в умовах тривалих опадів і помірної температури повітря (18–20 °С), а також під час густого туману та високої вологості повітря. Ризик зараження збільшується за надмірної густоти посадок, на тінистих або надмірно вологих ділянках, саме тому важливо дотримуватися рекомендованої відстані між рослинами для кожної культури та контролювати їх розподіл на площі.
Щоб запобігти появі та поширенню фітофтори на культурних рослинах, рекомендується проводити профілактичні обприскування фунгіцидами на основі міді, наприклад Блу Бордо, ще до початку розвитку хвороби. Як альтернативу можна застосувати фунгіцид Чемпіон.
Додаткові заходи профілактики включають дотримання сівозміни та своєчасне прибирання рослинних решток, які можуть бути середовищем для накопичення грибка.
Біологія розвитку патогена
Зооспори формуються за умови тривалого зволоження листка та відносної вологості повітря не менше 76% протягом 4–6 годин. Зазвичай наліт виникає на світанку та формує стійкий шар приблизно протягом 2–3 годин. Зооспори гриба проростають лише в умовах крапельної вологи, коли вона присутня на поверхні рослини протягом певного часу. Тривалість росту фітопатогена залежить від температури: за 10°С необхідно близько 3 годин, за 15°С — 2 години, а за 20–25°С — приблизно 1,5 години. Інкубаційний період хвороби залежить від температурних умов і може варіюватися від 3 до 16 днів. Мінімальна температура, за якої гриб може розвиватися всередині рослинних тканин, становить 1–3°С, тоді як максимальна — 30°С. Зооспорангієносці із зооспорангіями формуються за температури від 7 до 25°С. Короткочасне підвищення температури до 35–49°С може стимулювати проростання зооспорангіїв, але триваліший вплив високих температур чинить негативний вплив.
Особливості розвитку фітофтори на картоплі
Фітофтороз вражає листя, стебла та бульби картоплі, особливо активно розвиваючись на стадії початку цвітіння культури. Шкода від фітофторозу спричиняє масштабну загрозу посівам і може знищити до 70% урожаю. Видимі ознаки хвороби проявляються, коли на верхніх листках і стеблах утворюються бурі розпливчасті плями, які швидко збільшуються в розмірах. Уражене листя починає в'янути, опускатися, темніти та сохнути, а у вологих умовах воно гниє. У вологу погоду або під час ранкової роси навколо цих плям на нижньому боці листка утворюється білуватий наліт, особливо помітний на межі зі здоровими зеленими тканинами. За порівняно низької вологості повітря на наземних частинах рослин наліт не формується. Важливо враховувати, що додавання вапна в кислі ґрунти може сприяти розвитку хвороби, оскільки збудник віддає перевагу лужному середовищу.
Одним з ефективних методів профілактики поширення фітофтори є дотримання правил сівозміни, за яких попередниками картоплі є сидеральні культури, такі як люпин, овес, гірчиця, що перешкоджають розмноженню спор грибка.
Також уникнути наслідків фітофторозу допоможуть такі фунгіциди біологічного походження, як Фітофтора Стоп.
На уражених бульбах картоплі з'являються чітко окреслені сірі, потім бурі заглиблені плями різних розмірів. Під час розрізання бульб помітна побуріла периферійна тканина. Зараження картоплі відбувається або через зооспорангії, які можуть потрапляти в ґрунт із листя під час рясних дощів, або частіше в процесі викопування, коли бульби контактують із верхнім шаром ґрунту або зараженими залишками рослин. Навіть невеликі пошкодження становлять загрозу проникнення інфекції. Хвороба не поширюється від заражених бульб під час їх зберігання, однак пошкоджені фітофторозом ділянки часто стають місцем існування різних мікроорганізмів, які спричиняють гниття бульб. На уражених фітофторозом ділянках часто виникає суха гниль.
Фітофтора здатна переживати зиму, зберігаючись у вигляді грибниці на картопляних бульбах. Найчастіше перші симптоми цієї хвороби стають видимими на сходах картоплі, що може бути результатом садіння як уже інфікованих, так і здорових бульб у землю, раніше заражену цим захворюванням. Джерелом інфекції можуть бути заражене насіння або рештки інфікованих рослин. Протягом періоду росту та розвитку культур грибок фітофтори може передаватися з картоплі на помідори.
Фітофтора на огірках і томатах — розвиток і методи боротьби з хворобою
За ураження томатів фітофторою на листках і стеблах формуються жовтуваті та коричневі плями через некроз тканин, а на нижньому боці листків з'являється білий наліт, що нагадує павутину. На плодах в умовах високої вологості повітря утворюються коричнево-бурі трохи вдавлені ділянки з легким сірим нальотом за високої вологості, внаслідок чого цьому захворюванню було присвоєно іншу назву, відому як бура гниль. Причому такі гнилі здатні проникати глибоко всередину під час дозрівання плодів, а також продовжують розвиватися під час їх транспортування та зберігання.
За перших ознак фітофторозу необхідно відразу, не відкладаючи, видалити пошкоджене листя та обробити рослини контактними фунгіцидами із вмістом міді. Якщо захворювання торкнулося більшої частини рослин, обробка може виявитися вже неефективною. У такому разі слід видалити всі рослини, уражені фітофторозом, включно з усіма рослинними рештками. Інший метод боротьби з фітофторозом передбачає використання сортового та гібридного насіння томатів, що має підвищену стійкість до цього захворювання. Ранньостиглі сорти та гібриди томатів, що дозрівають протягом 90–95 днів, найчастіше виявляють більшу стійкість до фітофторозу. Як свідчить практика, високорослі види томатів менш схильні до захворювання порівняно з низькорослими.
Фітофтороз на листках огірків характеризується появою темних некротичних плям і білого нальоту на їхньому зворотному боці. На наступному етапі листя починає скручуватися, а стебла темніють. Захворювання частіше зустрічається під час вирощування огірків у теплицях, ніж на рослинах, що ростуть у відкритому ґрунті. Як і у випадку з томатами, ефективні заходи боротьби з фітофторою можливі лише на ранніх стадіях хвороби з використанням спеціалізованих фунгіцидів від хвороб рослин. На пізніших етапах розвитку захворювання рекомендується видалити всі заражені рослини з ділянки для запобігання подальшому поширенню інфекції.
Загальні рекомендації для запобігання фітофторозу
З огляду на все вищесказане, основними методами запобігання розвитку фітофтори є використання таких профілактичних заходів:
- Планування та дотримання правил сівозміни
- Вибір сортів і гібридів, стійких до фітофторозу
- Дотримання оптимальної густоти розташування рослин на ділянці
- Контроль внесення кількості вапна в ґрунт
- Механічне видалення заражених рослин із поля
Деякі садівники, прагнучи уникнути хімічних засобів боротьби з фітофторозом, звертаються до народних методів захисту рослин, що використовуються як профілактика:
- Розчин дріжджів (100 г на 10 л теплої води), хоча варто врахувати, що багато шкідливих грибків віддають перевагу такому середовищу
- 1,5 г борної кислоти (розчинити в гарячій воді — у холодній вона не розчиняється) + 60 крапель йоду (або 1,5 см3 у шприці). Сечовина — 1 стол. ложка, марганцівка — на око до темно-рожевого кольору + 200 мл молока (як прилипач). Усе це розчинити в 1 л води. Отриманий літровий розчин виливають у відро — 10 л води. Після цього проводять кілька обприскувань помідорів, картоплі, баклажанів, огірків, перцю з інтервалом приблизно 10 днів.
- Перекис водню 100 мл на 5 л води, обприскувати по листку з інтервалом 7–10 днів, особливо зворотний бік листків і прикореневу зону ґрунту.
Фунгіциди для захисту від фітофторозу
Однак, якщо ознаки фітофторозу вже виявлені на рослинах, профілактичні заходи вже не допоможуть, і тут застосування фунгіцидів стає необхідністю, оскільки без хімічного впливу зупинити захворювання цього виду не видається можливим.
Ефективним засобом проти широкого спектра грибкових захворювань, зокрема й фітофтори, є обробка рослин мідними фунгіцидами, включно з традиційним засобом — Бордоською сумішшю. Але, як показала практика, фітофтороз унікальний своєю здатністю дуже швидко пристосовуватися до засобів. Тому мідьвмісні препарати доцільно чергувати з іншими фунгіцидами системної дії.
Одним із дієвих способів захисту є проведення обробок картоплі, томатів та огірків контактно-системним препаратом Акробат МЦ. Діючі речовини препарату — диметоморф і манкоцеб — проникають у рослину через кутикулу листка, розподіляються всередині культури, включно з необробленими частинами, і запобігають розвитку внутрішніх і зовнішніх осередків зараження. Дія активних компонентів порушує метаболізм і ключові біохімічні процеси в мітохондріях і цитоплазмі грибних клітин, унаслідок чого шкідливі організми швидко гинуть і поширення хвороби припиняється. При цьому резистентність у збудників фітофторозу не розвивається. Фунгіцид Акробат не небезпечний для дощових черв'яків, бджіл і мікроорганізмів, що живуть у ґрунті, не виявляє фітотоксичності щодо культур.
У боротьбі проти фітофтори слід виділити такі фунгіциди, як Йодоцид (активний йод 0,25%), Вальтер (манкоцеб, 640 г/кг, металаксил, 80 г/кг), фунгіцид Орвего (аметоктрадин, 300 г/л + диметоморф, 225 г/л). Використання хімічних засобів не завжди допустиме. Наприклад, у теплиці через обмеженість простору краще використовувати біопрепарати або взагалі замінити родючий шар ґрунту, якщо зараження було істотним.
Противники будь-якої хімії надають перевагу біологічним засобам також і під час вирощування у відкритому ґрунті. Мікробіологічні засоби являють собою препарати на основі штамів бактерій або фітопатогенних грибів, які продукують антибіотики, ферменти та метаболіти, що є антагоністами щодо фітопатогенів і здатні пригнічувати розвиток грибкових організмів. Передпосівна обробка бульб біофунгіцидами, а також профілактичне обприскування у фазах змикання рядків — бутонізації, з інтервалом 10–15 днів забезпечить надійний захист від розвитку фітофтори.
Написати коментар